Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №522/23256/25-Е — Приморський районний суд м. Одеси

Суд: Приморський районний суд м. Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 09 вересня 2026 р.

Справа: №522/23256/25-Е

Суддя: Федчишена Т. Ю.

Справа № 522/23256/25-Е

Провадження № 2/522/3138/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

10 вересня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Федчишеної Т. Ю.,

за участі секретаря судового засідання – Юрченка В. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (надалі – ТОВ «ФК «Ейс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов мотивовано тим, що 28.05.2024 між ТОВ «Макс Кредит»та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 00-9799852 на суму 5 500,00 грн. Відповідач приєднався до умов Кредитного договору шляхом введення одноразового ідентифікатора 51927, що відповідно до вимог законодавства визнається належним та допустимим способом підтвердження волевиявлення сторони на укладення правочину.

Кредитодавець взяті на себе зобов`язання виконав в повному обсязі ініціювавши 28.05.2024 переказ коштів безготівковим зарахуванням через Товариство з обмеженою відповідальністю «Платежі Онлайн» на платіжну картку № 5355-28XX-XXXX-4650.

17.12.2024 між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 17122024-МК/Онлайн, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

02.06.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено Договір факторингу № 02/06/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Оскільки відповідач належним чином не виконав свого зобов`язання щодо повернення коштів, виникла заборгованість у розмірі 11 086,00 грн, яка складається з: 5 500,00 грн – заборгованість по тілу кредиту; 5 586,00 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

На підставі наведеного позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 00-9799852 від 28.05.2024 у розмірі 11 086,00 грн, а також вирішити питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

Представник ТОВ «ФК «Ейс» в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, у позовній заяві просив у разі неявки у судове засідання представника, розгляд справи провести за його відсутності.

Згідно з ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином у порядку ч. 11 ст. 128 ЦПК України, відзиву на позовну заяву від нього до суду не надходило.

Отже, оскільки відповідач у встановлений судом строк не подав до суду відзив на позовну заяву, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Зважаючи на викладене, суд, відповідно до положень статей 280, 281 ЦПК України, ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Згідно з ч. 4 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

У зв`язку з цим, датою ухвалення цього судового рішення є 10.09.2026.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив таке.

28.05.2024 між ТОВ «Макс Кредит» (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено Договір кредитної лінії № 00-9799852 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, створеного за допомогою одноразового ідентифікатора 51927, за умовами якого Кредитодавець надає Позичальнику кредит у національній валюті у вигляді Кредитної лінії на умовах, передбачених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 1.2. Договору Сума ліміту кредитної лінії (Сума кредиту) складає: 5 000,00 гривень. Тип Кредиту – кредитна лінія. Цільове призначення Кредиту (мета отримання Кредиту): на споживчі потреби.

Строк дії кредитної лінії (Строк кредитування): 360 календарних днів (п. 1.3. Договору).

Стандартна процента ставка складає 1,47% від Суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах Строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3. цього Договору (за виключенням строку кредитування, коли Позичальник має право на використання Зниженої процентної ставки).

Знижена процентна ставка становить 1,00% від Суми кредиту за кожен день користування кредитом, надається Позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати процентів не пізніше наступного дня за першою Періодичною датою оплати процентів, визначеною п.1.3.1. цього Договору (1.5.1., 1.5.2. Договору).

Відповідно до п. 1.6. Договору Кредитодавець одноразово нараховує Комісію за надання кредиту у розмірі 10,00% від суми Кредиту, що складає: 500,00 грн., яку Позичальник зобов`язаний сплатити на умовах, визначених пунктом 3.4 цього Договору.

Відповідно до п. 3.4. Договору Позичальник зобов`язаний здійснити оплату Комісії за надання кредиту та повернути Суму кредиту в останній день строку кредитування, яка є датою остаточного повернення Кредиту, а саме: 23 травня 2025року.

Згідно з п. 2.8. Договору Кредитодавець зобов`язаний надати кредит у дату надання/видачі Кредиту: 28 травня 2024 р. Сума Кредиту перераховується Кредитодавцем в сумі 5000,00 грн. на рахунок Позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .

Також, 28.05.2024, ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 51788 підписано паспорт споживчого кредиту.

Відповідно до довідки про ідентифікацію ТОВ «Макс Кредит» підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 , з яким укладено договір 00-9799852 від 28.05.2024 ідентифікований ТОВ «Макс Кредит». Одноразовий ідентифікатор 51927 відправлений позичальнику 28.05.2024 18:56:13 на номер телефону НОМЕР_2 .

Як слідує з інформаційної довідки ТОВ «Платежі Онлайн» № 1401/12 від 23.12.2024 та додатку до неї, на сайті Торговця через платіжний сервіс «Platon» була проведена успішна транзакція № 41691-17844-57234 28.05.2024 18:56:25 на суму 5 000,00 грн, номер платіжної картки НОМЕР_1 .

Крім того, в ході розгляду справи на виконання ухвали суду від 09 грудня 2025 року надійшов лист АТ «ПУМБ» №КНО-07.8.5/17509БТ від 19.12.2025, відповідно до якогона ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) була випущена банківська платіжна картка № НОМЕР_4 . В банку за ОСОБА_1 закріплений фінансовий номер телефону НОМЕР_2 . 28.05.2024 18:56:25 на картку НОМЕР_4 надійшли грошові кошти у сумі 5 000,00 грн.

17.12.2024 між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 17122024-МК/Онлайн.

Відповідно до витягу з реєстру боржників від 17.12.2024 до договору факторингу № 17122024-МК/Онлайн від 17.12.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 00-9799852 від 28.05.2024 у розмірі 11 086,00 грн.

02.06.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено Договір факторингу № 02/06/25-Е.

Відповідно до витягу з реєстру боржників від 02.06.2025 до договору факторингу № 02/06/25-Е від 02.06.2025 ТОВ «ФК «Ейс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 00-9799852 від 28.05.2024 у розмірі 11 086,00 грн.

Згідно розрахунку заборгованості, який складено ТОВ «Макс Кредит» загальна суму заборгованості за кредитним договором № 00-9799852 від 28.05.2024 становить 11 086,00 грн, яка складається з: 5 000,00 грн - сума заборгованості за основним зобов`язанням, 5 586,00 грн - сума заборгованості за нарахованими процентами, 500,00 грн - сума заборгованості за комісією.

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти..

Відповідно до положень статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (статті 628, 629 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду (частина 1 стаття 638 ЦК України).

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (частина 2 стаття 638 ЦК України).

За правилом частини 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно зі статтею 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина 5 статті 11 Закону).

Згідно із частиною 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статті 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статті 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями статті 12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як слідує з матеріалів справи, відповідач погодився на умови кредитного договору шляхом підписання його одноразовим ідентифікатором 51927.

Таким чином, укладаючи кредитний договір у такий спосіб, сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, зокрема щодо форми його укладення, що передбачено викладеними вище нормами законодавства.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

У постанові Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 334/3056/15 зроблено висновок, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Факт зарахування коштів у сумі 5 000,00 грн на картку відповідача підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Платежі Онлайн» № 1401/12 від 23.12.2024 та листом АТ «ПУМБ» №КНО-07.8.5/17509БТ від 19.12.2025.

Сукупність наданих позивачем доказів у достатній мірі підтверджує укладення між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 кредитного договору.

При цьому встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що ОСОБА_1 взяті не себе зобов`язання не виконав, кредитні кошти на умовах, визначених договором, не повернув, унаслідок чого виникла заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, який набув право вимоги до відповідача на підставі договору факторингу.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування наявності заборгованості за кредитним договором №00-9799852 від 28.05.2024.

З урахуванням наведеного, позов підлягає задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 00-9799852 від 28.05.2024 у розмірі 11 086,00грн, яка складається з: 5 000,00 грн - заборгованості за тілом кредиту, 5 586,00 грн - заборгованості за відсотками та 500,00 грн - сума заборгованості за комісією.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача також підлягають документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору, понесені останнім при поданні позовної заяви до суду, а саме в розмірі 2 422, 40 грн.

Що стосується стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн, суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно із статтею 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 3 статті 141 ЦПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до правової позиції Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладеної в постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.

При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму пропорційності. Зокрема, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

На підтвердження здійснення витрат, пов`язаних з розглядом справи позивачем надано: договір про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, укладений між позивачем та адвокатським бюро «Соломко та партнери»; додаток № 1 до договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025; Додаткову Угоду від 11.09.2025 № 25771173510 до Договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, відповідно до п. 1 якої Клієнт доручає, а Адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу по захисту прав та інтересів Клієнта з питань, що відносяться до юрисдикції судів всіх інстанцій судів загальної юрисдикції, господарських судів та адміністративних судів по справах про стягнення заборгованості за кредитними договорами: позичальник ОСОБА_1 , номер кредитного договору 00-9799852 від 28.05.2024; акт від 01.10.2025 прийому-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, укладений між позивачем та АБ «Соломко та партнери», за умовами якого АБ «Соломко та партнери» надано ТОВ «ФК «Ейс» правові та юридичні послуги відповідно до договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, на загальну суму 7 000,00 грн, які складаються із: складання позовної заяви ТОВ «ФК «Ейс» до боржника, яким є ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 00-9799852 від 28.05.2024 – 5 000 грн, вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з боржника, яким є ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 00-9799852 від 28.05.2024 – 1 000 грн, підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації – 500 грн, підготовка клопотання щодо отримання інформації – 500 грн.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

Вищевказане в повній мірі відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в додатковій постанові від 24.01.2019 у справі № 922/15944/17.

Разом з тим, враховуючи особливості предмета спору, а також характер виконаної адвокатом роботи з урахуванням складності справи та критерій розумності розміру витрат, суд вважає, що заявлені позивачем витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000 грн є неспівмірними із складністю справи та витраченим адвокатом часом.

Суд ураховує, що позивач вільний у виборі представника та у визначенні вартості його послуг за домовленістю сторін, проте цей вибір не повинен бути надмірно обтяжливим для іншої сторони процесу при вирішенні судом питання про розподіл судових витрат.

На підставі наведеного, суд вважає можливим зменшити розмір судових витрат та стягнути з відповідача витрати за надання правничої допомоги на користь позивача в сумі 3 000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 13, 81, 141, 279, 280-284 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором № 00-9799852 від 28.05.2024 у розмірі 11 086 (одинадцять тисяч вісімдесят шість) грн, яка складається з: 5 000,00 грн - заборгованості за тілом кредиту, 5586,00 грн - заборгованості за відсотками та 500,00 грн - сума заборгованості за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору та 3 000 (три тисячі) грн у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», код ЄДРПОУ: 42986956, адреса: м. Київ, вул. Алматинська, 8, офіс 310а;

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3

Суддя Тетяна ФЕДЧИШЕНА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua