Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №635/8503/26 — Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/8503/26

Провадження № 3/635/2455/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Якішиної О.М.

за участю секретаря Старишко Д.В.

захисника адвоката Нев`ядомського А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, що надійшли з ВП № 2 Харківського РУП 1 в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

03.08.2026 року о 07-55 год. за адресою: Харківська область, Харківський район, селище Коротич, траса Харків-Берестин-Перещепіно,1км, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Рено Ценик, д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини роту, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння шкіри обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора Драгер алкотест 6820 та в медичному закладі КНП ХОР ОКПЛ №3 за адресою: м.Харків, вул.Ахіезерів, буд.18А водій відмовився на місці зупинки транспортного засобу. Водія відсторонено від керування автомобілем без порушень ПДР України. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5. ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Нев`ядомський А.Д. надав до суду письмові заперечення, в яких зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом, з відеозапису цього також не вбачається. Сам відеозапис, долучений до матеріалів справи, розірваний, отже відеофіксація не була безперервною. Крім того, працівниками поліції не було вручено ОСОБА_1 направлення на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, чим останнього було позбавлено права самостійного проходження огляду. В подальшому, 03.08.2026 о 11:25 годин ОСОБА_1 у медичному закладі КНП КМС «Міська лікарня №9» пройдено медичний огляд на виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №306/2 від 04.08.2026, ОСОБА_1 не перебував у стані будь-якого сп`яніння. Також зазначив про відсутність підстав для зупинки транспортного засобу та ознак сп`яніння у ОСОБА_1 . У відношенні ОСОБА_1 поліцейськими не застосовано обов`язкового заходу щодо забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення, у вигляді відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, що є ще одним доказом безпідставності та незаконності складення поліцейськими протоколу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 . З урахуванням наведеного, вважав, що справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, за ч.1 статті 130 КУпАП підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

В судовому засіданні захисник просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, з підстав, викладених у письмових запереченнях на протокол.

Заслухавши думку адвоката Нев`ядомського А.Д., дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає повністю доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, на водія покладено обов`язок на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Факт скоєння ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, підтверджується наступними доказами, дослідженими судом:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 735864 від 03.08.2026 року, в якому викладені обставини порушення ОСОБА_1 п. 2.5 Правил дорожнього руху України;

- рапортом інспектора СРПП ВП № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківські області старшого лейтенанта поліції О.Рижова від 03.08.2026 року, в якому він зазначає, що 03.08.2026 року на блокпосту було зупинено транспортний засіб Renault Megane Scenic, д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування з водієм у нього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини роту, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння шкіри обличчя. Водієві було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, від проходження якого він відмовився. За даним фактом відносно ОСОБА_1 було складено адміністративний протокол за ч.1 ст.130 КУпАП;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено, що огляд ОСОБА_1 не проводився у зв`язку з відмовою останнього;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під випливом лікарських препаратів що знижують увагу та швидкість реакції до КНП ХОР «ОКПЛ №3» від 03.08.2026 року, в якому зазначено про те, що огляд ОСОБА_1 не проводився, у зв`язку з відмовою останнього;

- довідкою ВП № 2 Харківського РУП № 1 в Харківській області, в якій зазначено , що згідно облікових даних ІПНП підсистеми «Головний сервісний центр МАС України «Посвідчення водія», ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами в органах МВС України серії НОМЕР_4 , видане 24.04.2020 року, категорія В;

- витягом з АІС «АРМОР»;

- копією посвідчення водія ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 , виданого 24.04.2020 року ТСЦ 6341;

- копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Renault Megane Scenic, д.н.з. НОМЕР_3

- відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, на якому зафіксований факт повідомлення працівниками поліції того, що ОСОБА_1 було зупинено на блок посту, оголошення останньому виявлених у нього ознак алкогольного сп`яніння, факт пропозиції працівників поліції пройти водію огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, факт відмови останнього від проходження огляд на місці зупинки транспортного засобу через те, що він поспішає, факт пропозиції працівників поліції пройти ОСОБА_2 огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, факт відмови останнього від проходження огляд у на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, зазначив, що пройде огляд самостійно у себе, факт роз`яснення працівниками поліції водію того, що відносно нього буде складено адміністративний матеріали, також зафіксований факт роз`яснення поліцією ОСОБА_2 його прав та обов`язків, факт відмови останнього від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння з зазначенням того, що він пройде огляд сьогодні самостійно, але зараз йому ніколи, факт відмови ОСОБА_2 від надання пояснень та факт вручення останньому працівниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №735864 від 03.08.2026 за ч.1 ст.130 КУпАП.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За приписами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Зазначені докази суд вважає належними та допустимими, виходячи з наступного.

Наданий суду відеозапис є в достатній мірі відтворює обставини скоєння ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, і сумнівів щодо його достовірності та допустимості не викликає, оскільки не містить ознак фальсифікації та фабрикації, а обставини, які на ньому відображені, зафіксовані послідовно та узгоджуються з матеріалами справи. Крім того, суд звертає увагу на те, що на відеозаписі відображено час відеозйомки з зазначенням години, хвилин та секунд і час закінчення першої частини відеозапису повністю співпадає з часом початку наступного відеозапису, що свідчить про його безперервність.

Щодо відсутності доказів керування ОСОБА_1 та підстав для зупинки транспортного засобу суд зазначає наступне.

З дослідженого судом відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 було зупинено на блок-посту. Працівниками поліції було оголошено про виявлення ознак алкогольного сп`яніння та запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. Після відмови пройти огляд на місці працівниками поліції було запропоновано пройти огляд у закладі охорони здоров`я, на що ОСОБА_1 також відмовився, пояснивши, що поспішає і потім сам пройде огляд. Після цього ОСОБА_1 було повідомлено про складання адміністративного матеріалу та роз`яснено його процесуальні права. Також останнього було повідомлено про відсторонення його від керування транспортним засобом. При цьому протягом всього часу спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 не оспорювався факт керування транспортним засобом.

Суд звертає увагу на те, що автомобіль під керуванням останнього був зупинений на блокпосту. Під час дії воєнного стану на території України поліцейські залучені до операції з оборони України, в тому числі шляхом перевірки документів громадян. Таким чином, у поліцейських наявні диспозитивні повноваження на перевірку документів водіїв.

Згідно з п. 10 Порядку № 1456 «Порядок перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень та житла громадян при забезпеченні заходів правового режиму воєнного стану» уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби.

На підставі викладеного, в даному випадку дії працівників поліції були законні, вони діяли в межах Закону України «Про Національну поліцію» оскільки завданнями поліції є забезпечення публічної безпеки і порядку, охорона прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, протидія злочинності.

Щодо доводів сторони захисту про відсутність належного підтвердження конкретних ознак алкогольного сп`яніння, які стали підставою для пропозиції пройти огляд, суд зазначає, що ознаки сп`яніння виявляються безпосередньо поліцейським при спілкуванні з водієм, що є підставою для обов`язку водія на вимогу поліцейського пройти відповідний огляд.

Відповідно до п.2, п.3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Наданий захисником висновок № 306/2 від 04.08.2026 р. КНП Кам`янської міської ради «Міська лікарня № 9» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якої 03.08.2026 р. об 11-25 год. було проведено огляд ОСОБА_1 і ознак алкогольного сп`яніння не виявлено, суд вважає недопустимим доказом, оскільки протокол складений за порушенням ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР України, тобто за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння, а не за п. 2.9а, який передбачає керування транспортним засобом у стані сп`яніння. Отже, в даному випадку висновок не є належним доказом.

Крім того, відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Огляд ОСОБА_1 проведено пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення та за відсутності поліцейського, а тому він відповідно до ч.5 ст. 266 КУпАП вважається недійсним.

З приводу доводів захисника щодо ненадання ОСОБА_1 направлення на огляд у заклад охорони здоров`я суд вважає за необхідне зазначити, що виходячи з аналізу п.п. 7-10 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, направлення на огляд видається в разі згоди водія на проходження такого огляду у закладі охорони здоров`я. Інструкція не містить норми, яка б зобов`язувала працівників поліції видавати таке направлення в разі відмови водія від проходження огляду.

Оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місця зупинки транспортного засобу, так і у закладі охорони здоров`я, наявність або відсутність відповідного направлення не впливає на обставини, встановлені судом.

Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом, спростовуються дослідженим судом відеозаписом.

Інші доводи захисника не впливають на встановлені судом обставини.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8,9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

У рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Крім того, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.

На переконання суду, сукупності наявних в матеріалах справи доказів достатньо для доведення поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Обставини, які б спростовували досліджені судом докази вчинення ОСОБА_1 зазначеного вище адміністративного правопорушення, суду не представлено і під час розгляду справи не встановлені.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 33 КпАП України, при накладенні стягнення за правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Вирішуючи питання щодо міри адміністративного стягнення, яке необхідно призначити ОСОБА_1 , враховуючи особу правопорушника, а саме те, що дані, які б з негативного боку характеризували ОСОБА_1 суду не надані, враховуючи ступінь його вини у скоєному ним адміністративному правопорушенні, яка доведена матеріалами справи, а також відсутність обставин, що пом`якшують відповідальність, суд дійшов висновку про необхідність піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, вважаючи що саме ця міра буде достатньою для покарання та виправлення порушника, запобігання вчинення ним нових адміністративних правопорушень.

Крім того, згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.

Отже, відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 221, 283, 130 ч.1 КУпАП України, Законом України «Про судовий збір, суд,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, та призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави (отримувач коштів: ГУК Харківськ обл/Харкiвобл/21081300; код класифікації доходів бюджету: 21081300; Код за ЄДРПОУ: 37874947; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA168999980313020149000020001) у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/ 22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО)899998; рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету22030106) судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що у разі несплати штрафу у строк, установлений частиною 1 статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцезнаходженням майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення до виконання постанови в частині стягнення штрафу та судового збору 3 (три) місяці.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Харківський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня винесення такої постанови.

Повний текст постанови складено 11.09.2026 р.

Суддя О.М. Якішина