Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №202/7204/26 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

Справа № 202/7204/26

Провадження № 2/202/5590/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

10 вересня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд м. Дніпра у складі:

головуючого судді Недобитюк Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Іващенко І.В.,

за відсутності учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Індустріального районного суду міста Дніпра в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, –

В С Т А Н О В И В:

20 липня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Індустріального районного суду міста Дніпра із позовною заявою до ОСОБА_2 , у якій просить суд збільшити розмір аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/6 частини до 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, стягуючи їх щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 19 жовтня 2007 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Індустріального районного суду міста Дніпра від 26 травня 2026 року. Від шлюбу сторони мають двох дітей: доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач зазначає, що рішенням Індустріального районного суду міста Дніпра від 21 січня 2026 року по справі № 199/14698/25 з відповідача на її користь було стягнуто аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу). Після досягнення старшою донькою ОСОБА_5 повноліття ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), розмір аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 автоматично зменшився за вирахуванням частки повнолітньої дитини і наразі фактично становить 1/6 частину доходу відповідача.

Позивач вказує, що стягуваний розмір аліментів у розмірі 1/6 частки є значно меншим за законодавчо визначений орієнтир на одну дитину (1/4 частки доходу), що негативно впливає на матеріальний стан дитини. Неповнолітній син проживає разом із позивачем та перебуває на її утриманні. Внаслідок інфляційних процесів та воєнного стану вартість проживання, харчування та інших базових потреб суттєво зросла. Відповідач є пенсіонером (отримує пенсію за вислугу років), є працездатним за станом здоров`я, інших неповнолітніх дітей чи непрацездатних осіб на утриманні не має. Незважаючи на обіцянки, добровільної матеріальної допомоги на утримання дітей він не надає, у зв`язку з чим позивач змушена звернутися до суду для забезпечення гідного рівня утримання сина.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 24 липня 2026 року вказану позовну заяву було залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків.

06 серпня 2026 року позивачем виявлені недоліки позовної заяви були усунуті.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 21 серпня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 10 вересня 2026 року.

У судове засідання 10 вересня 2026 року позивач ОСОБА_1 не з`явилася. До суду надала письмову заяву, в якій просила розглядати справу за її відсутності, зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку. Відзиву на позовну заяву чи доказів поважності причин неявки до суду не надав.

Зі згоди позивача, відповідно до вимог статей 280-281 ЦПК України, 10 вересня 2026 року судом постановлено ухвалу про проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у ній доказів.

Зважаючи на неявку в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов наступних висновків.

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частин першої та третьої статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з частиною другою статті 1 СК України, регулювання сімейних відносин здійснюється цим Кодексом з метою, зокрема, забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку.

Відповідно до частини восьмої статті 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Частиною першою статті 180 СК України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частини третьої статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно з частинами першою та другою статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, а також інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до частини першої статті 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Водночас, частиною п`ятою цієї ж статті визначено, що розмір аліментів на одну дитину може становити однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів.

Крім того, приписами частини першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З аналізу наведених норм матеріального права вбачається, що батьки мають рівний обов`язок утримувати свою дитину. Зміна розміру стягуваних аліментів є похідною вимогою від основного обов`язку утримання, і підставою для такої зміни є об`єктивна зміна матеріального чи сімейного стану сторін, потреб дитини, а також інші обставини, які безпосередньо впливають на забезпечення її гармонійного розвитку.

Судом встановлено, що згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 06 червня 2011 року, ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 . Батьками дитини записані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 05 січня 2016 року, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 . Його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Як вбачається з рішення Індустріального районного суду міста Дніпра від 21 січня 2026 року у справі № 199/14698/25 (провадження № 2/202/1673/2026), із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 було стягнуто аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно. Цим же рішенням встановлено, що після досягнення найстаршою дитиною повноліття, аліменти на утримання ОСОБА_3 стягувати за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Таким чином, з 11 травня 2026 року розмір аліментів на неповнолітнього ОСОБА_7 становить 1/6 частки заробітку відповідача.

Окрім цього, судом досліджено заочне рішення Індустріального районного суду міста Дніпра від 17 червня 2026 року у справі № 202/4723/26 (провадження № 2/202/4414/2026), яким із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 5 000 грн щомісяця, починаючи з 19 травня 2026 року і до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення нею 23 років.

Відповідно до довідки Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 13 серпня 2026 року № 59244, станом на 13 серпня 2026 року у відповідача відсутня заборгованість зі сплати аліментів. Аліменти на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1/6 частини заробітку утримуються Головним управлінням ПФУ в Дніпропетровській області.

Згідно зі Звітом про здійснені відрахування та виплати, наданим ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, пенсійний дохід відповідача є стабільним та достатнім для сплати аліментів на належному рівні.

Оцінюючи встановлені обставини у їх сукупності, суд доходить висновку, що стягуваний на сьогоднішній день розмір аліментів на сина у розмірі 1/6 частки доходу є значно меншим за гарантований та орієнтовний розмір, визначений сімейним законодавством. Матеріальний стан відповідача, який отримує пенсію, дозволяє йому сплачувати аліменти у збільшеному розмірі на утримання неповнолітнього сина. Той факт, що відповідач також сплачує 5 000 грн на утримання повнолітньої доньки, не звільняє його від обов`язку забезпечувати гідний рівень життя неповнолітньому сину. Відтак, позовні вимоги про збільшення розміру аліментів з 1/6 до 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.

Відповідно до частини шостої статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Таким чином, враховуючи подання позову про стягнення аліментів, на підставі частини шостої статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1331 грн 20 коп.

Керуючись статтями 4, 5, 10, 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 280-282, 430 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів – задовольнити.

Збільшити розмір аліментів та стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання цим рішення законної сили і до досягнення повноліття.

Судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1331 грн 20 коп (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 коп) стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави.

Роз`яснити, що згідно частини 1 статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Це заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Згідно з частиною п`ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 10 вересня 2026 року.

ПОЗИВАЧ: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 .

ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Н. В. Недобитюк