Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №209/5259/26 — Дніпровський районний суд міста Кам’янського

Суд: Дніпровський районний суд міста Кам’янського

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 09 вересня 2026 р.

Справа: №209/5259/26

Суддя: Юрченко Я. О.

Справа № 209/5259/26

Провадження № 2/209/3152/26

РІШЕННЯ

Іменем України

10 вересня 2026 року Дніпровський районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого - судді Юрченко Я.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Гонян Л.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам`янське Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини, з якою проживає дитина віком до трьох років, -

В С Т А Н О В И В :

До Дніпровського районного суду міста Кам`янського 03 серпня 2026 року надійшла вищезазначена позовна заява про стягнення аліментів на утримання дружини, з якою проживає дитина віком до трьох років.

В обґрунтування свої вимог позивач посилається на те, що 17.07.2024 року між позивачем та відповідачем був зареєстрований шлюб у Дніпровському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що зроблено актовий запис № 1132. Від цього шлюбу у сторін є малолітній син – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На теперішній час з відповідачем припинені подружні відносини, проживають окремо один від одного, мають окремий бюджет та відповідач не надає матеріальної допомоги . Сторонами не досягнуто згоди щодо розміру аліментів, які відповідач повинен сплачувати на утримання дружини до досягнення дитини трьох років. Відповідач за віком та станом здоров`я є повністю працездатною особою, військовослужбовець, тому вона вимушена звернутись до суду з позовної заявою.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.08.2026 року вказана позовна заява передана для розгляду судді Юрченко Я.О. (а.с. 17).

Ухвалою судді від 07 серпня 2026 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України призначено в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 20).

Позивачем ОСОБА_1 10.09.2026 року через канцелярію суду за вх. 22938 подано заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити (а.с. 25).

Відповідачем ОСОБА_2 10.09.2026 року через канцелярію суду за вх. 22939 подано заяву щодо визнання позову. Вказує, що вимоги, викладені у позовній заяві, підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити (а.с. 27).

Згідно з приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку про необхідність задоволення позову, з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач та відповідач з 17.07.2024 року перебувають у шлюбі, який був зареєстрований Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 1132, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.12).

Від цього шлюбу у сторін є малолітній син – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане 07.04.2026 року Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, актовий запис № 343 (а.с. 13).

Малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає без реєстрації разом з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією акта № 258 від 28.07.2026 року, наданого Комунальним підприємством Кам`янської міської ради «Добробут» (а.с.16).

Згідно з ч. ч. 2, 4, ст. 84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка-батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Приписами ч. 6 ст. 84 СК України визначено, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Аналіз даних положень дає підстави вважати, що сімейним законодавством України передбачено право дружини на утримання чоловіком протягом усього терміну її вагітності та до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина до трьох років, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині - матері незалежно від цієї обставини. При цьому, головною умовою присудження аліментів, згідно приписів ст. 84 СК України, є наявність у чоловіка можливості надавати матеріальну допомогу дружині, яка проживає із дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Наведене узгоджується також із правовою позицією, закріпленою у постанові Верховного Суду від 27.05.2020 у справі №712/4702/19, згідно з якою право на аліменти у дружини - матері може виникнути лише у разі достатнього матеріального забезпечення чоловіка, наявності у чоловіка достатніх коштів для надання дружині-матері спільної дитини матеріальної допомоги та стягуються за умови, що чоловік, до якого пред`явлено вимоги про надання утримання, спроможний надавати матеріальну допомогу.

При визначенні розміру аліментів, суд враховує обставини, передбачені ст. 182 Сімейного Кодексу України.

Згідно ст. 182 Сімейного Кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на вищевикладене та приймаючи до уваги те, що на теперішній час сторони мешкають окремо, дитина мешкає з позивачем та знаходяться на її утриманні, відповідач працездатний, має можливість надавати позивачу матеріальну допомогу, проте у добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання позивача не здійснює, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача аліменти на утримання позивача до досягненням їхнього сина ОСОБА_4 трирічного віку.

Суд зауважує, що право на утримання дружини не припиняється також і в разі розірвання шлюбу. Відповідно до ст.85 СК України право дружини на утримання може бути припинене раніше у випадку передання дитини на виховання іншій особі, виключення відомостей про чоловіка як батька з актового запису про народження дитини та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти за рішенням суду присуджуються від дня пред`явлення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Враховуючи те, що позивач за подання позову, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», звільнена від сплати судового збору, суд вважає за необхідне стягнути дані витрати з відповідача по справі на користь держави.

Відповідно ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави необхідно стягнути судові витрати у справі.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п.п. 1, 4 ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, а також пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. ч. 2, 3, 4 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що позивачем понесені судові витрати на професійну правничу допомогу.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 29.07.2026 року між ОСОБА_1 та адвокатом Ярош І.В. був укладений договір про надання правничої допомоги.

В акті прийому-передачі виконаних послуг за договором від 29.07.2026 року про надання правової допомоги сторони встановили, що вартість послуг адвоката встановлюється у розмірі 4500,00 грн.. На підтвердження витрат за надання правової допомоги, надано до суду: договір про надання правової допомоги від 29.07.2026 року, акт прийому-передачі виконаних робіт до договором від 29.07.2026 року, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю за № 0330 від 11.09.1993 року.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат(встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір -обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ усправі «East/WestAllianceLimited»проти України»).

Сума заявлених позивачем до відшкодування відповідачем судових витрат на правничу допомогу адвоката співмірна із складністю справи, тому визначені позивачем витрати на правничу допомогу в сумі 4500,00 грн. є співмірними зі складністю справи та фактично вчиненими послугами адвоката.

На підставі ст. ст. 75, 84, 182 Сімейного кодексу України, ст. 5 Закону України «про судовий збір», керуючись ст. ст. 3, 12, 76, 78, 141, 223, 258, 263-265, 274, 279, 280-282, 288-289, 430 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини, з якою проживає дитина віком до трьох років, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 03 серпня 2026 року, до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 віку трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 включно.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь держави судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 4500 (чотири тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками.

Повне судове рішення складено та підписано 10 вересня 2026 року.

Суддя Я.О.Юрченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua