Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №348/1005/26 — Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 348/1005/26

Провадження №: 2/343/967/26

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2026 року м. Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

судді - Монташевич С. М.,

з участю: секретаря судового засідання - Шикор Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Долинського районного суду Івано-Франківської області в режимі відеоконференції з представницею відповідачки в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 348/1005/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за участю: представниці відповідачки - адвоката Голіней Л.Д.,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позицій сторін:

позивач просить стягнути з відповідачки на його користь заборгованість за кредитним договором № 24758-06/2023 від 19.06.2023 в сумі 35500,00 грн, а також сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що між ТОВ "АВЕНСУС УКРАЇНА" та ОСОБА_1 був укладений в електронному вигляді договір про надання фінансового кредиту № 24758-06/2023 від 19.06.2023, згідно з яким перший перерахував на користь другої кредит в сумі 4000 грн на строк 360 днів із застосуванням процентної ставки у розмірі 2,5% в день. Тобто ТОВ "АВЕНСУС УКРАЇНА" умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачці кредит на потрібну суму. Однак остання зі свого боку не виконувала умови кредитного договору, тому в неї виникла заборгованість у розмірі 17200,00 грн, з яких 4000,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 13200,00 грн заборгованості за процентами.

12 грудня 2023 року ТОВ "АВЕНСУС УКРАЇНА" та ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" уклали договір факторингу № 12122023, за яким останнє отримало належне ТОВ "АВЕНСУС УКРАЇНА" право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 24758-06/2023 від 19.06.2023. Отримавши право вимоги, позивач продовжив нарахування процентів, що здійснював до закінчення встановленого строку кредитування, а відтак заборгованість за спірним договором склала 35500,00 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту - 4000,00 грн, заборгованість за процентами - 31500,00 грн.

Представниця відповідачки в системі «Електронний суд» сформувала відзив на позовну заяву, в якому просила в задоволенні позовних вимог ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" відмовити, а у разі задоволення чи часткового задоволення позову зменшити судові витрати до 500,00 грн. Свою позицію мотивувала тим, що її довірителька стверджує, що жодних коштів від ТОВ "АВАНС КРЕДИТ" не отримувала, а тому нарахування відсотків та стягнення спірної заборгованості є безпідставним. Крім того зазначила, що первісний кредитор не ознайомив її довірительку з Умвами отримання фінансових кредитів, що розміщенні на сайті кредитної установи, та до яких приєдналась, підписавши договір. Тобто нема підстав уважати, що сторони спірного договору у письмовому вигляді обумовили ціну договору та відповідальність за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

У письмових поясненнях (які сторона відповідачки вважає відповіддю на відзив) представник позивача зазначив, що ТОВ "АВАНС КРЕДИТ" не створює окремий рахунок для позичальника, а надає кошти на уже існуючий, а, отже, не може мати доступу до такого рахунку. Натомість до позовної заяви долучено лист-повідомлення про перерахунок кредитних коштів, який містить всі необхідні реквізити електронного розрахункового документа: дату та номер, номер транзакції в системі, суми, яка була перерахована, призначення платежу, маску картки, що відповівдає вимогам чинного законодавства. Більше того позивач звернувся з клопотанням про витребування доказів про перерахування коштів за спірним кредитним договором. Щодо заперечень в частині неознайомлення з умовами кредитування, то, відповідно до п. 2.3 кредитного договору, для отримання кредиту клієнт відвідує сайт Товариства та ознайомлюється з відповідною інформацією, а саме Правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, Кредитними продуктами Товариства, Примірним договором про надання кредиту та іншими. Підписанням кредитного договору клієнт підтверджує, що він ознайомився із Порядком інформування споживачів щодо послуг споживчого кредитування, які надаються в ТОВ АВАНС КРЕДИТ", який опублікований на сайті Товариства. Надані суду докази підтверджують, що відповідачка належним чином ознайомилася із умовами кредитування та погодилася на укладення кредитного договору. Доказом цього слугує також і проведені нею неодноразові погашення за спірним договором на загальну суму 4500,00 грн на оплату процентів за користування кредитом, а саме: 14.07.2023 здійснено погашення за кредитним договором в сумі 2500,00 грн, 19.08.2023 здіснено погашення на суму 2000,00 грн. Позичальниця свідомо уклала договір, маючи можливість розрахувати доцільність взяття на себе такого зобов`язання та оцінити всі ризики у зв`язку з його прийняттям.

Представниця відповідачки сформувала заперечення (на відповідь на відзив), у яких вказала, що її довірителька жодних коштів саме від ТОВ "АВАНС КРЕДИТ" не отримувала. Клопотання про витребування доказів не може підтвердити протилежне, оскільки заявлене в редакції, яка зможе тільки вказувати про надходження коштів, які могли прийти не тільки від первісного кредитора, а й від друзів, родичів, пенсійного офонду, тощо.

Представник позивача ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" у судове засідання не з`явився, просив справу розглядати без його участі.

Представниця відповідачки, яка брала участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, адвокат Голіней Л.Д. просила відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, наведених у заявах по суті. Вказала, що в матеріалах справи відстуні докази того, що саме ТОВ "АВАНС КРЕДИТ" перераховувало на користь ОСОБА_1 кредитні кошти і що кошти в сумі 4000,00 грн, які поступили на її картку, є кредитними коштами. Якщо ж все таки суд дійде до переконання про необхідність стягнення якихось коштів з відповідачки, просила зменшити витрати на правничу допомогу до 500,00 грн, а також урахувати, що її довірителька є особою з інвалідністю ІІ групи.

Спір між сторонами не вирішений.

Заяви та клопотання сторін за первісним та зустрічним позовами, процесуальні дії у справі:

ТОВ "Фінансова компанія "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" 17.04.2026 адресувало Надвірнянському районному суду Івано-Франкіської області позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Згідно із ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франкіської області від 20.04.2026, суд указану позовну заяву передав за підсудністю до Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області.

Відповідно до ухвали Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11.05.2026, суд передав позовну заяву за підсудністю до Долинського районного суду Івано-Франківської області.

Матеріали справи поступили на адресу Долинського районного суду Івано-Франківської області 02.06.2026.

Згідно з ухвалою від 03.06.2026, суд відкрив провадження по справі та призначив її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання та викликом сторін, за клопотанням позивача витребував докази.

05 червня 2026 року предстаниця відповідачки у системі "Електронний суд" сформувала клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яке суд задоволив, про що постановив ухвалу від 05.06.2026. Також цього ж дня предстаниця сформувала відзив на позовну заяву.

23 червня 2026 року представник позивача у системі "Електронний суд" сформував заяву (письмові пояснення), в яких серед іншого просив проводити розгляд справи за його відсутності.

У свою чергу сторона відповідачки оцінила подані пояснення як відповідь на відзив та у системі "Електронний суд" сформувала заперечення (на відповідь на відзив).

20 липня 2026 року на адресу суду надійшли витребовувані докази.

05 серпня 2026 року представник позивача сформував клопотання про розгляд справи за його відстуності.

В судовому засіданні 07.09.2026 суд заслухав сторону відповідачки, дослідив матеріали справи та перейшов до стадії ухвалення рішення, проголошення якого визначив на 11.09.2026.

Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин:

19 червня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до ТОВ "АВЕНСУС УКРАЇНА", у зв`язку з чим ознайомилася з паспортом споживчого кредиту (інформацією, яка надається до укладення договору про споживчий кредит), який підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором W8551 (а.с. 9 звор. - 10).

Крім того, цього ж дня ОСОБА_1 оформила заявку-анкету клієнта на отримання фінансового кредиту, яку також підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором W8551, в якій підтвердила, що ознайомлена з Правилами надання фінансових кредитів ТОВ "АВЕНСУС УКРАЇНА", які розміщені на вебсайті Товариства (а.с. 7-8).

Після ознайомлення з основними умовами кредитування, ОСОБА_1 уклала з ТОВ "АВЕНСУС УКРАЇНА" в електронному вигляді договір про надання фіансового кредиту № 24758-06/2023 від 19.06.2023, за умовами якого його сторони погодили, що Товариство надає клієнту фінансовий кредит в сумі 4000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування ним (п. 1.1). Кредит надається строком на 360 днів. Дата надання кредиту 19.06.2023, дата погашення кредиту 12.06.2024 (п. 1.2). Процентна ставка становить 2,50 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.2 договору (а.с. 1.4.1). Якщо клієнт 13.07.2023 сплатить кошти в сумі першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Клієнт, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку в розмірі 68,00% на перший платіж відповідно до графіку платежів (п. 1.4.2). Клієнт зобов`язується сплачувати проценти кожні 25 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (п. 1.5). Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національні валюті на рахунок клієнта включаючи реквізити платіжної картки № 5169-36хх-хххх-7942 (п. 1.6). Для отримання кредиту клієнт відвідує сайт Товариства та ознайомлюється з відповідною інформацією, а саме Правилами надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, та іншим… (п. 2.3). Кредитний договір відповідачка підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором W8551 (а.с. 11-14). Доказів на підтвердження отримання доступу до персональних даних не за ініціативною відповідачки чи заволодіння такими третіми особами матеріали справи не містять. Заперечуючи факт ознайомлення з умовами договору та його підписання, відповідачка не надала будь-яких доказів.

На підтвердження перерахування кредитних коштів через ТОВ "УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ" за дорученням ТОВ "АВЕНСУС УКРАЇНА" позивач надав повідомлення за вих. № 3466_250630111845 від 30.06.2025, в якому вказано, що на підставі договору на переказ коштів ФК-П-2022/01-1 від 12.01.2022 було успішно проведено такий переказ коштів: 19.06.2023 12:20:08 на суму 4000,00грн, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua 252937168, призначення платежу – зарахування на карту НОМЕР_1 (а.с. 14 звор.).

Згідно із повідомленням АТ КБ "ПРИВАТБАНК" від 13.07.2026 за № 20.1.0.0.0/7-260710/70108-БТ, на ім`я ОСОБА_1 емітовано картку № НОМЕР_2 , на яку 19.06.2023 зараховано 4000,00 грн (а.с. 89).

У свою чергу відповідачка через свою представницю заперечує факт отримання саме від ТОВ "АВЕНСУС УКРАЇНА" кредитних коштів.

Як слідує з розрахунку заборгованості за спірним договором, який проведений ТОВ "АВЕНСУС УКРАЇНА", загальна заборгованість ОСОБА_1 становила 17200,00 грн, із яких основний борг - 4000,00 грн, проценти - 13200,00 грн. Проценти нараховувались із 19.06.2023 до 12.12.2023, процентна ставка - 2,5 % в день (за виключенням перших 25 днів, за які нараховано 800,00 грн заборгованості за процентами, оскільки застосовувалась програма лояльності до клієнта, який 13.07.2023 вніс перший платіж у сумі 2500,00 грн, що віповдає Графіку платежів і п. 1.4.2 договору). Мали місце сплати на загальну суму 4500,00 грн, з яких 2500,00 грн сплачено 13.07.2023, 2000,00 грн - 19.08.2023 (а.с. 15-16).

12 грудня 2023 року ТОВ "АВЕНСУС УКРАЇНА" відступило право вимоги до боржника ОСОБА_1 ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ", згідно з договором факторингу № 12122023 від 12.12.2023, за умовами якого фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а останній відступає першому право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами. Права вимоги переходять до фактора з моменту набрання чинності цього договору, після чого він стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей. Договір набирає чинності з моменту його підписання (а.с. 17 звор. - 22).

Акт приймання-передачі письмового та електронного Реєстру боржників від 12.12.2023 до договору факторингу складений та підписаний сторонами 12.12.2023 (а.с. 23 звор.). За відступлення права вимоги проведено відповідну оплату, на що вказує платіжна інструкція (а.с. 24).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до вказаного договору факторингу, від ТОВ "АВЕНСУС УКРАЇНА" до ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 24758-06/2023 від 19.06.2023. Загальна сума заборгованості 17200,00 грн, з яких 4000,00 грн – сума виданого кредиту, 13200,00 грн – сума заборгованості по відсотках (а.с. 23).

Відповідно до розрахунку заборгованості за спірним договором, який проведений ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ", загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 35000,00 грн, із яких основний борг - 4000,00 грн, проценти - 31500,00 грн. Проценти нараховувались із 13.12.2023 до 12.06.2023, процентна ставка - 2,5 % в день. Будь-які сплати відсутні (а.с. 24 звор. - 26).

Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного договору, непогашення відповідачкою заборгованості за цим договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача. У свою чергу сторона відповідачки уважає, що первісний кредитор не виконав свого обов`язку щодо надання кредиту, а відтак у позивача не виникло права вимагати стягнення заборгованості за кредитним договором.

Оцінка суду та норми права, які застосував суд:

вислухавши предстаницю відповідачки, зважаючи на позиції сторін у заявах по суті, дослідивши надані суду докази, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".

Так, згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З урахуванням указаного вище, зважаючи на наявні у матеріалах справи докази, суд установив, що ОСОБА_1 та ТОВ "АВЕНСУС УКРАЇНА" 19.06.2023 уклали договір № 24758-06/2023 про надання фінансового кредиту в електронному вигляді, який підписали електронними підписами, за умовами якого ТОВ "АВЕНСУС УКРАЇНА" надало відповідачці кредит у розмірі 4000,00 грн строком на 360 днів із визначеним розміром процентних ставок.

Факт підписання кредитного договору відповідачка та її представниця не заперечили. Умови договору є чіткими, зрозумілими, структурованими та детальними. Стандартна процентна ставка визначена в розмірі 2,5 % за кожен день користування кредитом, що не суперечило чинним на дату укладення договору вимогам Закону України «Про споживче кредитування».

Перед укладенням кредитного договору відповідачка ознайомилася з основними умовами кредитування в ТОВ "АВЕНСУС УКРАЇНА", підтвердженням чого слугує підписаний нею в електронному вигляді Паспорт споживчого кредитування, в якому відображена інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит.

Крім того ОСОБА_1 підписала і заявку-анкету на отримання фінансового кредиту, в якій підтвердила, що ознайомлена з Правилами надання фінансових кредитів ТОВ "АВЕНСУС УКРАЇНА", які розміщені на вебсайті Товариства.

Підписавши спірний договір, відповідачка погодилася з тим, що для отримання кредиту клієнт відвідує сайт Товариства та ознайомлюється з відповідною інформацією, а саме Правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту; Кредитними продуктами Товариства, документами щодо взаємодії зі споживачами; Примірним договором про надання кредиту та іншим, яка розміщується Товариством на сайті відповідно до вимог законодаства України та нормативно-правових актів Національного Банку України. За результатом ознайомлення з наведеною інформацією на сайті Товариства, клієнт на калькуляторі обирає необхідну суму кредиту та строк платежу за кредитом, після чого переходить до створення особистого кабінета. Перед укладенням договору про надання фінансового кредиту, Товариство надає клієнту інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій з метою прийняття ним обгрунтованого рішення про укладення відповідного договору, у тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту (п. 2.3, 2,4, 2,15 договору).

Зі змісту наведеного вище слідує, що ОСОБА_1 підтвердила отримання та ознайомлення з інформацією, передбаченою чинним законодавством України на дату укладення договору, пристала на умови кредитодавця, а в разі незгоди з умовами кредитного договору, не скористатися своїм правом, передбаченим ст. 15 Закону України «Про споживче кредитування», на відмову від договору протягом 14 календарних днів, з дня укладення договору без пояснення причин. Натомість поставила питання про невиконання перед нею свого обов`язку первісним кредитодавцем лише після звернення до суду нового кредитора про стягнення заборгованості.

Відповідачка, укладаючи кредитний договір, мала можливість самостійно обрати фінансову установу для отримання кредиту, оцінити запропоновані умови кредитування та зважити на можливість їх виконання з огляду на своє фінансове становище. Крім того, вона мала право відмовитися від договору протягом 14 днів з дня його укладення без пояснення причин, у тому числі в разі отримання грошових коштів, однак таким правом не скористалася.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Позивач зазначає, що первісний кредитор виконав свій обов`язок за кредитним договором № 24758-06/2023 від 19.06.2023, надавши відповідачці кредитні кошти в сумі 4000,00 грн.

Натомість ОСОБА_1 заперечує факт отримання кредитних коштів саме від ТОВ "АВЕНСУС УКРАЇНА", вказуючи, що наявні в матеріалах докази не можуть поза всяким сумнівом підтвердити відправника коштів. Проте суд звертає увагу на те, що відповідачка не підтверджує іншого джерела отримання 19.06.2023 платежу на суму 4000,00 грн.

Натомість з наданих суду доказів слідує, що від імені ТОВ "АВЕНСУС УКРАЇНА" через платіжного провайдера на підставі відповідного договору про переказ коштів були перераховані на належну ОСОБА_1 картку кошти в сумі 4000,00 грн, які є предметом спірного договору.

Виходячи з наведеного, суд уважає, що у матеріалах справи наявні належні та допустимі докази укладення кредитного договору та отримання ОСОБА_1 від ТОВ "АВЕНСУС УКРАЇНА" кредитних коштів у сумі 4000,00 грн, що останньою не спростово.

Зазначене у сукупності свідчить про безпідставність тверджень сторони відповідачки про невиконання ТОВ "АВЕНСУС УКРАЇНА" обов`язку кредитора.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Під час розгляду справи доказів належного виконання зобов`язань по поверненню кредитних коштів відповідачка суду не надала, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, які описані вище, та що такі не повернула, тому суд уважає, що позивач підставно заявляє до стягнення заборгованість за тілом кредиту в розмірі 4000,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Розмір відсотків за користування кредитними коштами та строки кредиту сторонами спірного договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому в статті 627 ЦК України.

Так, ТОВ "АВЕНСУС УКРАЇНА" нарахувало позичальниці за користування кредитними коштами за період із 19.06.2023 до 12.12.2023 заборгованість за процентами на загальну суму 13200,00 грн за процентною ставкою 2,5 % в день (за виключенням перших 25 днів, за які нараховано 800,00 грн заборгованості за процентами, оскільки застосовувалась програма лояльності до клієнта, який 13.07.2023 вніс перший платіж у сумі 2500,00 грн, що віповідає Графіку платежів і п. 1.4.2 договору). Проте суд звертає увагу на те, що заборгованість у розмірі 13200,00 грн за вказаний період могла мати місце тоді, коли б відповідачка не виконала умови договору, зокрема п. 1.4.2 договору (4000,00 грн* 2,5 % *177 днів (із 19.06.2023 до 12.12.2023)-4500,00 грн). Однак ОСОБА_1 13.07.2023 внесла платіж у сумі 2500,00 грн, що віповідає Графіку платежів та сумі першого платежу, а відтак має право на застосування щодо неї п. 1.4.2 договору, тому суд уважає, що підставною сумою заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами є 11500,00 грн (800,00 грн (за період із 19.06.2023 до 13.07.2023)+ 15200,00 грн (4000,00 грн* 2,5 % *152 дні (за період із 14.07.2023 до 12.12.2023) - 4500,00 грн (внесених сплат на погашення процентів)).

З урахуванням установлених вище обставин, суд виснує, що відповідачка, істотно порушивши умови спірного договору, не погасивши заборгованість, проценти не сплативши, мала невиконане зобов`язання перед ТОВ "АВЕНСУС УКРАЇНА" в розмірі 15500,00 грн, із яких: 4000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 11500,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами.

Відповідно до вимог ст. 1077, 1078 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Як установив суд вище, право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 24758-06/2023 від 19.06.2023 перейшло від ТОВ "АВЕНСУС УКРАЇНА" до ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ", що підтверджується описаними вище доказами.

Договір, за якими перейшло право вимоги до відповідачки, у встановленому порядку недійсним не визнаний, тобто, в силу положень ст. 204 ЦК України, діє презумпція правомірності указаниого правочину.

ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" після отримання права вимоги за договором № 24758-06/2023 від 19.06.2023 продовжив нарахування процентів, що здійснював у період із 13.12.2023 до 12.06.2023 (183 дні), що в межах погодженого строку кредитування, за процентною ставко 2,5 % в день, тому заборгованість за процентами за вказаний період склала 18300,00 грн (100,00 грн*183 дні).

Однак суд звертає увагу на те, що Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року, доповнено статтю 8 Закону України "Про споживче кредитування" пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року, денна ставка має бути не більше 2,5 %, з 23 квітня 2024 року не більше 1,5 %, а з 21 серпня 2024 року не більше 1 %.

Шляхом проведення арифметичних розрахунків та з огляду на вказані вище норми законодавства, суд перевірив нараховану ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" заборгованість за процентами та встановив, що за період із 13.12.2023 до 22.04.2024 (132 дні) він підставно застосовував відсоткову ставку в розмірі 2,5 % в день, що визначено умовами спірного договору та не суперечить Закону України "Про споживче кредитування". Тобто за цей період підставно нараховано 13200,00 грн (100,00 грн * 132 дні).

Позивач і за період із 23.04.2024 до 12.06.2024 (51 день) продовжував нараховувати відсотки в розмірі 2,5 %, проте з 23.04.2024 в силу вимог п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" він мав право застосовувати за такий період відсоткову ставку в розмірі не більше 1,5 % в день. Тому за вказаний період сума нарахованих відсотків могла складати не більше 3060,00 грн (4000 грн (тіло кредиту)*1,5% = 60 грн (щоденне нарахування); 60 грн * 51 день = 3060 грн).

З урахуванням вказаного вище загальний розмір заборгованості за нарахованими ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" та несплаченими процентами складає 16260,00 грн (13200,00 грн+3060,00 грн).

Таким чином, загальна сума заборгованості за процентами за договором № 24758-06/2023 від 19.06.2023 становить 27760,00 грн (11500,00 грн + 16260,00 грн), а не 31500,00 грн, про стягнення яких заявив позивач.

Враховуючи те, що ТОВ "АВЕНСУС УКРАЇНА" як первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором перед відповідачкою виконало, будь-яких доказів на спростування вказаного суд не встановив, а останній не надав, факт переходу прав вимоги знайшов своє підтвердженя, тому суд, оцінивши досліджені докази в їх сукупності, враховуючи, що ОСОБА_1 істотно порушила умови спірного кредитноно договору, у встановленому порядку та строки не погасила заборгованість за наданим кредитом, позивач набув права вимоги за вказаним зобов`язанням на підставі описаного вище договору факторингу, суд уважає, що з відповідачки на користь ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" підлягає стягненню заборгованість за договором № 24758-06/2023 від 19.06.2023 у розмірі 31760,00 грн, із яких основний борг - 4000,00 грн, проценти - 27760,00 грн, а позов задоволенню частково (89,46 % від заявленої до стягнення суми заборгованості (31760,00 грн* 100%/35500,00грн)).

Відповідно до ст. 8 Конституції України, ч. 3 ст. 2 ЦПК України та ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії" (рішення від 21.01.1999), зокрема, зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.

Тому, за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, суд не вважає за необхідне давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у даній справі.

Розподіл судових витрат:

до судових витрат, які позивач поніс у зв`язку з розглядом справи, останній відносить оплату судового збору в розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією (а.с. 6).

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, то, згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача підлягала б до стягнення 2381,78 грн (2662,40 грн*89,46 %) сплаченого судового збору, що пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Однак, суд зважає на те, що відповідачка ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААБ № 153145 (а.с. 71), що є підставою для звільнення її від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", тому понесені позивачем судові витрати (судовий збір) за подання позовної заяви в розмірі 2381,78 грн слід компенсувати за рахунок держави в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

Згідно із ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 742/2585/19.

Позивач на підтвердження понесених витрат на правничу професійну допомогу в розмірі 8000,00 гривень надав:

- договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, який укладений між ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" та адвокатським об`єднанням "Апологет", в особі керуючого партнера - адвоката Усенка М.І., в якому визначено, що вартість наданих послуг правничої допомоги за одну кредитну справу складає 8000,00 грн (а.с. 29 звор.);

- акт № 239 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 10.04.2026, відповідно до якого вартість послуг за ведення справи по боржнику ОСОБА_1 становить 8000 грн (а.с. 30);

- детальний опис наданих послуг від 10.04.2026, в якому визначено найменування послуг та кількість витраченого часу (усна консультація клієнта, ознайомлення з матеріалами кредитної справи, погодження правової позиції клієнта, складення позовної заяви та подання її до суду, на що витрачено загалом 6 год 30 хв) (а.с. 30 звор.);

- ордер на надання правничої допомоги серії ВС № 1381377 від 02.07.2025 та довіреність від 14.07.2024, згідно із якими правова допомога ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" надається адвокатом Усенком М.І. (а.с. 31, 32).

Однак, суд звертає увагу на те, що відповідачка через свою представницю заявила про зменшення розміру судових витрат до 500,00 грн, зазначивши про неспівмірність заявлених витрат позовним вимогам, виходячи з принципів розумності, справедливості та враховуючи стан здоров`я відповідачки. Також указала, що в матеріалах справи відсутня квитанція про оплату послуг адвоката, яка б підтверджувала дійсність понесення витрат на правничу допомогу. Також відсутній договір про надання правничої допомоги, в якому був би конкретизований певний клієнт та конкретна справа, що сідчить про те, що за одним договором може надаватися за кількома подібними справами, що значно спрощує роботу адвоката та скорочує потрачений ним час.

У свою чергу представник позивача зазначив, що витрати в сумі 8000,00 грн є обґрунтованими, прямо пов`язані з належною підготовкою матеріалів для звернення до суду. Їх понесення було зумовлено потребою в професійній правовій оцінці правовідносин, аналізу договорів, визначенні обсягу порушених зобов`язань та належному документальному оформленні позиції позивача.

З урахуванням указаного вище суд зазначає, що позивач на обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу у справі подав належні та допустимі докази, що описані вище. Щодо відсутності квитанції про оплату послуг адвоката, то суд зазначає, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи вже їх фактично сплачено стороною (вже є квитанції/платіжки), чи вони лише підлягають сплаті в майбутньому, на що неодноразово звертав увагу Верховний Суд у своїх постановах.

Однак, зважаючи на характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат та наданих послуг, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, усталеної практики у даній категорії справи, критерію необхідності та значимості процесуальних дій у справі, зважаючи на те, що витрати понесла юридична особа, по відношенню до якої відповідачка є слабшою стороною та є особою з інвалідністю ІІ групи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткової відмови у стягненні зазначеного розміру витрат та стягнення з відповідачки на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 2000 грн.

Зазначена сума, на переконання суду, є розумною та такою, що відображає реальність адвокатських витрат (їх дійсність та необхідність), з урахуванням складності справи, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги.

Водночас з огляду на те, що позовні вимоги задоволено частково, суд уважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1789,20 грн (2000,00 грн * 89,46 %), що пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. 258, 259, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 24758-06/2023 від 19 червня 2023 року у розмірі 31760,00 (тридцять одна тисячя сімсот шістдесят) гривень, із яких: 4000,00 гривень - заборгованість за наданим тілом кредиту, 27760,00 гривень - заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитними коштами, та 1789 (одну тисячу сімсот вісімдесят дев`ять) гривень 20 копійок витрат за надання професійної правничої допомоги.

Судовий збір у розмірі 2381 (дві тисячі триста вісімдесят одна) гривня 78 копійок компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" за рахунок держави в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "КРЕДИТ-КАПІТАЛ", місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28 4-й поверх, код ЄДРПОУ 35234236.

Відповідачка: ОСОБА_1 , зареєстрована в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя С.М. Монташевич