Рішення від 24 серпня 2026 р. у справі №522/35/26-Е — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/35/26-Е

Провадження № 2-а/522/2/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Донцова Д.Ю.,

за участі секретаря судового засідання – Смокової А.В.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом громадянина Республіки Молдови ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про скасування рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси 02.01.2026 року через систему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов громадянина Республіки Молдови ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про скасування рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства.

В обґрунтування позову зазначено, що 04 грудня 2013 року Республіки Молдови ОСОБА_2 отримав дозвіл на імміграцію в Україну, оскільки його батько – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є уродженцем м. Одеси на той час Української РСР, факт народження батька на території України підтверджується копією свідоцтва про народження. 06 грудня 2013 року ОСОБА_2 був документований посвідкою на постійне проживання № НОМЕР_1 , підстава видачі 03/03. 10 квітня 2024 року в результаті обміну ОСОБА_2 отримав посвідку на постійне місце проживання в Україні № НОМЕР_2 , строком дії до 09.04.2034. Однак, у грудні 2025 року засобами поштового зв`язку позивач отримав копію рішення № 5101130100020080 від 02.12.2025 про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства. Так, із вказаного документу позивачу стало відомо, що рішенням ГУ ДМС України в Одеській області за № 350075 від 02.12.2025 було визнано недійсним дозвіл на імміграцію в Україну та ухвалено рішення № 510322100000069 від 02.12.2025 про визнання недійсною посвідки на постійне проживання № НОМЕР_2 стосовно нього. Підставами прийняття вказаного рішення (визнання недійсною посвідки) зазначено підпункт 1 пункту 64-1 Порядку оформлення, видачі, обміну, відкликання, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 321, а саме визнання недійсним дозволу на-1 імміграцію в Україну відповідно до статті 12 Закону України “Про імміграцію”, тобто в ньому міститься лише посилання на норми закону, а фактичних підстав його обґрунтування, тобто опису фактичних обставин його прийняття перерахованих у п.1 ч.1 ст. 12-1 Закону України «Про імміграцію» не містить. Для з`ясування усіх фактичних обставин, 15 грудня 2025 року адвокатом Лапшина Євгена було надіслано адвокатський запит до ГУ ДМС України в Одеській області з проханням надати матеріали міграційної справи ОСОБА_1 . Однак, 22 грудня 2025 року на адресу адвоката було надіслано лише Висновок від 02.12.2025 про визнання недійсним рішення про надання дозволу на імміграцію громадянам Республіки Молдова ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Будь-яких інших документів для ознайомлення надано не було. Таким чином позивач вважає, що рішення № 5101130100020080 від 02.12.2025 про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства є протиправними і такими, що підлягають скасуванню.

Справа була розподілена на суддю Приморського районного суду м. Одеси Ковтун Ю.І. згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.01.2026 року.

Ухвалою від 09.01.2026 року суддею Приморського районного суду м.Одеси Ковтун Ю.І. було прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі.

До суду 26.01.2026 року від ГУ ДМС в Одеській області надійшло клопотання по зупинення провадження у справі № 522/35/26-Е до набрання законної сили рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/43088/25 за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування рішень Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області № 350075 від 04.12.2013 року про відкликання дозволу на імміграцію в Україну та № 510322100000069 від 02.12.2025 року про скасування посвідки на постійне проживання.

До суду 27.01.2026 року надійшов відзив на позовну заяву Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, де просить відмовити громадянину ОСОБА_4 в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

До суду 03.02.2026 року надійшло клопотання від представника позивача про зупинення розгляду справи та просить суд зупинити провадження у даній справі до набрання законної сили рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/43088/25 за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування рішень Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області № 350075 від 04.12.2013 року про відкликання дозволу на імміграцію в Україну та № 510322100000069 від 02.12.2025 року про скасування посвідки на постійне проживання.

Згідно службової записки помічника судді ОСОБА_6 – Сребняк І.А. від 07.04.2026, та розпорядження керівника апарату Приморського районного суду м. Одеси Шарага А.О. №3 від 27.03.2026 року зобов`язано підготувати акт приймання-передавання судових справ та матеріалів в порядку ЦПК та КАС, які знаходяться у залишку та перебувають у провадженні судді Ковтун Ю.І., для передачі на повторний авто розподіл справ.

Відповідно до розпорядження Приморського районного суду м. Одеси № 851/26 від 21.04.2026 року на підставі службової записки помічника судді ОСОБА_6 – Сребняк І.А. від 07.04.2026, передати на повторний авто розподіл справу № 522/35/26-Е, провадження №2-а/522/2/26, з метою дотримання розумних строків розгляду справи.

Згідно протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 21.04.2026 року було здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Справа надійшла до провадження судді Донцова Д.Ю.

Ухвалою суду від 19.08.2026 року справу прийнято суддею до свого провадження та призначено до судового розгляду на 25.08.2026 року.

У судове засідання 25.08.2026 року сторони не з`явилися, були повідомленні належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Таким чином, розгляд даної справи проводиться судом за відсутності представників сторін, повідомлених належним чином, що не перешкоджає розгляду даної справи.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що Головним управлінням Державної міграційної служби України в Одеській області 02.12.2025 року прийнято рішення № 5101130100020080 про примусове повернення в країну походження або третьої країни іноземця стосовно позивача – громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 .

Підставою прийняття такого рішення зазначено, що до управління міграційного контролю протидії нелегальної міграції та реадмісії ГУ ДМС в Одеській області 02.12.2025 надійшла службова записка від управління з питань тимчасового та постійного проживання іноземців та осіб без громадянства ГУ ДМС в Одеській області за вих. № 5100.19.1/24994-25 від 02.12.2025 про те, що «на підставі п. 1 ч. 1 ст. 12-1 Закону України «Про імміграцію» прийнято рішення про визнання недійсним дозволу на імміграцію в Україну стосовно громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На підставі прийнятого рішення про визнання недійсним дозволу на імміграцію в Україну, посвідка на постійне проживання № НОМЕР_2 строком дії з 10.04.2024 по 09.04.2034 громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 визнана недійсною та такою, що підлягає вилученню та знищенню.

09.06.2025 до ГУ ДМС в Одеській області звернувся громадянин Республіки Молдова ОСОБА_2 із заявою про надання дозволу на імміграцію в Україну його неповнолітній доньці громадянці Республіки Молдова ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі п. 6 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про імміграцію» як неповнолітній дитині іммігранта.

Громадянин Республіки Молдова ОСОБА_2 документований посвідкою на постійне проживання в Україні, у зв`язку з чим управлінням з питань тимчасового та постійного проживання та осіб без громадянства

ГУ ДМС в Одеській області була проведена додаткова перевірка матеріалів справи про надання останньому дозволу на імміграцію в Україну.

В ході проведення перевірки, управлінням з питань тимчасового та постійного проживання іноземців та осіб без громадянства ГУ ДМС в Одеській області надісланий письмовий запит до відділу Державної реєстрації актів цивільного стану в одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за вих. № 5100.19.1-12581/51.3-25 з проханням перевірити за наявними обліками та повідомити на адресу міграційного органу про наявність інформації щодо народження батька заявника – громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території України та чи видавалась на його ім`я свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 від 07.06.1974, копія якого долучена до матеріалів справи громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 .

Згідно відповіді відділу Державної реєстрації актів цивільного стану в Одеській області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) за вих. № 50414/06.2-29 від 26.11.2025, встановлено, що за результатами проведеної перевірки по першим примірникам актових записів про народження, які зберігаються в архіві Хаджибейського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), у тому числі за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян, актовий запис про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання м. Одеса - не виявлено.

Головним управлінням Державної міграційної служби України в Одеській області 02.12.2025 стосовно громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі п. 1 ч. 1 ст. 12-1 Закону України «Про імміграцію» прийнято рішення № 350075 про відкликання дозволу на імміграцію в Україну від 04.12.2013.

Водночас, разом з рішенням № 350075 про відкликання дозволу на імміграцію в Україну від 04.12.2013, Головним управлінням Державної міграційної служби України в Одеській області 02.12.2025 стосовно громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прийнято рішення № 510322100000069 про визнання недійсною посвідки на постійне проживання № НОМЕР_2 .

В результаті проведеної перевірки наявних документів, встановлено, що управлінням з питань тимчасового та постійного проживання іноземців та осіб без громадянства ГУ ДМС в Одеській області 02.12.2025 прийнято рішення № 350075 про відкликання дозволу на імміграцію в Україну від 04.12.2013, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 12-1 Закону України «Про імміграцію» та рішення № 510322100000069 про визнання недійсною посвідки на постійне проживання № НОМЕР_2 терміном дії з 10.04.2024 по 09.04.2034.

Згідно ст. 13 Закону України «Про імміграцію» відповідне рішення № 510322100000069 про визнання недійсною посвідки на постійне проживання, є підставою для прийняття стосовно громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 ( ОСОБА_8 ) рішення про примусове повернення в країну походження або третьої країни іноземця.

У зв`язку з відсутністю документів, які підтверджують законність перебування на території України стосовно громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , було прийняте рішення № 5101130100020080 про примусове повернення в країну походження або третьої країни іноземця, та зобов?язано останнього покинути територію України у термін до 31.12.2025.

Крім того, у 29.12.2025 року громадянин Республіки Молдова ОСОБА_2 ( ОСОБА_8 ) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної міграційної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22.04.2026 року по справі № 420/43088/25 ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задоволено у повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області за №350075 від 02.12.2025 про визнання недійсним дозволу на імміграцію в Україну громадянину Республіки Молдова ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та громадянці Республіки Молдова ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області №510322100000069 від 02.12.2025 про визнання недійсною посвідки на постійне проживання № НОМЕР_2 стосовно громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області № 510322100000070 від 02.12.2025, яким визнано недійсною посвідку на постійне проживання громадянки Республіки Молдова ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Зобов`язано Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області видати громадянину Республіки Молдова ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , нову посвідку на постійне проживання в Україні.

Зобов`язано Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області видати громадянці Республіки Молдова ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , нову посвідку на постійне проживання в Україні.

З бюджетних асигнувань відповідача на користь ОСОБА_1 стягнуто судовий збір у розмірі 1 937,92 грн.

Не погоджуючись з рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22.04.2026 року, ГУ ДМС в Одеській області звернулося до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2026 року апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області задоволено частково. Змінено мотивувальну частину рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.04.2026р. у справі № 420/43088/25, виклавши її в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.04.2026р. у справі № 420/43088/25 залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 07.09.2026 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2026 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2026 року у справі №420/43088/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно ч. 4 ст. 78 КАС обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, судові рішення у адміністративній справі за № 420/43088/25 є преюдиціальними та приймаються судом із беззаперечними обставинами, що були встановленні іншим судом в іншій справі стосовно одних і тих же осіб.

Згідно ч.ч 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України визначається Законом України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" № 3773-VI (далі - Закон України № 3773-VI).

У силу п. 18 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», документом, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні є посвідка на тимчасове проживання.

Статтею 4 Закону чітко визначені підстави для перебування іноземців та осіб без громадянства на території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 3773-VI, іноземці та особи без громадянства можуть відповідно до Закону України «Про імміграцію» іммігрувати в Україну на постійне проживання.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 3773-VI іноземці та особи без громадянства в`їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Це правило не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон України з метою визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту чи отримання притулку.

За приписами ч. 3 ст. 9 Закону України № 3773-VI строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України № 3773-VI іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

Іноземець або особа без громадянства зобов`язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення (частина п`ята статті 26 Закону № 3773-VI).

Частиною 4 ст. 26 Закону № 3773-VI передбачено, що рішення про примусове повернення може бути оскаржено до суду.

Порядок дій посадових осіб територіальних органів, територіальних підрозділів Державної міграційної служби України під час прийняття рішень про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства (далі - іноземців), їх документування та здійснення заходів з безпосереднього примусового повернення та примусового видворення за межі України визначає Інструкція про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України від 23.04.2012 року № 353/271/150 (далі - Інструкція).

Згідно п. 4 Інструкції іноземці можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну зокрема на підставі рішення територіальних органів, територіальних підрозділів ДМС, про примусове повернення або примусово видворенні на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду про примусове видворення.

Відповідно до пункту 5 вказаної Інструкції підставами для прийняття рішення про примусове повернення іноземців до країни походження або третьої країни є:

- дії, що порушують законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства;

- дії, що суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку;

- якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України;

- затримання іноземців органами охорони державного кордону у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України.

За приписами п. 6 Інструкції, примусове повернення з підстав, передбачених пунктом 5 цього розділу, здійснюється за рішенням органів ДМС, органу охорони державного кордону (стосовно іноземців, затриманих ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), органу СБУ з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення, оформленням відповідних документів, доведенням цього рішення до іноземця та взяттям з нього зобов`язання про добровільний виїзд з України у визначений у рішенні строк, а також здійсненням подальшого контролю за фактичним виконанням іноземцем цього рішення.

Статтею 3 Закону України «Про імміграцію» (далі - Закон № 2491-ІІІ) визначено, що правовий статус іммігранта в Україні визначається Конституцією України, цим Законом, іншими законами України та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

За приписами ч. 1 ст. 1 Закону № 2491-ІІІ імміграція - це прибуття в Україну чи залишення в Україні у встановленому законом порядку іноземців та осіб без громадянства на постійне проживання;

іммігрант - це іноземець чи особа без громадянства, який отримав дозвіл на імміграцію і прибув в Україну на постійне проживання, або, перебуваючи в Україні на законних підставах, отримав дозвіл на імміграцію і залишився в Україні на постійне проживання;

дозвіл на імміграцію - це рішення, що надає право іноземцям та особам без громадянства на імміграцію.

У разі скасування дозволу на імміграцію скасовується посвідка на постійне проживання, видана на підставі цього дозволу, у тому числі в порядку обміну (ч. 2 ст. 12 Закону № 2491-ІІІ).

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 13 Закону № 2491-ІІІ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, разом із рішенням про скасування дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання одночасно приймає рішення про примусове повернення. Копії рішень про скасування дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання і примірник рішення про примусове повернення протягом п`яти календарних днів з дня прийняття надсилаються рекомендованим листом особі, стосовно якої вони прийняті, або вручаються їй.

Особа, стосовно якої прийнято рішення про скасування дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання, повинна виїхати з України протягом строку, визначеного рішенням про примусове повернення.

Якщо за цей час особа не виїхала з України і не оскаржила рішення про скасування дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання до суду, вона підлягає примусовому видворенню в порядку, передбаченому законом України.

Судом встановлено, що оскаржуване рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області №5101130100020080 про примусове повернення громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , до Республіки Молдова було прийнято на підставі ч. 1 ст. 13 Закону України «Про імміграцію», тобто є похідним від рішення про визнання недійсним дозволу на імміграцію ОСОБА_1 та його доньки ОСОБА_9 , та рішення про визнання недійсними посвідки на постійне проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_9 .

У зв`язку із визнанням протиправними рішень Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області за № 350075 від 02.12.2025 року про визнання недійсним дозволу на імміграцію в Україну громадянину Республіки Молдова ОСОБА_4 , та громадянці Республіки Молдова ОСОБА_5 ; № 510322100000069 від 02.12.2025 року про визнання недійсною посвідки на постійне проживання стосовно громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 ; № НОМЕР_4 від 02.12.2025 року про визнання недійсною посвідки на постійне проживання громадянки Республіки Молдова ОСОБА_5 , вказані рішення було скасовано.

Оскільки відповідно до ст. 13 Закону №2491-III оскаржуване рішення № 5101130100020080 про примусове повернення громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , до Республіки Молдова, є похідним від рішення про скасування дозволу на імміграцію, тому, на переконання суду, у випадку скасування останнього дозвіл на імміграцію позивача є чинним і правова підстава для прийняття рішення про примусове повернення відсутня.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

З урахуванням обставин, вимог чинного законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 26 30, 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, ст.ст. 2, 5, 7-9, 72-79, 90, 241, 242, 243, 246, 250, 255, 288, 289 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов громадянина Республіки Молдови ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про скасування рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства - задовольнити.

Скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області № 5101130100020080 від 02.12.2025 року про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 .

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Донцов Д.Ю.