Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №350/772/26 — Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/772/26

Номер провадження 2/350/729/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

11 вересня 2026 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Пулика М.В.,

секретаря судового засідання Юречко Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Рожнятів у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

установив:

Стислий виклад позиції позивача

Представник позивача звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №05.09.2025-100002095 від 05 вересня 2025 року у загальному розмірі 39 840,00 грн, а також судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2 662,40 грн та витрат, пов`язаних із надсиланням відповідачу копії позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення, у розмірі 120,18 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 05 вересня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферту) №05.09.2025-100002095, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 12 000,00 грн. Строк кредитування становив 217 днів, а кінцевою датою повернення кредиту визначено 09 квітня 2026 року. Продовження строку кредитування умовами договору не передбачено.

Відповідно до умов договору процентна ставка «Стандарт» становила 1 % за один день користування кредитом та застосовувалася протягом перших трьох чергових періодів, а процентна ставка «Економ» - 0,5 % за один день користування кредитом протягом наступних чергових періодів. Крім того, договором передбачено комісію за надання кредиту у розмірі 9 % від суми кредиту, що становить 1 080,00 грн, та комісію за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 1 080,00 грн у кожному з двох наступних чергових періодів.

Позивач зазначає, що свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином, перерахувавши 05 вересня 2025 року відповідачу кредитні кошти у розмірі 12 000,00 грн. Натомість ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у загальному розмірі 39 840,00 грн.

Заборгованість станом на 22 квітня 2026 року складається з: 12 000,00 грн - заборгованості за основною сумою кредиту; 18 600,00 грн - заборгованості за процентами; 3 240,00 грн - заборгованості за комісіями, з яких 1 080,00 грн - комісія, пов`язана з наданням кредиту, та 2 160,00 грн - комісія за обслуговування кредитної заборгованості; 6 000,00 грн - процентів, нарахованих відповідно до ст.625 ЦК України. Штрафи позивачем не нараховувалися. Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, позивач просить стягнути з нього зазначену заборгованість та понесені судові витрати.

Заяви та клопотання сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, процесуальні дії у справі:

Ухвалою судді Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 15.05.2026 відкрито провадження в справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, відзиву на позовну заяву не подав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи належне повідомлення відповідача про розгляд справи, неподання ним відзиву та відсутність заперечень позивача щодо ухвалення заочного рішення, суд відповідно до статті 280 ЦПК України вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 05 вересня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №05.09.2025-100002095, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 12 000,00 грн строком на 217 днів, із кінцевою датою повернення кредиту 09 квітня 2026 року. Відповідно до умов договору кредитні кошти підлягали перерахуванню на рахунок споживача із використанням реквізитів електронного платіжного засобу. На виконання умов договору ТОВ «Споживчий центр» 05 вересня 2025 року перерахувало ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 12 000,00 грн, чим належним чином виконало взяті на себе зобов`язання за кредитним договором.

Під час укладення кредитного договору ОСОБА_1 пройшов ідентифікацію із використанням Системи BankID Національного банку України, що забезпечило однозначне встановлення особи позичальника при укладенні договору в електронній формі.

Умовами кредитного договору передбачено фіксовану процентну ставку «Стандарт» у розмірі 1 % за один день користування кредитом протягом перших трьох чергових періодів та процентну ставку «Економ» у розмірі 0,5 % за один день користування кредитом протягом наступних чергових періодів. Також договором передбачено комісію за надання кредиту у розмірі 9 % від суми кредиту, що становить 1 080,00 грн, та комісію за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 1 080,00 грн у кожному з двох наступних чергових періодів.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості станом на 22 квітня 2026 року загальний розмір заборгованості відповідача становить 39 840,00 грн, з яких: 12 000,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту; 18 600,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом; 3 240,00 грн - заборгованість за комісіями, з яких 1 080,00 грн - комісія, пов`язана з наданням кредиту, та 2 160,00 грн - комісія за обслуговування кредитної заборгованості; 6 000,00 грн - проценти, нараховані відповідно до ст.625 ЦК України. Заборгованість зі сплати штрафів відсутня.

Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором та погашення заборгованості, що є підставою для судового захисту порушеного права позивача.

Оцінка суду:

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд зобов`язаний поважати честь і гідність усіх учасників судового процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак (ст.6 ЦПК України).

Відповідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Поняття договору позики наведене у ст. 1046 ЦК України, відповідно до ч.1 якої за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За приписами ч. 1 та 3 ст. 1049 ЦК України встановлений обов`язок позичальника повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобовязується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав.

Оскільки відповідачем не надано доказів про виконання свого обов`язку по сплаті заборгованості за кредитним договором, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат:

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Із матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, а також понесено витрати, пов`язані з надсиланням відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами листом з описом вкладення, у розмірі 120,18 грн. Саме такі судові витрати заявлені позивачем у прохальній частині позовної заяви.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» підлягають стягненню понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрати, пов`язані з надсиланням відповідачу копії позовної заяви з додатками, у розмірі 120,18 грн.

Керуючись ст.ст.247, 259, 263 - 265, 268, 273, 274, 280 - 282, 284 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А, р/р НОМЕР_2 , МФО 305299) заборгованість за кредитним договором №05.09.2025-100002095 від 05 вересня 2025 року у розмірі 39 840 (тридцять дев`ять тисяч вісімсот сорок) гривень 00 копійок, а також судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати, пов`язані з надсиланням відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами, у розмірі 120 (сто двадцять) гривень 18 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: