Постанова від 10 вересня 2026 р. у справі №595/233/25 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 595/233/25Головуючий у 1-й інстанції Тхорик І.І.

Провадження № 33/817/527/26 Доповідач - Лекан І.Є.

Категорія - ч.1 ст. 130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2026 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Лекан І.Є.

ознайомившись з апеляційною скаргою адвоката Мотильової-Кравець В.Ю. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Бучацького районного суду Тернопільської області від 18 лютого 2025 року,

встановила:

Постановою Бучацького районного суду Тернопільської області від 18 лютого 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік та стягнуто судовий збір.

Як визнав доведеним суд, ОСОБА_1 29 січня 2025 о 17 год. 20 хв. в с.Озеряни по вул. Переволоцька,1 керував транспортним засобом марки “Volkswagen Passat”, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки за допомогою газоаналізатора “Drager 6810”, результат тесту - 1.81 проміле. З результатом водій погодився, в медичний заклад їхати не бажав, від керування транспортним засобом був відсторонений, чим порушив п.2.9а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

На вказану постанову суду 07.09.2026 року адвокат Мотильова-Кравець В.Ю. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову суду скасувати.

Ознайомившись з матеріалами апеляційної скарги вважаю, що апелянту слід відмовити у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Бучацького районного суду Тернопільської області від 18.02.2025 та повернути скаргу з таких підстав.

Відповідно до ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Як вбачається, апеляційну скаргу апелянт подала після закінчення строку апеляційного оскарження, а саме більше як через один рік шість місяців. В обґрунтування причин пропуску строку зазначено, що ОСОБА_1 хоч і брав участь у суді першої інстанції, але не мав представника, не усвідомлював можливості оскарження судового рішення.

Однак, зазначені причини не можуть бути визнані поважними, оскільки відповідно до матеріалів провадження, ОСОБА_1 брав участь у судовому засіданні 18.02.2025, визнав вину в повному обсязі, будь-яких клопотань про залучення адвоката суду не заявляв.

З постановою суду ОСОБА_1 погодився, в цей же день сплатив штраф і судовий збір, що підтверджують квитанції № 26,27 від 18.02.2025 (а.п.13-14) та не бажав оскаржувати постанову суду і рішення набрало законної сили.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

За таких обставин, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року).

Оскільки наведені підстави пропуску строку на апеляційне оскарження визнано неповажними, у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції від 18.02.2025 року слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП,

постановила:

Відмовити адвокату Мотильовій-Кравець В.Ю. в інтересах ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Бучацького районного суду Тернопільської області від 18 лютого 2025 року та повернути апелянту апеляційну скаргу разом з додатками.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя