Рішення від 24 серпня 2026 р. у справі №523/3215/25 — Пересипський районний суд міста Одеси

Справа № 523/3215/25

Провадження №2/523/2259/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" серпня 2026 р. м.Одеса

Пересипський районний суд міста Одеси

у складі: головуючої – судді Кремер І.О.,

з участю секретаря судового засідання Павлова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 24 в м. Одеса в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 523/3215/25 за первісним позовом представника позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Уют» про зобов`язання вчинити дії та зустрічним позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Уют» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати внесків та обов`язкових платежів на утримання багатоквартирного будинку, –

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Коверга Г.В. в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСББ «Уют» про зобов`язання вчинити дії. Обґрунтовуючи вимоги даного позову вказує на те, що ОСОБА_2 є власницею квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Суворовського (нині Пересипського) районного суду міста Одеси від 17.06.2024 у справі №523/12758/22 скасований судовий наказ за заявою ОСББ «Уют» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за оплату житлово комунальних послуг у розмірі 39633,64 грн., виданий 2 листопада 2022 року, а також судового збору у розмірі 248,10 грн. При цьому, вимога ОСББ «Уют» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг ґрунтувалась на виданій головою правління ОСББ «Уют» ОСОБА_4 довідці про заборгованість від 01.10.2022 за період з 01.10.2021 по 01.10.2022 на загальну суму 36633,64 грн.

На думку позивачки, нарахована відповідачем заборгованість не відповідає фактично наданим послугам, оскільки, як вона зазначає, не здійснювалися технічне обслуговування системи теплопостачання будинку, прибирання місць загального користування та прибудинкової території, дератизація і дезінфекція. Окрім того, позивачка зазначає, що у грудні 2024 року в платіжному документі ОСББ «Уют» відображалася заборгованість за попередні періоди у розмірі 47095,46 грн., а серед видів нарахувань зазначалися, зокрема, «управління багатоквартирним будинком», «кап. ремонт», «ліфт».

При цьому, платіж «вивіз сміття» розраховується за тарифом 35,49 грн помножений на 3 (три) особи. Хоча, довідка про склад сім`ї за №118 від 12.09.2018, видана ОСББ «Уют» містить відомості про реєстрацію в квартирі АДРЕСА_2 двох осіб: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та її сина ОСОБА_5 (30.08.2018). Позивачка вважає, що відповідач не надає детальної інформації щодо складових нарахованої плати, у зв`язку з чим вважає нарахування необґрунтованими та такими, що підлягають перерахунку.

У зв`язку з цим, просить суд задовольнити даний позов та ухвалити рішення, яким:

?Зобов`язати ОСББ «Уют» (здійснити перерахунок вартості житлово-комунальних послуг споживачу - ОСОБА_6 із зменшенням розміру плати за житлово-комунальні послуги.

Суд констатує, що в рамках розгляду даної справи представник відповідача ОСББ «Уют» - Чекмарьова Л.Ю. звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати внесків та обов`язкових платежів на утримання багатоквартирного будинку. Обґрунтовуючи свої вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_7 вказує на те, що ОСББ «Уют» створено власниками квартир (однією з яких володіє відповідачка) та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_3 , з метою забезпечення захисту прав його членів та дотримання ними обов`язків щодо належного утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

ОСОБА_2 є власником житлової квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином відповідачка є співвласником багатоквартирного будинку «Уют». Відповідачкою порушено взяті на себе зобов`язання зі сплати послуг послуги УББ (управління багатоквартирним будинком), вивіз сміття (побутових відходів), холодної води та водовідведення, внаслідок чого у відповідачки утворилась заборгованість за період з 01 грудня 2021 року по 01 лютого 2025 року, тобто станом на 01.02.2025 року, згідно розрахунку ОСББ «Уют» така заборгованість складає 52331,64 грн. – за утримання багатоквартирного будинку, холодне водопостачання, вивіз сміття (побутових відходів), технічне обслуговування ліфтів. За період із 01.01.2024 року по 01.02.2025 рік інфляційне збільшення– 886,88 грн.; 3% річних – 217,74 грн. Всього заборгованість з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних становить 53 436,26 грн. Дану заборгованість відповідачка у добровільному порядку сплатити відмовляється.

У зв`язку з вище викладеним просить суд ухвалити рішення, яким:

?Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСББ "Уют" заборгованість зі сплати внесків та обов`язкових платежів на утримання багатоквартирного будинку (що включає інфляційні нарахування та 3% річних) у розмірі 53 436,26 грн., сплачений позивчем судовий збір у розмірі 2422,40 грн., а також витрати на правничу допомогу у розмірі 4200,00 грн.

Суд констатує, що представником відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_2 – ОСОБА_1 було подано відзив на зустрічну позовну заяву, у якому просить суд відмовити у задоволенні зустрічного позову. Так, обґрунтовуючи свої заперечення проти зустрічного позову представник вказує на те, що до зустрічного позову додається протокол №3 загальних зборів ОСББ «УЮТ» від 01.03.2020, яким в пункті №7 затверджено рішення, що внески на витрати на управління багатоквартирним будинком залишаються без змін. Засвідчена, без зазначення дати, головою правління ОСББ «УЮТ» Романець О.В. копія копії, а не копія оригіналу , Протоколу №3 загальних зборів ОСББ «УЮТ» від 01.03.2020. Перший аркуш в правому верхньому куті містить відбиток «фотокопія Зазначене рішення загальних зборів об`єднання не встановлює перелік та розміри внесків і платежів ». порядок сплати, співвласників, тому, в цій частині, не є зобов`язуючим для співвласників.

До зустрічного позову додається Витяг з Протоколу №1 загальних зборів ОСББ «УЮТ» від 01.03.2020, який не є копією оригіналу документу або копією частини оригіналу документу в розумінні ст.95 ЦПК України. Зазначений документ складений 01.02.2025 та підписаний головою правління ОСББ «УЮТ» Романець О.В. та містить інформацію про можливе існування Протоколу №1 загальних зборів ОСББ «УЮТ» від 01.03.2020, в пункті №4 якого, імовірно, затверджені внескі на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі, зокрема, з 2 по 12 поверхи – 5,50 грн за кв.м.

В один день, 01.03.2020 було оформлено (ймовірно) три протоколи, що свідчить про скликання та проведення трьох різних загальних зборів співвласників ОСББ «УЮТ» з різними порядками денними, враховуючі нумерацію протоколів (№№1,2,3). Отже, пунктом 7 Протоколу №3 загальних зборів ОСББ «УЮТ» від 01.03.2020 затверджено рішення, що внески на витрати на управління багатоквартирним будинком залишаються без змін ОСББ «Уют» від 01.03.2020 року, які затверджені Протоколом №1 загальних зборів В один день, на одному загальному зборі співвласників затверджуються внески, а на другому приймають рішення про залишення їх без змін, без посилання на інформацію про попередні внески.

До зустрічного позову додана довідка ОСББ «Уют» «Про оплату внесків на управління будинку, холодної води і водовідведення, а також вивозу тп», складена станом на 01.02.2025, яка охоплює період з грудня 2021 по січень 2025 та розрахована для трьох осіб. 1. Довідка містить «початковий залишок» дебіторської заборгованості станом на грудень 2021 в розмірі 33 189 грн . Між тим, будь-якого обґрунтування складової боргу в розмірі 33 189 грн станом на грудень 2021 ОСББ «УЮТ» не надає , отже не має доказової сили і не може бути предметом для стягнення.

Заборгованість за вивіз ТПВ розраховується за фіксованими тарифами (17,11 грн і 35,49 грн), що помножуються на 3 (три) особи. Справа містить Довідку про склад сім`ї за №118 від 12.09.2018 «УЮТ » про реєстрацію , видану ОСББ в квартирі АДРЕСА_2 двох осіб). : ОСОБА_3 (з 22.11.1999) та її сина ОСОБА_5 (з 30.08.2018). Таким чином, ОСББ «УЮТ», що найменше, з 30.08.2018 володіють інформацією про кількість осіб проживаючих м. Одеси. в квартирі АДРЕСА_2 . Отже, розрахунок плати за вивіз ТПВ за фіксованим тарифом помножений на 3 (три) особи є протиправним та повинен бути переглянутий. 3. Довідка ОСББ «УЮТ» від 01.02.2025 містить платіж за грудень 2022 «судовий збір» в розмірі 248,10 грн. Зазначений платіж не відноситься до внесків на управління будинком або комунальних платежів.

Суд констатує, що в ході розгляду даної справи, представником відповідача за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) ОСББ «Уют» - Чекмарьовою Л.Ю. було збільшено розмір позовних вимог. Так, в заяві про збільшення розміру позовних вимог від 31.07.2025 року, представник вказує на те, що на день подання позовної заяви заборгованість відповідачки зі сплати послуг УББ, вивіз сміття (побутових відходів), холодної води та водовідведення , за період з 01 грудня 2021 року по 01 лютого 2025 року, тобто станом на 01.02.2025 року, згідно розрахунку ОСББ «УЮТ» складала 52331,64 грн. Всього заборгованість з урахуванням інфляційних нарахувань та 3% річних становить 53436,26 грн.

Однак, відповідно детального розрахунку заборгованості за період з 01.04.2017 року по 30.06.2025 року, станом на 30.06.2025 року заборгованість відповідачки зі сплати послуг УББ (управління багатоквартирним будинком), вивіз сміття (побутових відходів), холодної води та водовідведення, становить 55 845,63 грн. За період з 01.04.2017 року по 01.02.2022 рік інфляційне збільшення – 6897,23 грн.; 3% річних – 2432,77 грн. За період з 01.01.2024 року по 30.06.2025 рік інфляційне збільшення – 9 434,73 грн.; 3% річних – 2 402,04 грн. Всього заборгованість з урахуванням інфляційних нарахувань та 3% річних становить 77012,40 грн. У зв`язку з чим, просить суд ухвалити рішення, яким стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСББ "Уют" заборгованість зі сплати внесків та обов`язкових платежів на утримання багатоквартирного будинку (що включає інфляційні нарахування та 3% річних) у розмірі 77012,40 грн., сплачений позивчем судовий збір у розмірі 2422,40 грн., а також витрати на правничу допомогу у розмірі 4200,00 грн.

Ухвалою судді про прийняття цивільної справи до свого провадження та відкриття провадження по справі від 05.03.2025 року було постановлено проводити розгляд справи у в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 01.04.2026 року було постановлено закрити підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивачка за первісним позовом (відповідачка за зустрічним позовом) ОСОБА_2 та її представники ОСОБА_1 , ОСОБА_8 в судове засідання не з`явились, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_7 в судове засідання не з`явилась. Однак, подала до суду заяву, в якій просить суд проводити розгляд справи за її відсутності.

Згідно приписів до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно приписів ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням цивільного судочинства справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина перша та друга статті 2 ЦПК України).

Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (частина перша статті 11 ЦПК України).

Тлумачення вказаних норм свідчить, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси власне порушені, а учасники цивільного обороту використовують цивільне судочинство для такого захисту.

По справі встановлено, що ОСББ «Уют» створено власниками квартир (однією з яких володіє відповідачка) та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_3 , з метою забезпечення захисту прав його членів та дотримання ними обов`язків щодо належного утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

ОСОБА_3 є власником житлової квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 19.12.2017 року.

Так, як вбачається із наявного в матеріалах справи Свідоцтва про зміну імені Серії НОМЕР_2 від 15.11.2018 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , змінила прізвище на ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується наявним в матеріалах справи Витягом з реєстру територіальної громади № 2023/009047386 від 06.11.2023 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_2 вказує на те, що відповідач не надає детальної інформації щодо складових нарахованої плати, у зв`язку з чим вважає нарахування необґрунтованими та такими, що підлягають перерахунку.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, саме на позивачку за первісним позовом (відповідачку за зустрічним) покладається обов`язок довести обставини, на які вона посилається як на підставу для проведення перерахунку, зокрема факт ненадання відповідних послуг, їх надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також розмір плати, яка, на її думку, підлягає зменшенню.

Так сам факт скасування судового наказу у справі № 523/12758/22 не є доказом неправильності нарахувань, здійснених ОСББ «Уют», та не встановлює факту ненадання відповідачем відповідних послуг.

Скасування судового наказу означає припинення його дії як виконавчого документа та не є судовим рішенням по суті спору щодо обґрунтованості нарахованої заборгованості.

Посилання позивачки на те, що їй не надавалися окремі послуги, без надання суду належних доказів даних обставин саме по собі також не може бути достатньою підставою для задоволення первісного позову.

Пунктом 32 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.02.2024 № 127, передбачено можливість вирішення спорів щодо здійснення перерахунку вартості комунальних послуг за періоди їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості у судовому порядку.

Разом із тим зазначена норма не звільняє особу, яка заявляє вимогу про перерахунок, від обов`язку довести конкретні обставини ненадання послуг, період такого ненадання, вид послуги та розмір плати, яка підлягає зменшенню.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б у своїй сукупності підтверджували, що у визначений позивачкою період відповідачем не надавалися або надавалися неналежної якості саме ті послуги, за які здійснено нарахування, та внаслідок цього існують правові підстави для зменшення плати.

Зокрема, позивачкою не надано суду належного розрахунку, з якого було б можливо встановити, які саме нарахування є безпідставними, за який конкретно період, у якому розмірі та на яку суму повинна бути зменшена плата.

Наведені у позовній заяві посилання на відсутність технічного обслуговування системи теплопостачання, прибирання місць загального користування та прибудинкової території, дератизації та дезінфекції мають характер тверджень позивачки та не підтверджені достатніми доказами, які б дозволили суду встановити обсяг ненаданих послуг та визначити конкретний розмір перерахунку.

Надана довідка про наявність заборгованості, навпаки, підтверджує факт здійснення відповідачем певних нарахувань, однак сама по собі не підтверджує їх незаконність або неправильність.

Посилання позивачки на відсутність деталізації складових нарахувань також не є достатньою правовою підставою для автоматичного списання або зменшення нарахованої плати.

При цьому суд звертає увагу, що предметом розгляду у цій справі є саме вимога про зобов`язання здійснити перерахунок, а не вимога про встановлення конкретного розміру заборгованості чи визнання окремих нарахувань незаконними.

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» витрати на управління багатоквартирним будинком включають, зокрема, витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна, оплату комунальних послуг щодо спільного майна, винагороду управителю та інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом.

Таким чином, саме по собі зазначення у платіжному документі таких видів нарахувань, як «управління багатоквартирним будинком», «кап. ремонт», «ліфт» тощо, не свідчить про неправомірність відповідних нарахувань.

Суд також враховує, що позивачка фактично пов`язує необхідність перерахунку із загальним твердженням про ненадання певних послуг, однак не надала доказів, які б дозволили суду встановити причинно-наслідковий зв`язок між ненаданням конкретної послуги та конкретною сумою нарахування, яка підлягає зменшенню.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За результатами оцінки наданих доказів суд доходить висновку, що позивачкою не доведено наявності сукупності обставин, необхідних для задоволення заявленої вимоги про зобов`язання ОСББ «Уют» здійснити перерахунок вартості житлово-комунальних послуг.

Вирішуючи зустрічні позовні вимоги ОСББ «Уют» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є власником житлової квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 19.12.2017 року.

Так, як вбачається із наявного в матеріалах справи Свідоцтва про зміну імені Серії НОМЕР_2 від 15.11.2018 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , змінила прізвище на ОСОБА_2 .

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та Статутом об`єднання.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документам.

Відповідно до ст. 15 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник зобов`язаний виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Згідно зі ст. 16 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» ОСББ має право відповідно до законодавства та статуту встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників.

Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та повної сплати встановлених внесків і платежів та звертатися до суду у разі невиконання співвласником відповідного обов`язку.

За статтею 20 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання спільного майна визначається пропорційно до загальної площі квартири або нежитлового приміщення, якщо інше не визначено законодавством або рішенням загальних зборів.

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 360 ЦК України передбачає, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Згідно приписів ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Отже, обов`язок сплачувати внески та платежі виникає безпосередньо із закону, її статусу співвласника та чинних рішень загальних зборів.

Таким чином, ОСОБА_2 як співвласник багатоквартирного будинку зобов`язана брати участь у витратах на його утримання та своєчасно сплачувати встановлені внески і платежі.

При цьому відсутність окремого договору між співвласником та ОСББ про сплату внесків не звільняє співвласника від виконання такого обов`язку.

Розмір внесків на витрати з управління багатоквартирними будинками, розташованиими за адресою АДРЕСА_3 , який обслуговує ОСББ «УЮТ» затверджено Протоколом №3 від 01.03.2020 року.

Відповідно до Витягу з протоколу №1 загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «УЮТ», проведених «01» березня 2020 року, від 01 лютого 2025 року, було вирішено затвердити членські внески на утримання будинку та прибирання прибудинкової території у розмірі: 1 поверх – 4,40 грн. за 1 кв.м., 2-12 поверхи- 5,50 грн. за 1 кв.м.

Доказів того, що зазначені рішення загальних зборів співвласників в установленому законом порядку визнані недійсними або скасовані, матеріали справи не містять.

Сам факт того, що ОСОБА_2 не брала участі у відповідних зборах або не підписувала протоколи, не звільняє її від обов`язку виконувати рішення загальних зборів співвласників.

Щодо кількості фактичних мешканців та нарахувань за поводження з побутовими відходами, суд констатує наступне.

Окремо суд вважає необхідним надати оцінку доводам ОСОБА_2 щодо неправильності нарахування плати за вивезення побутових відходів виходячи з кількості трьох осіб.

Відповідно до рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради № 143 від 28.05.2015 року встановлено з 01.07.2015 р. вивіз сміття (побутових відходів) 11,50 грн на одну зареєстровану особу до 31.07.2018 року, а відповідно до рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради № 316 від 26.07.2018 року встановлено з 01.08.2018 р. вивіз сміття (побутових відходів) 17,11 на одну зареєстровану особу до 31 листопада 2022 року, а відповідно до рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради № 258 від 27.10.2022 року з 01 грудня 2023 року 35,49 на одну зареєстровану особу.

З матеріалів справи вбачається, що ОСББ «Уют» здійснювало нарахування за послугу з поводження з побутовими відходами виходячи з трьох фактичних мешканців квартири АДРЕСА_4 .

При цьому судом встановлено, що у квартирі фактично проживають три особи, які користуються житловим приміщенням та відповідними послугами.

Суд бере до уваги довідку ОСББ «Уют» № 118 від 12.09.2018, відповідно до якої у квартирі АДРЕСА_4 були зареєстровані дві особи - ОСОБА_3 та її син ОСОБА_5 .

Разом з тим зазначена довідка підтверджує саме кількість зареєстрованих осіб, а не встановлює вичерпний перелік осіб, які фактично проживали та проживають у квартирі.

Реєстрація місця проживання та фактичне проживання особи є різними за своїм змістом обставинами.

Тому наявність у квартирі двох зареєстрованих осіб сама по собі не свідчить про те, що фактично у квартирі проживали виключно дві особи.

Навпаки, під час розгляду справи встановлено факт фактичного проживання у квартирі трьох осіб, що підтверджується наявним в матеріалах справи Актом про встановлення факту проживання від 24.07.2025 року.

Суд виходить із того, що послуга з поводження з побутовими відходами за своєю природою безпосередньо пов`язана з фактичною кількістю осіб, які проживають у житловому приміщенні та користуються ним.

Відповідно, при визначенні обсягу відповідної послуги має значення фактична кількість осіб, які проживають у квартирі та користуються цією послугою, а не виключно кількість осіб, зареєстрованих за відповідною адресою.

Доказів того, що третя особа фактично не проживала у квартирі, не користувалася житловим приміщенням та не користувалася відповідними послугами, ОСОБА_2 суду не надано.

Також відповідачкою за зустрічним позовом не надано доказів звернення до ОСББ «Уют» із заявою про проведення перерахунку плати за поводження з побутовими відходами саме у зв`язку з відсутністю третьої особи.

Таким чином, доводи ОСОБА_2 про те, що у квартирі зареєстровані лише дві особи, не спростовують правильності нарахування плати за поводження з побутовими відходами за трьох фактичних мешканців.

Суд зазначає, що фактичне користування послугою з поводження з побутовими відходами трьома особами обумовлює відповідний обсяг послуги, а тому нарахування за трьох фактичних мешканців не може вважатися безпідставним лише через те, що одна з цих осіб не була зареєстрована за адресою квартири.

При цьому ОСОБА_2 не надано належного альтернативного розрахунку, який би підтверджував, що при врахуванні фактичного проживання трьох осіб розмір нарахувань ОСББ «Уют» є завищеним.

Отже, суд приходить до висновку, що нарахування плати за поводження з побутовими відходами виходячи з трьох фактичних мешканців квартири є обґрунтованим.

Підстав для проведення перерахунку зазначених нарахувань виходячи лише з кількості двох зареєстрованих осіб судом не встановлено.

Щодо розміру заборгованості, суд констатує наступне.

ОСББ «Уют» на підтвердження заявлених зустрічних позовних вимог надало розрахунок заборгованості ОСОБА_2 , з якого вбачається здійснення нарахувань за відповідні внески, платежі та послуги за спірний період.

Судом перевірено наданий розрахунок у сукупності з іншими матеріалами справи.

Відповідно до зазначеного розрахунку станом на 30.06.2025 розмір основної заборгованості ОСОБА_2 становить 55845,63 грн.

Доказів повного або часткового погашення зазначеної суми, які б спростовували наданий ОСББ «Уют» розрахунок, ОСОБА_2 не надано.

Також відповідачем за зустрічним позовом не надано належного та обґрунтованого контррозрахунку, який би підтверджував інший розмір заборгованості.

Саме по собі заперечення проти нарахувань без надання належних доказів їх неправильності не є достатньою підставою для відмови у задоволенні вимог.

Щодо зазначеної у розрахунку суми 248,10 грн судового збору, суд враховує, що відповідна сума пов`язана з попереднім зверненням ОСББ «Уют» до суду у справі № 523/12758/22.

Разом з тим наявність такої суми у розрахунку не спростовує встановленої судом наявності основної заборгованості ОСОБА_2 перед ОСББ «Уют» за внесками та платежами.

Враховуючи встановлені обставини, суд приходить до висновку про доведеність заявленої ОСББ «Уют» суми основної заборгованості у розмірі 55845,63 грн.

Щодо строків позовної давності, суд констатує наступне.

Суд констатує, що від представника позивачки за первісним позовом (відповідачки за зустрічним позовом) ОСОБА_2 – ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання про застосування позовної давності. Обґрунтовуючи вимоги вказаного клопотання, вказує на те, що ОСББ «Уют» може звернутися до суду з вимогою про стягнення заборгованості лише із 14.03.2022 року.

Суд критично розцінює вищевказане твердження, з огляду на наступне.

Норми ст. 256 ЦК України визначають позовну давність як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно вимог ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Таким чином, термін позовної давності для звернення позивача за захистом свого порушеного права повинен був сплинути 25 вересня 2020 року.

Проте, суд зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020р. № 211 установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк даного карантину неодноразово продовжувався.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 року № 540-IX доповнив розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦКУ пунктом 12, яким під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Окрім того, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 року було доповнено пунктом 19 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦКУ, згідно з яким у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Тобто, відміна карантину жодним чином не впливає на поновлення строку позовної давності за ЦКУ, адже він призупинений на період воєнного, надзвичайного стану.

З огляду на доповнення Перехідних положень ЦК України пунктами 12 та 19, якими чітко регламентовано продовження строків позовної давності на період введення карантину та воєнного стану, в тому числі загальних строк, передбачених ст. 257 ЦК України, суд доходить висновку, що позивачем ОСББ «Уют» не було пропущено строк позовної давності для звернення до суду за захистом свого порушеного права.

Щодо інфляційних втрат та 3 % річних, суд констатує наступне.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки судом встановлено наявність у ОСОБА_2 простроченого грошового зобов`язання перед ОСББ «Уют», вимоги про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних є обґрунтованими.

Заборони нараховувати 3 % річних, передбачених статтею 625 ЦК України, пункт 15 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, не містив, суд доходить висновку, що ОСББ «Уют» здійснювалось правомірне нарахування відсотків в порядку ст. 625 ЦК України за порушення виконанням ОСОБА_2 грошового зобов`язання.

Відповідно до наданого ОСББ «Уют» розрахунку розмір інфляційних втрат становить 18764,73 грн, а розмір трьох процентів річних - 2402,04 грн.

Належних доказів неправильності наведеного розрахунку відповідачем за зустрічним позовом не надано.

Таким чином, загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСББ «Уют», становить 77012,40 грн.

За таких обставин суд приходить до висновку, що зустрічний позов ОСББ «Уют» є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

В статті 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтею 1 Протоколу 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено: кожна фізична або юридична особа має право мирно своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свої власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Стаття 17 Загальної декларації прав людини проголошує, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Вимогами ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно приписів ст. 80 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Нормою ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У зв`язку з викладеним первісний позов ОСОБА_2 є необґрунтованим та не підлягає задоволенню, тоді як зустрічний позов ОСББ «Уют» є доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову – на відповідача.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 2,3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

3. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Крім того, відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Як вбачається з матеріалів справи правнича допомога позивачу у справі надавалась адвокатом Чекмарьовою Л.Ю. (Ордер серія ВН № 1469183 від 04.03.2025 року).

Підставами для надання позивачу правничої допомоги адвокатом Чекмарьовою Л.Ю. був Договір про надання правничої допомоги від 24.01.2025 року.

В матеріалах справи наявний Акт № 1 приймання-передачі наданої правничої допомоги від 27.01.2025 року з якого вбачається, що клієнт прийняв такі послуги:

-Надання консультацій і роз`яснень з правових питань – 500,00 грн.;

-Зібрання доказів – 500,00 грн.;

-Підготовка та подання заяви про стягнення заборгованості за утримання багатоквартирним будинком та інші обов`язкові платежі – 2000,00 грн.;

-Супроводження під час судового процесу – 1200,00 грн.

Загалом професійної (правничої) допомоги у справі № 523/3215/25 надано на суму 4200,00 грн.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року N 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Досліджуючи надані представником ОСББ «Уют» докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що наданих доказів достатньо для встановлення розміру витрат на правничу допомогу та факту надання адвокатом професійної правничої допомоги у даній справі.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову – на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.1, 4, 20, 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», ст.ст.15, 16, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 625 ЦК України, ст.ст.141,263 - 265, 279, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні первісного позову представника позивача Коверга Ганни Володимирівни в інтересах ОСОБА_2 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Уют» про зобов`язання вчинити дії – відмовити.

Зустрічну позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Уют» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати внесків та обов`язкових платежів на утримання багатоквартирного будинку – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Уют» заборгованість в розмірі 55845 / п`ятдесят п`ять тисяч вісімсот сорок п`ять / грн. 63 коп., інфляційні втрати – 18764 / вісімнадцять тисяч сімсот шістдесят чотири / грн. 73 коп., три відсотки річних – 2402 / дві тисячі чотириста дві / грн. 04 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Уют» витрати на правову допомогу у розмірі 4200 / чотири тисячі двісті / грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Уют» сплачений судовий збір в розмірі 2422 / дві тисячі чотириста двадцять дві / грн. 40 коп.

Учасники справи:

Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Уют», ЄДРПОУ 33915649, місцезнаходження: 65123, м. Одеса, вул. Ак. Сахарова, буд. 28

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_5 .

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 08 вересня 2026 року.

Суддя Пересипського

районного суду м. Одеси І.О. Кремер