Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №577/1492/26 — Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Суд: Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою, з них:

Дата: 06 вересня 2026 р.

Справа: №577/1492/26

Суддя: Логін Є. В.

Справа № 577/1492/26

Провадження № 2-о/577/108/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2026 року

Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Логіна Є.В.,

присяжних Корецької С.Л., Кривоносової Т.М.,

при секретарі Скляр О.М.,

представника позивача Юсан І.О.

представника заінтересованої особи ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Конотоп, в порядку окремого провадження, заяву ОСОБА_2 , заінтересовані особи Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради Сумської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання особи безвісно відсутньою, -

ВСТАНОВИВ:

19.03.2026 адвокат Юсан І.О. в інтересах ОСОБА_2 звернулася до суду в порядку окремого провадження із заявою у якій просить визнати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , безвісно відсутнім.

Свої вимоги мотивує тим, що з 14.06.1975 р. перебуває з ОСОБА_5 у зареєстрованому шлюбі, який на час звернення до суду не розірвано.

Раніше вони спільно проживали у м. Бахмут, Донецької області. На початку 2023 року у зв`язку з активними бойовими діями у м. Бахмут заявниця евакуювалася до м. Конотоп Сумської області, де проживає дотепер, як внутрішньо переміщена особа. У той же час, її чоловік залишився у м. Бахмут.

Перші дні зв`язок з чоловіком заявниця підтримувала через сусідку, однак згодом зв`язок був втрачений. Як зазначає заявниця, останні відомості про чоловіка вона отримала 06.03.2023 р. від сусідки, яка повідомила, що ОСОБА_5 на той час був живий та перебував у м. Бахмут, де на вулицях велись активні бойові дії. З того часу жодних відомостей про його місцеперебування заявниця не має, зв`язок із ним відсутній, він їй не телефонував, письмових чи інших повідомлень не надсилав.

З метою встановлення місцеперебування чоловіка заявниця зверталася до правоохоронних органів. За фактом зникнення ОСОБА_5 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024200450000425, однак його місцеперебування до цього часу не встановлено. Також заявниця зверталася до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та вживала інших заходів із розшуку чоловіка, які результату не дали. Усі можливі розшукові заходи здійснювались також і родичами її чоловіка, однак інофрмації про його місце перебування досі немає.

Визнання чоловіка безвісно відсутнім необхідне заявниці для реалізації її майнових та соціальних прав, зокрема вирішення питання щодо встановлення опіки над належним йому майном та отримання передбачених законодавством виплат і компенсацій.

Ухвалою судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 05.05.2026 відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.

Заявника ОСОБА_2 та її представник,– адвокат Юсан І.О. в судовому засідання заявлені вимоги підтримали у повному обсязі.

Представник заінтересованої особи - Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради Сумської області Іллінська Л.В. не заперечувала задоволенню заявлених вимог.

Заінтересовані особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися, подавши заяви про розгляд справи за їх відсутності, заявлені вимоги підтримують і просать їх задовольнити.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , яка є онукою заявниці та ОСОБА_5 пояснила, що перебувала з дідом у добрих сімейних відносинах, вони постійно підтримували спілкування та мали теплі родинні стосунки. Останній раз вона спілкувалася з ОСОБА_5 у березні 2023 року. На той час він перебував у м. Бахмут Донецької області, тоді як інші члени сім`ї у зв`язку з активними бойовими діями евакуювалися до м. Конотоп. За словами свідка, ОСОБА_5 добровільно залишився у м. Бахмут, оскільки не бажав виїжджати з місця свого проживання. Свідок зазначила, що після припинення зв`язку з ОСОБА_5 усі близькі родичі вживали заходів з метою встановлення його місцеперебування, зокрема здійснювали самостійні пошуки, розміщували у соціальних мережах оголошення про зникнення особи, зверталися за допомогою до відповідних органів та використовували інші доступні способи розшуку. Незважаючи на вжиті заходи, будь-яких достовірних відомостей про місце перебування ОСОБА_5 отримати не вдалося. Також свідок пояснила, що, за наявною у неї інформацією, зв`язок із дідом остаточно припинився приблизно у той період, коли військові формування рф зайшли до району м. Бахмут, у якому він проживав. Після цього ОСОБА_5 на зв`язок не виходив, про своє місцеперебування не повідомляв, будь-яких відомостей про нього сім`я не отримувала.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що є власником житлового приміщення у м. Конотоп, до якого 24.05.2022 р. були евакуйовані внутрішньо переміщені особи з м. Бахмут, у тому числі заявниця разом із членами її сім`ї. Заявниця є двоюрідною сестрою його дружини, у зв`язку з чим після загострення бойової обстановки та заходу військ рф до м. Бахмут, родичі звернулися до нього з проханням тимчасово надати їм житло, на що він погодився. Свідку відомо про те, що ОСОБА_5 відмовився виїжджати з м. Бахмут, зокрема у зв`язку з необхідністю догляду за своєю матір`ю похилого віку. За словами свідка, до березня 2023 року заявниця та інші родичі підтримували зв`язок із ОСОБА_5 , після чого будь-який зв`язок із ним був втрачений. В подальшому його родичами вживалися всі доступні та можливі заходи для встановлення місця його перебування, однак проведені пошуки результатів не дали. На теперішній час будь-які достовірні відомості про місцеперебування ОСОБА_5 , а також про те, чи є він живим, відсутні.

Заслухавши пояснення учасників справи, показання свідків, дослідивши письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд доходить висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено наступні фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_2 є дружиною ОСОБА_5 , що підтверджено копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 (а.с.13).

У довідці від 25.02.2022 № 5919-5001646592 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи вказано, що заявниці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована по АДРЕСА_1 , фактично проживає в АДРЕСА_2 (а.с.14).

Як вбачається із витягу Єдиного реєстру досудових розслідувань від 08.04.2024, за фактом зникнення ОСОБА_5 , Конотопським РВП ГУНП в Сумській області, відкрито кримінальне провадження №12024200450000425 за ч.1 ст. 115 КК України.(а.с.12).

В межах вказаного провадження, 28.09.2024р. в якості свідка було допитано сина заявниці ОСОБА_8 , який пояснив, що ОСОБА_5 підтримував з ним зв`язок через мобільний телефон. В грудні 2022 року мала відбутися його евакуація з м. Бахмут на підконтрольну Україні територію. 28.12.2022р. він повідомив що перебуває на території, зайнятій військами рф, та що буде там залишатися. Після цього телефонного зв`язку з ним більше не було. Свідку не відомо, де саме він перебуває на теперішній час, будь-яких достовірних відомостей про його місцезнаходження він не має. (а.с. 9).

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин № ВГ/В -20260403-21 від 03.04.2026, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою, яка зникла на території бойових дій за особливих обставин та території тимчасової окупації частини України. Дада набуття статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин – 19.06.2024 .(а.с.24).

Згідно інформації, наданої Державною податковою службою України, станом на 26.08.2026р. у Державному реєстрі відсутні відомості про суми виплачених доходів та утриманих податків, отриманих від податкових агентів, ОСОБА_5 за період із січня 2023 року по липень 2026 року.

Відповідно до листа Головного управління пенсійного фонду України від 27.05.2026р., ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не перебуває на обліку у вказаній установі із 13.04.2009р. по 31.12.2025р.. Виплати зупинено у зв`язку з неможливістю ідентифікації особи.

З відповіді Конотопського РВП ГУНП в Сумській області вбачається, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024200450000425 від 08.04.2024 за ч.1 ст. 115 КК України, відкритому за фактом безвісті зниклого ОСОБА_5 , триває, на даний час його місцезнаходження не встановлено. (а.с. 45).

Як вбачається із відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації державної прикордонної служби України від 05.05.2026р., відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України громадянином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 01.01.2023р. по 15.05.2026р. в Базі даних не виявлено.(а.с.48).

Судом застосовано наступні норми права.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою.

Відповідно до статті 43 ЦК України фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування. У разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року. Порядок визнання фізичної особи безвісно відсутньою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

Відповідно до ст. 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

У відповідності до ст. 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Верховний Суд у постанові №№225/882/17 від 22 листопада 2018 року, постанові №225/1297/17 від 07 травня 2018 року зазначив, що безвісна відсутність - це посвідчення в судовому порядку тривалої відсутності фізичної особи в місці її постійного проживання за умов, що не вдалося встановити місця її знаходження (перебування). Підставами для визнання фізичної особи безвісно відсутньою є сукупність юридичних фактів, тобто юридичний склад, до якого включаються: а) відсутність відомостей про перебування фізичної особи у місці її постійного проживання; б) відсутність відомостей про дійсне перебування особи і неможливість отримати такі відомості; в) сплив річного строку з дня одержання останніх відомостей про місце перебування фізичної особи або з дня, визначеного відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦК України; г) наявність у заявника правової зацікавленості у вирішенні питання про визнання особи безвісно відсутньою. При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місце знаходження у цей час неможливо, причому вказана презумпція має спростовний характер.

Також належить враховувати, що визнання судом у встановленому законом порядку фізичної особи безвісно відсутньою (ст. 43 ЦК України) жодним чином не свідчить про смерть такої особи, так і не виключає самої можливості смерті. Зазначене зумовлює одночасну наявність двох припущень щодо двох взаємовиключних життєвих станів безвісно відсутньої фізичної особи (особа жива, особа померла) (Постанова Верховного Суду від 28 лютого 2018 року справа № 317/3139/15-) .

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦК України у разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року.

Матеріалами справи підтверджено, що місцем постійного проживання ОСОБА_5 на час зникнення було м. Бахмут Донецької області, де він залишився після евакуації заявниці. Останні відомості про нього отримані 06.03.23 р., після чого протягом більше ніж установленого ч. 1 ст. 43 ЦК України одного року відомості про його місцеперебування за місцем постійного проживання та в будь-якому іншому місці відсутні.

Судом допитано двох свідків, показання яких узгоджуються між собою та з іншими матеріалами справи і підтверджують обставини тривалої відсутності ОСОБА_5 та відсутності інформації про його місцеперебування.

До участі у справі судом залучено двох його синів — осіб із числа найближчих родичів, які також не володіють відомостями про місцеперебування батька та проти задоволення заяви не заперечують.

Інформація ДПС України та ГУ ПФУ України не містить відомостей про отримання ним доходів, Державна прикордонна служба України не підтвердила перетину ним державного кордону чи лінії розмежування, орган Національної поліції повідомив, що розслідування за фактом його зникнення триває, проте проведені розшукові заходи не дали можливості встановити місце його знаходження.

Сукупність відповідей різних державних органів, тривалого безрезультатного офіційного розшуку, показань двох свідків, відсутності відомостей у дружини та двох синів і повної відсутності будь-яких об`єктивних даних про інше місце проживання чи перебування ОСОБА_5 формує достатню та взаємно узгоджену доказову основу для висновку про неможливість встановити його дійсне місцеперебування.

Заявник ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою 19.03.2026, а тому на момент звернення до суду з такою заявою сплинув річний строк з моменту відсутності особи, щодо якої немає жодних відомостей про її місце перебування.

За таких обставин суд доходить висновку, що вимоги ОСОБА_2 є обґрунтованими, підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами, а тому заява про визнання ОСОБА_5 безвісно відсутнім підлягає задоволенню.

Разом з тим, суд роз`яснює, що відповідно до норм частини першої статті 309 Цивільного процесуального кодексу України, у разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або відомостей про місцеперебування цієї особи, суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою або оголосив її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 82, 141, 223, 259, 263-265, 305-308 ЦПК України, -

ухвалив :

Заяву ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , безвісно відсутнім з 06 березня 2023 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду.

Повне найменування осіб:

Заявник: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Заінтересована особа: Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради Сумської області (юридична адреса: 41615, м.Конотоп, Сумської області, пр. Миру, 6).

Заінтересована особа: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований: АДРЕСА_4 ).

Заінтересована особа: ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований: АДРЕСА_4 ).

Повний текст рішення виготовлено 11 вересня 2026 року.

Суддя Логін Є. В.

Присяжні: Корецька С.Л.

Кривоносова Т.М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua