Постанова від 10 вересня 2026 р. у справі №347/2136/26 — Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/2136/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2026 м. Косів

Суддя, Косівського районного суду Івано-Франківської області - Крилюк М.І.

розглянувши в залі суду м.Косів матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , українця, гр.України, не працюючого,-

- за ч.3 ст.173 - 2 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство повторно протягом року, за яке його вже було піддано адміністративному стягненню.

Правопорушення вчинено за таких обставин:

15.08.2026 року близько 16:30 год. гр. ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме: висловлювався на її адресу нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання. Про причини неявки суд не повідомив.

Вивчивши матеріали справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, повністю підтверджується матеріалами справи.

Зокрема, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 738434 від 15.08.2026 року, встановлено, що 15.08.2026 року близько 16:30 год. гр. ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме: висловлювався на її адресу нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, чим завдав шкоди її психологічному здоров`ю та створив загрозу його порушення (а.с. 1).

Обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, узгоджуються з іншими доказами, наявними в матеріалах справи, та в сукупності підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства.

Так, зазначений факт підтверджується рапортом чергової частини (а.с. 2), протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 15.08.2026 року (а.с. 3), письмовим поясненням ОСОБА_2 (а.с. 4), копією термінового заборонного припису стосовно кривдника (а.с. 5), копією форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства (а.с. 6), копією свідоцтва про шлюб (а.с. 7), рапортом працівника поліції (а.с. 12), а також відеозаписом, на якому зафіксовано обставини вчинення адміністративного правопорушення (а.с. 13).

Зазначені докази є належними та допустимими, взаємно узгоджуються між собою, не містять істотних суперечностей та у своїй сукупності підтверджують обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. Відеозапис, долучений до матеріалів справи, безпосередньо відображає обставини події та будь-якими іншими доказами у справі не спростований.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с. 7), а тому на момент вчинення правопорушення між ними існували сімейні відносини, на які поширюються положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Таким чином, характер дій ОСОБА_1 , які полягали у висловлюванні нецензурною лайкою та погрозах фізичною розправою на адресу дружини, свідчить про вчинення ним домашнього насильства психологічного характеру.

Разом із тим, судом встановлено, що вказане адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вчинив повторно протягом року після того, як його вже було піддано адміністративному стягненню за аналогічне правопорушення.

Так, відповідно до постанови Косівського районного суду від 28.05.2026 року (а.с.9-11), копія якої долучена до матеріалів справи, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Вказана постанова набрала законної сили та на момент вчинення нового правопорушення не втратила свого юридичного значення.

Отже, з моменту накладення на ОСОБА_1 попереднього адміністративного стягнення до моменту вчинення ним нового адміністративного правопорушення не сплинув річний строк, у зв`язку з чим його дії підлягають кваліфікації саме за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, доведена повністю, а його дії містять усі передбачені законом ознаки складу зазначеного адміністративного правопорушення.

При цьому суд враховує, що відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, суд вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства психологічного характеру стосовно своєї дружини та наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення суд, відповідно до ст.ст. 23, 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

З огляду на характер та обставини вчиненого правопорушення, його повторність протягом року, особу правопорушника та з метою його виховання і запобігання вчиненню ним нових адміністративних правопорушень, суд вважає необхідним застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 3 ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу.

При цьому суд враховує, що застосування адміністративного стягнення має відповідати характеру вчиненого правопорушення та бути необхідним і достатнім для досягнення мети адміністративної відповідальності.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, підлягає стягненню судовий збір на користь держави. Розмір судового збору у даній справі становить 665,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 33, 251, 252, 221, 283, 284 КУпАП, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд, -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 60 (шістдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одну тисячу двадцять) гривень.

Стягнути зі ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок) на користь держави за такими реквізитами: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001. Код класифікації доходів бюджету: 22030106 (стягувачем є Державна судова адміністрація України ).

Постанова суду може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: М.І. Крилюк