Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №522/16514/26 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/16514/26

Провадження №2-о/522/544/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд міста Одеси у складі:

головуючої – судді Косіциної В.В.,

розглянувши на підставі наявних матеріалів цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи – Юридичний департамент Одеської міської ради, про встановлення факту, що має юридичне значення,-

ВСТАНОВИВ:

24 серпня 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи – Юридичний департамент Одеської міської ради, про встановлення факту, що має юридичне значення, у якій заявниця просить встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , правовстановлюючого документа – свідоцтва про право власності на житло від 25 жовтня 1995 року, виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської Ради народних депутатів на підставі розпорядження від 25 жовтня 1995 року №65990, зареєстрованого у реєстровій книзі за №11-6392, щодо квартири АДРЕСА_1 , в якому прізвище зазначено як « ОСОБА_1 ».

За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями, вона передана на розгляд судді Косіциній В.В.

Ухвалою суду від 27 серпня 2026 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Встановлено, що розгляд справи здійснюватиметься в порядку окремого провадження. Судове засідання по справі призначено на 09 вересня 2026 року.

01 вересня 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява ОСОБА_1 про розгляд справи без участі.

У судове засідання, призначене на 09 вересня 2026 року учасники справи у судове засідання – не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Будь яких інших заяв або клопотань від учасників справи – не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4,5 ст. 268 ЦПК України, У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи те, що учасники справи у судове засідання – не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, а неявка учасників справи у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання прийнято рішення здійснити розгляд справи за відсутності сторін, на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Суд дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Розпорядженням органу приватизації від 25.10.1995 №65990 прийнято рішення передати квартиру АДРЕСА_1 в річних частках в тому числі ОСОБА_2 .

25 жовтня 1995 року Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської Ради народних депутатів було видано свідоцтво про право власності на житло, а саме, квартиру АДРЕСА_1 . Вказане свідоцтво видано в тому числі, на ім`я ОСОБА_3 .

На підставі вказаного свідоцтва, 14 червня 2012 року за ОСОБА_4 права власності на 1/2 частку об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Юридичного департаменту Одеської міської ради від 02.07.2026 №85640167, ОСОБА_1 відмовлено у проведенні реєстраційних дій щодо об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . Вказане рішення мотивовано тим, що в свідоцтві про право власності прізвище власника зазначено як « ОСОБА_2 », тоді як прізвище заявниці « ОСОБА_5 іченко».

На підтвердження належності правовстановлюючого документу, заявниця надала копію технічного паспорта, виготовленого КП «ОМБТІ та РОН» 13 червня 2012 року щодо квартири АДРЕСА_1 , де в якості власника в тому числі зазначена ОСОБА_6 .

Згідно копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , що виданий на ім`я ОСОБА_1 , остання зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Окрім того, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 10.09.2026, а саме, розділу «Відомості з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно», об`єкт нерухомого майна, а саме, квартира АДРЕСА_1 зареєстрований в тому числі за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП – НОМЕР_1 .

Вказане у сукупності свідчить про те, що заявниця – ОСОБА_1 та зазначена в свідоцтві про право власності ОСОБА_1 є однією і тією ж особою, що підтверджується тотожною датою та місцем народження, а помилка у написанні прізвища зумовлена транслітерацією такого прізвища з російської на українську мови та часленними варіаціями правопису вказаного прізвища з урахуванням можливості зміни голосних букв «И, І» у різних складах вказаного прізвища.

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України вказано, що суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

КЦС ВС у постанові від 20.09.2023 у справі № 756/5681/22 вказав, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право. Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян.

Таким чином, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; - встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 серпня 2018 року по справі № 545/1472/17 (провадження № 61-1584св17) зазначено, що «при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства».

Як зазначено у п. 12 постанови пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року, при розгляді справи про встановлення відповідно до п.6 ст.273 ЦПК факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Зі змісту статті 319 ЦПК України випливає, що у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що факт належності правовстановлюючих документів – доведено та доходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 263-265, 315, 319, 353 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи – Юридичний департамент Одеської міської ради, про встановлення факту, що має юридичне значення – задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП – НОМЕР_1 правовстановлюючого документа – свідоцтва про право власності на житло від 25 жовтня 1995 року, що видане Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської Ради народних депутатів на підставі розпорядження органу приватизації від 25.10.1995 №65990 щодо об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , що видане на ім`я « ОСОБА_1 », та яке зареєстроване і записане у реєстрову книгу №ІІ-6392

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення складено та підписано 09 вересня 2026 року.

Суддя Косіцина В.В.