Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №501/3492/25 — Чорноморський міський суд Одеської області

Дата документу 09.09.2026

Справа № 501/3492/25

2/501/1944/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року Чорноморський міський суд Одеської області у складі головуючого судді Петрюченко М.І.,

за участю секретаря судового засідання – Тейбаш Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Чорноморську Одеської області цивільну справу за

позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ БАНК»

до

відповідача ОСОБА_1

предмет та підстави позову: про стягнення заборгованості за кредитним договором,

учасники справи не з`явились

ухвалив рішення про наступне та

В С Т А Н О В И В:

І. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Представник АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ БАНК» звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №А31ОСТ155101378146 від 27.03.2025 станом на 08.08.2025 у розмірі 73 858,02 грн., яка складається з: 57399,29 – загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 15811,54 грн. – загальний залишок заборгованості за процентами; 0,00 грн. – загальний залишок заборгованості за комісією; 647,19 грн. – загальний залишок заборгованості за пенею.

Позов обґрунтований тим, що 27.03.2025 відповідач звернувся до банку з метою укладення кредитного договору №А31ОСТ55101378146, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, згідно якої йому надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів у розмірі 75,00% річних на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку.

Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши позичальнику кредит у розмірі 57 400,00 грн., проте відповідач ухиляється від належного виконання взятих на себе зобов`язань, встановлених кредитним договором, у зв`язку з чим утворилась зазначена вище заборгованість.

На підставі наведеного позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Відповідач у заяві про перегляд заочного рішення посилається на те, що:

- позивач звернувся до суду з позовом до закінчення строку дії кредитного договору з вимогою про стягнення всієї суми кредиту;

- він є інвалідом 2-ї групи, що суд не міг врахувати при ухваленні рішення суду;

- він має намір звернутись до позивача з питання реструктуризації боргу;

- відсутнє належне обгрунтування в чамтині вимог про стягнення пені, тощо.

ІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 08.08.2025 справа розподілена для розгляду судді Смирнову В.В. (а.с.29).

Ухвалою судді від 20.08.2025 відкрито провадження у справі (а.с.31-32).

У зв`язку із звільненням судді ОСОБА_2 у відставку, розпорядженням в.о.керівника апарату №344 від 18.02.2026 призначено повторний автоматизований розподіл судових справ.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу від 18.02.2026 справа повторно розподілена для подальшого розгляду судді Петрюченко М.І.

Ухвалою судді від 19.02.2026 справу прийнято до свого провадження.

Заочним рішенням Чорноморського міського суду Одеської області від 04.03.2026 позов АТ «АКЦЕНТ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задоволено.

Відповідач звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення по цивільній справі.

Ухвалою суду від 28.04.2026 скасовано заочне рішення Чорноморського міського суду Одеської області від 04.03.2026 (а.с.88-89).

Сторони були належним чином сповіщені про місце, дату та час розгляду справи, але у судове засідання так і не з`явилися

Представник позивача у позові просив суд розглядати справу без його участі (а.с.104).

Відповідач був належним чином сповіщений про судовий розгляд справи шляхом надсилання на його адресу судових викликів, проте на адресу суду повернулось рекомендовані повідомлення з відповідною відміткою: «Адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.94, 97), а тому на підставі ст.128-130 Цивільного-процесуального кодексу України (далі ЦПК України), особа вважається такою, що належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.

Частиною 8 ст.128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є зокрема день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності сторін за наявними матеріалами справи.

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 27.03.2025 відповідач звернувся до банку з метою укладення кредитного договору №А31ОСТ155101378146, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, згідно якої їй було надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів у розмірі 75,00% річних на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку.

Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши позичальнику кредит у розмірі 57 400,00 грн., проте відповідач ухиляється від належного виконання взятих на себе зобов`язань, встановлених кредитним договором, у зв`язку з чим утворилась зазначена вище заборгованість.

В порушення вимог закону та умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 08.08.2025 утворилась заборгованість у розмірі 73 858,02 грн., яка складається з: 57399,29 – загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 15811,54 грн. – загальний залишок заборгованості за процентами; 0,00 грн. – загальний залишок заборгованості за комісією; 647,19 грн. – загальний залишок заборгованості за пенею.

ІV. Оцінка Суду.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1 статті 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно ст.634 цього Кодексу договором приєднанням є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (в цьому випадку - АТ «АКЦЕНТ-БАНК»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст.633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно ст.1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Обґрунтовуючи право на нарахування заборгованості, банк, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором спірним договором, посилався на Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК» Умов та Правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://a-bank.com.ua/terms та Тарифи як невід`ємні частини спірного договору, виписку по рахунку, копію анкети-заяви позичальника.

Наданими позивачем доказами на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування та інші умови.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «АКЦЕНТ-БАНК» не повернуті, а також вимоги ч.2 ст.530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що, АТ «АКЦЕНТ-БАНК» вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Банк на підтвердження наявності заборгованості та її розміру подав до суду розрахунок заборгованості та виписку по кредитній картці.

Згідно з положеннями статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Разом з тим, відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою), виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Перевіривши наданий банком розрахунок заборгованості у сукупності з доданою до апеляційної скарги випискою по картковому рахунку, який є первинним документом, суд дійшов висновку, що наданий банком розрахунок відповідає даним, що містяться у виписці по рахунку.

Звертаючись до суду з позовом, як на підставу для його задоволення, банк посилався на те, що в порушення умов кредитного договору відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, в результаті чого утворилася заборгованість, яка станом на складається із заборгованості за кредитним договором №А31ОСТ155101378146 від 27.03.2025 станом на 08.08.2025 у розмірі 73 858,02 грн., яка складається з: 57399,29 – загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 15811,54 грн. – загальний залишок заборгованості за процентами; 0,00 грн. – загальний залишок заборгованості за комісією; 647,19 грн. – загальний залишок заборгованості за пенею.

Щодо стягнення пені, суд дійшов висновку, що оскільки пеня нарахована у період дії в Україні воєнного стану, то відповідач, на підставі п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України звільняється від обов`язку сплати на користь позивача такої пені.

Так, відповідно до п.18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповіднимзаконом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.

Оскільки пеня за кредитним договором нарахована за період воєнного стану, то відповідач звільняється від обов`язку її сплати на користь АТ «Акцент-Банк».

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для надання оцінки решті доводів, наведених сторонами по справі, оскільки їх дослідження судом у будь-якому випадку не матиме наслідком спростування висновків, до яких суд дійшов по тексту рішення вище щодо суті позовних вимог.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до статті 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача судовий збір, витрати по сплаті якого понесені позивачем і документально підтвердженні.

Позивачем понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 коп.

Відповідач ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи з дитинства безстроково, що підтверджується копією довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА №883507 (а.с.62).

Згідно зі ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Беручи до уваги той факт, що відповідач є інвалідом ІІ групи, а відтак звільнений від сплати судового збору, вимога про стягнення з нього судового збору на користь позивача не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.525, 526, 530, 1054 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 247, 259, 263- 265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, Суд

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «Акцент-Банк» Садовнікова Ігоря Вячеславовича про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (код ЄДРПОУ 14360080, 49074, м. Дніпро, вул.Батумська, буд.11) заборгованість за кредитним договором №А31ОСТ155101378146 від 27.03.2025 станом на 08.08.2025 у розмірі 73 210,83 грн., яка складається з: 57399,29 – загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 15811,54 грн. – загального залишку заборгованості за процентами; 0,00 грн. – загального залишку заборгованості за комісією.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Чорноморського міського

Суду Одеської області М.І.Петрюченко