Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №295/12831/25 — Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 295/12831/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Кулініча Я. В. ,

з секретарем Грищенко Н.А.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Овручі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 до російської федерації в особі посольства російської федерації в Україні про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, третя особа: ОСОБА_3 , -

В С Т А Н О В И В:

Представник ОСОБА_2 в інтересах позивача ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , звернувся до суду із позовом до російської федерації в особі посольства російської федерації в Україні, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 27, який уточнив та просить стягнути з російської федерації на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 1 650 000 (один мільйон шістсот п`ятдесят шість тисяч) євро, що еквівалентно станом на дату подання уточненого позову 83 721 000 грн. та матеріальну шкоду у розмірі 111 118 (сто одинадцять тисяч сто вісімнадцять) євро, що еквівалентно станом на дату подання уточненого позову 5 639 238,50 грн.. Мотивуючи тим, що 24.02.2022 почалось повномасштабне вторгнення збройних сил Російської Федерації та інших підконтрольних їм збройних формувань на територію України. У перших числах березня 2022 року збройними силами РФ було завдано близько семидесяти авіаударів по території Коростенського району Житомирської області, у тому числі по території Овруцької міської об`єднаної територіальної громади. 06.03.2022 року близько 21 год. 00 хв. збройними силами РФ було застосовано засоби ведення війни, заборонені міжнародним правом і нанесено авіаційний удар по житлових будинках та адміністративних будівлях м. Овруча Житомирської області. Внаслідок влучання авіабомби в житловий будинок АДРЕСА_2 , загинули її мати ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , вітчим ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 та бабуся ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , сталося повне руйнування та знищення будинку, подвір`я, господарських споруд. Внаслідок протиправних дій відповідача їй завдано непоправної шкоди. Загинула вся її родина. Саме внаслідок збройного нападу РФ на Україну літак, який скинув бомби на її батьківську хату опинився на території України та вчинив злочин щодо її родини та її. Вбивство рідних є складовою агресії РФ проти України і українців загалом та щодо її і родини зокрема. Причинно-наслідковий зв`язок між діями РФ та смертю близьких є очевидним та беззаперечним. Завдану шкоду неможливо в повній мірі визначити у грошовому еквіваленті. Вона втратила найдорожчих людей, яких не повернуть будь-які гроші. Крім того, внаслідок дій відповідача вона зазнала моральних страждань, захворіла на важку хворобу та не може жити повноцінним життям. Разом з тим, виходячи з міжнародної судової практики, вважає що відповідач повинен відшкодувати їй завдану шкоду в сумі 1 650 000 євро. Крім того, внаслідок протиправних дій відповідача їй завдано матеріальної шкоди, оскільки внаслідок авіаудару повністю знищений будинок, у якому проживала її родина. Вказаний будинок належав її матері та вітчиму. Право власності на будинок оформлено не було. Вартість знищеного будинку оцінює у 5 355895 гривень, що еквівалентно на дату звернення з позовом до суду 111 118 євро.

Ухвалою суду від 18.05.2026 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог – ОСОБА_3 .

У судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позові.

Відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлявся за адресою місця знаходження, однак судова повістка повернулася на адресу суду як не вручена.

Третя особа та його представник будучи належним чином повідомленими, в судове засідання не з`явилися, причини своєї неявки суду не повідомили.

Суд, заслухавши пояснення позивача та її представника, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 17.10.2023 року у справі №286/3605/23 за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту смерті в певний час, заінтересовані особи: Міністерство соціальної політики України, Овруцький відділ державної реєстрації актів цивільного у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), яке набрало законної сили встановлено, що ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та онукою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ОСОБА_4 та ОСОБА_6 були зареєстровані в АДРЕСА_2 .

06.03.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022062350000055 внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України, у зв`язку з тим, що 24.02.2022 президентом Російської Федерації Путіним В.В. оголошено про початок військової спеціальної операції проти України. Близько 21 години 06.03.2022 збройні сили російської федерації, застосовуючи засоби ведення війни, заборонені міжнародним правом, порушуючи закони та звичаї війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, здійснили обстріл з літака міста Овруч Коростенського району, внаслідок чого зруйновано приміщення Овруцької районної філії Житомирського обласного центру зайнятості по АДРЕСА_3 , а також зруйновані та пошкоджені розташовані поряд приватні будинки.

Згідно висновку експерта №СЕ-19-23/2748-БД від 18.04.2023 року, встановлено мітотип розчину виділеної ДНК зі зразка букального епітелію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який наведено в таблиці 1.1 додатку 1. Мітотипи особи, волосся «7» та «8», якої було надано на дослідження, збігаються між собою та збігаються із мітотипом розчину виділеної ДНК зі зразка букального епітелію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто дані особи можуть бути біологічними родичами по материнській лінії.

Вказаним рішенням встановлено факт смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який мав місце ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Овруч Коростенського району Житомирської області.

На підставі рішення суду, 21.11.2023 року Овруцьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області видано свідоцтва про смерть ОСОБА_4 та ОСОБА_6 (а.с.61,62).

Згідно висновку експерта №КСЕ-19/106-22/2478 від 11.08.2023, відповідно до наданих на експертизу матеріалів причиною вибухів на місці події були вибухи шести вибухових пристроїв – авіаційних бойових припасів. Надані на дослідження об`єкти є фрагментами (залишками) стабілізаторів, корпусів та підривача осколково – фугасних авіаційних бомб ОФАБ -250-270, які належать до бойових припасів. Авіабомби ОФАБ -250-270 виробляються на підприємствах Акціонергого товариства «Науково-виробниче об`єднання «Бальзат» (Російська Федерація) та можуть застосовуватись бойовими літаками –носіями російського (радянського) виробництва з зовнішніми бойовими утримувачами. Осколково – фугасні авіаційні бомби ОФАБ -250-270 споряджаються вибуховою речовиною тротилом масою 97 кг, вибух якої дорівнює 97 кг у тротиловому еквіваленті. На поверхнях наданих на експертизу об`єктів, виявлено залишки індивідуальної вибухової речовини бризантної дії – тринітротолуолу (тротилу).

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №С2139/07-2025 від 11.07.2025, розмір матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок руйнування об`єкту нерухомого майна у зв`язку зі збройною агресією російської федерації, що знаходиться за адресою: Житомирська область, м. Овруч, вул. Т. Новікова, 2, згідно наданих на дослідження матеріалів, в діючих цінах на дату проведення дослідження становить: 5 355 986 грн..

Щодо стягнення моральної шкоди.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Пунктами 3, 9, 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку із порушенням наданих прав, порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя. Розмір відшкодування моральної (немайнової шкоди) суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (душевних, психічних), яких зазнав позивач та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Згідно з п. 5 вказаної вище постанови Пленуму ВСУ, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Отже, протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стає об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Тобто, при вирішенні спору про відшкодування матеріальної та моральної (немайнової) шкоди доведенню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Абзац другий частини третьої статті 23 ЦК України, у якому вжитий термін «інші обставини, які мають істотне значення» саме тому і не визначає повний перелік цих обставин, оскільки вони можуть різнитися залежно від ситуації кожного потерпілого, особливості якої він доводить суду. Обсяг немайнових втрат потерпілого є відкритим, і в кожному конкретному випадку може бути доповнений обставиною, яка впливає на формування розміру грошового відшкодування цих втрат. Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати (Постанова КЦС ВС від13.03.2024 № 712/10999/22).

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру (постанова ВП ВС від15.12.2020 № 752/17832/14-ц).

Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам. З огляду на те, що «розумність» і «справедливість» є оціночними поняттями, суди першої та апеляційної інстанції, які заслуховують сторін та встановлюють фактичні обставини справи, мають широку свободу розсуду під час визначення розумного та справедливого розміру відшкодування (Постанова КЦС ВС від13.03.2024 № 712/10999/22).

Однією з обов`язкових умов настання відповідальності є встановлення причинно наслідкового зв`язку між діянням особи та заподіянням шкоди, який полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями. Відсутність причинного зв`язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана іншими обставинами (Постанова ОП ККС ВС від 16 вересня 2024 року № 444/870/22).

Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення (постанова ВП ВС від 15.12.2020 у справі № 752/17832/14-ц).

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та частини четвертої статті 10 ЦПК України, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Вирішуючи питання про визначення розміру грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує, що згідно із підпунктом 15 пункту 3 Правил Суду ЄСПЛ щодо справедливої сатисфакції, заявник, який вважає себе потерпілим від порушення прав, має право зазначити суму, яку вважає справедливою, а у разі декількох порушень вимагати як одну одноразову суму, так і окремі суми щодо кожного порушення.

При визначенні розміру компенсації моральної шкоди суд бере до уваги, що завдана позивачеві моральна шкода зумовлена безповоротними змінами в її житті внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, що об`єктивно спричиняє істотні душевні страждання, порушує нормальні життєві зв`язки та тягне тривалі негативні зміни у житті позивача, з урахуванням неможливості усунення наслідків таких змін.

При оцінці доводів щодо належного відповідача та обов`язку відшкодування шкоди, суд враховує правову позицію Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладену, зокрема, у постанові від 18.05.2022 у справі № 760/17232/20-ц (провадження № 61-15925св21), відповідно до якої предметом таких спорів є відшкодування моральної шкоди, завданої збройною агресією Російської Федерації проти України, місцем завдання шкоди є територія суверенної держави Україна, шкода завдана внаслідок дій агентів держави-агресора, а вчинення актів збройної агресії не є реалізацією суверенних прав держави та свідчить про порушення зобов`язання поважати суверенітет і територіальну цілісність іншої держави.

При визначенні розміру моральної шкоди суд також виходить із роз`яснень, наведених у пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», згідно з якими розмір відшкодування суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, характеру немайнових втрат, їх тривалості, можливості відновлення, з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, та із дотриманням засад розумності і справедливості.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивач внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України втратила рідних, вимушено змінила звичний ритм свого життя - зазнала моральної шкоди, яка підлягає грошовій компенсації за рахунок відповідача, оскільки встановлено факт збройної агресії Російської Федерації проти України, а також наявність причинного зв`язку між протиправними діями держави-агресора та завданою позивачеві моральною шкодою.

Вирішуючи питання стягнення моральної шкоди суд виходить з того, що моральна шкода позивачу завдана загибеллю її рідних, які згоріли внаслідок прямого вручання авіабомби в будинок, що спричинило та буде спричиняти протягом усього життя позивачеві її душевні страждання. Відновити становище, яке існувало до смерті рідних у житті позивача не можливо.

А тому, зважаючи на принципи розумності, справедливості, глибину фізичних та душевних страждань понесених позивачем, відсутністю доказів захворювання позивача на важку хворобу, суд вважає за необхідне визначити розмір моральної шкоди в сумі 38 505 євро, що еквівалентно 2 000 000 грн., згідно з офіційним курсом НБУ станом на 31.08.2026 року.

Відтак, в цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо стягнення матеріальної шкоди.

Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Згідно із частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до статей 316, 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 1 статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Позивач обґрунтовує майнову шкоду з посиланням на Висновок експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи, однак а ні даний висновок, а ні матеріали справи не підтверджують право власності позивача на знищене майно.

Правовстановлюючі документи на будинок АДРЕСА_2 рідними позивача не виготовлялися, що було підтверджено останньою у судовому засіданні.

Таким чином, з огляду на встановлені обставини, суд не знаходить підстав для задоволення позову в частині стягнення матеріальної шкоди.

Оскільки, позивач при зверненні до суду звільнена від сплати судового збору, судовий збір у розмірі 15140 грн. відповідно до статті 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст. ст. 3, 11, 81, 141, 212-215, 218, 256, 259 ЦПК України, на підставі ст. ст. 22, 23 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із російської федерації в особі посольства російської федерації в Україні, що знаходиться в м. Київ по прос. Повітрофлотський, 27 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в рахунок відшкодування моральної шкоди 38 505 (тридцять вісім тисяч п`ятсот п`ять) євро, що еквівалентно 2 000 000 ( двом мільйонам) грн., згідно з офіційним курсом НБУ станом на 31.08.2026 року.

В іншій частині вимог відмовити.

Стягнути із російської федерації в особі посольства російської федерації в Україні, що знаходиться в м. Київ по прос. Повітрофлотський, 27 в дохід держави судовий збір в сумі 15 140 грн..

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Я. В. Кулініч

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 31 серпня 2026 року, а повний текст складено 10 вересня 2026 року