Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №303/5664/13-ц — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 303/5664/13-ц

П О С Т А Н О В А

Іменем України

07 вересня 2026 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Мацунича М.В.

суддів: Кожух О.А., Собослоя Г.Г.

з участю секретаря судового засідання: Тайстри І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шпуганич Василь Петрович, на ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 квітня 2026 року про залишення без розгляду заяви про перегляд заочного рішення, постановлену головуючою суддею Курах Л.В., в справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості

встановив:

У серпні 2013 року ПАТ КБ «Надра» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором кредиту.

Заочним рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 вересня 2013 року позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором від 18 квітня 2006 року, що становить 543 702 грн. 81 коп. та 3 441 грн 00 коп. сплаченого судового збору, всього на загальну 547 143 грн. 81 коп.

16 вересня 2013 року копія вказаного заочного рішення направлена ОСОБА_1 поштою за місцем його реєстрації: АДРЕСА_1 .

20 вересня 2013 року рішення суду вручено ОСОБА_1 , що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення.

08 жовтня 2013 року оскаржуване заочне рішення набрало законної сили.

23 жовтня 2013 року Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області було видано виконавчий лист.

27 березня 2026 року представник відповідач ОСОБА_1 – адвокат Шпуганич В.П. звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, де просив:

- вирішити питання заміни кредитора правонаступником;

- поновити строк звернення до суду із заявою про перегляд оскаржуваного рішення;

- переглянути оскаржуване рішення;

- скасувати оскаржуване рішення та призначити розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Необхідність поновлення строку на звернення із вищевказаною заявою, представник відповідача адвокат Шпуганич В.П. мотивував, тим, що відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд справи, копію заочного рішення не отримував, про існування рішення дізнався лише 18.03.2026 від нового кредитора, копію рішення отримано 24.03.2026 під час ознайомлення з матеріалами справи.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 квітня 2026 року відмовлено в поновленні строку звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.09.2013.

Заяву представника відповідача адвоката Шпуганич В.П. про перегляд заочного рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.09.2013 по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором кредиту - залишено без розгляду.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шпуганич В.П. оскаржив таку в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Вказує, що ОСОБА_1 не знав про існування заочного рішення до 18.03.2026, після повідомлення кредитора ОСОБА_3 про набуття ним права вимоги за кредитним договором №293/04-2006 від 18.04.2006. При цьому матеріали справи не містять відомостей про отримання відповідачем копії заочного рішення суду, а наявний підпис у поштовому повідомленні не належить відповідачу. Натомість суд дійшов протилежних висновків при вирішенні питання про поновлення строків.

Крім того вважає, що суд не врахував приписи ст.ст. 286-288 ЦПК України за якими, у разі не доведення поважності пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, таку заяву слід залишити без задоволення. Таким чином відповідач позбавлений права на апеляційне оскарження судового рішення.

Відзив на апеляційну каргу не подано.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, однак, від його адвоката Шпуганича В.П. надійшла заяво про розгляд справи за його відсутності. Просив задовольнити апеляційну скаргу з наведених в ній підстав та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Інші сторони в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, однак, їх неявка відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У поданій заяві представник відповідача – адвокат Шпуганич В.П. зазначав, що про прийняте рішення суду від 16.09.2013 ОСОБА_1 дізнався тільки 18.03.2026 від нового кредитора ОСОБА_3 , після чого він уклав з адвокатом договір на підставі якого той ознайомився з матеріалами справи та 24.03.2026 отримав копію заочного рішення. У зв`язку з наведеним просив поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду.

Відповідно до частини другої статті 284 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (частини третя, четверта статті 284 ЦПК України).

Отже, законодавець встановив темпоральні обмеження для реалізації відповідачем права на перегляд заочного рішення.

Водночас норми ЦПК України не визначають спеціального механізму процесуального реагування суду на пропуск відповідачем строку для подання заяви про перегляд заочного рішення, якщо заявник не подав клопотання про поновлення пропущеного строку або якщо причини, зазначені ним у відповідному клопотанні, визнані судом неповажними.

Наслідки пропуску процесуальних строків на вчинення процесуальних дій передбачені у статті 126 ЦПК України. Відповідно до частини першої цієї статті із закінченням встановленого законом або судом строку втрачається право на вчинення процесуальних дій. Таке право втрачається в силу закону, тому не потребує додаткового визнання судом. Суд лише констатує пропуск процесуального строку та відсутність поважних причин для його поновлення, якщо була подана заява про поновлення такого строку.

Окремо ЦПК України встановлює наслідки подання документів після закінчення процесуальних строків. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, суд зобов`язаний залишити без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (частина друга статті 126 ЦПК України).

Як встановлено судом, відповідно до наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення копію заочного рішення від 16.09.2013 у справі № 303/5664/13-ц відповідачу ОСОБА_1 особисто вручено 20.09.2013 (а.с.39).

Таким чином з дати вручення рішення за наявними у справі матеріалами (20.09.2013) десятиденний строк для подання заяви про перегляд заочного рішення сплив станом на 27.03.2026 (день подання заяви).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 27.08.2013 відповідач ОСОБА_1 особисто отримав копію ухвали про відкриття провадження у справі від 22.08.2013 (судове засідання призначено на 04.09.2013) та позовну заяву з додатками, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.23).

У зв`язку з неявкою відповідача у судове засідання, який належним чином був повідомлений та достеменно знав про розгляд справи 04.09.2013, розгляд справи було відкладено на 16.09.2013. Про судове засідання відповідача було повідомлено шляхом розписки для вручення в суді, яка підписана ним особисто.

Таким чином, відповідач ОСОБА_1 достовірно знаючи, що в провадженні Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області перебуває вказана справа, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, не здійснював жодних дій та не виявляв жодного інтересу для отримання інформації, не цікавилась ходом справи та результатами судових засідань починаючи з 27.08.2013 (дата першого судового засідання) по 27.03.2026 (день подання заяви).

Велика Палата Верховного Суду у постанові №756/11081/20 від 12 червня 2024 року відступила від правових висновків та констатувала, що інститут процесуальних строків є наскрізним та міжгалузевим інститутом процесуального права, а положення глави 6 "Процесуальні строки" розділу І "Загальні положення" ЦПК України застосовуються до всіх видів проваджень, на всіх стадіях цивільного судочинства, а також поширюються на процедури заочного розгляду цивільних справ, крім випадків, коли відповідними главами встановлені спеціальні правила.

Так само мають бути застосовані й загальні положення ЦПК України щодо подання та розгляду клопотань про поновлення процесуальних строків, якщо відповідною главою, присвяченою заочному розгляду, це питання прямо не врегульовано. Отже, якщо відповідач подає клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, суд повинен застосувати загальні положення ЦПК України, а саме статтю 127 цього Кодексу, у якій вказано, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Велика Палата Верховного Суду констатувала, що відповідно до загальних положень ЦПК України про наслідки пропуску процесуальних строків (частина друга статті 126 ЦПК України) заява про перегляд заочного рішення, подана з пропуском установленого законом строку, за відсутності підстав для його поновлення, підлягає залишенню без розгляду.

З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява. Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення, є залишення такої заяви без розгляду на підставі частини другої статті 126 ЦПК України, а не без задоволення.

Враховуючи те, що заявником пропущено строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, а заява про поновлення строку не містить жодних поважних причин пропуску цього строку, беручи до уваги дату ухвалення рішення, відсутність будь-якого інтересу щодо справи впродовж значного періоду з боку відповідача, виходячи з принципу правової визначеності, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та з врахуванням положень ч. 2 ст. 126 ЦПК України, залишив таку заяву без розгляду.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновок суду першої інстанції.

З врахуванням вищенаведеного та вимог ст. 375 ЦПК України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду – без змін.

Зважуючи на викладене та керуючись нормами статей 367, 368, 374, 375, 381-384, апеляційний суд

ухвалив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шпуганич Василь Петрович, залишити без задоволення.

Ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 квітня 2026 року про залишення без розгляду заяви про перегляд заочного рішення, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 11 вересня 2026 року.

Суддя-доповідач:

Судді: