Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №511/1955/26 — Роздільнянський районний суд Одеської області

Роздільнянський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/1955/26

Номер провадження: 2/511/1532/26

10 вересня 2026 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Бобровська І. В.,

секретаря судового засідання – Замковенко О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Роздільна Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

До Роздільнянського районного суду Одеської області надійшла зазначена позовна заява, у якій позивач просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, який 09 травня 2024 року було зареєстровано Роздільнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 77.

Стислий виклад позиції позивача.

09 травня 2024 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб, про що було складено відповідний актовий запис № 77, місце державної реєстрації: Роздільнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Від шлюбу сторони мають сина – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Поряд із цим, протягом останніх років відносини між сторонами не склалися, однак відповідач в позасудовому порядку відмовляється розірвати шлюб.

Стислий виклад позиції відповідача.

ОСОБА_2 подав заяву, згідно з якою просив розгляд справи проводити без його участі, зазначивши, що не заперечує проти розірвання шлюбу, строк на примирення просив не надавати.

Процесуальні дії у справі.

06 липня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін по справі.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

09 травня 2024 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб, про що було складено відповідний актовий запис № 77, прізвище після державної реєстрації шлюбу: чоловіка ОСОБА_5 , дружини ОСОБА_5 , місце державної реєстрації: Роздільнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

Від шлюбу сторони мають сина – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .

Як установлено судом, наразі подальше збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, що підтверджується їх письмовими заявами, а строк на примирення жодна із сторін не заявляла надати у ході розгляду справи.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, та норми права, які застосував суд, мотиви їх застосування.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини 4 статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Перевіряючи наявність законних підстав для прийняття визнання позову відповідачем відповідно до статті 206 ЦПК України, суд установив таке.

Згідно з частиною 3, 4 статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до частини 1, 2 статті 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

У ході розгляду справи встановлено, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.

Разом із цим, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Відповідно до пункту 10 Постанови Пленуму Верховного суду України 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Верховний Суд в постанові від 03 грудня 2020 року (справа № 456/848/16) зазначив, що суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов`язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя.

Надання строку для примирення подружжя є правом суду, а не його обов`язком.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що визнання відповідачем позовних вимог не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, у зв`язку з чим приймає таке визнання.

Керуючись статтями 4, 12, 81, 141, 206, 259, 263 - 265, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований Роздільнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 77 – розірвати.

Після розірвання шлюбу залишити прізвище: чоловіку – ОСОБА_5 , жінці – ОСОБА_5 .

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя: І. В. Бобровська