Вирок від 10 вересня 2026 р. у справі №197/1208/26 — Широківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 197/1208/26

Провадження № 1-кп/197/51/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 року с-ще Широке

Широківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Широке у спрощеному провадженні кримінальне провадження № 12026046740000053 від 28.07.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Водяного, Широківського району, Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, на утриманні малолітніх дітей та осіб з обмеженими можливостями не маючого, інвалідності не маючий, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

– у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

встановив:

17 липня 2026 року, приблизно о 17:00, ОСОБА_3 знаходився біля будинку №107 по вулиці Кооперативні, Гречаноподівської ОТГ, Дніпропетровської області, де у нього на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник конфлікт з неповнолітнім ОСОБА_4 . Під час якого у ОСОБА_3 раптово виник умисел, спрямований на умисне заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4 . Надалі, реалізуючи свій умисел, ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді тілесних ушкоджень, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, підійшов до неповнолітнього ОСОБА_4 та з прикладанням фізичної сили, правою рукою, зігнутою в кулак, завдав потерпілому ОСОБА_4 один удар в область обличчя. Надалі, продовжуючи свої протиправні дії на спричинення потерпілому тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 , тримаючи обома руками потерпілого, притиснув останнього до бетонного паркану, який знаходився позаду та яким огороджено вказане домоволодіння, після чого правою рукою, зігнутою в кулак, завдав потерпілому ОСОБА_4 три удари в область обличчя та шиї. Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_3 спричинив потерпілому ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді: 5-ти саден, вкритих коричневими скоринками вище рівні шкіри навколо, розмірами від 0,3х0,2 см до 6,5х1 см – на спинці носа, на нижньому повіці лівого ока, на підборідді праворуч, на діафрагмі рота праворуч, на правій бічній поверхні шиї в верхній третині, на зовнішньо-бічній поверхні лівого плеча в верхній третині, які згідно висновку експерта відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Вчинивши вказані дії, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження.

Враховуючи ту обставину, що під час дізнання потерпілий, його законний представник та обвинувачений надали заяви (остання складена у присутності захисниці ОСОБА_5 ), в яких зазначили, що згодні зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами та із розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні, ознайомлені з обмеженням права апеляційного оскарження у такому випадку, а обвинувачений також вказав, що беззаперечно визнає свою винуватість, обвинувальний акт розглядався судом відповідно до положень ч. 2 ст. 381 КПК України без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Таким чином, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України як умиснелегке тілесне ушкодження. Його винуватість у вчиненні зазначеного кримінального проступку не оспорювалася жодним учасником судового провадження.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує пом`якшуючу обставину – щире каяття. Обставин, що обтяжує покарання обвинуваченого – не встановлено.

Як особа, обвинувачений ОСОБА_3 раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, офіційно не працевлаштований, не одружений, на утриманні малолітніх дітей та осіб з обмеженими можливостями не має, інвалідності не має.

Відповідно до ст. 65 КК України, суд при призначенні покарання повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Суд також, з огляду на положення ч. 6 ст. 368 КПК України, враховує правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №570/3743/15-к, в якій зазначається, що покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини кримінального провадження, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Враховуючи ступінь тяжкості та характер суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, його суспільно небезпечні наслідки, особу обвинуваченого, наявність пом`якшуючої та відсутність обтяжуючої обставин, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України, із врахуванням вимог ч.2 ст. 53 КК України, що є необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений, процесуальні витрати відсутні, заходи забезпечення кримінального провадження (в тому числі запобіжні заходи) не застосовувалися. Речові докази, долю яких необхідно вирішувати - відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 368, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд

ухвалив:

визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Вирок суду може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Широківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії з урахуванням особливостей, передбачених частиною першою статті 394 КПК України, а саме: даний вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1