Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №173/300/26 — Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/300/26

Провадження №2/173/923/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10 вересня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Кожевник О.А.,

за участю секретаря судового засідання Голованьової К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Верхівцевської міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Кам`янського районного округу Дніпропетровської області Тітовський С.І. про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

До Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшла цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Верхівцевської міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Кам`янського районного округу Дніпропетровської області Тітовський С.І. про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , матері позивача, відкрилася спадщина, до складу якої входить житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

23 січня 2026 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Кам`янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Тітовського Сергія Івановича із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на вищезазначене майно. Але постановою нотаріуса від 23 січня 2026 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_2 .

Причинами пропуску строку на прийняття спадщини позивач зазначає юридичну необізнаність щодо строків прийняття спадщини, початок повномасштабного вторгнення РФ на територію України та погіршення стану здоров`я, як наслідку смерті матері.

За доводами позивача, на сьогоднішній день він є єдиним спадкоємцем після смерті матері, інших спадкоємців, які б претендували на спадщину після смерті ОСОБА_2 немає, також відсутні спадкоємці, які мають право на обов`язкову частку у спадщині.

Відповідно до автоматизованого розподілу справ справа надійшла в провадження судді Кожевник О.А.

Ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Кожевник О.А. від 29 січня 2026 року прийнято заяву та відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження з викликом сторін у підготовче засідання.

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 17 липня 2026 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання сторони не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином. Від кожного окремо надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , яка відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 є матір`ю російською « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 08.06.2026 р. встановлено факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

За нормами ст. 1220, 1222, 1270 ЦК України право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до матеріалів спадкової справи, що надійшли до суду 12 березня 2026 року, після смерті ОСОБА_2 , до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину звернувся син померлої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , однак 23 січня 2026 року приватним нотаріусом Кам`янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з неприйняттям спадщини у встановлений строк, яку ОСОБА_1 отримав 23 січня 2026 року.

Судом встановлено, що домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , на праві приватної власності, на підставі Договору дарування АЕК № 762208, посвідченого державним нотаріусом Верхньодніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області 27 липня 2002 року, що також підтверджується копією Договору дарування житлового будинку, долученого до матеріалів справи.

За положеннями п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно д ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем. Відповідно, пропустити строк на прийняття спадщини може лише спадкоємець, який на час відкриття спадщини постійно не проживав зі спадкодавцем. Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 20 січня 2021 року у справі № 752/11156/18-ц (провадження № 61-14082св20).

Згідно з частиною першою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк на прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

При цьому поважними причинами слід вважати об`єктивні, непереборні обставини, які стали на заваді спадкоємцю своєчасно звернутись із заявою про прийняття спадщини.

Причинами пропуску строку на прийняття спадщини позивач зазначає юридичну необізнаність щодо строків прийняття спадщини, початок повномасштабного вторгнення РФ на територію України та погіршення стану здоров`я, як наслідку смерті матері.

Слід виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, що перешкоджали спадкоємцю прийняти спадщину вчасно. Верховний Суд України у постанові від 26.09.2012 р. у справі № 6-85цс12 сформулював важливий правовий висновок, що правила про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Вирішуючи питання поважності причин пропущення строку для прийняття спадщини, суд повинен враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку, з огляду на обставини конкретної справи

Головною ознакою поважних причин є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини (постанова Верховного Суду від 31.07.2024 р., справа № 706/275/22, провадження № 61-12010св23).

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, проживання у спадковому майні після відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо (п. 43 постанови Верховного Суду України від 17 серпня 2023 року у справі № 626/274/22 (провадження № 61-8694св23)).

Разом із тим, юридична необізнаність щодо строку та порядку прийняття спадщини прямо віднесена судом до обставин, які не можуть визнаватися поважними причинами пропуску такого строку.

Крім того, посилання позивача на смерть близької людини як причину пропуску строку також не може бути визнано поважним, оскільки сама по собі ця обставина не свідчить про наявність об`єктивних та непереборних перешкод для звернення із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк, якщо не доведено, що вона унеможливлювала вчинення відповідних дій протягом усього строку. Тим паче, суд зазначає, що з моменту смерті спадкодавця до моменту звернення позивача до нотаріуса з відповідною заявою минуло майже три роки.

Водночас, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє по теперішній час.

Водночас, на відміну від наведених вище обставин, введення в Україні воєнного стану у зв`язку зі збройною агресією РФ проти України може розглядатися як поважна причина пропуску строку для прийняття спадщини.

Зазначені обставини є загальновідомими та мають надзвичайний характер, оскільки воєнний стан супроводжується істотними обмеженнями прав і свобод громадян, порушенням звичного способу життя, можливими бойовими діями, тимчасовою окупацією окремих територій, обмеженням транспортного сполучення, перебоями в роботі державних органів, у тому числі нотаріальних, а також необхідністю евакуації населення.

За таких умов воєнний стан може бути визнаний поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки є обставиною об`єктивного, непереборного та надзвичайного характеру, яка не залежить від волі особи та може унеможливлювати своєчасне звернення до нотаріуса.

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку, з огляду на обставини кожної справи.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Згідно з частинами першою, другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 80 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що зазначені позивачем причини пропуску строку для прийняття спадщини є поважними і такими, що могли перешкодити йому своєчасно звернутися із заявою про прийняття спадщини, а втручання у право спадкоємця на отримання спадщини у формі відмови у задоволенні позову про поновлення строку для прийняття спадщини за наявності поважних причин пропуску, не буде пропорційним, та не може визнаватися таким, що переслідує законну мету, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Водночас, суд вважає, що вимога позивача про встановлення додаткового строку в чотири місяці не підлягає задоволенню, оскільки визначений позивачем строк є надмірним та не відповідає принципу розумності і достатності.

З урахуванням обставин справи, характеру причин пропуску строку, суд дійшов висновку, що достатнім для подання заяви про прийняття спадщини є строк у два місяці, який забезпечує реальну можливість реалізації позивачем свого права.

Керуючись ст. 12, 13, 89, 259, 263 - 265, 268, 273, 293 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги за позовною заявою ОСОБА_1 до Верхівцевської міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Кам`янського районного округу Дніпропетровської області Тітовський С.І. про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити частково.

Визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) додатковий строк в 2 (два) місяці, з дня набрання рішенням суду законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Понесені судові витрати по сплаті судового збору покласти на позивача ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного тексту рішення.

Текст судового рішення виготовлено 10.09.2026 р.

Суддя О.А. Кожевник