Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №213/2218/26 — Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/2218/26

Номер провадження 2/213/1635/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2026 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого – судді Попова В.В.,

секретар судового засідання – Куропятник І.О.,

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні, у залі судових засідань №14, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу №213/2218/26 за позовом ОСОБА_1 до Криворізької міської ради, третя особа Широківська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, за відсутності учасників справи,

у с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог.

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого вказує, що 11.05.2007 ОСОБА_2 , 1949 року народження на його ім`я склала заповіт на належне їй майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла та відкрилась спадщина на належне їй майно. Він є єдиним спадкоємцем за заповітом. Інших спадкоємців, які б мали право на обов`язкову частку у спадщині відповідно до ст. 1241 ЦК України, немає. Протягом визначеного строку він не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки пропустив вказаний строк з об`єктивних та поважних причин. Одразу після смерті спадкодавиці він продовжив фактично володіти та користуватися вказаною квартирою, здійснював заходи щодо її збереження, оплачував комунальні послуги та утримував майно у належному стані. Оскільки спадкодавиця за життя чітко висловила свою волю у заповіті, а він повністю взяв на себе тягар утримання майна, у нього сформувалося добросовісне помилкове переконання, що він фактично прийняв спадщину і додаткові реєстраційні дії в умовах війни не є терміновими. Таке переконання було добросовісним і свідчить про повну відсутність наміру відмовитися від своїх прав.

24.03.2026 він звернувся до Широківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області, де державним нотаріусом Горбаченко О.В. було заведено спадкову справу №90/2026. Проте, 06.04.2026 нотаріусом винесено постанову про відмову у

вчиненні нотаріальної дії, оскільки ним пропущено передбачений законодавством шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини. З огляду на те, що він є єдиним спадкодавцем у заповіті, а строк пропущено на незначний період (12 днів), просить визнати причини пропуску ним строку для прийняття поважними та визначити йому додатковий строк у три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Процесуальні дії у справі.

20.05.2026 позовна заява надійшла до суду.

25.05.2026 позовна заява прийнята до розгляду, провадження у справі відкрито. Розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження.

07.07.2026 ухвалою суду підготовче провадження закрито.

Інші процесуальні дії у справі судом не здійснювались.

Заяви, клопотання.

В судове засідання сторони не з`явились, позивач просив розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Представник відповідача, будучи повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, в судові засідання повторно не з`явився, про причини неявки не повідомив, правом на подання відзиву на позов не скористався, будь-яких заяв, клопотань від нього не надходило.

Третя особа пояснення щодо позову не надала.

За таких обставин суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, що відповідає положенням ч.4 ст.223 та ст.280 ЦПК України.

Фіксування судового засідання технічними засобами, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, не здійснювалась.

Фактичні обставини, встановлені судом.

11.05.2007 ОСОБА_2 склала заповіт на ім`я ОСОБА_1 , яким заповіла йому квартиру АДРЕСА_1 . Заповіт посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Петрушенком В.О. за №873.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Як видно із копії спадкової справи (номер у Спадковому реєстрі 75385696), заведеної після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , 24.03.2025 із заявою про прийняття спадщини за заповітом, який посвідчений приватним нотаріусом Петрушенко В.О. 11.05.2007 за №873 звернувся ОСОБА_1 .

ОСОБА_2 на день смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , станом на 12.09.2025 інші особи за вказаною адресою не зареєстровані.

06.04.2026 ОСОБА_1 повторно звернувся до Широківської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та постановою нотаріуса від 06.04.2026 йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , оскільки він пропустив строк для прийняття спадщини.

Зміст спірних правовідносин.

Викладеними обставинами відповідають спадкові правовідносини.

Норми права, які застосовує суд.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно із ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. ст. 1268, 1269 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.

Згідно із ст. 1270 цього Кодексу для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. До поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини мають відноситися причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не реалізував право на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкове майно, то правові підстави для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Верховний Суд у постанові від 20.03.2024 у справі 545/1231/23 зазначає, що правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини; 2) у спадкоємця були перешкоди для подання заяви для прийняття спадщини; 3) ці обставини визнані судом поважними.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2024 по справі №686/5757/23 зазначила, що з урахуванням фактичних обставин конкретної справи поважними причинами пропуску строку суд може визнати, зокрема: 1) тривалу хворобу спадкоємців; 2) велику відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем розташування спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України тощо.

Висновок суду.

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно із ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц).

У цивільних справах суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.

Стандарт доказування, тобто ступінь доведеності обставин справи сторонами є питанням досить складним для Суду, яке він вирішує у кожній справі окремо. Загальне правило, сформульоване у рішенні по справі Ireland v. the United Kingdom (5310/71, § 161, 18 January 1978) наступним чином: оцінюючи докази Суд застосовуватиме стандарт доказування «поза розумним сумнівом», але додає, що такий доказ може слідувати з співіснування достатньо сильних, чітких та узгоджених припущень або інших схожих неспростованих презумпцій факту. В цьому контексті поведінка Сторін при отриманні доказу також приймається до уваги.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26.06.2008 зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

З аналізу судової практики можна зробити висновок, що законодавством не передбачено вичерпного переліку причин, які визнаються судом поважними при розгляді питання про поновлення строку для прийняття спадщини.

Важливим фактором при віднесенні причини пропуску строку до поважної є наявність непереборних, об`єктивних та істотних труднощів, в результаті дії яких особа не змогла скористатися своїм правом на прийняття спадщини у встановлені строки.

За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість

Судом встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Кінцевий строк подання заяви на прийняття спадщини – 12.03.2026. Позивач звернувся із заявою про прийняття спадщини – 24.03.2026, тобто пізніше встановленого 6-ти місячного строку на 12 днів.

Згідно із правовим висновком, висловленим Верховним Судом України у Постанові від 06.09.2017 у справі №6-496цс17, під час вирішення питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно врахувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права. Свобода заповіту охоплює особисте здійснення заповідачем права на заповіт шляхом вільного волевиявлення, яке, будучи належно вираженим, підлягає правовій охороні і після смерті заповідача. Свобода заповіту як принцип спадкового права включає, серед інших елементів, також неодмінність поваги до волі заповідача та обов`язковість її виконання. Тобто, складаючи заповіт, спадкодавець виражає свою волю на набуття спадкоємцем права на визначене в ньому майно.

Отже, з урахуванням незначного часового проміжку між закінченням строку прийняття спадщини та зверненням позивача до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, послідовності дій позивача щодо звернення до нотаріуса та подання позовної заяви про встановлення додаткового строку, суд вважає доведеним, що причини пропуску строку для прийняття спадщини є поважними, а тому суд вважає необхідним визначити позивачу додатковий строк, тривалістю три місяці.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Отже, оцінив кожний доказ з точки зору їх належності та допустимості, а сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат.

Питання щодо розподілу судових витрат позивачем не порушувалось.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 13, 81, 89, 141, 263, 265, 274-279, 280-282 ЦПК України, суд

У х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Криворізької міської ради, третя особа Широківська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк – три місяці з моменту набрання законної сили цим рішенням, для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку - безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач – Криворізька міська рада, ЄДРПОУ 33874388, пл. Молодіжна, 1,

м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область.

Третя особа: Широківська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 02890848, вул. Соборна, 131, с-ще Широке, Криворізький район, Дніпропетровська область.

Дата складення повного тексту судового рішення – 10.09.2026.

Суддя В.В. Попов