Суд: Новоушицький районний суд Хмельницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 10 вересня 2026 р.
Справа: №680/676/26
Суддя: Олійник А. О.
НОВОУШИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 680/676/26
№2/680/630/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 вересня 2026 року селище Нова Ушиця
Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі судді Олійник А.О.,
з участю секретаря судового засідання Максимчука С.М.,
учасники справи:
позивач - ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
установив:
Зміст позовних вимог та позиції учасників справи
У серпні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»(далі – ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та договором позики.
Позовна заява мотивована тим, що 17 серпня 2025 року між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (далі – ТОВ «Авентус Україна») в електронній формі був укладений договір кредитної лінії № 301000137135, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав грошові кошті та зобов`язався сплатити відсотки за користування ними.
09 липня 2026 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 09072026, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» передав (відступив) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняв належні ТОВ «Авентус Україна» права вимоги до боржників вказаних у реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 22476,32 грн, з яких: заборгованість за основною сумою боргу – 9938,12 грн, заборгованість за відсотками - 9337,32 грн, заборгованість за пенею, штрафами – 3200,88грн.
Окрім того 09 березня 2026 року між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» (далі – ТОВ «Сіроко Фінанс») в електронній формі був укладений договір позики № 7145864, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит, шляхом перерахування на реквізити платіжної карти, зобов`язався сплатити відсотки за користування грошовими коштами та комісію.
24 липня 2026 року відповідно до договору факторингу № 24/07/26/1 право вимоги за договором № 7145864 перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ» на загальну суму 10593 грн, з яких: заборгованість за основною сумою боргу – 3300 грн, заборгованість за відсотками - 9,57 грн, заборгованість за пенею – 6600 грн, заборгованість за комісією – 683,43 грн.
Відповідач не виконав свого зобов`язання за договорами ні на рахунки первісних кредиторів, ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ».
З урахуванням викладеного, ТОВ «ФК «ЄАПБ» просило стягнути з ОСОБА_1 вказану суму заборгованості за договором, а також судові витрати.
Відповідач ОСОБА_1 подав до суду відзив в якому позовні вимоги визнав частково, а саме в частині заборгованості за тілом кредиту 9938,12 грн та 3300 грн, відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 9,57 грн, решту вимог не визнав. Зазначив, що нарахування пені та штрафу суперечить ч. 2 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування». Щодо стягнення комісії вказав, що її стягнення після строку позики поряд із пенею збільшує санкційне навантаження. Також зазначив, що неустойка підлягає зменшенню, оскільки вона перевищує розмір збитків, а обставини відступлення прав вимоги підлягають критичній оцінці судом.
Представник позивача у відповіді на відзив звертала увагу суду на те, що відповідач факт укладення кредитних договорів у відзиві не спростовує, а визнає. Розмір заборгованості за договорами підтверджується детальними розрахунками заборгованості. Доказом переходу прав за зобов`язаннями до нового кредитора є відповідний правочин щодо відступлення прав вимоги, а не документи, що засвідчують права, які передаються. Закон не зобов`язує нового кредитора мати письмове підтвердження відправлення чи отримання боржником повідомлення про відступлення права вимоги.
Відповідач ОСОБА_1 у заперечені додатково вказав, що розрахунки заборгованості надані позивачем підлягають детальній судовій перевірці на предмет їх правильності, а відповідач залишає за собою право ставити під сумнів розмір заборгованості та просити суд призначити відповідну експертизу або витребувати додаткові первинні документи.
Представник позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» у судове засідання не з`явився, серед іншого, у позовній заяві вказав про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 подав заяву про розгляд справи без його участі.
Вказані обставини та норми статті 223 ЦПК України вказують на наявність підстав для розгляду справи без участі сторін.
Процесуальні дії у справі
20 серпня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
17 серпня 2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 у електронній формі був укладений договір №301000137135 про надання споживчого кредиту у формі кредитної лінії (далі – Договір), який останнім підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором «РО97», відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відкриває споживачу відновлювальну кредитну лінію шляхом надання кредиту окремими частинами у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки (п. 1.4 Договору) (арк. спр. 11-17).
Ліміт кредитної лінії 10 000 грн. Строк дії Кредитної лінії 5 років (п. п. 1.5, 1.6 Договору).
Сторони погодили фіксовану процентну ставку за користування коштами 0,50 % в день (п. 1.7 Договору);
Денна процентна ставка 0,45% (п.1.9 Договору).
Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту та протягом строку прострочення, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та приймаючи умов, що в році 365 днів (п. 3.1 Договору).
Споживач зобов`язаний повертати кредит та сплачувати проценти товариству шляхом щомісячної сплати з 1-го до 5-го числа кожного календарного місяця (п.5.1 Договору).
У випадку невиконання/неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредиту, споживач сплачує товариству штраф на умовах визначених договором (п.6.3 Договору).
Така ж інформація стосовно розміру кредиту, строку його повернення, відсотків за користування кредитом була доведена відповідачу у паспорті споживчого кредиту (арк. спр.18-19).
ПАТ «КБ «Акордбанк» повідомило ТОВ «Авентус Україна» про успішне перерахування траншів: 17 серпня 2025 року у сумі 2 000 гривень; 18 серпня 2025 року – 500 грн, 21 серпня 2025 року -2500 грн, 29 серпня 2025 року -200 грн, 07 вересня 2025 року – 230 грн, 08 вересня 2025 року – 700 грн, 10 вересня 2025 року – 2500 грн, 28 вересня 2025 року -300 грн, 30 жовтня 2025 року -220 грн, 30 січня 2026 року – 20 грн отримувачу ОСОБА_1 згідно з договором №301000137135 про надання споживчого кредиту (арк. спр. 20-21).
09 липня 2026 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №09072026, відповідно до умов якого від ТОВ «Авентус Україна» до ТОВ ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №301000137135 на загальну суму 22476,32 грн, що підтверджується договором, актом прийому-передачі реєстру боржників, платіжною інструкцією, витягом з реєстру боржників (арк.спр.25-29).
09 березня 2026 року укладено договір позики № 7145864 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ОСОБА_1 , який позичальником підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором «VIL2K3», за яким позикодавець зобов`язується передати позичальнику грошові кошти у розмірі 3300 грн на строк 30 днів під процентну ставку 0,01 % в день. Комісія 20,71 % від суми позики, що складає 683,43 грн. Проценти за понаднормове користування позикою 5 % в день (арк. спр. 32-34).
Денна процентна ставка 0,7 % .
Квитанцією підтверджується перерахування 09 березня 2026 року на платіжну карту № НОМЕР_1 коштів у сумі 3 300 гривень (арк. спр. 34-35).
24 липня 2026 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №24/07/26/1, відповідно до умов якого від ТОВ «Сіроко Фінанс» до ТОВ ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 7145864 на загальну суму 10539 грн, що підтверджується договором, актом прийому-передачі реєстру боржників, платіжною інструкцією, витягом з реєстру боржників (арк.спр.39-48).
Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права
Стосовно правонаступництва за борговими зобов`язаннями.
Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до стаття 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно з статтею 1077 ЦК України за договором факторингу ((у редакції чинній на момент укладення договору факторингу) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується факт переходу права грошової вимоги відпервісних кредиторів до ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором №301000137135 та договором позики № 7145864.
Реєстри боржників до договорів факторингу подані у виді витягу лише відносно ОСОБА_1 , оскільки для вирішення цього спору інша частина документа, яка стосується решти боржників, не має значення, а відтак суд не знаходить підстав для витребування повного реєстру боржників, як і первинних доказів сплати ціни за договором факторингу, оскільки в матеріалах справи наявні платіжні інструкції.
Неповідомлення боржника про заміну кредитора у зобов`язанні, на що покликався відповідач, не свідчить про не набуття позивачем права вимоги за договором. За таких обставин боржник, який виконав свій обов`язок первісному кредитору вважається таким, що належним чином виконав свої зобов`язання за договором.
Стосовно стягнення заборгованості за кредитними договорами.
Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).
Неустойкою (штрафом, пенею), за статтею 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина друга статті 551 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.
Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Суд установив, що 17 серпня 2025 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» укладений договір кредитної лінії № 301000137135, а 09 березня 2026 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Сіроко Фінанс» укладений договір позики № 7145864.
Вказані Договори укладенні в електронній формі та підписані за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), що цілком відповідає положенням наведених вище норм закону, які є вбудованими в електронні договори, тобто факт його використання є очевидним, а зміст договору є зафіксованим (ч. 1 ст.207 ЦК України).
Відповідно до умов договору кредитної лінії № 301000137135 ТОВ «Авентус Україна» надало відповідачу кошти в загальній сумі 10970 грн.
Відповідно до умов договору позики № 7145864 ТОВ «Сіроко Фінанс» надало відповідачу кошти в загальній сумі 3300 грн.
Відповідач обставини укладення договорів та отримання кредитних коштів визнав, як і факт неповернення їх позикодавцям у повному розмірі.
Щодо стягнення заборгованості за договором кредитної лінії № 301000137135, суд зазначає наступне.
Згідно із складеним ТОВ «Авентус Україна» розрахунком за кредитним договором № 301000137135, заборгованість становить 22476,32 грн, з яких: заборгованість за основною сумою боргу: строкове тіло кредиту – 9737,44 грн, прострочене тіло кредиту – 200,68 грн, всього 9938,12 грн; заборгованість за відсотками - 9337,32 грн, заборгованість за пенею, штрафами – 3200,88 грн (арк. спр.22-24).
Нарахування відсотків за користування кредитом здійснено за відсотковою ставкою 0,5% у межах строку кредитування та із урахування меж позовних вимог за період з 17 серпня 2025 року до 09 липня 2026 року.
Розмір заборгованості за тілом кредиту та процентами за користування кредитом відповідач не спростував, власних контррозрахунків не надав, відтак ця заборгованість підлягає стягненню із ОСОБА_1 .
Водночас позовні вимоги про стягнення неустойки (штрафу) у розмірі 3200,88 грн, суд вважає безпідставними та їх не задовольняє з наступних підстав.
Заявляючи вказану вимогу, поза увагою позивача залишились положення пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, доповнені згідно із Законом № 2120-IX від 15 березня 2022 року, згідно з яких: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».
Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України(частина 2 статті 4 ЦК України).
Отже, частина друга статті 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів.
Відтак до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що 3200,88 грн неустойки підлягають списанню позикодавцем (позивачем у справі) в силу вимог пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Зважаючи на законодавчу заборону в нарахуванні під час воєнного стану неустойки за прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання, суд не надає оцінки доводам відповідача щодо правомірності нарахування позивачем неустойки в контексті Закону України «Про споживче кредитування» та необхідності її зменшення на підставі ст. 551 ЦК України.
Щодо стягнення заборгованості за договором позики № 7145864, суд зазначає наступне.
Згідно із складеним ТОВ «Сіроко Фінанс» розрахунком за договором позики № 7145864, заборгованість становить 10593 грн, з яких: заборгованість за основною сумою боргу – 3300 грн, заборгованість за відсотками - 9,57 грн, заборгованість за пенею – 6600 грн, заборгованість за комісією – 683,43 грн (арк. спр.36-38).
Розмір заборгованості за тілом кредиту та процентами за користування кредитом відповідач визнає, відтак така заборгованість підлягає стягненню з ОСОБА_1 .
Заборгованість за неустойкою - пенею у розмірі 6600 грн з наведених вище судом підстав не підлягає стягненню з відповідача.
Натомість позовні вимоги про стягнення заборгованості за комісією за видачу кредиту є обґрунтованими.
Так, за змістом п. 4 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
У пункті 2.4 договору зафіксовано право позичальника на комісію за надання кредиту за ставкою 20,71 % від суми кредиту, тобто 683,43 грн. Комісія - грошові кошти, що нараховуються на суму позики і є платою за надання позики та є складовою загальних витрат за споживчим кредитом (п. 1.2 Договору).
Комісія за надання кредиту визначена умовами договору, входить у загальну вартість кредиту, та не суперечить положенням Закону України «Про споживче кредитування», оскільки сам факт укладення між сторонами договору свідчить про його підготовку, організацію, яка очевидно пов`язана з його юридичним оформленням та як наслідок надання фінансової послуги (кредиту).
Отже, суд вважає, що позов є частково обґрунтованим, позовні вимоги частково доведеними, а тому з ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 301000137135 у розмірі 19275,44 грн, з яких: заборгованість за основною сумою боргу 9938,12 грн, заборгованість за відсотками - 9337,32 грн; за договором позики № 7145864 у розмірі 3993 грн, з яких заборгованість за основною сумою боргу – 3300 грн, заборгованість за відсотками - 9,57 грн, заборгованість за комісією – 683,43 грн, а всього 23268,44 грн.
Щодо заяви відповідача про розстрочення виконання рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 267 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Згідно з ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Отже, питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися з урахуванням балансу інтересів сторін, слугувати досягненню мети виконання судового рішення з максимальним дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора.
Зі змісту доводів відповідача ОСОБА_1 викладених у відзиві та запереченні вбачається, що підставою для розстрочення виконання рішення є наявність на утриманні трьох неповнолітніх дітей та інші кредитні зобов`язання, у зв`язку із чим відповідач просив суд у випадку задоволення позову розстрочити виконання рішення на строк 12 місяців.
На підтвердження цих обставин відповідач надав свідоцтва про народження дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також відомості за формою ОК-5, ОК-7, відповідно до яких відповідач працевлаштований та отримує дохід, який за період з 01.01.2026 до 01.07.2026 становить 67233,33 грн.
Представник позивача категорично заперечила проти розстрочення судом виконання рішення, зазначивши, що в порядку примусового виконання державний виконавець буде стягувати кошти на погашення заборгованості у розмірі 20 % від доходів боржника, а не всю суму одразу, відтак таке стягнення буде мати менший вплив на матеріальне становище відповідача.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст.12 ЦПК України).
Оскільки відповідач має постійний щомісячний дохід, доказів інших фінансових зобов`язань суду не надав, обставин, які мають характер особливих або виняткових, наявність яких необхідна для розстрочення виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо), також не навів, відсутні підстави для розстрочення виконання рішення суду.
Розподіл судових витрат
Оскільки позовна заява подана в електронній формі, що є підставою для застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, з урахуванням ціни позову (33069,32 грн) та часткового задоволення позову (23268,44 х 100 : 33069,32 = 70,36%), відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір за подання позовної заяви пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 1 873,26 грн (3 328 х 0,8=2 662,40 х 70,36% = 1 873,26).
Підстав для стягнення з відповідача витрат пов`язаних із витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпечення доказів, у розмірі 1 664 грн, про які вказує позивач у позовній заяві суд не знаходить, оскільки такі заходити в межах даної цивільної справи не вчинялись.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 273 ЦПК України, суд
ухвалив:
Частково задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 301000137135 у розмірі 19275 (дев`ятнадцять тисяч двісті сімдесят п`ять) гривень 44 коп., за договором позики № 7145864 у розмірі 3993 (три тисячі дев`ятсот дев`яносто три) гривні, а всього 23 268 (двадцять три тисячі двісті шістдесят вісім) гривень 44 коп.
В іншій частині вимог – відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 1 873 (одну тисячу вісімсот сімдесят три) гривні 26 коп. сплаченого судового збору.
Відмовити у заяві відповідача ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ - 35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,РНОКПП – НОМЕР_2 .
Суддя А. О. Олійник
Оригінал: reyestr.court.gov.ua