Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №308/12000/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/12000/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2026 м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла із віпс Оноківці ВПС Ужгород ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , за ч.2 ст. 185-10 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №007061Е від 08 серпня 2026 року вбачається, що ОСОБА_1 , вчинив адміністративне правопорушення 08.08.2026 о 13:20, на відстані 100 метрів до державного кордону України, на напрямку 262 прикордонного знаку (Опоківська територіальна громада Ужгородського району Закарпатської області) в межах прикордонної смуги, прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» був виявлений та затриманий громадянин ОСОБА_1 , який спільно з гр. України ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , здійснив злісну непокору законній вимозі військовослужбовця Державної прикордонної служби України під час виконання ним. службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону, а саме: неодноразово повторену вимогу прикордонного наряду зупинитись та припинити рух в напрямку державного кордону не виконав та вдався до втечі від прикордонного наряду. Своїми діями порушив вимоги ч. 2 ст. 23, ст. 34 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» від 03.04.2003 року, тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 185-10 ч. 2 КУпАП.

ОСОБА_1 , у судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся в порядку передбаченому чинним законодавством. Останній заперечень на протокол про адміністративне правопорушення не подавав, згідно протоколу від письмових пояснень відмовився. Інформація щодо дати та часу розгляду справи, була розміщена на офіційному веб-сайті Судова влада України, на сторінці Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області за посиланням: https://ug.zk.court.gov.ua, електронні повістки у формі смс повідомлень було направлено на його мобільний номер телефону в мобільному додатку Viber., проте такі не доставлено з причини: Абонент тимчасово недоступний.

Поряд із цим матеріали справи містять заяви ОСОБА_1 про те, що послуг захисника він не потребує та про розгляд справи без його участі. Окрім того у заяві він зазначає також, що свою вину визнає.

Зважаючи на викладені обставини, враховуючи, що правопорушник до суду повторно не з`явилася, сповіщався про час і місце розгляду справи належним чином, був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, суд вважає, що подальше відкладення розгляду справи нівелюватиме завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Розгляд справи у розумні строки з одного боку забезпечує можливість своєчасного відновлення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадку необґрунтованості та безпідставності провадження у справі стосовно неї, а з іншого своєчасне вжиття заходів спрямованих на запобігання іншим правопорушенням, у випадку наявності підстав застосування адміністративного стягнення з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття (стаття 23 КУпАП). У будь-якому випадку відповідні дії мають бути вчинені своєчасно, з метою недопущення негативних наслідків, пов`язаних із тривалим розглядом справи та не вирішенням її по суті.

У зв`язку із наведеним вважаю за можливе проводити розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 9 КУпАП: адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У вину ОСОБА_1 , згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ставиться те, що він: вчинив адміністративне правопорушення 08.08.2026 о 13:20, на відстані 100 метрів до державного кордону України, на напрямку 262 прикордонного знаку (Опоківська територіальна громада Ужгородського району Закарпатської області) в межах прикордонної смуги, прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» був виявлений та затриманий громадянин ОСОБА_1 , який спільно з гр. України ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , здійснив злісну непокору законній вимозі військовослужбовця Державної прикордонної служби України під час виконання ним. службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону, а саме: неодноразово повторену вимогу прикордонного наряду зупинитись та припинити рух в напрямку державного кордону не виконав та вдався до втечі від прикордонного наряду. Своїми діями порушив вимоги ч. 2 ст. 23, ст. 34 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» від 03.04.2003 року, , тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 185-10 ч. 2 КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст. 185-10 КУпАП, злісна непокора законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в`їзду-виїзду, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України.

Відповідно до ч. 2 вказаної норми, відповідальність передбачена, за ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за правопорушення, передбачене частиною першою цієї статті.

Об`єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони державного кордону, а також у сфері громадського порядку.

Об`єктивна сторона проявляється у відкритій відмові виконати законне розпорядження чи вимогу військовослужбовця або працівника ДПС України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону чи суверенних прав України.

Об`єктивними ознаками складу зазначеного адміністративного правопорушення полягає у вчиненні такого діяння: відкритої відмови виконати законне розпорядження чи вимогу, військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні або члена громадського формування: а охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України а так само іншого умисного невиконання зазначених розпоряджень та вимог. Розпорядження та вимоги, які зазначені у диспозиції статті мають бути законними, тобто походити від правомочних осіб та знаходитися у межах їхньої компетенції. Права органів, підрозділів, військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України викладено у ст. 20 Закону України «Про Державну, прикордонну службу України».

З аналізу наведеної норми слід зробити висновок, що злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника ДПС при виконанні ним службових обов`язків, або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які виконують службові обов`язки.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про державний кордон України": державні органи, громадські об`єднання, посадові особи, а також громадяни зобов`язані додержувати режиму державного кордону України, виконувати вимоги прикордонного режиму та режиму в пунктах пропуску через державний кордон України.

З огляду на викладене вина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185-10 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення, протоколом про адміністративне затримання останнього та протоколами затримання: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , протоколом особистого огляду, огляду речей та вилучених речей і документів, довідкою, щодо результатів опитування затриманих громадян України, фотознімками з екранів телефонів, рапортами молодшого інспектора прикордонної служби 3 категорії – 1 групи інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип В) ВПС ІНФОРМАЦІЯ_4 (тип Б) сержанта ОСОБА_5 ; схемо. місця затримання правопорушника на ділянці відповідальності відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » 08.08.2026 рокую та фото таблицями до неї; витягом з книги прикордонної служби та витягом з відомчої бази даних ДПС «Оператор ЦСД-М» (Оберіг) щодо відношення до військової служби гр.. України ОСОБА_1 .

Окрім того, слід зазначити, що своїм правом бути присутнім при розгляді в суді останній не скористався, на виклик суду, не з`явився. Клопотань про відкладення розгляду справи або заперечень не подавав. Натомість зі змісту його заяви від 08 серпня 2026 року, що міститься в матеріалах справи ОСОБА_1 вказує що свою вину визнає.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу яка, притягається до адміністративної відповідальності, майновий та сімейний стан, ступінь вини та інші обставини, приходжу до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі що передбачена санкцією ч.2 ст. 185-10 КУпАП, яке є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником,так і іншими особами.

Відповідно до положень ст.40-1, ч.5 ст.283 КУпАП та п.5 ч.2ст.4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника слід стягнути судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст. 34 Конституції України, ст. ст. 2,8,9,22,23,26,34,35,36 Закону України " Про державний кордон України " ст. ст.40-1, 185-10 ч.2, 283, 284,294 КУпАП,суд, -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185-10 КУпАП, застосувавши стягнення у виді штрафу розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп. судового збору.

Відповідно до ч.1 ст. 307 та ч.2 ст. 308 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова в порядку провадження по справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання скарги до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В.Фазикош