Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №204/13822/25 — Чечелівський районний суд міста Дніпра

Справа № 204/13822/25

Провадження № 2/204/1670/26

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРА

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року Чечелівський районний суд м. Дніпра у складі:

головуючого судді Чапали Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Азаряна Б.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» про стягнення суми недоплаченого страхового відшкодування, пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат,

ВСТАНОВИВ:

До Чечелівського районного суду м. Дніпра в інтересах ОСОБА_1 , звернувся його представник – Губа Андрій Олексійович, який діє на підставі довіреності, посвідченої 12 лютого 2024 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Шабашовим О.В., із позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» про стягнення суми недоплаченого страхового відшкодування, пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат.

В обґрунтування позовної заяви зазначив, що 10.02.2024 року в м. Дніпро, вул. Титова, буд. 36 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "Hyundai Getz", д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 (далі-винуватець ДТП), цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу застрахована в ПрАТ «Страхова компанія «Еталон» (відповідач), згідно поліса ОСЦПВВНТЗ N? ЕP/216573747, який діяв на дату ДТП щодо транспортного засобу автомобіля "Mitsubishi Lancer", д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 (позивач).

Вина ОСОБА_2 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди підтверджується постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 06.03.2024 року, справа № 204/1583/24. В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль позивача "Mitsubishi Lancer", д.р.н. НОМЕР_3 , чим завдані матеріальні збитки.

12.02.2024 року представник ОСОБА_3 направив на електронну пошту ПрАТ «СК «Еталон» завірені електронно-цифровим підписом повідомлення про ДТП, заяву на виплату страхового відшкодування та весь необхідний пакет документів, передбачений ст. 35 Закону.

09.04.2024 року представник ОСОБА_3 направив на електронну пошту ПрАТ «СК «Еталон» завірені електронно-цифровим підписом рахунок з СТО ФОП ОСОБА_4 , виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ФОП ОСОБА_4 , витяг з реєстру платників єдиного податку ФОП ОСОБА_4 , довідку про відкриття рахунку.

19.04.2024 року представник ОСОБА_5 направив на електронну пошту ПрАТ «СК «Еталон» завірену електронно-цифровим підписом постанову Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 06.03.2024 року, справа N? 204/1583/24.

10.05.2024 року ПрАТ «СК «Еталон» виплатила страхове відшкодування на рахунок СТО у розмірі 55 126,93 грн., не узгодивши його розмір з позивачем.

14.05.2024 року представник ОСОБА_3 направив до НБУ скаргу на дії Страховика щодо недоплати страхового відшкодування.

НБУ листом від 28.05.2024 року повідомив, що ПрАТ «СК «Еталон» було виплачено страхове відшкодування на підставі звіту оцінювача ОСОБА_6 N? 728 від 26.03.2024 року. Копію звіту оцінювача НБУ не направив та порадив звернутися до суду за захистом порушеного права.

14.05.2024 року представник ОСОБА_3 направив на електронну адресу ПрАТ «СК «Еталон» лист незгоду із розміром страхового відшкодування та вимогу щодо доплати страхового відшкодування в розмірі встановленому у висновку експерта Дроздова Ю.B. N? 0104/24 від 01.04.2024 року, складеному на замовлення позивача та попросив надати документи на підставі яких було здійснено розрахунок матеріальної шкоди.

Листом від 24.05.2024 року ПрАТ «СК «Еталон» направила копію звіту оцінювача ОСОБА_6 N? 728 від 26.03.2024 року. Доплату страхового відшкодування не здійснила.

Ознайомившись зі звітом оцінювача ОСОБА_6 N? 728 від 26.03.2024 року, позивач вважає даний розрахунок неналежним доказом розрахунку матеріальної шкоди, оскільки його складено з порушенням Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (далі - Методика), виходячи з наступного.

По-перше, оцінювач ОСОБА_6 не оглядав пошкоджений транспортний засіб, у той час як відповідно до п. 5.1 Методики технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) дає змогу за допомогою органолептичних методів визначити ідентифікаційні дані КТ3; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна.

Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, можливе тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначила експертизу/залучила експерта, в якому міститься обґрунтування неможливості надання об`єкта дослідження на огляд, у разі надання ним даних, необхідних для проведення дослідження. Відповідно до п. 5.5 Методики під час технічного огляду КТ3 оцінювач (експерт) повинен: а) перевірити відповідність ідентифікаційних даних КТЗ записам у наданих документах; б) перевірити укомплектованість КТЗ, установити комплектність, наявність додаткового обладнання; в) установити пробіг за одометром; г) зафіксувати інформативні ознаки раніше виконаного відновлювального ремонту КТЗ; г) установити характер і обсяги пошкоджень на момент огляду та інші ознаки, які характеризують технічний стан КТ3, з обов?язковою їх фіксацією шляхом фотографування. Відповідно до п. 8.5 Методики калькуляція вартості відновлювального ремонту складається за результатами технічного огляду КТ3.

Тобто, визначення матеріального збитку чи вартості КТ3 без його особистого огляду можливо лише експертом (а не оцінювачем, як зроблено страховиком), який складає висновок, і тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначив (ла) експертизу (залучив(ла) експерта), крім цього зазначено, що з метою дотримання п. 5.5 Методики оцінювач зобов?язаний установити характер і обсяги пошкоджень на момент особистого огляду та інші ознаки, які характеризують технічний стан КТЗ, з обов?язковою їх фіксацією шляхом фотографування.

Згідно п. 50 та п. 51 Національного стандарту N? 1 «Загальні засади оцінки майна майнових прав» обов`язковим етапом при незалежній оцінці майна є ознайомлення з об`єктом оцінки.

Тобто, відповідно до вимог Методики товарознавчої експертизи та Національного стандарту N? 1 обов`язковою умовою є особистий огляд оцінювачем пошкодженого транспортного засобу.

Натомість оцінювач ОСОБА_6 особисто не оглядав пошкоджений транспортний засіб позивача, на огляд прибув інший представник страховика, а саме ОСОБА_7 , що підтверджується протоколом огляду.

По-друге, оцінювач ОСОБА_6 проігнорував вихідні дані протоколу огляду. Із протоколу огляду представника страховика ОСОБА_7 вбачається, що останній зафіксував пошкодження диску колеса заднього лівого та важеля підвіски колеса заднього лівого із деформацією, це пункти 4 та 9 опису пошкоджень.

В той же час, оцінювач ОСОБА_6 проігнорувала вихідні дані протоколу огляду. В результаті, не було враховано заміну диску колеса вартістю 10810,80 грн. та маточини колеса вартістю 15372,00 грн., що спричинило заниження розміру заподіяної шкоди.

По-третє, оцінювач ОСОБА_6 суттєво занизив вартість робіт із фарбування, матеріалів та ремонтних робіт. Якщо порівняти ремонтну калькуляцію експерта ОСОБА_8 та оцінювача ОСОБА_6 , то вбачається, що вартість фарбування, лакофарбового матеріалу, а також деяких ремонтних робіт, суттєво занижена оцінювачем. Оскільки оцінювач не оглядав автомобіль позивача, а тому він не міг достовірно визначити характер пошкоджень, тому не міг достовірно визначити години фарбування та лакофарбовий матеріал.

Враховуючи вищезазначене, звіт оцінювача ОСОБА_6 не може бути належним та допустимим доказом у розумінні статей 77,78 ЦПК України, через що позивач ОСОБА_3 був змушений через свого представника звернутись до судового експерта Дроздова Ю.В. з метою встановлення дійсного розміру збитку заподіяного в результаті пошкодження його автомобіля.

Судовий експерт ОСОБА_8 особисто оглядав пошкоджений транспортний засіб, робив відповідні заміри та фотографії та склав висновок N? 0104/24 від 01.04.2024 року з урахуванням Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, Закону України «Про судову експертизу», Національного стандарту N? 1 «Загальні засади оцінки майнових прав», Інструкції про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах, комп`ютерної системи для складання ремонтних калькуляцій AUDATEX, типового формуляру AUDATEX по ідентифікації, запчастинам і працезатратам автомобіля, Довідника «Бюлетень авто товарознавця», даних мережі Інтернет.

Висновок експерта Дроздова Ю.В. N? 0104/24 від 01.04.2024 року відповідає вимогам ч. 5 ст. 106 ПК України: у висновку експерта зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Згідно висновку експерта Дроздова Ю.В. N? 0104/24 від 01.04.2024 року вартість матеріального збитку, заподіяного в результаті пошкодження транспортного засобу "Mitsubishi Lancer", д.р.н. НОМЕР_2 склала 88 398,52 грн.

Оскільки, ПрАТ «СК «Еталон» було виплачено лише 55 126,93 грн., то сума недоплаченого страхового відшкодування, яка підлягає стягненню із ПрАТ «СК «Еталон» на користь ОСОБА_9 складає 33 271,59 грн., що розраховується наступним чином: 88 398,52 грн. - 55 126,93 грн. - 0,00 грн., (де 88 398,52 грн. - розмір заподіяної шкоди згідно висновку експерта Дроздова Ю.В.; 55 126,93 грн. - виплачене страхове відшкодування; 0,00 грн. – франшиза).

Окрім того, з ПрАТ «СК «Еталон» на користь ОСОБА_10 підлягають стягненню витрати на проведення експертизи в розмірі 2 760,00 грн. відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України.

Також відповідно до п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

12.02.2024 року ПрАТ «СК «Еталон» отримала від представника позивача заяву на виплату страхового відшкодування. Строк виплати страхового відшкодування відраховується саме з дати отримання заяви на виплату страхового відшкодування. Таким чином, відповідач повинен був виконати належним чином обов`язок по сплаті страхового відшкодування до 12.05.2024 року включно.

14.05.2024 року представник ОСОБА_10 направив до ПрАТ «СК «Еталон» лист незгоди із розміром страхового відшкодування, тому відповідачу було достеменно відомо, що позивач не згоден із розміром страхового відшкодування.

Отже, за період з 13.05.2024 року по 04.12.2025 року з ПрАТ «СК «Еталон» підлягає стягненню пеня в розмірі 14 931,20 грн. розрахована на суму недоплаченого страхового відшкодування в розмірі 33 271,59 грн.

Окрім цього, згідно частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Відповідно до роз`яснень, наведених у пункті 21 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ N? 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», при безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу страхувальника зобов`язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 526, частина друга статті 625 ЦК). Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 01 червня 2016 року у справі N? 6-927ц16 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28.02.2018 року у справі N? 149/344/15-ц.

З огляду на зазначене, оскільки відповідач не виконав свої зобов`язання належним чином, то з ПрАТ «СК «Еталон» підлягають стягненню три проценти річних та інфляційні втрати, пов?язані з неналежною виплатою страхового відшкодування нараховані на суму прострочення в розмірі 33 271,59 грн.

З урахуванням викладеного, позивач просить суд, стягнути з ПрАТ «СК «Еталон» на користь ОСОБА_9 за період з 13.05.2024 року по 04.12.2025 року три відсотки річних в розмірі 1 559,00 грн. та інфляційні втрати в розмірі 6 156,53 грн.

Отже, враховуючи вищезазначене, загалом позивач просить стягнути з відповідача на свою користь: страхове відшкодування в розмірі 33 271,59 грн., пеню в розмірі 14 931,20 грн., три відсотки річних в розмірі 1 559,00 грн., інфляційні втрати в розмірі 6 156,53 грн., що разом складає 55 918,31 грн., а також витрати на експертизу в розмірі 2 760,00 грн. та судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.

Ухвалою суду від 29 жовтня 2025 року було відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник відповідача у судові засідання призначені на (09.02.2026; 25.03.2026; 10.09.2026) не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце їх проведення у електронному кабінеті системи «Електронний суд», відзиву на позовну заяву, або жодних інших заяв, клопотань на адресу суду не направив.

Відповідно до ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відтак, суд постановив проводити розгляд справи у відсутності відповідача в заочному порядку, на підставі документів та доказів, що є в матеріалах справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

У листі Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45, визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.

Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У пункті 26 рішення ЄСПЛ від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (заява №7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Згідно ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII, в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України; повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

З урахуванням викладеного, ст. ст. 128 - 131, 223 ЦПК України та з метою уникнення затягування розгляду справи суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних і доказів для її розгляду по суті за відсутності учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, що регулюються нормами цивільно-процесуального законодавства.

Судом встановлено, що 10 лютого 2024 року о 16 год. 17 хв. в м. Дніпро в районі буд. 36 по вул. Титова водій ОСОБА_11 , керуючи транспортним засобом Hyundai Getz, реєстраційний номер НОМЕР_4 , повертаючи з вул. Титова на парковку ТРЦ «АПОЛО», не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, внаслідок чого не помітила транспортний засіб Mitsubishi Lancer, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався по парковці ТРЦ «АПОЛО», внаслідок чого допустила з ним зіткнення, чим ОСОБА_11 порушила п.2.3.б Правил дорожнього руху. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 06 березня 2024 року у справі № 204/1583/24 ОСОБА_11 за фактом даної пригоди визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП (а.с. 19).

Таким чином, зазначені обставини є встановленими постановою суду та доказуванню не підлягають.

Як вбачається з полісу серії ЕР №216573747 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки Hyundai Getz, реєстраційний номер НОМЕР_4 була застрахована у ПАТ «СК «Еталон» (а.с. 20).

12.02.2024 року представник ОСОБА_3 направив на електронну пошту ПрАТ «СК «Еталон» завірені електронно-цифровим підписом повідомлення про ДТП, заяву на виплату страхового відшкодування разом із пакетом документів.

09.04.2024 року представник ОСОБА_3 направив на електронну пошту ПрАТ «СК «Еталон» завірені рахунок з СТО ФОП ОСОБА_4 , виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ФОП ОСОБА_4 , витяг з реєстру платників єдиного податку ФОП ОСОБА_4 , довідку про відкриття рахунку.

19.04.2024 року представник ОСОБА_5 направив на електронну пошту ПрАТ «СК «Еталон» завірену копію постанови Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 06.03.2024 року, справа N? 204/1583/24.

10.05.2024 року ПрАТ «СК «Еталон» виплатила страхове відшкодування на рахунок СТО у розмірі 55 126,93 грн. (а.с. 21).

14.05.2024 року представник ОСОБА_3 направив на електронну адресу ПрАТ «СК «Еталон» лист незгоду із розміром страхового відшкодування та вимогу щодо доплати страхового відшкодування в розмірі встановленому у висновку експерта Дроздова Ю.B. N? 0104/24 від 01.04.2024 року, складеному на замовлення позивача та попросив надати документи на підставі яких було здійснено розрахунок матеріальної шкоди (а.с. 57).

Листом від 24.05.2024 року ПрАТ «СК «Еталон» направила копію звіту оцінювача ОСОБА_6 N? 728 від 26.03.2024 року (а.с. 58-73). Доплату страхового відшкодування не здійснила.

Ознайомившись зі звітом оцінювача ОСОБА_6 N? 728 від 26.03.2024 року, позивач вважає даний розрахунок неналежним доказом розрахунку матеріальної шкоди, оскільки він не враховує усіх пошкоджень, був складений без особистого огляду неналежним суб`єктом та з порушенням Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобі а також вимог інших нормативних актів.

Як наслідок, з метою встановлення дійсного розміру збитку заподіяного в результаті пошкодження його автомобіля, позивач звернувся до судового експерта Дроздова Ю.В.

Згідно висновку експерта Дроздова Ю.В. N? 0104/24 від 01.04.2024 року вартість матеріального збитку, заподіяного в результаті пошкодження транспортного засобу "Mitsubishi Lancer", д.р.н. НОМЕР_2 складає 88 398,52 грн. (а.с. 22-46).

Оскільки, ПрАТ «СК «Еталон» було виплачено лише 55 126,93 грн., то сума недоплаченого страхового відшкодування, яка на думку позивача підлягає стягненню із ПрАТ «СК «Еталон» на користь ОСОБА_9 складає 33 271,59 грн., що розраховується наступним чином: 88 398,52 грн. - 55 126,93 грн. - 0,00 грн., (де 88 398,52 грн. - розмір заподіяної шкоди згідно висновку експерта Дроздова Ю.В.; 55 126,93 грн. - виплачене страхове відшкодування; 0,00 грн. – франшиза).

Досліджуючи зазначені обставини, в частині визначення розміру страхового відшкодування, суд вважає доводи сторони позивача обґрунтованими.

Відповідно до проведеного експертом Дроздовим Ю.В. дослідження, N? 0104/24 від 01.04.2024 року вартість відновлювального ремонту, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу замінюваних складових частин, колісного транспортного засобу - автомобіль «Mitsubishi Lancer», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , пошкодженого в наслідок Д.Т.П., складає: 88 398,52 грн. (а.с. 31).

Стороною відповідача протягом розгляду справи жодними належними доказами не спростовано як достовірність вказаного дослідження, та його результатів, так і не спростовано інші доводи позивача стосовно невідповідності вимогам чинного законодавства висновку оцінювача ОСОБА_6 N? 728 від 26.03.2024 року, який відповідачем покладено в основу визначення розміру виплаченого страхового відшкодування.

Зокрема, відносно доводів, що оцінювач ОСОБА_6 не оглядав пошкоджений транспортний засіб, у той час як відповідно до п. 5.1 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, можливе тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначила експертизу/залучила експерта, в якому міститься обґрунтування неможливості надання об`єкта дослідження на огляд, у разі надання ним даних, необхідних для проведення дослідження.

Окрім того оцінювач ОСОБА_6 проігнорував вихідні дані протоколу огляду. Зокрема, зі змісту протоколу огляду представника страховика ОСОБА_7 вбачається, що останній зафіксував пошкодження диску колеса заднього лівого та важеля підвіски колеса заднього лівого із деформацією, це пункти 4 та 9 опису пошкоджень (а.с. 49-50).

Натомість оцінювач ОСОБА_6 проігнорував вихідні дані протоколу огляду у цій частині. В результаті, не було враховано заміну диску колеса вартістю 10810,80 грн. та маточини колеса вартістю 15372,00 грн. (а.с. 70). При порівнянні ремонтних калькуляцій експерта ОСОБА_8 та оцінювача ОСОБА_6 вбачається відмінність у оцінці вартості фарбування, лакофарбового матеріалу, а також деяких ремонтних робіт.

З ст. ст. 15, 16 ЦК України, вбачається, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 ЦК України).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України, страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Спеціальним законом, який регулював відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (станом на момент виникнення відповідних правовідносин), є Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV.

Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону (стаття 2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Як вбачається з ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Частиною першою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням, зокрема транспортних засобів, механізмів та обладнання, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов`язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини (ст. 1188 ЦК України).

Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про страхування» від 18 листопада 2021 року № 1909-ІХ, страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є обов`язковим.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV, чинним на момент спірних правовідносин, страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

За змістом ст. 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV, шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана у тому числі з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно з ст. 29 наведеного Закону, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Згідно п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Разом з тим, відповідачем не надано суду доказів прийняття вмотивованого рішення про відмову в частині недоплаченого страхового відшкодування в розмірі 33 271,59 грн., як і доказів здійснення відповідної виплати у межах страхового ліміту. Жодних клопотань про призначення експертизи протягом розгляду справи стороною відповідача не заявлялось.

Згідно вимог ст. ст. 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

За приписами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 року у справі № 129/1033/13-ц.

З огляду на те, що розмір матеріальної шкоди та заявлені позовні вимоги не перевищують ліміт відповідальності страховика, суд вважає такі вимоги обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами і такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки, ПрАТ «СК «Еталон» було виплачено 55 126,93 грн., то сума недоплаченого страхового відшкодування, яка підлягає стягненню із ПрАТ «СК «Еталон» на користь позивача, складає 33 271,59 грн., та розраховується наступним чином: 88 398,52 грн. - 55 126,93 грн. - 0,00 грн., (де 88 398,52 грн. - розмір заподіяної шкоди згідно висновку експерта Дроздова Ю.В.; 55 126,93 грн. - виплачене страхове відшкодування; 0,00 грн. – франшиза).

Щодо заявлених вимог в частині стягнення з відповідача пені та штрафних санкцій, суд дійшов наступного.

Відповідно до п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Формула розрахунку пені: Пеня = С x 2УСД:365 * Д, де заборгованості С за період, 2 УСД – подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення, 365 – кількість днів у році, Д – кількість днів прострочення.

12.02.2024 року ПрАТ «СК «Еталон» отримала від представника позивача заяву на виплату страхового відшкодування.

Строк виплати страхового відшкодування відраховується з дати отримання заяви на виплату страхового відшкодування. Таким чином, відповідач повинен був виконати належним чином обов`язок по сплаті страхового відшкодування до 12.05.2024 року включно.

14.05.2024 року представник ОСОБА_10 направив до ПрАТ «СК «Еталон» лист незгоди із розміром страхового відшкодування, тому відповідачу було відомо, що позивач не згоден із розміром страхового відшкодування.

Отже, за період з 13.05.2024 року по 04.12.2025 року з ПрАТ «СК «Еталон» підлягає стягненню пеня в розмірі 14 931,20 грн. розрахована на суму недоплаченого страхового відшкодування в розмірі 33 271,59 грн.

Окрім цього, згідно частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Відповідно до роз`яснень, наведених у пункті 21 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ N? 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», при безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу страхувальника зобов`язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 526, частина друга статті 625 ЦК). Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 01 червня 2016 року у справі N? 6-927ц16 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28.02.2018 року у справі N? 149/344/15-ц.

За висновками, наведеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 у справі N? 703/2718/16-ц, з набранням чинності рішення суду про відшкодування шкоди у боржника виникає зобов`язання сплатити точно визначений розмір шкоди, однак саме зобов`язання виникло між сторонами із заподіяння шкоди, тобто це зобов`язання не є таким, що виникло з рішення суду, це зобов`язання з відшкодування шкоди, в якому рішенням суду визначено конкретний розмір завданої шкоди та констатовано про наявність зобов`язання між сторонами.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 21 листопада 2023 року у справі N? 910/3658/23, в якій суд касаційної інстанції погодився з нарахуванням відсотків річних та інфляційних втрат на суму основного боргу, стягнуту рішенням суду у справі N? 910/16330/21 (у спорі між тими ж сторонами), за період. у тому числі, до ухвалення вказаного рішення в іншій справі.

Відтак, з урахуванням також правового висновку Великої Палати Верховного Суду у постановах від 16 травня 2018 року по справі N? 686/21962/15-ц та від 10 квітня 2018 року у справі N? 910/10156/17, дія статті 625 ЦК України поширюється на порушення грошового зобов`язання, яке існувало між сторонами як до ухвалення рішення суду, так і після його ухвалення.

Верховний суд в постанові від 14.08.2024 року по справі N? 344/4897/21 зазначив: «Також апеляційний суд виснував, оскільки страхова сума не сплачена, то нарахування інфляційних втрат, пені та 3 % річних за період прострочення виплати страхового відшкодування слід розраховувати з 18 вересня 2018 року (закінчення трьохмісячного терміну з дня повідомлення про подію) до 31 березня 2021 року (день звернення до суду з позовом)».

З огляду на зазначене, оскільки відповідач не виконав свої зобов`язання належним чином, то з ПрАТ «СК «Еталон» підлягають стягненню три проценти річних та інфляційні втрати, пов?язані з неналежною виплатою страхового відшкодування нараховані на суму прострочення в розмірі 33 271,59 грн.

Позивачем надано розрахунок, відповідно до якого він просить суд, стягнути з ПрАТ «СК «Еталон» на свою користь за період з 13.05.2024 року по 04.12.2025 року три відсотки річних в розмірі 1 559,00 грн. та інфляційні втрати в розмірі 6 156,53 грн. Перевіривши вказаний розрахунок, суд вважає, що з ПрАТ «СК «Еталон» підлягають стягненню на користь позивача за період з 13.05.2024 року по 04.12.2025 року три відсотки річних в розмірі 1 559,00 грн. та інфляційні втрати в розмірі 6 156,53 грн.

Щодо стягнення судових витрат, судом встановлено наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що при подачі даного позову до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.

У відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, стягненню із відповідача на користь позивача підлягають судові витрати у розмірі 1 211,20 грн.

Окрім того, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені витрати на проведення експертизи в розмірі 2 760,00 грн. відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2-13, 76 - 83, 89, 141, 258, 259, 263 - 265, 268, 274, 280, 352, 354 - 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон», про стягнення суми недоплаченого страхового відшкодування, пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат – задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» на користь ОСОБА_1 суму недоплаченого страхового відшкодування в розмірі 33 271,59 грн., пеню в розмірі 14 931,20 грн., три відсотки річних в розмірі 1 559,00 грн., інфляційні втрати в розмірі 6 156,53 грн., що разом складає 55 918,32 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1 211,20 грн. та понесені витрати на проведення експертизи в розмірі 2 760,00 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених законом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто Чечелівським районним судом м. Дніпра за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ;

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Еталон», місцезнаходження: 03067, місто Київ, вул. Гарматна, буд. 8, прим. 6, код ЄДРПОУ 20080515.

Повний текст рішення суду складено 10 вересня 2026 року.

Суддя