Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №161/15033/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/15033/26

Номер провадження: 3/161/3795/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2026 року Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Рудська С.М., за участі адвоката Любчича В.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Луцьк Волинської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, протягом року до адміністративної відповідальності за вчинення однорідного правопорушення не притягувався, працюючого електрогазозварювальником ТОВ «Редукторбуд», який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1

за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И Л А:

09.07.026 року о 07.38 по вул. Далека, 18 в м. Луцьк Волинської області ОСОБА_1 керував електровелосипедом марки «Corso Juster» в порушення п. 2.9а ПДР, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння, зі згоди водія ОСОБА_1 , проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням газоаналізатора «Alcotest Drager 6820», результат якого становив 1,85 %о.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчинені вказаного правоопрушення не визнав, суду пояснив, що 09.07.2026 року приблизно о 07.30 він їхав на електровелосипеді по вул. Далека в м. Луцьку та був зупинений працівниками поліції, які перевірили у нього військово-облікові документи. В ході спілкування працівники поліції повідомили, що вбачають у нього ознаки алкогольного сп`яніння і запропонували пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки. На це він погодився, пройшов огляд з допомогою приладу «Драгер», результат огляду виявився позитивним. Результат огляду він не оспорював, проїхати до медичного закладу бажання не виявив. Проте, вважає, що працівники поліції не мали права вимагати від нього проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки він не був водієм у розумінні ПРД України. Так, при русі на вказаному електровелосипеді двигуном він не користувався, оскільки акумулятор був розряджений, рухався за допомогою педалей.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Любчич В.С. в судовому засіданні просив провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити, у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідне письмове клопотання адвоката Любчича В.С. знаходиться у матеріалах справи (а.с. 26-31).

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши письмові та електронні докази, які містяться в матеріалах справи, суд прийшов до наступних висновків.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджуються наступними доказами дослідженими судом, а саме:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 714518 від 09.07.2026 року, складеним відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1);

-електронним рапортом від 09.07.2026 року (а.с. 2);

-чеком приладу «Alcotest Drager 6820» ARРК-0155 з якого вбачається, що особою, яку тестують є ОСОБА_1 ; тест № 64 від 09.07.2026 року, 07.37; результат огляду 1,85 %о (а.с. 3);

-актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 09.07.2026 року (а.с. 5), з якого вбачається, що огляд ОСОБА_1 проведений у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проведений за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 6820», результат – 1,85 %о;

-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.07.2026 року (а.с. 4), з якого слідує, що ОСОБА_1 було направлено на огляд до медичного закладу. До медичного закладу ОСОБА_1 не доставлявся у зв`язку з відмовою;

-свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки – газоаналізатора для контролю вмісту алкоголю у видихуваному повітрі приладу «Alcotest Drager 6820» ARРК-0155, яке чинне до 15.09.2026 року (а.с. 6);

-рапортом ПОГ СП ВП № 3 (м. Луцьк) Луцького РУП ГУНП у Волинській області старшого лейтенанта поліції О. Мельника від 09.07.2026 року (а.с. 7);

-довідкою Луцького РУП ГУНП у Волинській області від 13.07.2026 року (а.с. 8), з якої вбачається що інформація щодо отримання ОСОБА_1 посвідчення водія відсутня;

-довідкою про технічні характеристики електровелосипеда марки «Corso Juster» та фототаблицею (а.с. 9-10);

-відеозаписами з відеореєстратора, встановленого в салоні патрульного автомобіля поліції та з нагрудного відеореєстратора працівників поліції на яких зафіксовано наступне. Так, 09.07.2026 року приблизно о 07.37 під час здійснення патрулювання, працівниками поліції було зупинено електровелосипед під керуванням ОСОБА_1 , який рухався з порушенням ПДР України. В ході спілкування з водієм ОСОБА_1 у нього були виявлені явні ознаки алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 за пропозицією працівників поліції пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Драгер», результат 1,85 %о. Результати огляду ОСОБА_1 не оспорював, бажання проїхати до закладу охорони здоров`я не виявив.

Об`єктивних підстав ставити під сумнів досліджені судом докази, які надані органом, що склав протокол про адміністративне правопорушення, у суду не має, в свою чергу, ОСОБА_1 та його захисником такі докази в жодній мірі спростовані не були.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.5 ПДР України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п.п. 2, 4 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – Інструкція), - огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Отже, поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані, зокрема, наркотичного сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

В даному випадку, підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, у інспектора поліції були в наявності. Так, інспектором поліції було встановлено, що у ОСОБА_1 наявні: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови.

Згідно п.п. 6, 7 Розділу І Інструкції, - огляд на стан сп`яніння також проводиться лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП (далі – заклад охорони здоров`я).

З вищевказаного слідує, що поліцейський зобов`язаний запропонувати водію транспортного засобу пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки, а у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, провести такий огляд в найближчому закладі охорони здоров`я.

Частиною 2 ст. 266 КУпАП передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Судом встановлено, що факт проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки, так і в медичному закладі, був зафіксований із використанням спеціальних технічних засобів, що відповідає приписам ч. 2 ст. 266 КУпАП.

Пунктом 7 Розділу ІІ Інструкції визначено, що установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Як було встановлено судом, огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння за першим епізодом правопорушення був проведений на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів, а саме: приладу «Alcotest Drager 6820» ARРК-0155, результат якого склав – 1,85 %о.

Згідно Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями» № 1747 від 13.10.2016 року міжповірочний інтервал для газоаналізаторів встановлений строком на 1 рік.

Так, результати огляду за допомогою «Alcotest Drager 6820» ARSM-0184 яким 01.05.2026 року було виявлено стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_2 під час керування транспортним засобом, був здійснений приладом з чинною повіркою до 15.09.2026 року включно (останнє калібрування здійснене 15.09.2025 року).

Таким чином, суд приходить до висновку, що чек газоаналізатора «Alcotest Drager 6820» ARРК-0155, за допомогою якого 09.07.2026 року було встановлено факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння, є належним, допустимим, достовірним та достатнім доказом у даній справі.

За таких обставин, у суду відсутні підстави вважати, що інспекторами поліції при складенні адміністративних матеріалів було порушено вимоги Інструкції.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Доводи ОСОБА_1 та його захисника, про те, що ОСОБА_1 не є суб`єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він не є водієм у розумінні ПДР України, суд до уваги не приймає з огляду на таке.

Так, відповідно до Розділу І ПДР України велосипед - транспортний засіб, крім крісел колісних, що приводиться в рух мускульною силою людини, яка знаходиться на ньому, а велосипедист є учасником дорожнього руху.

Згідно Закону України від 24.02.2023 №2956-IX «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» легкі електричні транспортні засоби, у тому числі електросамокати та електровелосипеди, є транспортними засобами.

Відтак, з моменту набуття чинності цим законом керування електровелосипедом у стані алкогольного сп`яніння тягне за собою адміністративну відповідальність, встановлену статтею 130 КУпАП.

Диспозиція цієї статті передбачає відповідальність за керування будь-яким транспортним засобом.

Таким чином, особа, яка керує електричним колісним транспортним засобом, в тому числі електровелосипедом, є водієм транспортного засобу, а не іншою особою.

Також, у постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 127/5920/22 зазначено, якщо транспортний засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням засобу, характеристика як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема за керування транспортним засобом особою в стані сп`яніння. Отже, суб`єктом вказаного правопорушення є особа, яка керує транспортним засобом в стані сп`яніння. При цьому, вказана норма закону передбачає відповідальність осіб, які керують всіма транспортними засобами, а не лише механічними транспортними засобами та не розділяє транспортні засоби на механічні, електричні чи будь-які інші.

З урахуванням того, що Законом України «Про дорожній рух» передбачений обов`язок водіїв транспортних засобів, до категорії яких також відноситься електровелосипед, не допускати випадків керування транспортним засобом у стані сп`яніння, суд зауважує на тому, що на таких водіїв також розповсюджується обов`язок, передбачений п.2.5 ПДР України щодо проходження на вимогу поліцейського медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також п. 2.9а щодо заборони керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, навіть з урахуванням того, що такий обов`язок закріплений в розділі ІІ ПДР України, який регулює права та обов`язки водіїв механічних транспортних засобів.

За таких обставин, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При визначенні виду та розміру стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до категорії порушень підвищеної суспільної небезпечності у сфері безпеки дорожнього руху, особу порушника, майновий стан.

Обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не вбачаються.

Суд також враховує ту обставину, що адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху.

Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаними діяннями.

Так, водій у стані сп`яніння є загрозою для життя, здоров`я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також для самого себе та власності третіх осіб.

Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП є безальтернативною стосовно щодо видів стягнень, які мають бути накладені на особу, що порушила відповідні вимоги ПДР України.

Санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачене позбавлення права керування транспортними засобами, як обов`язкове додаткове стягнення.

Під час розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_1 не має права керування транспортними засобами, проте, з урахуванням положень статті 30 КУпАП, застосовуючи підхід аналогічний сформованому у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 04 вересня 2023 року у справі № 702/301/20, суд вважає можливим та необхідним застосувати до ОСОБА_1 додаткове стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

Враховуючи всі обставини справи, особу правопорушника, суд приходить до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Дана міра адміністративного стягнення, на думку суду, буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від скоєння нових адміністративних правопорушень.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

На підставі ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід також стягнути судовий збір у сумі 665 грн. 60 коп. в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 7, 40-1, 130, 251, 252, 283, 284 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі несплати штрафу протягом 15 днів в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області С.М. Рудська