Постанова від 10 вересня 2026 р. у справі №335/9388/26 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

1Справа № 335/9388/26 2-а/335/198/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Мінаєва М.М.,

при секретарі - Бойкинюк Д.П.,

за участю

представника позивача - адвоката Штенгелова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , поданим через представника – адвоката Штенгелова Олександра Володимировича, до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

26.08.2026 до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» в електронному виді, в якій позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову № 2772 по справі про адміністративне правопорушення, яка винесена тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 22.12.2025 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, а провадження у справі про вказане адміністративне правопорушення – закрити.

Адміністративний позов обґрунтований в узагальненому виді посиланням на таке.

18.08.2026 року ОСОБА_1 у мобільному додатку “Монобанк” надійшло повідомлення про блокування Центральним ВДВС у м. Запоріжжі ДМУ МЮУ грошових коштів на його картковому рахунку. З метою з`ясування підстав накладення арешту на грошові кошти, ОСОБА_1 24.08.2026 року звернувся до Центрального ВДВС у м. Запоріжжі ДМУ МЮУ, де отримав інформацію про відкриття 18.08.2026 року виконавчого провадження № 81611409 про стягнення грошових коштів у загальному розмірі 37400 гривень (штраф 34000 грн. + виконавчий збір 3400 грн.).

ОСОБА_1 не надходили відомості про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення ІНФОРМАЦІЯ_2 Постанови № 2772 від 22.12.2025 року, в тому числі, у мобільних додатках “Резерв+” та “Дія”.

Відповідно до оскаржуваної Постанови № 2772 від 22.12.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП, під час загальної мобілізації, громадянин ОСОБА_1 , визнаний ВЛК від 18.11.2014 року непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час, порушуючи вимоги п.2 Перехідних положень Закону України № 3621 - ІХ “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист” від 21.03.2024 року (зі змінами, внесеними згідно із Законом № 4235 - ІХ від 12.02.2025 року), згідно яких громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 05.06.2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, абзаців 2, 4 ч.1, абзаців 7, 8 п.3 ст.22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, абзаців 2-6 частини 10 ст.1 Закону України “Про військовий облік і військову службу”, підпунктів 2, 4 пункту 1 Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, пунктів 21, 22, 69 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560 “Питання проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період”, не пройшов до 05.06.2025 року повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.

Позивач вважає вищевказану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню з підстав притягнення ОСОБА_1 двічі до адміністративної відповідальності за одне і те саме адміністративне правопорушення, а також з підстав пропуску встановленого КУпАП тримісячного строку притягнення до адміністративної відповідальності та порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Так, постановою № R332867 від 04.02.2026 року по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, ОСОБА_1 притягнутий Т.в.о начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за не проходження ВЛК до 05.06.2025 року. Зазначена постанова надійшла ОСОБА_1 в мобільному додатку “Резерв +”. 22.02.2026 року ОСОБА_1 сплатив штраф за цією постановою, що підтверджується відповідною квитанцією.

За таких умов, на думку позивача, т.в.о начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 двічі притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за одне і те саме адміністративне правопорушення, а саме - не проходження ВЛК до 05.06.2025 року, що прямо порушує вимоги Конституції України.

Окрім того, у відповідності до п.9 ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Враховуючи наявність у розпорядженні працівників ТЦК та СП Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, де міститься інформація про дату проходження останнього ВЛК, об`єктивна можливість виявити інформацію про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення (не проходження ВЛК до 05.06.2025 року) з`явилась у співробітників ІНФОРМАЦІЯ_3 05.06.2025 року. Таким чином, у відповідності до ст.38 КУпАП, строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності сплив 06.09.2025 року. Разом з тим, оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення винесена 22.12.2025 року, тобто поза межами тримісячного строку притягнення до адміністративної відповідальності.

Ухвалою від 31.08.2026 було відкрите провадження у справі, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позов.

07.09.2026 від відповідача надійшов в електронному виді відзив на позов та документи на обґрунтування викладених у ньому доводів.

У відзиві представник відповідача, пославшись на відповідні норми Законів України «Про військовий обов`язок і військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», повідомив про такі обставини.

Під час складання протоколу № 2772 від 11.12.2025 року про адміністративне правопорушення, громадянина ОСОБА_1 ознайомлено з правами та обов`язками особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в тому числі зі змістом статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статті 63 Конституції України. Будь-яких заяв та клопотань від громадянина ОСОБА_1 не надходило.

За результатами розгляду матеріалів справи №2772 від 11.12.2025 про адміністративне правопорушення за ознаками частини третьої статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, винесена постанова №2772 від 22.12.2025 за справою про адміністративне правопорушення про притягнення громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до адміністративної відповідальності і накладення на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень.

Згідно даних Єдиного електронного реєстру військовозобов`язаних «Оберіг» громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_5 з 11.12.2025 року.

Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України затвердженого Наказом МОУ від 14.08.2008 №402 визначено, що під час дії воєнного стану висновок ВЛК діє один рік. Під час складання протоколу №2772 від 11.12.2025 року останню військово-лікарську комісію Позивач проходив 18.11.2014 року за якою був визнаний непридатним в мирний час обмежено придатний у воєнний час.

Відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідні положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 3621-IX «Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду».

Відповідно до пункту 22 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період" Резервісти та військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування. До персональних відомостей відповідно до пункту 17-1 статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» відносяться результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення ступеню придатності виконання військового обов`язку.

Отже, притягнення Позивача до адміністративної відповідальності як порушника законодавства, є законним та обґрунтованим, так як Позивач не уточнив відомості про стан здоров`я та не пройшов вчасно військово-лікарську комісію. Докази виконання військового обов`язку Позивач до суду не надав. На час розгляду адміністративної справи громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не був діючим військовослужбовцем.

09.09.2026 представник позивача подав письмову відповідь на відзив, де висловив незгоду з доводами, викладеними у відзиві. Зокрема, представник позивача зауважив, що 22.12.2025 року ОСОБА_1 не відвідував ІНФОРМАЦІЯ_2 . Разом з тим, 11.12.2025 року, приблизно о 9 годині, ОСОБА_1 рухався на велосипеді по АДРЕСА_1 , поблизу центрального входу до стадіону “Торпедо” (стадіон Запорізького автомобільного заводу). В цей час, ОСОБА_1 перегородив рух легковий автомобіль білого кольору, з якого вийшли чотири особи чоловічої статі у чорному одязі, без розпізнавальних знаків, в чорних балаклавах. Зазначені особи, без будь-яких пояснень, із застосуванням фізичної сили почали заштовхувати ОСОБА_1 до їх транспортного засобу, під час чого один із чоловіків розпилив газовий балон в обличчя ОСОБА_1 . Після того, як ОСОБА_1 опинився у автомобілі разом із зазначеними особами, останні почали вимагати у нього документи, що підтверджують особу. Після надання документів, один з нападників повідомив ОСОБА_1 , що він порушив правила військового обліку та на підставі чого буде доставлений до ТЦК. Як потім з`ясувалося, ОСОБА_1 невідомі особи доставили до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де, на протязі 40 хвилин він перебував спочатку у коридорі, а потім у кабінеті, в якому співробітники зісканували його особисті документи (закордонний паспорт). Після того, як співробітник зробив скан-копії документу, через деякий час, ОСОБА_1 надали на підпис, зі слів співробітника ТЦК, протокол затримання. ОСОБА_1 , маючи пошкодження очей, обличчя, які боліли та пекли, перебуваючи у шоковому стані, та з пригніченою волею, не з`ясував зміст наданих йому на підпис документів, та на вимогу співробітника ТЦК проставив підписи. Після зазначеного, ОСОБА_1 відвели до підвалу ІНФОРМАЦІЯ_3 , де він перебував, приблизно до 19 години, після чого його відпустили, оскільки ОСОБА_1 перебував у процесі оформлення бронювання. Також, повідомляю Суд, що ОСОБА_1 не надавали копії (примірники) жодних документів. Від нього вимагали лише проставити підписи. Відомості протоколу про адміністративне правопорушення та направлення на ВЛК щодо вручення ОСОБА_1 примірників зазначених документів, не відповідають дійсності. На інші підстави для скасування оскаржуваної постанови, ІНФОРМАЦІЯ_2 відповіді не надав.

Також, на думку представника позивача, протоколом про адміністративне правопорушення від 11.12.2025 року підтверджується пропуск строку притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.210 КУпАП. Так, протокол про адміністративне правопорушення містить в собі відомості про те, що ОСОБА_1 , згідно АІС “Оберіг”, з 24.03.2025 року є порушником правил військового обліку. Тобто, співробітники ТЦК та СП, на протязі восьми місяців до моменту винесення 22.12.2025 року постанови про накладення адміністративного стягнення, мали у розпорядженні відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку. За таких умов, адміністративне стягнення накладено на ОСОБА_1 поза межами визначеного КУпАП тримісячного строку накладення адміністративного стягнення з моменту виявлення адміністративного правопорушення.

В судовому засіданні представник позивача, адвокат Штенгелов О.В., позовні вимоги підтримав, пославшись на викладені у позові факти і доводи.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Після завершення судового розгляду суд перейшов до стадії складання повного тексту рішення по суті позовних вимог, оголошення якого було призначене на 12 год. 45 хв. 11.09.2026.

Дослідивши наявні у справі матеріали та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив такі обставини.

Позивач ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 як військовозобов`язаний, що підтверджується матеріалами, наданими обома сторонами справи, і що сам позивач не заперечує.

Також в електронному кабінеті позивача в мобільному застосунку «Резерв+» зазначено, що останній раз позивач проходив медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби 18.11.2024 та отримав висновок військово-лікарської комісії про те, що він непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний до військової служби у воєнний час.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу».

Згідно з частинами 1, 3 статті 1 Закону №2232-ХІІ, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок включає:

підготовку громадян до військової служби;

приписку до призовних дільниць;

прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу;

проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі;

проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до частин 1, 3 статті 33 Закону №2232-ХІІ, військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Частиною 5 статті 33 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ч.1 ст.34 Закону №2232-ХІІ).

На виконання частини 5 статті 33 Закону №2232-ХІІ Кабінет Міністрів України затвердив Порядок №1487, пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави.

Військовий облік полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

04.05.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 3621-IX», яким в абзаці п`ятому частини десятої статті 14 Закону України «Про військовий обовязок і військову службу» слова "в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, підлягає взяттю на облік військовозобов`язаних" були виключені що означало фактично скасування такої категорії військовозобовязаних осіб, як «непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний до військової служби у воєнний час».

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідні положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 3621-IX, у редакції Закону України від 12.02.2025 р. N 4235-IX було передбачено таке: «Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду».

З 24.03.2025 в АІС «Оберіг» відносно позивача були внесені відомості про порушення ним правил військового обліку, однак в чому саме полягало те порушення, відповідач відомостей на надав.

Разом з цим, позивач ОСОБА_1 повторний медичний огляд медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби у строк до 05.06.2025 не пройшов, тобто не виконав обов`язку, покладеного на нього Пунктом 2 Прикінцевих та перехідні положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 3621-IX, у редакції Закону України від 12.02.2025 р. N 4235-IX, чого у позові не заперечував.

11.12.2025 позивач ОСОБА_1 був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_7 у м. Запоріжжя працівником поліції - ДОП ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області Мельниченко О.О., що підтверджується копією наданою відповідачем довідки.

Самий факт доставлення 11.12.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_7 позивач не заперечував, хоча й послався на те, що таке доставлення було проведено з порушенням вимог закону та його прав. У зв`язку з цим суд бере до уваги, що позивач не надав доводів і доказів щодо того, що з приводу неналежного поводження з ним 11.12.2025 він звертався до компетентних органів державної влади з порушенням питання про розслідування цих подій та притягнення до відповідальності винуватих осіб.

Того ж дня, 11.12.2025 щодо позивача було складено протокол № 2772 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210, за фактом того, що під час загальної мобілізації, громадянин ОСОБА_1 , визнаний ВЛК від 18.11.2014 року непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час, порушуючи вимоги п.2 Перехідних положень Закону України № 3621 - ІХ “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист” від 21.03.2024 року (зі змінами, внесеними згідно із Законом № 4235 - ІХ від 12.02.2025 року), згідно яких громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 05.06.2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, абзаців 2, 4 ч.1, абзаців 7, 8 п.3 ст.22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, абзаців 2-6 частини 10 ст.1 Закону України “Про військовий облік і військову службу”, підпунктів 2, 4 пункту 1 Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, пунктів 21, 22, 69 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560 “Питання проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період”, не пройшов до 05.06.2025 року повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.

Також у вказаному протоколі зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 22.12.2025 об 11 год. 00 хв. у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_7 за адресою АДРЕСА_2 , кабінет № 1.

У вказаному протоколі міститься підпис позивача у графі про підтвердження отримання копії протоколу.

22.12.2025 т.в.о. ІНФОРМАЦІЯ_7 у м. Запоріжжя розглянув справу про адміністративне правопорушення за вказаним протоколом та визнав позивача винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.

За змістом вказаної Постанови № 2772 від 22.12.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП, під час загальної мобілізації, громадянин ОСОБА_1 , визнаний ВЛК від 18.11.2014 року непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час, порушуючи вимоги п.2 Перехідних положень Закону України № 3621 - ІХ “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист” від 21.03.2024 року (зі змінами, внесеними згідно із Законом № 4235 - ІХ від 12.02.2025 року), згідно яких громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 05.06.2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, абзаців 2, 4 ч.1, абзаців 7, 8 п.3 ст.22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, абзаців 2-6 частини 10 ст.1 Закону України “Про військовий облік і військову службу”, підпунктів 2, 4 пункту 1 Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, пунктів 21, 22, 69 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560 “Питання проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період”, не пройшов до 05.06.2025 року повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.

Розгляд справи відбувся за відсутності позивача, який не з`явився у вказані в протоколі час і місце для участі у такому розгляді.

Оцінюючи наявні у справі докази, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Частиною третьою статті 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, вчинене в особливий період.

Спеціальним законом, який визначає, зокрема обов`язки громадян щодо здійснення мобілізації в особливий період, є Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі - Закон № 3543).

За визначенням абз. 5 ч. 1 ст. 1 Закону № 3543 особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 на території України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який триває і досі.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03 березня 2022 року № 2105-IX затверджено Указ Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, яким оголошено проведення загальної мобілізації, яка триває і досі.

Отже, в період часу до 05.06.2025 (період виникнення обставин, що обумовили винесення оскаржуваної постанови) діяв особливий період.

За змістом ч. 1 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Постанова повинна містити:

найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;

дату розгляду справи;

відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;

опис обставин, установлених під час розгляду справи;

зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;

прийняте у справі рішення.

Аналіз вищезазначених норм права свідчить, що особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно зі статтею 9 КУпАП є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

По-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, в тому числі врахувати строки давності накладення адміністративного стягнення.

За наявності таких обставин, як відсутність події і складу адміністративного правопорушення; закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю. При цьому, за вчинення правопорушень, передбачених, зокрема, статтею 210 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

КУпАП не містить визначення поняття «триваюче» правопорушення, проте, в теорії адміністративного права під триваючим правопорушенням розуміють тривале невиконання вимог правової норми у вигляді дії або бездіяльності. При цьому характер триваючого правопорушення оцінюється у кожному конкретному випадку індивідуально.

Верховний Суд у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 804/401/17 зазначив, що триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Виходячи з цього, позивач, не пройшовши повторний медичний огляд до 05.06.2025 включно, тобто допустивши протиправну бездіяльність, починаючи з 06.06.2025 перебуває надалі у стані безперервного продовження цієї бездіяльності.

Показово, що навіть станом на час розгляду справи в електронному кабінеті позивача у застосунку «Резерв+» наявні відомості про останнє проходження ним ВЛК 18.11.2024, тобто позивач досі не виконав обов`язку, що був покладений на нього законом.

За приписами частини 7 статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Адміністративне стягнення застосовано відповідачем 22.12.2025, тобто в межах одного року з дня його вчинення (06 червня 2025 р.), тому підстави для скасування оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення – відсутні, а відповідні доводи сторони позивача суд відхиляє.

Суд також відхиляє й доводи сторони позивача щодо нібито подвійного притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки із змісту постанови № R332867 від 04.02.2026 року по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, не випливає, що цією постановою ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності також за не проходження ВЛК до 05.06.2025 року.

По-перше, оскаржувана постанова від 22.12.2025 була першою у часі, і вже з цієї причини її винесення не може розцінюватись як повторне притягнення до адміністративної відповідальності.

По-друге, з наданих відповідачем документів випливає, що 11.12.2025 позивач був взятий на військовий облік у відповідача, йому було вручено направлення для проходження ВЛК № 5867434 та повістка на ВЛК № 5867082, з чого випливає, що постанова № R332867 від 04.02.2026 року за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП була винесена саме за непроходження ВЛК за вказаним направленням, тобто за інше правопорушення. До того ж, позивач сам вказав, що цю постанову не оскаржував і сплатив призначений нею штраф.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22.10.2010 року № 23-рп/2010 зазначив (п. 4), що Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: юридична відповідальність особи має індивідуальний характер; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, саме відповідач несе тягар доказування правомірності своїх дій та рішень.

Суд приходить до висновку, що відповідачем доведено, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача за ч. 3 ст. 210 КУпАП права останнього не були порушені, а оскаржувана позивачем постанова є законною та обґрунтованою.

Суд також бере до уваги, що позивач не надав доводів і доказів на підтвердження того, що у нього не було обов`язку пройти повторний медичний огляд у строк до 05.06.2025, або що він його не пройшов з поважних причин.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 2, 77, 90, 139, 242-246, 286 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , поданого через представника – адвоката Штенгелова Олександра Володимировича, до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення № 2772 від 22.12.2025 про накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , адміністративного стягнення у виді 17000,00 грн. у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - відмовити.

Повний текст рішення складений і оголошений 11.09.2026.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили і є остаточним після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя М.М. Мінаєв