Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №209/1274/26 — Дніпровський районний суд міста Кам’янського

Справа № 209/1274/26

Провадження № 2/209/1646/26

РІШЕННЯ

іменем України

"03" вересня 2026 р. м. Кам`янське

Дніпровський районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді Лобарчук О.О.,

за участі секретаря Золотих Л.М.,

представник позивача (адвоката) Машошиної А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Кам`янське в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить суд: стягнути з відповідачки, ОСОБА_2 на його користь грошову компенсацію вартості 1/2 частки у праві спільної сумісної власності подружжя на транспортний засіб - автомобіль марки «АCURA RDX», 2016 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 у розмірі 396 147,00 грн. із залишенням права власності на зазначений автомобіль за ОСОБА_2 ; судові витрати покласти на відповідачку.

В обґрунтування свого позову вказав, що він, ОСОБА_1 , перебував у шлюбі з ОСОБА_2 з 11 вересня 2019 року. Рішенням Заводського районного суду міста Кам`янського від 22.01.2026 р. шлюб між ними розірвано. Від спільного подружнього життя у них із Відповідачкою є двоє неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час перебування у зареєстрованому шлюбі ними було набуте майно, яке відповідно до вимог статті 60 Сімейного кодексу України є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, а саме: автомобіль марки ACURA RDX, чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_3 , 2016 року випуску, VIN-код НОМЕР_4 , який було придбано у жовтні 2021 року та зареєстровано на ім`я Відповідачки. Він не має можливості надати свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу в повному обсязі, оскільки у наявності є лише одна сторона зазначеного документа. Після фактичного припинення подружніх відносин між ним та відповідачкою було досягнуто усної домовленості про продаж зазначеного автомобіля та поділ грошових коштів, отриманих від його реалізації, у рівних частках - по 1/2 кожному з колишнього подружжя. 3 метою реалізації цієї домовленості було розміщено оголошення про продаж автомобіля на Інтернет-платформі AUTO.RIA за ціною 21500 доларів США. На зазначений автомобіль мали місце звернення потенційних покупців, які виявляли реальний намір його придбати. Однак у подальшому відповідачка фактично відмовилася виконувати досягнуту домовленість, безпідставно заперечила проти поділу спільного сумісного майна подружжя та відмовилася здійснювати продаж автомобіля або виплачувати йому грошову компенсацію вартості належної мені частки у праві власності на вказане майно. Таким чином, у добровільному порядку врегулювати питання поділу спільного сумісного майна подружжя не вдалося, що порушує його майнові права та законні інтереси, як співвласника спірного майна. Для визначення реальної ринкової вартості спірного автомобіля він неодноразово звертався до відповідачки з проханням надати транспортний засіб для проведення оцінки, однак Відповідачка проігнорувала зазначені звернення. У зв`язку з цим ринкову вартість автомобіля було визначено з використанням порівняльного підходу, з урахуванням середніх ринкових цін на аналогічні транспортні засоби у подібному технічному стані.

Процесуальні дії у справі. Заяви (клопотання) учасників справи.

Ухвалою від 13 березня 2026 року задоволена частково заява ОСОБА_1 про забезпечення позову. Заборонено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 та її представникам на вчинення будь-яких дій, спрямованих на відчуження, а також на здійснення будь-яких реєстраційних дій відносно транспортного засобу марки ACURA RDX, 2016 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_4 . Заборонено вчиняти будь-які реєстраційні дії відносно транспортного засобу марки ACURA RDX, 2016 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_4 . (а.с.8-10)

Ухвалою від 06 квітня 2026 року відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у загальному порядку позовного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.( а.с.48)

Ухвалою суду від 28 травня 2026 року закрите підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.( а.с.64)

16.07.2026 року представник ОСОБА_2 - адвокат Шавров І.І. через електронний суд подав зустрічну позовну заяву.(а.с.75-77)

Ухвалою суду від 03 вересня 2026 року відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна.

Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Машошина А.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримула у повному обсязі. Просить задовольнити вимоги позивача та стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , НОМЕР_6 , грошову компенсацію вартості 1/2 частки у праві спільної сумісної власності подружжя на транспортний засіб - автомобіль марки «АCURA RDX», 2016 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 у розмірі 396 147 (триста дев`яносто шість тисяч сто сорок сім) грн. 00 коп. із залишенням права власності на зазначений автомобіль за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та припинити права спільної сумісної власності ОСОБА_1 на транспортний засіб - автомобіль марки «АCURA RDX», 2016 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 .

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про час і місце судового розгляду повідомлена належним чином. Своїм правом надати суду заяву про розгляд справи за її відсутності не скористалась та не повідомила суд про причини неявки у засідання. Відзив на позовну заяву не подала.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що згідно копії паспорта громадянина України № НОМЕР_7 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області. (а.с.11)

Згідно копії паспорта громадянина України № НОМЕР_8 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області. (а.с.13)

Згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.15)

Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_9 , 11 вересня 2019 року зареєстрований шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 за актовим записом №589. (а.с.16)

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 народилась ОСОБА_3 . Її батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . (а.с.17)

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 народився ОСОБА_4 . Його батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . (а.с.18)

Рішенням Заводського районного суду міста Кам`янського від 22 січня 2026 року, розірваний шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . (а.с.19-21)

Як зазначено в позовній заяві, під час перебування у зареєстрованому шлюбі подружжям було набуте майно, а саме: автомобіль марки ACURA RDX, чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_3 , 2016 року випуску, , VIN-код НОМЕР_4 , який було придбано у жовтні 2021 року та зареєстровано на ім`я ОСОБА_2 .

Згідно висновку експерта №1-22/01 за результатами проведення транспортно-товарознавчої експертизи, складеного 22.01.2026 року, ринкова вартість автомобіля ACURA RDX, чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_3 , 2016 року випуску, VIN-код НОМЕР_4 , складає 792294,00 грн. (а.с.31-34)

16 січня 2026 року між ТОВ «Український центр судових експертиз» та ОСОБА_1 укладено Договір №1/Е-16/01 про надання послуг з організації проведення експертизи. (а.с.39)

Згідно Акту виконаних робіт (наданих послуг) по договору №1/Е-16/01 від 16.01.2026 року, загальна вартість наданих послуг складає 12500,00 грн. без ПДВ. (а.с.40)

18 вересня 2025 року позивачем ОСОБА_1 на адресу відповідачки ОСОБА_2 направлено повідомлення про надання автомобіля для проведення огляду. (а.с.41, 42)

У той же час, як встановлено судом, угоди про добровільний поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжям не досягнуто.

Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 55 Конституції України установлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-яким не забороненим законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу (ст. 68 СК України).

Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності. Така норма закону встановлює презумцію права спільної сумісної власності на майно, набуте за час перебування в шлюбі.

Такі ж роз`яснення містяться у і п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним, та про поділ спільного майна подружжя». Зокрема, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов`язальними правовідносинами, тощо.

Згідно з ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

З огляду на матеріали справи, розподіл майна самим подружжям, а також ту обставину, що шлюб сторін було розірвано згідно рішення Заводського районного суду міста Кам`янського від 22.01.2026 року, автомобіль ACURA RDX, державний номерний знак НОМЕР_3 , знаходиться у відповідачки ОСОБА_2 .

За загальним правилом при розгляді справ про поділ спільного майна подружжя вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Пленум Верховного Суду України у пунктах 22, 30 постанови від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз`яснив судам, що вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Щодо оцінки транспортного засобу, то позивачем ОСОБА_1 до позовної заяви був наданий висновок експерта №1-22/01 за результатами проведення транспортно-товарознавчої експертизи, складений 22.01.2026 року, згідно якого ринкова вартість автомобіля ACURA RDX, чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_3 , 2016 року випуску, VIN-код НОМЕР_4 , складає 792294,00 грн. (а.с.31-34)

Відповідачка ОСОБА_2 не надала суду заперечень та не оспорила визначену Висновком вартість транспортного засобу.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року №11 (надалі - Постанова), сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток.

Натомість відповідно до п.3 ч.1 ст.57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею (ним) за час шлюбу, але за кошти, які належали їй (йому) особисто.

Таким чином, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна.

Отже при визначенні права спільної сумісної власності подружжя на майно встановленню підлягають не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя (правові висновки Верховного Суду України, викладені в постановах від .07.09.2016р. у справі №6-801цс16; від 12.10.2016р. у справі №6-846цс16; від 07.12.2016р. у справі №6-1568цс16).

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово наголошував, що конструкція статті 60 СК України передбачає застосування презумпції спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує (постанови ВС від 06 лютого 2018 року у справі №235/9895/15-ц, від 05 квітня 2018 року у справі № 404/1515/16-ц, від 22 лютого 2021 року у справі №264/2232/19, постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі №372/504/17).

Співвідношення положень п.3 ч.1 ст.57 та ст.60 СК України дає правову можливість визнати майно не спільною, а особистою власністю, якщо воно набуте подружжям під час перебування у зареєстрованому шлюбі, проте за особисті кошти, за умови доведення обставин, необхідних для спростування презумпції спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу, тим із подружжя, який її спростовує.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною першою статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст.78 ЦПК України).

Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Сторонами не надано жодного доказу про існування між подружжям будь-якої домовленості щодо часток у спільному майні подружжя, як і не встановлена наявність шлюбного договору, а тому суд вважає, що вказане позивачем майно сторін є спільною сумісною власністю подружжя, частки подружжя у майні, є рівними.

Враховуючи встановлені судом обставини, суд немає обґрунтованого сумніву щодо достовірності обставин набуття спірного рухомого майна подружжям у період їх шлюбу та його вартості на момент розгляду справи.

Суд, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, враховуючи, що спірний транспортний засіб набутий сторонами в період шлюбу та ведення спільного господарства, тому вказане майно є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, приходить до висновку про його поділ між сторонами, виходячи з правил рівності часток подружжя в спільному майні.

У відповідності зі ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Позивачем було сплачено судовий збір за подання позовної у сумі 3961,47 грн. за подання до суду позовної заяви та 665,60 грн. за подання заяви про забезпечення доказів, також позивачем понесені витрати на проведення транспортно- товарознавчої експертизи в розмірі 12500 грн, які підлягають стягненню з відповідачки в повному обсязі.

Керуючись статтями 10, 12, 13, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_12 , грошову компенсацію вартості 1/2 частки у праві спільної сумісної власності подружжя на транспортний засіб - автомобіль марки «АCURA RDX», 2016 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 у розмірі 396 147 (триста дев`яносто шість тисяч сто сорок сім) грн. 00 коп. із залишенням права власності на зазначений автомобіль за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Припинити права спільної сумісної власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_12 на транспортний засіб - автомобіль марки «АCURA RDX», 2016 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_12 витрати по сплаті судового збору в сумі 4627,07 грн., та витрати за проведення транспортно-товарознавчої експертизи в сумі 12500 грн.

Після набрання рішенням суду законної сили, скасувати заходи забезпечення позову згідно ухвали від 13 березня 2026 року у справі №209/1274/26 (провадження 2-з/209/13/26).

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду до або через Дніпровський районний суд міста Кам`янського шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення - 11 вересня 2026 року.

Суддя О.О. Лобарчук