Суд: Приморський районний суд м. Одеси
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 07 вересня 2026 р.
Справа: №522/8414/26-Е
Суддя: Домусчі Л. В.
Справа № 522/8414/26-Е
Провадження 2/522/8161/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2026 м. Одеса
Приморський районний суд м.Одеси у складі :
Голоуючого судді Домусчі Л.В.
При секратері судового засідання НавроцькоїЄ.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини, —
ВСТАНОВИВ:
14 травня 2026 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на її утримання. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 04 грудня 2010 року, мають спільного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з матір`ю та перебуває на її утриманні. Відповідач не бере участі у вихованні та утриманні дитини, кошти на утримання дружини не надає. Позивач просила суд стягнути з відповідача аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частки усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подання позову і до досягнення дитиною трьох років.
У своєму відзиві відповідач ОСОБА_2 проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивач є працездатною особою, офіційно працевлаштованою та отримує стабільний дохід від військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується його декларацією за 2025 рік. На думку відповідача, позивач здатна самостійно забезпечувати свої потреби, а отже, відсутні підстави для стягнення аліментів на її утримання. Також відповідач зазначив, що на його утриманні перебувають двоє неповнолітніх дітей, щодо яких вже стягнуто аліменти за заочним рішенням суду у справі № 522/4111/26 від 01 червня 2026 року.
Відповідач з`явився в судове засідання та просив відмовити у позові з викладених у відзиві підстав. Також пояснив, що ним сплачуються аліменти на утримання дітей і відсутня заборгованість по аліментам та у нього залишається заробіток у розмірі біля 33 000 рн. Позивачка працює та має дохід.
Позивачка і її представник, повідомлені належним чином про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з`явилися, поважність причин неявки не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не подав. Відповідно до положень статей 280, 281 ЦПК України, оскільки позивачка без поважних причин не з`явилася у судове засідання, справа розглядається у його відсутності.
Суд, вислухавши відповідача, дослідивши матеріали справи та надані докази приходить до наступного висновку.
Судом встановлено такі обставини справи: 04 грудня 2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народився син ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 . Станом на час розгляду справи малолітній син проживає разом з матір`ю, позивачкою ОСОБА_1 , спільне господарство сторони не ведуть. Між сторонами 13.07.2026р. шлюб розірвано за рішенням Приморському районному суді м. Одеси справа №522/3181/26 .
Від спільного шлюбу у сторін є неповнолітній син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , повторно виданого 14.02.2026 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про що складено відповідний актовий запис №786, та малолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , повторно виданого 14.02.2026 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про що складено відповідний актовий запис №1530.
Діти проживають з матір`ю, тобто з позивачкою.
Оцінюючи надані докази та правові позиції сторін, суд вважає позов такими, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої та другої статті 75 Сімейного кодексу України дружина та чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.
Згідно зі статтею 84 Сімейного кодексу України дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка – батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що законодавець встановив спеціальну гарантію для дружини, яка здійснює догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку. У цьому випадку право на утримання виникає не через непрацездатність чи нужденність дружини, а саме через факт проживання з нею малолітньої дитини та виконання нею обов`язків щодо догляду за дитиною, що об`єктивно обмежує її можливості щодо повноцінної трудової діяльності та кар`єрного зростання. Тому наявність у позивача власного доходу, на яку посилається відповідач у відзиві, не є правовою підставою для відмови у стягненні аліментів на її утримання в період до досягнення дитиною трьох років, оскільки стаття 84 СК України прямо передбачає це право незалежно від матеріального становища дружини.
Заперечення відповідача щодо наявності у нього обов`язку утримувати інших дітей також не може бути підставою для повної відмови у позові, хоча й враховується судом при визначенні розміру аліментів. Так, заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 01 червня 2026 року у справі № 522/4111/26 з відповідача вже стягнуто аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 частки заробітку. Проте сам факт сплати аліментів на дітей не звільняє батька від обов`язку матеріально підтримувати дружину, яка доглядає за їхньою спільною малолітньою дитиною, якщо він має можливість надавати таку допомогу.
З матеріалів справи, зокрема з декларації відповідача за 2025 рік, вбачається, що ОСОБА_2 проходить службу у військовій частині НОМЕР_6 на посаді начальника відділу оперативних чергових – заступника начальника командного центру штабу, отримує грошове забезпечення, володіє нерухомим майном та транспортними засобами. Отже, суд визнає, що відповідач має реальну можливість надавати матеріальну допомогу дружині на утримання малолітнього сина.
Визначаючи розмір аліментів, суд враховує, що позивач просить стягнути аліменти у розмірі 1/6 частки заробітку відповідача. Враховуючи, що відповідач вже сплачує аліменти на двох дітей у розмірі 1/3 заробітку, загальне навантаження на його дохід у разі задоволення позову становитиме 1/2 заробітку, що відповідає межам, встановленим сімейним законодавством, та не порушує баланс інтересів сторін. Такий розмір є справедливим, розумним та достатнім для забезпечення потреб позивача в період догляду за дитиною до трьох років.
Щодо початкової дати стягнення аліментів, то відповідно до статті 191 Сімейного кодексу України аліменти присуджуються за рішенням суду з дня пред`явлення позову. Позовна заява подана 14 травня 2026 року, тому аліменти підлягають стягненню саме з цієї дати.
Кінцевою датою стягнення аліментів на утримання дружини є дата досягнення спільною дитиною трьох років. Оскільки син ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , він досягнув трирічного віку ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відтак, аліменти на утримання позивача підлягають стягненню по 19 липня 2026 року включно.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 75, 84, 191 Сімейного кодексу України, статтями 263–265, 280–282 Цивільного процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Оскільки позов підлягає задоволенню, то суд також стягує з відповідача судовий збір відповідно до ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 75, 84, 191 СК України, 1, 2, 5, 11, 43, 49, 76-80, 81, 89, 141, 210, 247, 258, 263-265, 273, 354, 430 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини — задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_7 проживає АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_8 АДРЕСА_2 ) аліменти на її утримання у розмірі 1/6 (однієї шостої) частки усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 14 травня 2026 року і по 19 липня 2026 року включно.
Допустити негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_7 проживає АДРЕСА_1 ) в межах платежу за один місяць 1/6 (однієї шостої) частки усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно,.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_7 проживає АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст складено 10.09.2026р.
Суддя Домусчі Л.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua