Рішення від 25 серпня 2026 р. у справі №191/2928/25 — Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/2928/25

Провадження № 2/191/1311/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

26 серпня 2026 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Форощука О.В.

за участю секретаря – Рибак М.П.

згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Третяк Ірина Павлівна до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ в натурі 1/3 частини земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник Третяк І.П. звернувся до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ в натурі 1/3 частини земельної ділянки, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що він ОСОБА_1 та його сестри ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , є власниками на 1/3 земельної ділянки загальною площею - 5, 1500, кадастровий номер земельної ділянки - 1224856200:01:004:0142, розташованої на території Славгородської селищної ради Славгородська ТГ, Синельниківського району, Дніпропетровської області.

Вищезазначена земельна ділянка належала їхньому батькові ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка належала йому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю.

1/3 частина вищевказаної земельної ділянки належить позивачу на підставі свідоцтва про право на спадщину законом, виданого 28 серпня 2023 року приватним нотаріусом Синельниківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Монич М.Ю., реєстр № 950, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав за № 51523197.

Відповідачам у справі їх частки належать на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом від 03 червня 2023 року.

Згідно рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 жовтня 2024 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виділили свої частки зазначеної земельної ділянки в натурі та припинили право спільної часткової власності на цю земельну ділянку.

Належна позивачу 1/3 частина вказаної земельної ділянки, наразі, в натурі не виділена і знаходиться у спільній частковій власності, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14 червня 2025 року.

Відповідно до плану поділу земельної ділянки (виготовленої ТОВ «Берег- 2012»), можливий розподіл спільної земельної ділянки, з кадастровим номером 1224856200:01:004:0142, яка знаходиться на території Славгородської селищної ради Славгородська ТГ, Синельниківського району, Дніпропетровської області, і площею 5, 1500 га на ділянки 1,7167 га в рівних частинах.

Враховуючи вищевикладені обставини, просить суд виділити в натурі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп: НОМЕР_1 , 1/3 частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею - 5, 1500, кадастровий номер земельної ділянки - 1224856200:01:004:0142, розташованої на території Славгородської селищної ради Славгородська ТГ, Синельниківського району, Дніпропетровської області, припинивши право спільної часткової власності.

Позивач в судове засідання не з`явився, до його початку його представник надала заяву у якій просить справу розглянути без їх участі, позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, хоча завчасно та належним чином були повідомлені про час, день та місце розгляду справи.

Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням згоди представника позивача, суд вважає за необхідне розглянути справу на підставі наявних в ній доказів та винести заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, прийшов до наступного висновку.

За правилами статей 2,12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК).

Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Водночас, відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Вимоги ст. 264 ЦПК України зобов`язують суд під час ухвалення рішення вирішити чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. Звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину законом, виданого 28 серпня 2023 року приватним нотаріусом Синельниківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Монич М.Ю., реєстр № 950, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав за № 51523197, ОСОБА_1 , є власником 1/3 частини земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею - 5, 1500, кадастровий номер земельної ділянки - 1224856200:01:004:0142, розташованої на території Славгородської селищної ради Славгородська ТГ, Синельниківського району, Дніпропетровської області.

З плану поділу земельної ділянки, виданого ТОВ «Берег- 2012» вбачається, що можливий розподіл спільної земельної ділянки, з кадастровим номером 1224856200:01:004:0142, яка знаходиться на території Славгородської селищної ради Славгородська ТГ, Синельниківського району, Дніпропетровської області, площею 5, 1500 га на ділянки 1,7167 га в рівних частинах.

Згідно рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 жовтня 2024 року виділено в натурі 1/3 частини земельної ділянки загальною площею 5, 1500, кадастровий номер земельної ділянки - 1224856200:01:004:0142, розташованої на території Славгородської селищної ради Славгородська ТГ, Синельниківського району, Дніпропетровської області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 . Виділено в натурі 1/3 частини земельної ділянки загальною площею 5, 1500, кадастровий номер земельної ділянки - 1224856200:01:004:0142, розташованої на території Славгородської селищної ради Славгородська ТГ, Синельниківського району, Дніпропетровської області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 . Припинено право спільної часткової власності на земельну ділянку загальною площею - 5, 1500, кадастровий номер земельної ділянки - 1224856200:01:004:0142, розташованої на території Славгородської селищної ради Славгородська ТГ, Синельниківського району, Дніпропетровської області.

Відповідно до ст.317ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.

Частиною 1 ст. 86 ЗК України передбачено, що земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 88 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації.

Згідно з ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права ; володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків .

Згідно зі ст.355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Відповідно до ст.356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Отже, право спільної часткової власності це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.

Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дрібному виразі.

Відповідно до ч. 3ст. 358 ЦК України, кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно з ч. 1 ст.364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Згідно зі ст.367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Виходячи з аналізу змісту норм статей 183, 358, 364 ЦК України можна дійти висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику частка, якого зменшилась.

Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників.

Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своєї частки в ньому, то здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яке відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна.

Суд, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, оцінивши належність, допустимість, а також достатність наданих доказів у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.12, 81, 258, 259, 263-266 ,268, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Виділити в натурі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп: НОМЕР_1 , 1/3 частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею - 5, 1500, кадастровий номер земельної ділянки - 1224856200:01:004:0142, розташованої на території Славгородської селищної ради Славгородська ТГ, Синельниківського району, Дніпропетровської області, припинивши право спільної часткової власності.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О. В. Форощук