Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №286/2621/26 — Овруцький районний суд Житомирської області

Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/2621/26

П О С Т А Н О В А

10 вересня 2026 року м. Овруч

Суддя Овруцького районного суду Житомирської області Гришковець А.Л., розглянувши матеріали, які надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , навідника 311 розрахунку 1 взводу протитанкових ракетних комплексів 3 роти протитанкових ракетних комплексів військової частини НОМЕР_1 , за ч. 3 ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до повідомлення військової частини НОМЕР_1 було встановлено, що 21.07.2026 року о 08:00 під час перевірки наявності особового складу у місці розташування 3 роти протитанкових ракетних комплексів військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) було виявлено відсутність без поважних причин старшого солдата ОСОБА_1 , який не повідомивши командира, завчасно зібравши речі, залишив місце розташування підрозділу.

21.07.2026 о 16:00 військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 старший солдат ОСОБА_1 був розшуканий розшуковою групою ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується рапортом начальника відділення розшукової роботи ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковника ОСОБА_2 та в подальшому направлений для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_2 , що підтверджується приписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Таким чином загальний час самовільного залишення військової частини, розташування військової частини НОМЕР_1 , не пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби до моменту розшуку старшого солдата ОСОБА_1 та направлення для подальшого проходження військової служби до військової частин НОМЕР_2 складає менше 3-х діб.

Відтак, старший солдат ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, а саме: самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин тривалістю до трьох діб.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, не повідомивши про причини неявки, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується звітом про доставлені електронні повідомлення. Беручи до уваги, що згідно ч.2 ст.268 КУпАП справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 172-20 КУпАП, не відносяться до категорії справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою, а також практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, враховуючи, що в письмовій заяві, долученій до протоколу, ОСОБА_1 просив справу розглядати без його участі, вважаю за можливе провести розгляд справи у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Частина 3 статті 172-11 КУпАП передбачає відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.

Відповідно до ст.11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України кожний військовослужбовець повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок.

В ст. 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України законодавець закріпив, що із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.

Згідно ст. 16. Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Відповідно до ст. 26 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Згідно ст. 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовці повинні постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов`язані завжди пам`ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.

Відповідно до ст. 2. Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна грунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

В ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України законодавець закріпив, що військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

За змістом ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, а саме: протоколом про військове адміністративне правопорушення серії ЛВХ №436 від 21.07.2026; копією військового квитка серії НОМЕР_3 , виданого 07.10.2024; рапортом командира 3 роти протитанкових ракетних комплексів військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 від 21.07.2026; довідкою-доповіддю про самовільне залишення місця служби (без зброї) військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, навідника 311 розрахунку 1 взводу протитанкових ракетних комплексів 3 роти протитанкових ракетних комплексів військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_1 ; рапортом начальника відділення розшукової роботи ІНФОРМАЦІЯ_5 ; приписом старшому солдату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , письмовим поясненням ОСОБА_1 ; заявкою на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою SMS – повідомлення, а також заявою ОСОБА_1 від 21.07.2026, яка свідчить про визнання ним своєї вини.

Аналізуючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, повністю та об`єктивно знайшла своє підтвердження в ході судового засідання.

Дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вірно кваліфікуються за ч.3 ст.172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки він самовільно залишив військову частину тривалістю до десяти діб.

Призначаючи адміністративне стягнення за вчинене військове адміністративне правопорушення, у відповідності до ч.2 ст.33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, враховується характер вчиненого військового адміністративного правопорушення, особа порушника, який вперше вчинив дане адміністративне правопорушення, ступінь його вини, його майновий стан та обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність порушника у відповідності до ст. ст. 34,35 КУпАП, судом не встановлено.

Таким чином, оцінивши всі обставини вчинення правопорушень та особу порушника, який вперше притягується до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції, передбаченої ч.3 ст. 172-11 КУпАП, у виді штрафу.

Відповідно до п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 підлягає звільненню від сплати судового збору, оскільки він являється військовослужбовцем, що підтверджується матеріалами справи.

Керуючись ст.ст. 24,33, 172-11, 280, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника, відповідно до ст. 308 КУпАП, стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня її винесення до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд.

Суддя: А. Л. Гришковець