Рішення від 03 вересня 2026 р. у справі №522/27853/25 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/27853/25

Провадження 2/522/2378/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

04 вересня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси, у складі:

головуючого - судді Науменко А.В.,

за участю секретаря судового засідання – Зелінська К.Ю.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позивач обґрунтовує позов тим, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його рідної сестри, ОСОБА_2 , відкрилася спадщина, єдиним спадкоємцем якої за законом він є. Здійснюючи тривалий догляд за важкохворою сестрою та фактично проживаючи разом із нею до моменту її смерті, позивач пропустив встановлений законом шестимісячний строк для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Пропуск вказаного строку зумовлений сукупністю об`єктивно непереборних обставин, а саме: вкрай тяжким психоемоційним станом позивача внаслідок втрати близької особи, наявністю у нього низки тяжких хронічних захворювань (зокрема вродженої вади серця та стенокардії II ступеня), що суттєво обмежують його фізичну спроможність, а також безпековими чинниками, вимкненнями електроенергії та систематичними обстрілами в умовах запровадженого воєнного стану. Оскільки приватним нотаріусом було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії через закінчення строку для прийняття спадщини, позивач, спираючись на приписи статей 1270, 1272 Цивільного кодексу України та релевантну практику Верховного Суду, просить суд визнати причини пропуску зазначеного строку поважними та визначити йому додатковий строк тривалістю у два місяці для подання заяви про прийняття спадщини.

Ухвалою Приморського районного суду від 31.12.2025 року провадження по справі відкрито.

В судове засідання призначене на 04.09.2026 року сторони не з`явились, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 наполягає на тому, що є рідним братом ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується доданими до матеріалів справи свідоцтвами про народження та свідоцтвом про смерть.

Позивач в позові наполягає на тому, що після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входять майнові права на об`єкт нерухомості — квартиру АДРЕСА_1 . Раніше мати сторін, ОСОБА_3 (померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 ), заповіла усе належне їй майно дочці ОСОБА_2 згідно із заповітом від 28 вересня 2016 року, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Столовою Т.В. З огляду на відсутність інших спадкоємців, позивач є єдиним спадкоємцем майна померлої сестри за законом.

Як убачається зі змісту довідки КП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2» Одеської міської ради № 1 від 11 січня 2023 року, ОСОБА_2 страждала на невиліковне онкологічне захворювання, не була здатна до самообслуговування та потребувала постійного стороннього догляду.

Згідно з листом-роз`ясненням приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Тітаренка О.С. від 03 листопада 2025 року № 363/02-14, позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії за його заявою від 22 вересня 2025 року через закінчення 26 липня 2023 року шестимісячного строку для прийняття спадщини.

Оцінюючи наведені позивачем доводи та надані на їх підтвердження докази, суд виходить із того, що обов`язок доказування обставин, на які сторона посилається як на підставу своїх вимог, покладається саме на цю сторону, а зазначені обставини мають бути підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами, сукупність яких дозволяє суду визнати тягар доведення виконаним.

Позивач обґрунтовував позовні вимоги тим, що протягом тривалого часу здійснював постійний догляд за важкохворою сестрою та фактично проживав разом із нею до моменту її смерті, поніс у зв`язку з цим значні витрати на лікування, однак жодних доказів на підтвердження зазначених обставин суду не надано.

Навпаки, з Витягу з реєстру територіальної громади № 2025/013779995 від 19.09.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрував своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 лише 18.09.2025 року, тобто значно пізніше моменту смерті спадкодавця та завершення строку для прийняття спадщини, що суперечить твердженням позивача про його постійне проживання разом із сестрою в юридично значимий період.

Щодо доводів позивача про тяжкий стан його здоров`я, суд зазначає, що останні підтверджені відповідними медичними документами, зокрема Результатом огляду № 67594070 від 28.04.2023 року, ОСОБА_4 обстеженням від 12.05.2023 року та ОСОБА_5 дослідженням вен нижніх кінцівок від 10.04.2022 року. Разом з тим, судом встановлено, що усі зазначені медичні обстеження проведені у місті Києві. Сам собою факт проходження позивачем медичних обстежень у місті Києві не є безумовним та достатнім доказом того, що саме у цьому місті позивач фактично проживав, оскільки проходження лікування чи діагностики в іншому населеному пункті може бути зумовлене різними причинами і не виключає можливості проживання особи за іншою адресою. Водночас наведені докази не спростовують і не підтверджують факту постійного проживання позивача разом із спадкодавицею в місті Одесі, а відтак не можуть розглядатися як доказ, що усуває сумніви щодо цієї обставини.

Відповідно дост.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ст.1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно з ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Згідно з ч. 3ст.1272 вказаного Кодексу за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно дост.1272ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленогост. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Позивач пропустив встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутись в суд з позовом для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно з п. 24Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьоїстатті 1272ЦК України.

Згідно з положеннями постанови Верховного Суду від 26 червня 2019 року, справа № 565/1145/17, правила частини третьої статті 1272ЦК України пронадання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловив Верховний Суд України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Зазначений висновок відповідає правовим позиціям Верховного Суду України, які викладені у постановах: від 04 листопада 2015 року № 6-1486цс15, від 26 вересня 2012 року № 6-85цс12.

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК). Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто.

Нормист.1272ЦК щодо права на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини застосовуються до спадкоємців, право на спадкування яких виникло із набранням чинності ЦК.

Відповідно дост.1272ЦК визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до змістуст.1272ЦК позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається: 1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори;2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

За таких умов, з огляду на встановлений судовою практикою стандарт доказування, який у приватноправових відносинах відповідає критерію «балансу ймовірностей» (переваги доказів), суд критично оцінює позицію позивача щодо його постійного проживання з сестрою в місті Одесі та фактичного прийняття спадщини, оскільки наведені твердження не знайшли свого підтвердження жодними належними та допустимими доказами, а наявні у справі докази, зокрема відомості про реєстрацію місця проживання, скоріше спростовують, аніж підтверджують доводи позовної заяви. Таким чином, висновок про існування обставин, на яких ґрунтується позов, не є більш вірогідним порівняно з протилежним, а отже необхідний ступінь переконливості доказів для визнання тягаря доведення виконаним у даній справі відсутній. З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що позивачем не доведено поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки обставини, якими позивач обґрунтовує позов, не підтверджені належною сукупністю доказів, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76,77, 141, 259, 263, 264, 265, 268,272,273 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини – відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.

Суддя А.В. Науменко

Повний текст рішення виготовлений 10.09.2026 року.

Суддя А.В. Науменко

04.09.26