Вирок від 10 вересня 2026 р. у справі №175/12835/25 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Суд: Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Дезертирство

Дата: 10 вересня 2026 р.

Справа: №175/12835/25

Суддя: Качаленко Є. В.

Номер справи 175/12835/25

Номер провадження 1-кп/175/1585/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 року селище Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

захисників обвинуваченого ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за №62025050010020753 від 09.06.2025, відносно

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Котовськ Одеської області, громадянин України, освіта середня, неодружений, військовослужбовець військової служби за контрактом, кулеметник 2 мотопіхотного спеціалізованого відділення 2 взводу 1 роти мотопіхотного спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 , солдат, зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимий, востаннє:

- 18.07.2022 Малиновським районним судом м. Одеси за ч.4 ст.185, ч.1 ст.69 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі,

04.09.2024 ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси на підставі ст.81-1 КК України звільнений від відбування покарання умовно-достроково для проходження військової служби за контрактом на невідбутий строк 1 рік 28 днів,

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.407, ч.4 ст. 408 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, кваліфікація дій обвинуваченого

На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», в останній раз Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15 квітня 2025 року №235/2025, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 16 квітня 2025 року № 4356-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 09 травня 2025 року строком на 90 діб.

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 312 від 03 листопада 2024 року солдат ОСОБА_8 призначений на посаду стрільця 1 мотопіхотного спеціалізованого відділення 1 мотопіхотного спеціалізованого взводу 2 мотопіхотної спеціалізованої роти мотопіхотного спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 .

Таким чином, солдат ОСОБА_8 в розумінні вимог ст. ст. 18, 19, 22, 401, диспозиції ст. 408 КК України є військовослужбовцем, тобто суб`єктом вказаного злочину та останньому було достеменно відомо про несення військової служби у час воєнного стану.

Являючись військовослужбовцем військової служби за контрактом, солдат ОСОБА_8 , відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців.

Відповідно до ст. 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов`язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов`язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові.

За приписами статей 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов`язків зобов`язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).

Проте, солдат ОСОБА_8 , достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив військовий злочин проти встановленого порядку проходження військової служби за наступних обставин.

Так, у зв`язку з виконанням завдань за призначенням, пов`язаних із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України військова частина НОМЕР_1 виконує завдання за призначенням на території Донецької області.

16 грудня 2024 року солдат ОСОБА_8 , усвідомлюючи реальну можливість участі у веденні бойових дій, вирішив не виконувати свої обов`язки щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та ухилитися від військової служби у військовій частині НОМЕР_1 .

16 грудня 2024 року, точного часу під час досудового розслідування не встановлено, солдат ОСОБА_8 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом та проходячи її на посаді стрільця 1 мотопіхотного спеціалізованого відділення 1 мотопіхотного спеціалізованого взводу 2 мотопіхотної спеціалізованої роти мотопіхотного спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов`язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України, в умовах воєнного стану, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, без відповідних дозволів командирів, начальників та без поважних причин, не прибув до місця служби - місця тимчасового розташування підрозділу військової частини НОМЕР_2 в АДРЕСА_2 , тим самим ухилився від військової служби, перебуваючи поза межами тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 , проводячи час на власний розсуд, не пов`язуючи його із виконанням обов`язків військової служби, до 25 березня 2025 року, доки самостійно не з`явився до місця служби - місця тимчасового розташування підрозділу військової частини НОМЕР_2 в АДРЕСА_2 .

Суд кваліфікує дії ОСОБА_8 за ч.5 ст.407 КК України як нез`явлення військовослужбовця вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

Крім того, солдат ОСОБА_8 , достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив військовий злочин проти встановленого порядку проходження військової служби за наступних обставин.

Так, у зв`язку з виконанням завдань за призначенням, пов`язаних із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України військова частина НОМЕР_1 виконує завдання за призначенням на території Донецької області.

17 червня 2025 року солдат ОСОБА_8 , усвідомлюючи реальну можливість участі у веденні бойових дій, вирішив не виконувати свої обов`язки щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та взагалі ухилитися від військової служби у військовій частині НОМЕР_1 .

17 червня 2025 року, точного часу під час досудового розслідування не встановлено, солдат ОСОБА_8 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом та проходячи її на посаді кулеметника 2 мотопіхотного спеціалізованого відділення 2 мотопіхотного спеціалізованого взводу 1 мотопіхотної спеціалізованої роти мотопіхотного спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов`язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України, в умовах воєнного стану, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, без відповідних дозволів командирів, начальників та без поважних причин, самовільно залишив місце служби - місце тимчасового розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 , тим самим ухилився від військової служби, перебуваючи поза межами тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 , проводячи час на власний розсуд, не пов`язуючи його із виконанням обов`язків військової служби.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_8 за ч.4 ст.408 КК України, як дезертирство, тобто самовільне залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин

Обвинувачений ОСОБА_8 вину у вчинені злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України визнав, а вину у вчинені злочину, передбаченого ч.4 ст.408 КК України не визнав, пояснив, що вчинив самовільне залишення частини через захворювання та конфлікт з командуванням, хотів повернутись.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 надав показання, що він не залишав самовільно місце служби. Вважає себе героєм, оскільки відбуваючи покарання, вирішив піти до ЗСУ. Військові проживали в селі поблизу м. Краматорськ. Перебуваючи в місці розташування військової частини, посварився з комбатом, оскільки побився з побратимом. В ході сварки комбат здійснив постріл з табельного пістолета і він отримав поранення ноги, був направлений на лікування. Не повідомляв про злочин правоохоронним органам одразу, оскільки його замполіт і комбат вмовили не казати, хто стріляв. Повідомив правоохоронним органам, що вилітив патрон з печі при виконанні службових обов`язків. За цим фактом ДБР у м. Краматорськ проводила перевірку. Прізвища комбата, ротного та замполіта не пам`ятає. У 2024 на лікуванні перебував чотири місяці. Вважає, що була загроза життю і здоров`ю, тому був вимушений самовільно залишити військову частину. По епізоду ст.408 пояснив, що також був вимушений залишити військову частину через непорозуміння з ротним та замполітом. Зазначив, що він обмежено-придатний, сидів відчиняв ворота, тому у нього не було міркувань залишати військову частину і повертатись знов відбувати покарання. Одного разу отримали зарплату та вживали алкогольні напої. За це могли б наказати штрафом, але його тиждень тримали в підвалі. Після цього вночі з погрозами вивезли до лісу і сказали йти в бік Харкова. Хто є комбатом не пам`ятає, ротного і замполіта не пам`ятає, прізвищ назвати не зміг. Не міг продовжувати службу під примусом, а тому вдруге залишив місце служби.

З метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин кримінального провадження, судом було досліджено письмові докази:

Витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань №62025050010020753 від 09.06.2025, де правовою кваліфікацією зазначена ч. 5 ст. 407 КК України за матеріалами правоохоронних органів про те, що ОСОБА_8 , будучи військовослужбовцем в/ч НОМЕР_1 , в умовах воєнного стану, 16.12.2024 не з`явився вчасно на службу із лікувального закладу до місця несення служби в АДРЕСА_2 , повернувся до розташування підрозділу 25.03.2025.

Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань №62025050010024737 від 09.07.2025, де правовою кваліфікацією зазначена ч. 4 ст. 408 КК України за матеріалами правоохоронних органів про те, що 17.06.2025 ОСОБА_8 , будучи військовослужбовцем в/ч НОМЕР_1 , в умовах воєнного стану, самовільно залишив місце служби в АДРЕСА_2 .До теперішнього часу його місцезнаходження не відоме.

Повідомлення командира військової частини НОМЕР_1 про вчинення кримінального правопорушення від 23.12.2024 № 0989/3/4556, з якого слідує, що 21.11.2024 солдат ОСОБА_8 був евакуйований до лікувального закладу в м. Дніпро. 12.12.2024 ОСОБА_8 виписаний з КНП «Уманська центральна міська лікарня». Станом на 16.12.2024 ОСОБА_8 не повернувся до тимчасового місця розташування ВЧ НОМЕР_1 .

Матеріалами службового розслідування, проведеного відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_3 №3766 від 16.12.2024, які містять наступні документи:

Наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) № 3766 від 16.12.2024, яким призначено службове розслідування відносно колишнього стрільця 1 мотопіхотного спеціалізованого відділення 1 мотопіхотного спеціалізованого взводу 2 мотопіхотної спеціалізованої роти мотопіхотного спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_8 за фактом неповернення з лікувального закладу;

Рапорт командира мотопіхотного спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) ВЧ НОМЕР_1 , яким повідомлено про те, що станом на 16.12.2024 солдат ОСОБА_8 не повернувся після лікування до тимчасового місця розташування мотопіхотного спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 , на телефоні дзвінки невідповідає;

Витяг із наказу командира ВЧ НОМЕР_1 № 265 від 18.09.2024, відповідно до якого ОСОБА_8 вважати таким, шо з 18.09.2024 справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов`язків за посадою , шпк «солдат»;

Витяг із наказу командира ВЧ НОМЕР_1 № 304 від 26.10.2024, відповідно до якого солдата ОСОБА_8 вважати таким, що з 25.10.2024 вибув на лікування;

Витяг із наказу командира ВЧ НОМЕР_1 № 312 від 03.11.2024, відповідно до якого солдата ОСОБА_8 з 03.11.2024 увільнити від займаних посад і зарахувати у розпорядження командира ВЧ НОМЕР_1 (утримувати у списках особового складу ВЧ НОМЕР_1 );

Витяг із наказу командира ВЧ НОМЕР_1 № 356 від 17.12.2024, відповідно до якого солдата ОСОБА_8 вважати таким, що самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 ;

Витяг із наказу командира ВЧ НОМЕР_1 № 87 від 27.03.2025, відповідно до якого солдата ОСОБА_8 вважати таким, що повернувся з 25.03.2025 після самовільного залишення військової частини;

Доповідь командира військової частини НОМЕР_1 за фактом не повернення після лікування військовослужбовця ОСОБА_8 , відповідно до якої 21.11.2024 колишній стрілець 1 мотопіхотного спеціалізованого відділення 1 мотопіхотного спеціалізованого взводу 2 мотопіхотної спеціалізованої роти мотопіхотного спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_8 був евакуйований до лікувального закладу в м.Дніпро. 12.12.2024 року солдат ОСОБА_8 був виписаний з КНП Уманської центральної міської лікарні згідно виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №11828/3316 від 12.12.2024 року. Станом на 16.12.2024 року солдат ОСОБА_8 не повернувся до тимчасового місця розташування мотопіхотного спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 . На телефонні дзвінки не відповідає, місце знаходження не відоме;

Доповідь командира військової частини НОМЕР_1 за фактом повернення після самовільного залишення частини військовослужбовця ОСОБА_8 , відповідно до якої 21.03.2025 військовим нарядом НГУ військової частини НОМЕР_4 під час несення служби з ОГП на території обслуговування Відділу Поліції 2 ОРУП 1 м. Одесса у складі АП «Сабур 628 » був виявлений військовослужбовець колишній стрілець 1 мотопіхотного спеціалізованого відділення 1 мотопіхотного спеціалізованого взводу 2 мотопіхотної спеціалізованої роти мотопіхотного спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_8 та доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 . 25.03.2025 військовослужбовець був переданий представникам ІНФОРМАЦІЯ_3 , приблизно о 10:00 військовослужбовець був переданий представникам мотопіхотного спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 та доставлений до тимчасового розташування підрозділу ( АДРЕСА_2 );

Письмові пояснення санітарного інструктора медичного пункту мотопіхотного спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) сержанта ОСОБА_9 відповідно до яких зазначив, що стрілець 1 мотопіхотного спеціалізованого відділення 1 мотопіхотного спеціалізованого взводу 2 мотопіхотної спеціалізованої роти мотопіхотного спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) військової частини, НОМЕР_1 солдат ОСОБА_8 не повернувся з лікувального закладу КНП “Уманська центральна міська лікарня” після виписки 12.12.2024 відповідно до виписного № 11828/3316. Станом на 16.12.2024 солдат ОСОБА_8 не повернувся до тимчасового місця розташування підрозділу с. Шабельківка Краматорського району Донецької області;

Письмові пояснення головного сержанта мотопіхотного спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) ОСОБА_10 відповідно до яких зазначив, що колишній стрілець 1 мотопіхотного спеціалізованого відділення 1 мотопіхотного спеціалізованого взводу 2 мотопіхотної спеціалізованої роти мотопіхотного спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) військової частини, НОМЕР_1 солдат ОСОБА_8 21.11.2024 був евакуйований до м. Дніпра. 12.12.2024 ОСОБА_8 виписаний з лікувального закладу КНП “Уманська центральна міська лікарня”. Станом на 16.12.2024 солдат ОСОБА_8 не повернувся до тимчасового місця розташування батальйону (ШКВАЛ);

Службова характеристика, згідно якої солдат ОСОБА_8 характеризується посередньо, займаній посаді відповідає;

Медична характеристика солдата ОСОБА_8 ;

Довідка щодо нарахованого та виплаченого доходу ОСОБА_8 за період служби у ВЧ НОМЕР_1 з 18.09.2024 по 15.02.2025, відповідно до якої за період з грудня 2024 по лютий 2025 включно ОСОБА_8 не отримував дохід;

Копія первинної медичної картки 21.11.2024 про отримане поранення ОСОБА_8 .

Копія первинного огляду до історії хвороби та копія картки стаціонарного хворого №11828/3316;

Виписка №1964827 із медичної карти стаціонарного хворого щодо перебування на лікуванні ОСОБА_8 з 21.11.2024 по 23.12.2024;

Рапорт ОСОБА_8 від 12.12.2024 щодо надання відпустки для лікування на тридцять календарних днів у зв`язку з хворобою та довідки ВЛК щодо потреби відпустки для лікування після травми;

Виписка №11828/3316 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого щодо перебування на лікуванні ОСОБА_8 з 23.11.2024 по 12.12.2024;

Відповідно до Акту службового розслідування від 16.06.2025, проведеного відповідно до вимог статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21 листопада 2017 року № 608, на підставі рапорту командира мотопіхотного спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 від 16.12.2024 №44767, проведено службове розслідування. В ході розслідування встановлено, що стрілець 1 мотопіхотного спеціалізованого відділення 1 мотопіхотного спеціалізованого взводу 2 мотопіхотної спеціалізованої роти мотопіхотного спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_8 12.12.2024 був виписаний з КНП Уманської центральної міської лікарні згідно виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого №11828/3316 від 12.12.2024 року та по 25.03.2025 не повернувся з лікувального закладу КНП Уманської центральної міської лікарні. 21.03.2025 військовим нарядом НГУ військової частини НОМЕР_4 під час несення служби з ОГП на території обслуговування Відділу Поліції 2 ОРУП 1 м. Одесса у складі АП «Сабур 628» був виявлений військовослужбовець колишній стрілець 1 мотопіхотного спеціалізованого відділення 1 мотопіхотного спеціалізованого взводу 2 мотопіхотної спеціалізованої роти мотопіхотного спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_8 та доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовець був переданий представникам ІНФОРМАЦІЯ_3 , приблизно о 10:00 військовослужбовець був переданий представникам мотопіхотного спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 та доставлений до тимчасового розташування підрозділу ( АДРЕСА_2 );

Наказ командира ВЧ НОМЕР_1 № 779 від 16.06.2025 про результати службового розслідування;

Повідомлення командира військової частини НОМЕР_1 про вчинення кримінального правопорушення від 25.06.2025 № 0989/3/302, з якого слідує, що 17.06.2025 близько 08 год. 00 хв. під час ранкової перевірки особового складу мотопіхотного спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 виявили відсутність кулеметника 2 мотопіхотного спеціалізованого відділення 2 мотопіхотного спеціалізованого взводу 1 мотопіхотної спеціалізованої роти мотопіхотного спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_8 в тимчасовому місці розташування підрозділу ( АДРЕСА_2 ). Пошукові дії не дали результатів;

Наказ командира військової частини НОМЕР_1 №342 від 12.01.2026 про результати службового розслідування, відповідного до якого солдат ОСОБА_8 кулеметник 2 мотопіхотного спеціалізованого відділення 2 мотопіхотного спеціалізованого взводу 1 мотопіхотної спеціалізованої роти (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 не повернувся з самовільного залишення військової частини 17.06.2025 по теперішний час, що відповідно до Кримінального кодексу України вважається дезертирством, вчиненим в умовах воєнного стану;

Матеріалами службового розслідування, проведеного відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_3 №1750 від 17.06.2025, які містять наступні документи:

Наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) № 1750 від 17.06.2025, яким призначено службове розслідування відносно кулеметника 2 мотопіхотного спеціалізованого відділення 2 мотопіхотного спеціалізованого взводу 1 мотопіхотної спеціалізованої роти мотопіхотного спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_8 за фактом самовільного залишення військової частини;

Рапорт командира мотопіхотного спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) ВЧ НОМЕР_1 , яким повідомлено про те, що 17.06.2025 року близько 08:00 під час ранкової перевірки по особовому складу виявлено відсутність кулеметника 2 мотопіхотного спеціалізованого відділення 2 мотопіхотного спеціалізованого взводу 1 мотопіхотної спеціалізованої роти мотопіхотного спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_8 в тимчасовому місці розташування підрозділу ( АДРЕСА_2 );

Витяг із наказу командира ВЧ НОМЕР_1 № 93 від 02.04.2025, відповідно до якого ОСОБА_8 вважати таким, шо з 02.04.2025 справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов`язків за посадою шпк «солдат»;

Витяг із наказу командира ВЧ НОМЕР_1 № 169 від 17.06.2025, відповідно до якого солдата ОСОБА_8 вважати таким, що самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 ;

Доповідь командира військової частини НОМЕР_1 про самовільне залишення частини військовослужбовця ОСОБА_8 , відповідно до якої 17.06.2025 року близько 08:00 під час ранкової перевірки по особовому складу виявлено відсутність кулеметника 2 мотопіхотного спеціалізованого відділення 2 мотопіхотного спеціалізованого взводу 1 мотопіхотної спеціалізованої роти мотопіхотного спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_8 в тимчасовому місці розташування підрозділу ( АДРЕСА_2 );

Письмові пояснення старшого сержанта мотопіхотного спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) ОСОБА_11 , відповідно до яких зазначив, що 17.06.2025 року близько 08:00 під час ранкової перевірки по особовому складу виявлено відсутність солдата ОСОБА_8 у тимчасовому місці розташування підрозділу;

Письмові пояснення головного сержанта мотопіхотного спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) ОСОБА_10 відповідно до яких зазначив, що під час ранкової перевірки особового складу 17.06.2025 о 08:00 виявлено відсутність солдата ОСОБА_8 у тимчасовому місці розташування підрозділу;

Довідка щодо нарахованого та виплаченого доходу ОСОБА_8 за період служби у ВЧ НОМЕР_1 з 01.01.2025 по 30.11.2025, відповідно до якої за період з червня 2025 по листопад 2025 включно ОСОБА_8 не отримував дохід;

Відповідно до Акту службового розслідування від 06.01.2026, проведеного відповідно до вимог статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21 листопада 2017 року № 608, на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 18.06.2025 №1767, проведено службове розслідування. В ході розслідування встановлено, що кулеметник 2 мотопіхотного спеціалізованого відділення 2 мотопіхотного спеціалізованого взводу 1 мотопіхотної спеціалізованої роти мотопіхотного спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_8 17.06.2025 самовільно залишив військову частину в умовах воєнного стану;

Наказ командира військової частини НОМЕР_1 №102 від 11.01.2026 про результати службового розслідування, відповідного до якого солдат ОСОБА_8 кулеметник 2 мотопіхотного спеціалізованого відділення 2 мотопіхотного спеціалізованого взводу 1 мотопіхотної спеціалізованої роти (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 не повернувся з самовільного залишення військової частини 17.06.2025 по теперішний час, що відповідно до Кримінального кодексу України вважається дезертирством, вчиненим в умовах воєнного стану.

Протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочинів - ОСОБА_8 був фактично затриманий слідчим ДБР 12.07.2025 у м.Дніпро.

Довідка ВЛК №2025-0404-1151-3123-7 від 10.04.2025 згідно якої ОСОБА_8 має травму, пов`язану з проходженням військової служби у виді наслідків вогнепального кульового поранення стегна 21.11.2024 та інші захворювання; Довідка ВЛК №948/900 від 12.12.2024 про наявність у ОСОБА_8 поранення, пов`язаного з проходженням військової служби, та потребу відпустки для лікування.

Захисна позиція обвинуваченого ОСОБА_8 щодо обвинувачення за ч.4 ст.408 КК України зводилась до того, що він вчинив самовільне залишення частини через захворювання та конфлікт з командуванням, хотів повернутись сам.

Суд розцінює захисну позицію як необґрунтовану, безпідставну, очевидно висловлену з метою уникнення обвинуваченим відповідальності за фактично вчинене. Ці доводи сторони захисту повністю спростовуються вищенаведеними належними, достовірними та допустимими доказами, зокрема, показаннями самого обвинуваченого, письмовими доказами та протоколом затримання підозрюваного.

Так, щодо потреби лікування захворюваного суду було надано довідку ВЛК №948/900 від 12.12.2024, у якій зазначено про потребу тридцятиденної відпустки для лікування. Однак ОСОБА_8 до командування за отриманням відпустки для лікування у грудні 2024 не звертався, а повернувшись із СЗЧ 25.03.2025 до моменту самовільного залишення частини 17.06.2025 жодних медичних документів, які б обґрунтовували потребу подальшого лікування не отримував.

За епізодом дезертирства за ч.4 ст.408 КК України ОСОБА_8 ухилився від військової служби 25.03.2025, допоки 12.07.2025 його місцезнаходження не було встановлено та він не був затриманий органом досудового розслідування. Однак докази того, що в цей проміжок часу з 25.03.2025 до 12.07.2025 ОСОБА_8 звертався за медичною допомогою відсутні.

Так само відсутні докази стверджуваного захистом конфлікту ОСОБА_8 з командуванням, оскільки він, вчинивши самовільне залишення частини, у проміжок часу з 25.03.2025 до 12.07.2025 із скаргами до вищого командування, або до правоохоронних органів не звертався.

Жодних доказів того, що ОСОБА_8 мав намір добровільно повернутись до місця несення служби суду не представлено. Натомість його злочинні дії були припиненні правохоронними органами, коли 12.07.2025 ОСОБА_8 був фактично затриманий як підозрюваний, про що складено протокол.

Встановлені фактичні обставини свідчать про те, що обвинувачений дійсно у період часу з 25.03.2025 до 12.07.2025 (допоки його не було затримано) вчинив дезертирство в умовах воєнного стану, тобто самовільне залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби.

Водночас вину у вчинені епізоду за ч.5 ст.407 КК України у період часу з 16.12.2024 до 25.03.2025 ОСОБА_8 визнав під час судових дебатів.

Зваживши сукупність досліджених доказів, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.407, ч.4 ст.408 КК України була переконливо доведена.

Мотиви призначення покарання, обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання

При визначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, а саме:

ОСОБА_8 вчинив злочини за ч.5 ст. 407, ч.4 ст. 408 КК України, які відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином і особливо тяжким злочином, ОСОБА_8 раніше судимий, вчинив злочин в період умовно-дострокового звільнення для проходження військової служби за контрактом, за місцем служби обвинувачений характеризується негативно, неодружений, на обліку у лікаря психіатра не перебуває.

Щодо стверджуваного щирого каяття обвинуваченого суд зауважує наступне.

Згідно послідовної практики Верховного Суду (наприклад, справа № 199/6365/19) розкаяння передбачає, окрім визнання собою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяття - це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.

У цій справі обвинувачений заперечував інкриміновані обставини, заперечував провину у скоєному.

Щире каяття - це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, і це об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню завданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди. У цій справі поведінка не свідчила про бажання розкриття усіх обставин справи, правдиве повідомлення усіх деталей своєї злочинної поведінки. Обвинувачений не продемонстрував належного усвідомлення протиправного характеру своїх злочинних дій.

Суд не визнає обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, стверджуване щире каяття ОСОБА_8 , оскільки воно відсутнє.

Щодо активного сприянню розкриттю злочину обвинуваченим суд зауважує наступне.

Активне сприяння розкриттю злочину як обставина, яка пом`якшує покарання, означає добровільну допомогу слідству будь-яким чином: повідомлення правоохоронному органу або суду фактів у справі, надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб, видача знарядь і засобів вчинення злочину, беззаперечно, воно має бути активним, тобто певним чином ініціативним.

Як встановлено з матеріалів справи всі відомості кримінального провадження щодо фактичних обставин справи були встановлені органом досудового розслідування самостійно після вчинення обвинуваченим злочинів, при цьому обвинуваченого було затримано в порядку ст. 208 КПК України

Відтак, обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно ст.66 КК України, не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання, згідно ст.67 КК України, не інкриміновано.

З урахуванням вищезазначеного суд доходить висновку, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк у межах, визначених відповідними санкціями статті (частиною статті), із подальшим застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України.

04.09.2024 ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси на підставі ст.81-1 КК України ОСОБА_8 був звільнений від відбування покарання за вироком Малиновського районного суду м.Одеси від 18.07.2022 умовно-достроково для проходження військової служби за контрактом на невідбутий строк 1 рік 28 днів.

Згідно ч.3 ст.81-1 КК України у разі вчинення особою, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом, протягом невідбутої частини покарання нового кримінального правопорушення суд призначає такій особі покарання за правилами, передбаченими статтями 71 і 72 цього Кодексу.

Оскільки обвинувачений скоїв злочини за цим вироком протягом невідбутої частини покарання після застосування до нього умовно-дострокового звільнення, суд вважає за необхідне призначити остаточне покарання за сукупністю вироків із застосуванням положень ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком до покарання, призначеного за цим вироком.

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваного у вчиненні злочинів ОСОБА_8 був фактично затриманий 12.07.2025.

Під час досудового розслідування обвинуваченому був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, який в подальшому був продовжений. При цьому жодних обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у виді тримання під вартою відпала, а ризики зменшились, судом не встановлено, тому суд вважає за необхідне запобіжний захід обвинуваченому до набрання вироком законної сили залишити той самий – тримання під вартою.

Згідно ч.5 ст.72 КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі.

Речові докази, цивільний позов, процесуальні витрати у цьому кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.407, ч.4 ст.408 КК України, та призначити покарання:

за ч.5 ст.407 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років,

за ч.4 ст.408 КК України у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_8 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років.

На підставі ч.1 ст.71 КК України до покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Малиновського районного суду м.Одеси від 18.07.2022 та остаточно визначити ОСОБА_8 покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років 1 (один) місяць.

Строк відбування покарання ОСОБА_8 рахувати з моменту набрання цим вироком законної сили.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_8 у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з 12 липня 2025 року до набрання цим вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили залишити у виді тримання під вартою.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченому.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua