Суд: Іванківський районний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Дрібне хуліганство
Дата: 09 вересня 2026 р.
Справа: №366/1591/26
Суддя: Ткаченко Ю. В.
Справа № 366/1591/26
Провадження № 3/366/860/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 вересня 2026 року суддя Іванківського районного суду Київської області Ткаченко Ю.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 1 Вишгородського районного управління поліції ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючої,
за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
В С Т А Н О В И В :
18 червня 2026 року до суду від Відділення поліції № 1 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення нею адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП.
Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 09.06.2026 року близько 08 год. 00 хв. в с. Горностайпіль по вул. Пісківська, на місцевому кладовищі, вчинила дрібне хуліганство, на могилі брата ОСОБА_2 пошкодила квіти та вазу до квітів, чим порушила громадський порядок та спокій громадян.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, повернувся конверт з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Заяв та клопотань до суду від ОСОБА_1 не надходило.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Таким чином, суд здійснив всі можливі заходи для дотримання прав ОСОБА_1 , проте, враховуючи строки розгляду справи про адміністративні правопорушення, суд розцінює поведінку останньої як свідоме зловживання своїми процесуальними правами, завідомо направлене на безпідставне затягування судового процесу та обраний нею спосіб захисту.
Суд, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 пояснила суду, що на місцевому кладовищі похований її брат-захисник. На інтернет сайті вона замовила квіти і вазу для квітів, які поставила на могилі брата. ОСОБА_3 місцева жителька, ніде не працює, вживає спиртні напої, вчиняє дрібні крадіжки майна в односельчан. Неодноразово була замічена в пошкодженні майна саме на кладовищі, однак люди до поліції не зверталися. 09 червня 2026 року її мати, ОСОБА_4 , прийшла до свого сина на могилу і там помітила ОСОБА_5 , яка тримала в руках ножиці, а на могилі вже лежали пошкоджені квіти та ваза для квітів. Точної суми витрат за квіти та вазу до них вона сказати не може, не пам`ятає. Матеріальну шкоду оцінює в 15 000 грн. (п`ятнадцять тисяч гривень).
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.
Частина 2 статті 9 КУпАП вказує, що адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Так, під час судового розгляду зазначеної справи суддею встановлено, що ОСОБА_1 09.06.2026 року близько 08 год. 00 хв. в с. Горностайпіль по вул. Пісківська, на місцевому кладовищі, вчинила дрібне хуліганство, на могилі брата ОСОБА_2 пошкодила квіти та вазу до квітів, чим порушила громадський порядок та спокій громадян. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП та заподіяння потерпілій ОСОБА_2 матеріальної шкоди на суму 15 000 грн. (п`ятнадцять тисяч гривень).
Отже, ОСОБА_1 , перебуваючи на місцевому кладовищі, пошкодила квіти та вазу до квітів, які перебували на могилі, при цьому заподіявши матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_2 на суму 15 000 грн. (п`ятнадцять тисяч гривень).
Так, як ОСОБА_1 вчинила наругу над предметами (квіти та вази до квітів), що знаходяться на могилі, суд вбачає в її діях ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статтею 297 КК України, зокрема наруга над предметами, що знаходяться на могилі.
Об?єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 297 КК України, полягає у: 1) нарузі над могилою, іншим місцем поховання, над трупом або урною з прахом покійного; 2) незаконному заволодінні тілом (останками, прахом) померлого, предметами, що знаходяться на (в) могилі, іншому місці поховання, на тілі (останкові, прахові) померлого.
Предметами злочину, передбаченого ч. 1 ст. 297, є: а) могила; б) інше поховання; в) тіло (останки, прах) померлого; г) урна з прахом померлого; д) предмети, що знаходяться на (в) могилі, іншому місці поховання, на тілі (останкові, прахові) померлого.
Предмети, що знаходяться на (в) могилі, іншому місці поховання, на тілі (останкові, прахові) померлого, - це будь-які речі, що перебувають у могилі чи на ній, в іншому місці поховання (хрест, стела, камінь чи інша споруда або насип) над місцем поховання, а також одяг, індивідуальні речі та прикраси, ордени і медалі, труна, вінки, світильники, вази тощо).
Суб`єктивна сторона злочину характеризується виною у формі умислу. При цьому винний усвідомлює, що: а) здійснює посягання щодо могили, іншого місця поховання чи тіла померлого або щодо братської могили, могили Невідомого солдата, відповідного пам`ятника; б) передбачає, що своїми діями завдає моральні страждання іншим особам, порушує моральні засади суспільства у частині ставлення до покійних; в) бажає зневажити пам`ять про померлого, продемонструвати своє негативне ставлення до суспільних принципів, які панують у цій сфері (тобто діє з прямим умислом) або ж свідомо це припускає (тобто діє з непрямим умислом).
Відповідно до ст. 253 КУпАП якщо при розгляді справи орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування.
Кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 11 КК України).
Таким чином, додані до протоколу про адміністративне правопорушення документи вказують на наявність у діях ОСОБА_1 ознак кримінального правопорушення за наругу над могилою.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Тобто, матеріали справи містять інформацію з приводу вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, у зв`язку з чим матеріали про адміністративне правопорушення слід направити до Відділення поліції № 1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області для внесення відомостей про наявність ознак кримінального правопорушення до ЄРДР та організації досудового розслідування.
Крім того, суддя вважає за необхідне зобов`язати начальника Відділення поліції № 1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області доручити уповноваженій особі внести відомості до ЄРДР стосовно ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 297 КК України.
Згідно ч. 2 ст. 284 КУпАП у разі передачі матеріалів прокурору, органу досудового розслідування виноситься постанова про закриття справи.
Враховуючи встановлене в судовому засіданні, суд вважає, що справу за матеріалами справи про адміністративні правопорушенні відносно ОСОБА_1 за вчинення нею адміністративного правопорушення за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення слід закрити у зв`язку з наявністю в її діях ознак кримінального правопорушення, передбачених ч. 1 ст. ст. 297 КК України.
Керуючись ст. ст. 7, 8, 9, 173, 245, ст. ст. 253, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
У Х В А Л И В :
Матеріали справи про адміністративні правопорушенні відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення нею адміністративного правопорушення за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - закрити на підставі ч. 2 ст. 284 КУпАП.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення нею адміністративного правопорушення за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення НЕГАЙНО направити на адресу Відділення поліції № 1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області та зобов`язати начальника Відділення поліції № 1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області доручити уповноваженій особі внести відомості до ЄРДР стосовно за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 297 КК України.
Копію постанови направити до Відділення поліції № 1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області для виконання та до Іванківського відділу Вишгородської окружної прокуратури – контролю за виконанням.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Юрій ТКАЧЕНКО
Оригінал: reyestr.court.gov.ua