Вирок від 08 вересня 2026 р. у справі №201/10030/22 — Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 201/10030/22

Провадження № 1-кп/188/25/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

при секретарі: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в c-ще Петропавлівка в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) кримінальне провадження № 22022130000000187 від 06.06.2022р. відносно обвинуваченої:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Кремінна

Кремінського району Луганської області, зареєстрована за

адресою: АДРЕСА_1 ,

громадянка України, раніше не судима,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 Кримінального кодексу України, -

за участю прокурора в режимі відеоконференції: ОСОБА_4

за участю захисника в режимі відеоконференції: ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статей 1-3, 6 Конституції України - Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава; Суверенітет України поширюється на всю її територію; Україна є унітарною державою; Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною; Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність; Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову; Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно зі статтями 17, 19, 65, 68 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; На території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом; На території України не допускається розташування іноземних військових баз; Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України; Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей; Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», від 12.05.2015 за № 389-VIII, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Частиною 3 статті 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», від 12.05.2015 за № 389-VIII, військові адміністрації населених пунктів утворюються в одному чи декількох населених пунктах (селах, селищах, містах), в яких сільські, селищні, міські ради та/або їхні виконавчі органи не здійснюють покладені на них Конституцією та законами України повноваження, у тому числі внаслідок фактичного саморозпуску або самоусунення від виконання своїх повноважень, або їх фактичного невиконання, або припинення їх повноважень згідно із законом.

Судом встановлено, що 24.02.2022 Російською Федерацію здійснено повномасштабне військове вторгнення на територію України, у зв`язку із чим розпочато ведення агресивної війни проти України та захоплення її території.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години

30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Законом України від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» затверджено зазначений Указ.

Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.

Законом України від 15.03.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено зазначений Указ.

Указом Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб.

Законом України від 21.04.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено зазначений Указ.

Указом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.

Законом України від 22.05.2022 № 2263-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено зазначений Указ.

У зв`язку із веденням агресивної війни з боку Російської Федерації проти України, у період часу з 24.02.2022 до 15.04.2022 м. Кремінна Луганської області було підвернуте постійним обстрілам з боку окупаційних військ Російської Федерації та так званої «Луганської Народної Республіки».

У результаті веденням агресивної війни з боку Російської Федерації проти України 18.04.2022 окуповано м. Кремінна Луганської області, у зв`язку із чим, на підтвердження контролю над містом, на будівлі Кремінської міської ради Луганської області, розташованої за адресою: Луганська область,

м. Кремінна, просп. Дружби, буд. 13 представниками незаконних збройних формувань встановлено прапор так званої «Луганської Народної Республіки».

У період часу з 18.04.2022 по 03.06.2022, більш точний час встановити з об`єктивних причин не виявилось можливим, ОСОБА_3 , будучи громадянкою України, усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалась приблизно о 04 годині ранку 24.02.2022 повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, з метою наділенням її функціями посадової особи незаконного органу влади, а саме «Адміністрації Кремінського району так званої «Луганської Народної Республіки», створеного на тимчасово окупованій території, а саме, території м. Кремінна Сєвєродонецького району Луганської області, перебуваючи на території м. Кремінна Сєвєродонецького району Луганської області, маючи умисел на зайняття посади в незаконному органі влади та реалізуючи його вступила в злочинну змову з окупаційними військами Російської Федерації та представниками так званої «Луганської Народної Республіки». Отримавши від останніх пропозицію зайняти посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконному органі влади «Адміністрації Кремінського району так званої «Луганської Народної Республіки», створеному на території Сєвєродонецького району Луганської області, в порушення вимог Конституції та Законів України, умисно, добровільно погодилась на вказану пропозицію.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, у період часу з 18.04.2022 по 03.06.2022, більш точний час встановити з об`єктивних причин не виявилось можливим, ОСОБА_3 , будучи громадянкою України, перебуваючи на території м. Кремінна Сєвєродонецького району Луганської області, зі своїх особистих мотивів та бажання зайняти посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконному органі влади «Адміністрації Кремінського району так званої «Луганської Народної Республіки», створеному на території Сєвєродонецького району Луганської області, погоджуючись на пропозицію представників держави-агресора – Російської Федерації та представників незаконних збройних формувань так званої «Луганської Народної Республіки», умисно, добровільно зайняла посаду заступника голови Адміністрації Кремінського району так званої Луганської Народної Республіки із соціальних питань, тобто посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території Сєвєродонецького району Луганської області.

Суд вважає вказане обвинувачення доведеним та кваліфікує дії ОСОБА_3 вірними за ч. 5 ст. 111-1 КК України як добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 пояснила, що не мала можливості спілкуватися з обвинуваченою ОСОБА_3 , так як вона, скоріше за все, знаходиться на непідконтрольній території, але вважає, що достовірних доказів стосовно добровільного зайняття обвинуваченою посади та залишення на окупованій території прокурором не надано.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що обвинувачену знає, як колегу, оскільки обвинувачена працювала на посаді директора, а свідок була її заступником. Після початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, 31.03.2022 року свідок виїхала з м. Кремінна Луганської області, а ОСОБА_3 залишилась, але казала, що теж бути виїжджати. В квітні 2022 року ОСОБА_7 зателефонувала свідку і сказала, що вона повернулась в м. Кремінну жити і потім з нею зв`язок перервався. Свідок зазначила, що всі, хто хотів виїхати – всі виїхали, жодних перепон для цього не було. Свідок також пояснив, що з соціальних мереж вона дізналась, що ОСОБА_3 займає посаду на окупованій території заступника голови муніципального округу і в роліках в інтернеті дякувала російській владі за надану мешканцям м. Кремінної гуманітарну допомогу.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснив, що до 2019 року був депутатом районної та міської ради в м. Кремінна Луганської області і був знайомий зі ОСОБА_3 особисто по своїй діяльності, оскільки ОСОБА_3 приймала активну участь у всіляких громадських заходах. Станом на лютий 2022 року ОСОБА_3 працювала в Центрі надання соціальних послуг. Свідок пояснив, що з м. Кремінна він поїхав в квітні 2022 році і після того в інтернеті бачив декілька сюжетів, як ОСОБА_3 зустрічала російських військових і дякувала їм за гуманітарну допомогу.

Прокурор в судовому засіданні обставини, визначенні в обвинувальному акті підтримав у повному обсязі, в обґрунтування винуватості обвинуваченої зазначив, що показання свідків та подані докази підтверджують протиправність злочинних дій ОСОБА_3 , а кваліфікація кримінального правопорушення є вірною для того, щоб довести винуватість останньої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, поза розумним сумнівом.

Відтак, прокурор просив суд визнати ОСОБА_3 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, та призначити їй покарання за ч. 5 ст. 111-1 КК України у виді 10 (десяти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління та місцевого самоврядування на строк 15 (п`ятнадцять) років, з конфіскацією усього належного на праві приватної власності майна.

Судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченої ОСОБА_3 (in absentia), яка показань суду не надавала, та будь-яких клопотань від останньої на адресу суду також не надходило.

Відповідно до ухвали Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2023 року постановлено здійснювати спеціальне судове провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.

Повістки про виклик обвинуваченої ОСОБА_3 у судові засідання, а також інформація про процесуальні документи надсилались та публікувались відповідно до вимог ст. 323 КПК України.

Судом вживалися заходи для виклику обвинуваченої ОСОБА_3 для забезпечення доступу до правосуддя, у зв`язку із чим остання викликалась в судові засідання в порядку ст. 323 КПК України. Повістки про виклик опубліковувалися у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме в газеті «Урядовий кур`єр», на офіційному веб-сайті Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області, офіційному веб-сайті Судової влади України, а також на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Таким чином, суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_3 , яка в свою чергу повинна була знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом за діяння вчинені на території суверенної України, юрисдикцію якої обвинувачена над собою не визнає, та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчать про її наміри на ухилення від кримінальної відповідальності.

У той же час, ухилення обвинуваченої ОСОБА_3 від правосуддя, суд оцінює як реалізацію останньою її невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.

Водночас, дане кримінальне провадження здійснювалось за обов`язковою участю захисника, який був забезпечений державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Дніпропетровській області.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_3 , адвокат ОСОБА_5 , у судовому засіданні зазначила, що не мала можливості спілкуватися з обвинуваченою ОСОБА_3 , так як вона, скоріше за все, знаходиться на непідконтрольній території, але вважає, що достовірних доказів стосовно добровільного зайняття обвинуваченою посади та залишення на окупованій території прокурором не надано.

Враховуючи наведене, суд вважає, що стороною обвинувачення та судом вживалися достатні заходи щодо дотримання прав обвинуваченої ОСОБА_3 на захист та доступ до правосуддя, з урахуванням здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження.

Винуватість обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, тобто у добровільному зайнятті громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування та дослідженими під час судового розгляду доказами у кримінальному провадженні, які суд вважає належними та допустимими, зокрема:

- протоколом огляду від 22.06.2022р., в ході якого оглянуто публікацію з назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яка розміщена у відкритій мережі Інтернет на ресурсі «Telegram» за посиланням – ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка розміщена ІНФОРМАЦІЯ_4 о 19:00. У ході огляду вищевказаного відео тривалістю 01 хвилини 21 секунд встановлено, що «в город Кременная доставлена гуманитарная помощь из РФ». Крім того, встановлено, що жінка, яка надає інтерв`ю в часовому проміжку з 00:00:42 – 00:01:16, підписана як «зам. Главы Администрации Кременского района по социальным вопросам» ідентифікована за зовнішніми ознаками, як ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стенограма даного інтерв`ю:

ОСОБА_3 : «Я бы хотела выразить огромную благодарность правительству Ростовской области, огромную благодарность губернатору Ростовской области за то, что сегодня Кременная получила гуманитарную помощь и жители Кременной могут наконец получить поддержку в виде продуктов питания. Большое спасибо Народной милиции за то, что привезли несмотря на то, что у нас здесь не тихо, очень громко ещё, пока что, вот. Огромная благодарность всем, кто помнит, что в Кременной есть люди, что эти люди требуют сегодня поддержки и помощи».

- протоколом огляду від 27.06.2022р., в ході якого оглянуто публікацію з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 », яка розміщена у відкритій мережі Інтернет на ресурсі «Telegram» за посиланням – ІНФОРМАЦІЯ_6 яка розміщена ІНФОРМАЦІЯ_7 о 18:31. У ході огляду вище вказаного відео тривалістю 01 хвилини 25 секунд встановлено, що «зам. главы Кременского района» з м. Кремінна надає інтерв`ю відносно ситуації у місті. Крім того, встановлено, що жінка яка надає інтерв`ю ідентифікована за зовнішніми ознаками, як ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стенограма даного інтерв`ю була здійснена в проміжку часу з 0:59 по 1:20:

ОСОБА_3 : «Я очень благодарна Народной милиции за то, что они уже не в первый раз помнят о том, что есть город Кременная, и что здесь сегодня очень нужна гуманитарная поддержка жителей, и сегодня это очередной гуманитарный груз, ну в общем огромная-преогромная благодарность за то, что вы кормите наших людей».

- протоколом огляду від 04.07.2022р., в ході якого оглянуто публікацію з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_8 " и болельщики ФК "Зенит" совместно с НМ ЛНР доставили гумпомощь в Кременную», яка розміщена у відкритій мережі Інтернет на ресурсі «Telegram» за посиланням – ІНФОРМАЦІЯ_9 яка розміщена ІНФОРМАЦІЯ_10 о 11:13. У ході огляду вище вказаного відео тривалістю 02 хвилини 25 секунд встановлено, що у м. Кремінна, яка зараз є тимчасово окупованою, було завезено гуманітарну допомогу спільно з Національною міліцією ЛНР. До того ж, на 00 хв. 22 сек. на відео мається жінка, яка стоїть четверта з ліва, яка ідентифікована як ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1

- протоколом огляду від 24.09.2022р., в ході якого оглянуто публікацію з назвою «Работники прокуратуры Кременского района совместно с начальником департамента оказания медицинской помощи Министерства здравоохранения, а также заместителем главного врача ГУ "Луганская Республиканская клиническая больница" посетили Кременскую районную больницу», яка розміщена у відкритій мережі Інтернет на ресурсі «Telegram» за посиланням – https://t.me/gplnr/1410, яка розміщена 05.07.2022 о 11:13. У ході огляду вище вказаної публікації встановлено, що на фотозображенні мається три особи чоловічої статі та одна особа жіночої статі, яка ідентифікована як ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказані особи на фотозображенні знаходять на ганку КНП "КРЕМІНСЬКА БЛ КРЕМІНСЬКОЇ РАЙРАДИ", за адресою: Луганська обл., Сєвєродонецький р-н, місто Кремінна, вул. Побєди, буд. 1 А.

- висновком експерта № 111 від 10.08.2022р. за результатами проведення портретної експертизи.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 КПК України доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

В ході судового розгляду суд безпосередньо, всебічно та повно дослідив усі докази, що містяться в матеріалах кримінального провадження і встановив правильність збирання стороною обвинувачення та закріплення кожного з них, тому, виходячи з положень статті 86 КПК України вважає їх допустимими.

Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, визначений КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.

Недопустимості доказів згідно вимог ст.ст. 87-89 КПК України судом не встановлено. Порушень вимог КПК України, які б могли спростувати висновки суду під час розгляду справи судом встановлено також не було.

Таким чином, розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч.1 ст. 337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, дослідивши безпосередньо в судовому засіданні наведені вище письмові докази у їх сукупності, надавши їм належну правову оцінку, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, враховуючи, що показання свідків, дані ними безпосередньо в судовому засіданні, є послідовними, відповідають іншим обставинам справи та підтверджуються дослідженими письмовими доказами, які, на думку суду, є належними та допустимими, не викликають сумнівів у їх достовірності, оскільки підстав ставити їх під сумнів у суду немає, тому суд бере їх за основу при постановленні даного вироку та приходить до висновку про винуватість ОСОБА_3 у добровільному зайнятті громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупаційній території, кваліфікуючи її дії за ч. 5 ст. 111-1 КК України.

Виходячи з зазначеного, судом достовірно встановлено, що ОСОБА_3 , будучи громадянинкою України, добровільно зайняла посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупаційній території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 111-1 КК України.

При обранні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке, згідно ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, характер діяння, форму й ступінь вини, мотиви вчинення кримінального правопорушення і дані про особу винної, яка раніше не судима.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченої, передбачених ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченої, суд визнає вчинення злочину з використанням умов воєнного стану, що передбачено п. 11 ч. 1 ст. 67 КК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Доводи захисника щодо недоведеності обвинувачення ОСОБА_3 спростовуються безпосередніми показами свідків в судовому засіданні та вищевказаними належними доказами, які були досліджені судом безпосередньо в судовому засіданні.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд виходить із положень ст.ст. 50, 65 КК України, а саме: принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень як самою обвинуваченою, так і іншими особами, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.111-1 КК України, який віднесено до тяжких злочинів, проти основ національної безпеки України, конкретні обставини та наслідки, особу винної, відомості про неї, наявність обставини, яка обтяжує покарання та відсутність обставин, які пом`якшують покарання.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченій покарання, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, у виді позбавлення волі, в межах санкції ч. 5 ст. 111-1 КК України, оскільки її виправлення неможливе без ізоляції від суспільства, з призначенням додаткового покарання, визначеного санкцією ч. 5 ст. 111-1 КК України як обов`язкового, у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління та місцевого самоврядування, та з призначенням додаткового покарання, визначеного санкцією ч. 5 ст. 111-1 КК України як альтернативне, у виді конфіскації всього майна, яке є її особистою власністю. Дійшовши висновку про необхідність призначення ОСОБА_3 основного покарання у вигляді позбавлення волі, з призначенням додаткових покарань, оскільки за глибоким переконанням суду, саме така міра покарання є законною, обґрунтованою, справедливою, необхідною та достатньою для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення як нею, так і іншими особами кримінальних правопорушень, що відповідає меті покарання.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Судові витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченої.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Речовий доказ в кримінальному провадженні: оптичні носії інформації – оптичні диски, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження, - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Захід забезпечення кримінального провадження у виді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_3 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, призначивши покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління та місцевого самоврядування на строк 15 (п`ятнадцять) років, з конфіскацією усього належного їй на праві приватної власності майна.

Строк відбування покарання обчислювати з моменту фактичного затримання.

Строк додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління та місцевого самоврядування, ОСОБА_3 рахувати з моменту відбуття основного покарання.

Стягнути зі ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта в сумі 6 040 (шість тисяч сорок) грн. 64 коп.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Речовий доказ в кримінальному провадженні: оптичні носії інформації – оптичні диски, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження, - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Захід забезпечення кримінального провадження у виді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а обвинуваченою в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.

Копію вироку після проголошення негайно вручити захиснику обвинуваченої та прокурору.

Інформацію про ухвалений вирок, опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями статті 297-5 КПК України та на офіційному вебсайті суду.

Суддя ОСОБА_1