Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №175/6810/26 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/6810/26

Провадження № 2/175/1935/26

РІШЕННЯ

Іменем України

(Заочне)

"11" вересня 2026 р. с-ще Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Білоусової О.М.,

за участю секретаря судового засідання – Яшиної М.В.,

розглянувши у відкритому судовому судовому засіданні в с-щі Слобожанське в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "А-Фінанс" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди та стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення завданої ним матеріальної шкоди у розмірі 264 838,46 грн. та заборгованості з несплачених лізингових платежів за Договором фінансового лізингу 55 076,17 грн та судового збору.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 25.02.2025 року між позивачем та відповідачем укладено договір фінансового лізингу №1790Л/250225, предметом якого є передача у володіння та користування з правом викупу майна, в порядку і на умовах, передбачених договором, автомобіля марки HONDA ACCORD (бувший у використанні) вартістю 265 324,77 грн. строком на 36 місяці. Загальна сума лізингових платежів на дату укладення договору складає 506 153,41 грн.

Зазначають, що відповідач прийняв вказаний об`єкт лізингу, володів ним і використовував його в порядку і на умовах вказаного договору.

Після отримання автомобіля відповідач використовував автомобіль, та 13 квітня 2025 року ОСОБА_1 став учасником ДТП і після цього припинив сплачувати лізингові платежі згідно з встановленим графіком. У результаті таких дій відповідача, позивачем вилучений зазначений транспортний засіб, та здійснено експертну оцінку транспортного засобу з визначенням матеріального збитку, завданого власникові транспортного засобу, який склав 264 838,46 грн..

Тому позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «А-Фінанс» в рахунок завданої ним матеріальної шкоди 264 838,46 грн., заборгованість з несплачених лізингових платежів за договором фінансового лізингу в сумі 55 076,17 грн., та понесені судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, позов просив задовольнити.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України та не повідомив суд про причини неявки, заяви про розгляд справи без його участі чи відзиву на позов не надав.

Суд, керуючись ст. 280 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від позивача та не подання відзиву відповідачем ухвалив слухати справу за відсутності відповідача, який не з`явився, на підставі наявних у матеріалах справи доказів, з ухваленням заочного рішення.

Суд, дослідивши та оцінивши докази у справі, дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що 25.02.2025 між ТОВ «Фінансова Компанія «А-Фінанс» (лізингодавець) та ОСОБА_1 (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу №1790Л/250225 за умовами якого предметом є автомобіль HONDA ACCORD (бувший у використанні), 2006 року випуску, вартістю 265 324.77 грн., терміном на 36 місяців.

Відповідно до умов Договору, Лізингоодержувач зобов`язався сплачувати на користь Лізингодавця лізингові платежі, які включають платежі щодо відшкодування частини вартості об`єкта лізингу, комісію лізингодавця (винагороду) за наданий в лізинг об`єкт лізингу та інші платежі, зокрема платежі та/або витрати, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору фінансового лізингу та передбачені договором, в тому числі оплата послуг та відшкодування.

При цьому, на дату укладання Договору загальна сума лізингових платежів складає: 506 153.41 грн.

Згідно з п.12.1 договору фінансового лізингу, останній набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом перебігу строку лізингу (крім випадків, коли з підстав та в порядку, передбаченому цим договором, сторона відмовляється від договору в односторонньому порядку або сторонами досягнуто згоди про дострокове припинення / розірвання договору).

Зобов`язання за цим договором, у разі його можливого порушення, не припиняються із закінченням строку його дії, а припиняються їх повним виконанням.

Відповідно до акту (видаткова накладна) прийому-передачі предмету лізингу до Договору фінансового лізингу №1790Л/250225 від 25.02.2025 року ТОВ «ФК «А-Фінанс» передав, а ОСОБА_1 прийняв в якості предмета лізингу автомобіль HONDA ACCORD (бувший у використанні), 2006 року випуску, вартістю 265 324.77 грн.

Отже, відповідач, який отримав вказаний транспортний засіб взяв на себе зобов`язання щодо сплати, у визначений Договором та графіком платежів строк здійснювати щомісячну оплату як вартості самого об`єкту так і оплату винагороди лізингодавця ( комісії).

Після отримання автомобіля, відповідно до договору фінансового лізингу №1790Л/250225 від 25.02.2025 року відповідач використовував автомобіль, з квітня 2025 року відповідач систематично не сплачував лізингові платежі, строк і порядок сплати яких передбачені договором лізингу.

Відповідачем порушені взяті на себе за договором фінансового лізингу зобов`язання щодо сплати лізингових платежів, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, яка не була погашена останнім добровільно.

13 квітня 2025 року за участю відповідача сталася дорожньо-транспортна пригода в результаті якої предмет договору лізингу, автомобіль марки HONDA ACCORD реєстраційний номер НОМЕР_1 ,отримав ушкодження, та в подальшому не можливо використовувати за призначенням.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень .

Таким чином встановлено, що постановою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 01.08.2025 року у справі №175/9468/25 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме 13.04.2025 року, об 02:05, водій ОСОБА_1 порушив п. 12.1 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП.

У зв`язку з порушенням умов договору позивач на підставі п.п.6.2.2,6.2.3 Договору лізингу №1790Л/250225 від 25.02.2025 року вилучив у відповідача автомобіль HONDA ACCORD, що підтверджується актом повернення(вилучення) майна з фінансового лізингу від 10.11.2025 року.

Згідно висновку експерта №021/26 за результатами проведення експертного транспортно-товарознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 20.02.2026 року встановлено, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля HONDA ACCORD реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження внаслідок ДТП та наступного розукомплектування станом на дату дослідження становить 264 838,46 грн.

Відповідно до ч.1, 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із ч.1 ст.1 Закону України «Про фінансовий лізинг», фінансовий лізинг - вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов`язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об`єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а також які передбачають при цьому додержання принаймні однієї з ознак (умов) фінансового лізингу, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 5 цього Закону.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про фінансовий лізинг» відносини між лізингодавцем та лізингоодержувачем, що виникають на підставі договору фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, цього Закону з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", а також прийнятими відповідно до закону актами Національного банку України. Відносини, що виникають між лізингодавцем та продавцем (постачальником) у зв`язку з набуттям лізингодавцем у власність об`єкта фінансового лізингу для подальшої передачі цього об`єкта лізингоодержувачу на підставі договору фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Положення інших нормативно-правових актів регулюють відносини у сфері фінансового лізингу в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про фінансовий лізинг», договір фінансового лізингу укладається в письмовій формі.

Договір фінансового лізингу не підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених законом або домовленістю сторін.

Договір фінансового лізингу транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню на вимогу однієї із сторін такого договору.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.16 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингові платежі, належні до сплати за договором фінансового лізингу, здійснюються в порядку, встановленому договором фінансового лізингу.

До складу лізингових платежів включаються:

1) сума, що відшкодовує частину вартості об`єкта фінансового лізингу;

2) винагорода лізингодавцю за отриманий у фінансовий лізинг об`єкт фінансового лізингу;

3) інші складові, зокрема платежі та/або витрати, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору фінансового лізингу та передбачені таким договором.

Протягом строку дії договору фінансового лізингу розмір лізингових платежів може бути змінено у випадках та порядку, передбачених таким договором.

Приписами ст. 526 ЦК України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, з аналізу наявних доказів у поєднанні із застосованими нормам права випливає, що договір фінансового лізингу №1790Л/250225 від 25.02.2025 року укладено відповідно до приписів ЦК України та Закону України «Про фінансовий лізинг».

Згідно п.п.3, 4 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про фінансовий лізинг», лізингодавець має право: у випадках, передбачених законом та/або договором фінансового лізингу, відмовитися від договору фінансового лізингу, стягнути з лізингоодержувача несплачені лізингові платежі, термін сплати яких настав на дату такої відмови, вимагати повернення об`єкта фінансового лізингу та у разі невиконання лізингоодержувачем обов`язку щодо повернення об`єкта фінансового лізингу - сплати неустойки у розмірі, встановленому цим Законом, за володіння та користування об`єктом фінансового лізингу за час прострочення повернення об`єкта фінансового лізингу, якщо інший розмір неустойки не визначений договором фінансового лізингу; стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість відповідно до умов договору фінансового лізингу та законодавства.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.21 Закону України «Про фінансовий лізинг», лізингоодержувач зобов`язаний: своєчасно сплачувати передбачені договором фінансового лізингу лізингові та інші платежі.

Також, п.8.2 договору передбачено, що лізингодавець має право достроково в односторонньому порядку розірвати цей договір (відмовитися від договору) та/або вилучити об`єкт лізингу у наступних випадках:

Лізиногоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або повністю) та/або інший платіж, передбачений договором, та прострочення оплати становить більше 60 (шістдесят) днів з дня настання строку платежу (п.8.2.1. договору).

Відтак, дострокове розірвання договору фінансового лізингу №1790Л/250225 від 25.02.2025 року в односторонньому порядку здійснено в межах прав лізингодавця та в порядку, визначеному умовам договору та Закону України «Про фінансовий лізинг».

В зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань по сплаті лізингових платежів станом на 17.04.2026, прострочена заборгованість відповідача перед позивачем становить 55 076,17 грн.

Жодних доказів щодо сплати грошових коштів за договором фінансового лізингу та які б спростовували зазначений розрахунок заборгованості, відповідачем суду не надано.

На підставі наведеного вище суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за договором є обґрунтованими та такими, що відповідають умовам договору фінансового лізингу.

Відповідно до п.4.1. договору фінансового лізингу №1790Л/250225 від 25.02.2025 року протягом всього терміну лізингу Лізингоодержувач зобов`язаний: п.п. 4.1.1. використовувати об`єкт лізингу за призначенням, у відповідності до технічних, гарантійних умов та інструкцій продавця об`єкта лізингу; п.п.4.1.4. самостійно і за свій кошт здійснювати ремонтобєкта фінансового лізингу , проводити технічне обслуговування , в т.ч. необхідне для збереження гарантійного обслуговування об`єкта фінансового лізингу на умовах, астановлених виробником та/або продавцем на станціях технічного обслуговування, авторизованих чи рекомендованих виробником та/або продавцем об`єкта фінансового лізингу, самостійно звертатися до продавця з вимогами щодо якості, комплектності, справності об`єкта фінансового лізингу, встановлених виробником та/або продавцем об`єкта фінансового лізингу; п.п. 4.1.7., створити лізингодавцю умови для безперешкодного огляду об`єкта лізингу й ознайомлення з умовами його експлуатації. На вимогу лізингодавця лізингоодержувач зобов`язаний забезпечити безперешкодний доступ лізингодавця до об`єкта лізингу для інспектування (огляду), що здійснюється в робочий час на підставі повідомлення лізингодавця, відправленого лізингоодержувачу по електронній пошті чи через інші інформаційні носії, попередньо за три робочих дні до дати проведення інспектування , у тому числі у разі необхідності забезпечити надання об`єкта фінансового лізингу для інспектування в місце та час, у відповідальному повідомленні, а також надати документи , підтверджуючі проведення ремонтних робіт та обслуговування , технічних оглядів обов`язкового технічного контролю; п.п. 4.1.8., у випадку зміни адреси перебування об`єкту лізингу лізингоодержувач зобов`язаний повідомити про це лізингодавця протягом трьох робочих днів. Відповідно до п.9.2. Договору фінансового лізингу лізингоодержувач зобов`язаний: п.п.9.2.2. вчасно та у повному обсязі сплачувати лізингодавцю лізингові платежі, а також інші платежі відповідно до умов договору , а також штрафні санкції відповідно до положень договору та інші платежі, які пов`язані з використанням об`єкту лізингу виключно на рахунки лізингодавця; п.п.9.2.3. зберігати об`єкту лізингу в справному стані і виконувати всі умови експлуатації об`єкту лізингу згідно з вимогами виробника і ПДР в тому числі вчасно проводити регулярне технічне обслуговування об`єкту лізингу відповідно до сервісних книжок.

Частиною 1 статті 79 ЦПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до статті 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із частинами 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Будь-яких належних та допустимих доказів в підтвердження існування істотних обставин у відповідача, які слугували б поважною причиною невиконання взятих на себе зобов`язань, суду не надано.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», із позовних заяв майнового характеру, поданих юридичною особою, справляється судовий збір в розмірі 1,5% ціни позову, але не менше одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд бере до уваги, що позов задоволено в повному обсязі, тому судові витрати покладаються на відповідача в повному розмірі.

З відповідача на користь позивача підлягають до стягнення судові витрати у розмірі 4 798,72 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,12,81,259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "А-Фінанс" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди та стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "А-Фінанс" (код ЄДРПОУ 43064717) в рахунок завданої матеріальної шкоди 264 838,46 грн. та заборгованість з несплачених лізингових платежів за договором фінансового лізингу №1790Л/250225 від 25.02.2025 року в сумі 55 076,17 грн.,

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "А-Фінанс" (код ЄДРПОУ 43064717) витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 798,72 грн.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення судового рішення апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя О. М. Білоусова