Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №348/1216/26 — Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Справа №348/1216/26

Провадження № 2/348/1349/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

ЗАОЧНЕ

02 вересня 2026 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Гундяка Т.Д.,

секретар судового засідання Дмитрук С.І.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_2 , інтереси якого представляє адвокат Андрійків Х.І., пред`явив позов до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Позов обґрунтований тим, що вироком Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 18 грудня 2025 року у справі № 354/1279/25 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнано винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 Кримінального кодексу України. Судом встановлено, що 03.09.2025 близько 22 год 30 хв ОСОБА_3 за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_4 прибули на вул. Данила Галицького в селищі Ворохта Надвірнянського району Івано-Франківської області з метою пошкодження автомобіля марки «VOLKSWAGEN LT 46», державний номерний знак НОМЕР_1 , який був припаркований на вказаній вулиці неподалік хостелу «Трутень». Після цього, ОСОБА_3 , маючи прямий умисел, направлений на вчинення хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, спільно із ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки і свідомо бажаючи їх настання, з хуліганських спонукань, в громадському місці, порушуючи громадський порядок, що супроводжувалося особливою зухвалістю, виявляючи зневажливе ставлення до існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, ігноруванні загальноприйнятих норм суспільної поведінки та демонстрації зверхності за допомогою заздалегідь підготовлених металевих молотків, пошкодили чотири вікна автомобіля марки «VOLKSWAGEN LT 46», державний номерний знак НОМЕР_2 , який перебуває у користуванні ОСОБА_2 . Внаслідок умисних хуліганських дій ОСОБА_3 та ОСОБА_4 порушено громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю, внаслідок чого було пошкоджено автомобіль марки «VOLKSWAGEN LT 46», державний номерний знак НОМЕР_1 , що перебуває у користуванні ОСОБА_2 на суму 36 427,84 гривень. Своїми умисними діями, які виразилися у порушенні громадського порядку мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 296 КК України. Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст 296 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини вчинення ним кримінального правопорушення, зазначивши час, місце, спосіб і мету його вчинення. Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст 296 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини вчинення ним кримінального правопорушення, зазначивши час, місце, спосіб і мету його вчинення. Потерпілий ОСОБА_2 підтвердив всі обставини події. Щодо призначення покарання, просив суворо не карати, не позбавляти останніх волі, а призначити більш м`яке покарання, оскільки матеріальна шкода відшкодована. Вказаний вирок суду набрав законної сили 20 січня 2026 року.

Внаслідок протиправних дій відповідачів позивачу також завдано моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, емоційному стресі, який супроводжувався почуттям розгубленості, негативними переживаннями, тривогою та емоційною напругою, пов`язаними із тим, що позивач не міг протягом тривалого часу використовувати свій транспортний засіб за цільовим призначенням, змушений був організовувати проведення ремонту, звертатися до відповідних органів, брати участь у розгляді кримінального провадження у приміщенні Яремчанського міського суду, що потребувало значних витрат часу та зусиль і спричинило для нього психологічні переживання та незручності.

Окрім цього, пошкоджений автомобіль позивач використовував як засіб одержання доходу, оскільки надавав послуги перевезення пасажирів за маршрутом «Ворохта-Івано-Франківськ». У зв`язку з перебуванням транспортного засобу у ремонті позивач тимчасово не міг виходити на маршрут, що спричинило невдоволення роботодавця, конфліктну ситуацію на роботі та моральний тиск на ОСОБА_2 .

Таким чином, позивач втратив душевний спокій та нормальний сон, переймаючись за збереження за ним закріпленого маршруту, що напряму впливало на його дохід та зайнятість. Більше того, після проведеного ремонту ринкова вартість транспортного засобу позивача знизилась, а тимчасова втрата автомобіля спричинила незручності у пересуванні та наданні послуг перевезення. Позивач втратив спокій, зазнав сильних душевних хвилювань, втратив віру у справедливість, оскільки досі не розуміє, чому саме його транспортний засіб було пошкоджено. Розмір моральної шкоди позивач оцінює в 100 000 грн.

Посилаючись на викладене, просить стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в солідарному порядку на його користь, моральну шкоду, завдану вчиненням кримінального правопорушення, в розмірі 100 000,00 грн.

Ухвалою судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 08.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 29.06.2026 продовжено на 30 (тридцять) днів строк проведення підготовчого провадження у справі.

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 15.07.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених в позовній заяві, вказала, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачі в судове засідання повторно не з`явилися, відзив на позовну заяву не подали, повідомлені судом про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення на адресу їх місця проживання, зареєстрованого у встановленому законом порядку, ухвали про відкриття провадження у справі та судових повісток. Проте, до суду повернуто конверти з відправленням на ім`я ОСОБА_4 , згідно довідки підприємства поштового зв`язку причина невручення: «адресат відсутній за вказаною адресою». Ухвала про відкриття провадження у справі та судові повістки вручено ОСОБА_3 , що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення та даними сервісу відстеження поштових відправлень.

Також виклик відповідачів у справі у судове засідання здійснено через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

У постанові Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 757/15603/19 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність за вказаною адресою, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії, а повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки.

Згідно ч. 5 ст. 259, ч. 1 ст. 281 ЦПК України судом із занесенням до протоколу судового засідання постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст. 280, 281 ЦПК України.

Розглянувши матеріали цивільної справи, заслухавши представника позивача, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що вироком Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 18 грудня 2025 року у справі № 354/1279/25, який набрав законної сили 20 січня 2026 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнано винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено їх від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком.

Відповідно до вироку судом встановлено, що 03.09.2025 близько 22 год 30 хв ОСОБА_3 за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_4 прибули на вул. Данила Галицького в селищі Ворохта Надвірнянського району Івано-Франківської області з метою пошкодження автомобіля марки «VOLKSWAGEN LT 46», державний номерний знак НОМЕР_1 , який був припаркований на вказаній вулиці неподалік хостелу «Трутень». Після цього, ОСОБА_3 , маючи прямий умисел, направлений на вчинення хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, спільно із ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки і свідомо бажаючи їх настання, з хуліганських спонукань, в громадському місці, порушуючи громадський порядок, що супроводжувалося особливою зухвалістю, виявляючи зневажливе ставлення до існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, ігноруванні загальноприйнятих норм суспільної поведінки та демонстрації зверхності за допомогою заздалегідь підготовлених металевих молотків, пошкодили чотири вікна автомобіля марки «VOLKSWAGEN LT 46», державний номерний знак НОМЕР_2 , який перебуває у користуванні ОСОБА_2 . Внаслідок умисних хуліганських дій ОСОБА_3 та ОСОБА_4 порушено громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю, внаслідок чого було пошкоджено автомобіль марки «VOLKSWAGEN LT 46», державний номерний знак НОМЕР_1 , що перебуває у користуванні ОСОБА_2 на суму 36 427,84 гривень. Своїми умисними діями, які виразилися у порушенні громадського порядку мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 296 КК України. Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини вчинення ним кримінального правопорушення, зазначивши час, місце, спосіб і мету його вчинення. Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини вчинення ним кримінального правопорушення, зазначивши час, місце, спосіб і мету його вчинення. Потерпілий ОСОБА_2 підтвердив всі обставини події. Щодо призначення покарання, просив суворо не карати, не позбавляти останніх волі, а призначити більш м`яке покарання, оскільки матеріальна шкода відшкодована.

Відповідно до долучених фотозображень мікроавтобуса білого кольору у такого пошкоджено чотири вікна. Також на фото зображено табличку маршруту пасажирського перевезення.

Згідно договору позички транспортного засобу від 01.01.2025, укладеного ОСОБА_5 та ОСОБА_2 позикодавець ОСОБА_5 передає, а користувач ОСОБА_2 приймає у безоплатне користування транспортний засіб, а саме: автомобіль марки VOLKSWAGEN, LT 46, днз НОМЕР_1 , відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. 2 договору користувач зобов`язується використовувати транспортний засіб відповідно до його призначення, дотримуючись правил експлуатації та технічного обслуговування. Користувач також зобов`язується своєчасно інформувати позикодавця про будь-які несправності або пошкодження транспортного засобу.

Згідно п. 4 договору користувач має право користуватися транспортним засобом з 01.01.2025 по 31.12.2025. У разі необхідності продовження строку користування сторони узгоджують новий строк у письмовій формі.

Відповідно до п. 5 договору користувач несе відповідальність за будь-які пошкодження транспортного засобу, що виникли з його вини, та зобов`язується відшкодувати позикодавцю збитки, завдані таким пошкодженням.

Згідно полісу №ЕР226094815 ОСЦВ ОСОБА_5 30.12.2024 укладено договір із страховиком щодо забезпеченого транспортного засобу VOLKSWAGEN, LT 46, днз НОМЕР_1 .

Відповідно до копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_3 від 09.12.2025 , з терміном дії до 30.11.2026, позивач є отримувачем пенсії по інвалідності, ІІІ група інвалідності.

За змістом ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, зокрема, є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Частиною першою статті 1167 ЦК України встановлені загальні підстави відповідальності за заподіяну моральну шкоду. Згідно з цією нормою моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування матеріальної чи моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Згідно ч. 1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

За ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини.

За змістом зазначеної норми закону спільною вважається шкода як неподільний результат неправомірних дій або бездіяльності двох і більше осіб. Не обов`язково, щоб дії або бездіяльність, які завдали шкоди іншим особам, співпадали за часом. Це правило поширюється на випадки, коли неможливо встановити, яка дія та в якій мірі спричинила настання такого наслідку.

У заподіянні шкоди спільними діями має місце єдність дій заподіювачів, яка полягає у такому їх взаємозв`язку, при якому виключення хоча би однієї із цих дій із комплексу діянь співзаподіювачів не призводить до виникнення спільного шкідливого результату. За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їх вини.

Солідарну відповідальність з відшкодування шкоди несуть особи, діяння яких були об`єднані спільним злочинним наміром, а заподіяна ними шкода стала наслідком їх спільних дій.

За вчинення злочину кількома особами вони несуть солідарну відповідальність за заподіяну шкоду за епізодами злочину, в яких встановлено їх спільну участь. Є неприпустимим покладення солідарної відповідальності на осіб, яких хоча й притягнуто до кримінальної відповідальності в одній справі, але за самостійні злочини, не пов`язані спільним наміром, а так само на осіб, коли одних із них засуджено за корисливі злочини, наприклад, за розкрадання, а інших - за халатність, незважаючи на те, що дії останніх об`єктивно сприяли першим у вчиненні злочину.

Під час розгляду в порядку цивільного судочинства позову, що випливає з кримінальної справи, суд визначає суми, що підлягають стягненню на відшкодування шкоди, з урахуванням доказів, як наявних у кримінальній справі, так і додатково представлених сторонами і зібраних із ініціативи суду.

Такі висновки сформульовано в постанові Верховного Суду від 21 березня 2024 року в справі № 295/2859/13-ц (провадження № 61-11022св23).

Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Судом встановлено, що відповідачі своїми умисними спільними діями порушили громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю, внаслідок чого було пошкоджено автомобіль марки «VOLKSWAGEN LT 46», державний номерний знак НОМЕР_1 , що перебуває у користуванні ОСОБА_2 , та своїми умисними діями, які виразилися у порушенні громадського порядку мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 296 КК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року в справі № 216/3521/16-ц, зазначено, що, виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 477/874/19, зазначено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15 грудня 2020 року в справі № 752/17832/14-ц, зробила висновок про те, що, визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподілтягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (постанова Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року в справі № 214/7462/20 (провадження № 61-21130сво21)).

У постанові Верховного Суду від 19 лютого 2025 року в справі № 199/3248/23 зазначено, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб і не повинен призводити до безпідставного збагачення.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 30 квітня 2025 року в справі № 761/553/21 розмір відшкодування моральної шкоди має умовний характер, оскільки немає точних критеріїв майнового вираження душевного болю, спокою, честі, гідності особи, але у будь-якому випадку розмір відшкодування моральної шкоди повинен бути достатнім для задоволення потреб потерпілого і не повинен призводити до його збагачення.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. Визначення розміру відшкодування залежить від таких чинників, як характер і обсяг страждань (фізичного болю, душевних і психічних страждань тощо), яких зазнав позивач, можливості відновлення немайнових втрат, їх тривалість, тяжкість вимушених змін у його життєвих і суспільних стосунках, ступінь зниження престижу, репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, і сама можливість такого відновлення у необхідному чи повному обсязі (див. постанову Верховного Суду від 10 листопада 2021 року в справі № 346/5428/17 (провадження № 61-8102св21)).

При вирішенні позову суд виходить з того, що позивач зазнав душевних страждань і переживань, у зв`язку з ушкодженням майна, яке перебувало у нього в користуванні і за яке він ніс відповідальність перед його власником. Через пошкодження транспортного засобу позивач не міг протягом тривалого часу використовувати транспортний засіб за цільовим призначенням, змушений був організовувати проведення ремонту, звертатися до відповідних органів, брати участь у розгляді кримінального провадження, що потребувало значних витрат часу та зусиль і спричинило для нього психологічні переживання та незручності. При цьому, пошкоджений автомобіль позивачем використовувався як засіб одержання доходу та у зв`язку з перебуванням транспортного засобу у ремонті позивач тимчасово не міг виходити на маршрут.

З огляду на характер та обсяг душевних, психологічних страждань, їх тривалості та значимості для позивача, враховуючи тяжкість вимушених змін в його життєдіяльності, час та зусилля, необхідних для відновлення попереднього стану, зокрема вжиття заходів щодо відновлення стану автомобіля, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про визначення розміру відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу у сумі 20 000 грн.

Суд на підставі наявних в матеріалах справи доказів, оцінивши такі на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідачів в солідарному порядку на користь позивача 20 000,00 гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок вчиненнякримінального правопорушення.

В задоволенні решти вимог позову слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України

Позивач відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору за подання до суду позову відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про державний бюджет на 2026 рік» встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2026 року у розмірі 3 328 грн.

Таким чином з відповідачів підлягає стягненню судовий збір в сумі по 665,60 грн з кожного на користь державного бюджету України.

Керуючись ст. 4, 19, 141, 247, 258, 263, 264, 265, 268, 273, 280-284, 289 ЦПК України,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь ОСОБА_2 20 000,00 (двадцять тисяч) гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок вчиненнякримінального правопорушення.

В задоволенні решти вимог позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь держави судовий збір по 665,60 грн з кожного (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача (ГУДКСУ) Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106, Найменування коду класифікації доходів бюджету Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України).

Заочне рішення може бути переглянуте Надвірнянським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст. 284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя Гундяк Т.Д.

Повний текст рішення складено 10.09.2026.