Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №176/3393/25 — Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/3393/25

провадження №2/176/1767/26

РІШЕННЯ

Іменем України

10 вересня 2026 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Гусейнов К.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, -

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2025 року на адресу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.11.2013 року по 01.07.2025 року у сумі 56156 грн 81 коп., та судових витрат.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що квартира АДРЕСА_1 є приватною власністю відповідача ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі-продажу квартири №863 від 05.06.2013 року.

Згідно з рішенням Жовтоводського міськвиконкому №410/1 від 29.11.2000 року функції по збору платежів від населення за послуги гарячого водопостачання та опалення перейшли від ВЖРЕО м. Жовті Води до КП «Жовтоводськтепломережа».

Комунальним підприємством «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради на ОСОБА_1 було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .

01.11.2021 року між КП «Жовтоводськтепломережа» ЖМР та ОСОБА_1 був укладений індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії. Даний договір є публічний договір приєднання, укладений сторонами з урахуванням ст.ст.633,634,641,642 ЦК України з метою надання з метою надання послуг з постачання теплової енергії споживачу. Цей договір є опублікованим на офіційному сайті КП «Жовтоводськтепломережа» ЖМР.

При здійсненні розрахунку інфляційних нарахувань, трьох процентів річних те пені на заборгованість, утворену за несвоєчасне внесення плати за послугу з постачання теплової енергії, підприємство враховує вимоги постанови КМУ «Про деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» від 05.03.2022 року №206.

Невиконання відповідачем зобов`язань по оплаті в повному обсязі за послугу з постачання теплової енергії призвело до виникнення заборгованості, з урахуванням інфляційних нарахувань, трьох відсотків річних та пені. Таким чином, заборгованість ОСОБА_1 перед КП «Жовтводськтепломережа» ЖМР за надані послуги за період з 01.11.2013 року по 01.07.2025 року складає 56156,81 грн, з яких основний борг – 41586,23 грн, інфляційні нарахування – 11433,82 грн, три відсотки річних – 3133,23 грн та пеня – 0,53 грн. Враховуючи, що в добровільному порядку заборгованіcть за комунальні послуги не погашається, позивач змушений звернутися до суду та просить стягнути з ОСОБА_1 на користь КП «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.11.2013 року по 01.07.2025 року у сумі 56156,81 грн.

Заочним рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2025 року позов Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії було задоволено, стягнуто з відповідача ОСОБА_1 на користь КП «Жовтоводськтепломережа» заборгованість за послуги з постачанн ятеплової енергії за період з 01.11.2013 року по 01.07.2025 року в сумі 56156,81 грн, з яких: 41589,23 грн – сума основного боргу, 11433,82 грн – інфляційні нарахування, 3133,23 грн – 3% річних, 0,53 грн – пеня, а також судові витрати у розмірі 3028 грн.

Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 30 квітня 2026 року заочне рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2025 року у цивільній справі №176/3393/25 за позовом КП «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії було скасовано, розгляд справи постановлено провести в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Позивач про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін повідомлений належним чином, заперечень щодо розгляду справи без повідомлення сторін не подав.

Представник відповідача Бондар О.Г. направила до суду відзив на позовну заяву, в якому позов не визнала в повному обсязі, просила в його задоволенні відмовити.

У відзиві представник відповідача зазначає, що відповідач ОСОБА_1 набув право власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 05.06.2013 року, посвідченого державним нотаріусом Жовтоводської державної нотаріальної контори Морозюком В.О. за реєстровим № 863.

Згідно з п.9 договору купівлі-продажу продавець взяв на себе зобов`язання сплатити заборгованість з комунальних послуг, що існувала до моменту відчуження квартири.

До КП «Жовтоводськтепломережа» Відповідач звернувся у січні 2014 році, надавши копію договору купівлі-продажу. Заяву про переоформлення особового рахунку № НОМЕР_1 Відповідач подав 28.03.2014 року. З цього моменту й розпочалися договірні відносини між сторонами.

Представник відповідача звертає увагу суду, що позивач у позовній заяві просить стягнути заборгованість за період з 01.11.2013 р. по 01.07.2025 року у загальній сумі 56 156,81 грн (основний борг - 41 589,23 грн, інфляційні нарахування - 11 433,82 грн, 3% річних - 3 133,23 грн, пеня - 0,53 грн).

За поясненнями відповідача (письмові пояснення від 11.05.2026 року), у розрахунку позивача міститься так зване «сальдо на початок місяця» у сумі близько 4 804,14 грн заборгованості, нарахованої до 01.01.2014 р., тобто до набуття відповідачем права власності на квартиру та до переоформлення особового рахунку. Ця сума нараховувалась на попередніх співвласників — гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3 , і була передана КП «Жовтоводськтепломережа» згідно з рішенням Жовтоводського міськвиконкому № 410/1 від 29.11.2000 року.

Щодо фактичної якості послуги з постачання теплової енергії представник відповідача зазначає наступне. З опалювального сезону 2014/2015 рр. і до моменту перемикання системи теплопостачання у підвальному теплопункті будинку (восени 2024 року) теплова енергія належної якості у квартирі відповідача не подавалась. Температура повітря у квартирі впродовж усього опалювального сезону не перевищувала 15-17 °С, а в окремі періоди - 10-12°С, при нормативі не нижче + 18 °С.

Відповідно Правил надання послуг із централізованого опалення в даному випадку повинен бути перерахунок за послугу, а у разі температури +12°С взагалі не нараховуватися.

Представник відповідача зазначає, що внаслідок недостатньої температури стіни в квартирі були сирими, утворювалась пліснява. Спальня використовувалась відповідачем виключно як кладова; жила площа (вітальня, кухня, ванна) опалювалась електричними обігрівачами у вечірній, нічний та ранковий час.

Інспекційні візити контролерів КП «Жовтоводськтепломережа» у 2009-2012 рр. фіксували невідповідність температурного режиму нормативу та містили рекомендацію встановити додаткову батарею. Цю рекомендацію відповідач у 2014 році виконав за власний кошт, проте бажаного результату вона не дала.

У 2014 році відповідач здійснив за власний кошт капітальний ремонт квартири (заміна вікон на металопластикові, утеплення балкона, заміна ванни, унітазу, встановлення електробойлера на 100 л), а також відремонтував під`їзд з 1 по 3 поверхи, замінив вхідні двері, упорядкував придомову територію. Незважаючи на ці заходи, у наступному опалювальному сезоні теплопостачання залишилось неналежним.

Лише восени 2024 року після особистих переговорів відповідача з директором КП «Жовтоводськтепломережа» у теплопункті будинку (підвал) було замінено непридатні засувки, шибери та інші елементи, змінено напрямок руху теплоносія, після чого батареї у квартирі стали гарячими, а температура повітря — нормативною.

На думку представника відповідача, факт того, що нормативне тепло у квартирі з`явилось лише після ремонту в теплопункті у 2024 року, доводить, що до 2024 року послугу не було надано належної якості з технічних причин, що залежали виключно від виконавця, а не з вини відповідача.

Представник відповідача зазначає, що з лютого 2022 року відповідач ОСОБА_1 постійно перебуває на території Великої Британії як вимушений переселенець у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України.

Через стан здоров`я та з огляду на роботу директором ТОВ «Енергопрогрес» відповідач і раніше, з 2014-2015 рр., тривалий час перебував у м.Києві. За усним розпорядженням директора КП «Жовтоводськтепломережа» Донченка С.О., оформленим вих. № 29-т від 02.09.2022 р. у відповідь на письмове звернення гр. ОСОБА_4 (вх. № 148-ж від 31.08.2022 р.), сусідці ОСОБА_4 (мешканці кв. АДРЕСА_2 та самостійно оплачувати поточні комунальні послуги, у тому числі теплопостачання, від свого імені. Платежі гр. ОСОБА_4 на користь КП «Жовтоводськтепломережа» здійснювались регулярно з чітким зазначенням призначення платежу.

Згідно з оновленим розрахунком заборгованості позивача станом на 23.04.2026 року, загальна сума сплачених платежів становить 51 883,33 грн. Усі ці платежі мали призначення «за поточний місяць» і, на думку представника відповідача, повинні були зараховуватись саме на поточний період опалювального сезону. Натомість позивач протиправно перенаправляв ці платежі на погашення нарахувань попередніх періодів, формуючи постійну видимість «заборгованості», незважаючи на фактичну поточну оплату.

Право власності відповідача на спірну квартиру виникло 05.06.2013 року, а особовий рахунок переоформлений на відповідача — 28.03.2014 року. На думку представника відповідача, до цих дат жодних правових підстав для нарахування на відповідача плати за послуги з постачання теплової енергії не існувало. Крім того, представник відповідача заявив про застосування строків позовної давності та просив виключити з предмета позову нарахування за період з 01.11.2013 по 28.02.2017 включно, а також нараховані на зазначену заборгованість інфляційні втрати та 3% річних.

Від представника позивача на адресу суду надійшли додаткові пояснення у справі, в яких представник КП «Жовтоводськтепломережа» звертає увагу суду, що відповідач регулярно частково сплачував заборгованість, що є по суті прериванням позовної давності та визнанням заборгованості. Таким чином, позивач заперечує та не визнає доводи відповдіача про застосування строку позовної давності та просить позов задовольнити.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, вважає що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.08.2025 року, що відповідачу ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу квартири №863 від 05.06.2013 року належить квартира за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.17,19).

28.01.2014 року ОСОБА_1 звернувся до КП «Жовтоводськтепломережа» із заявою, в якій просив переоформити особовий рахунок № НОМЕР_1 на його ім`я у зв`язку з придбанням квартири. В заяві зазначив, що з сумою боргу 5526,9 грн ознайомлений (а.с.18).

Згідно з рішенням №410/1 від 29.11.2000 року функції по збору платежів за послуги гарячого водопостачання та опалення від Жовтоводського виробничого житлово-експлуатаційного об`єднання та виробничого об`єднання житлово-комунального господарства перейшли безпосередньо виробнику цих послуг - КП «Жовтоводськтепломережа» (а.с.20).

Відповідач ОСОБА_1 , будучи власником квартири, за надані послуги з постачання теплової енергії сплачував не в повному обсязі. У зв`язку з цим, за період з 01.11.2013 року по 01.07.2025 року виникла заборгованість в розмірі 41589,23 грн. Дана заборгованість підтверджується розрахунком заборгованості по о/р № НОМЕР_1 (а.с.7-11).

З наданого розрахунку вбачається, що сальдо станом на 01.10.2013 року складає 0,00 грн, тобто позивачем заявлені вимоги про стягнення заборгованості, яка утворилась після набуття ОСОБА_1 права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно з частиною 2 п.5 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до п.п.5 п.45 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених Постановою КМУ від 21.08.2019 року №830, індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надану послугу за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, та вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, в якому, серед інших прав та обов`язків сторін, на боржника покладено виключно певний обов`язок з оплати житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч.1 ст. 509 ЦК України) – вимагати сплату грошей за надані послуги.

Отже, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія частини другої ст. 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Закріплена в пункті 10 частини другої ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у ч.2 ст. 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Верховним Судом України в листі №62-97 від 03.04.1997 року надані рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ.

Відповідно до розрахунку інфляційних витрат, 3% річних та пені, здійсненого позивачем у зв`язку з невиконанням з боку відповідача обов`язку щодо оплати за надані послуги, інфляційні нарахування за період з 01.11.2013 року по 01.07.2025 року складають 11433,82 грн, 3% річних складають 3133,23 грн та пеня складає 0,53 грн (а.с.12-16).

При цьому, суд погоджується з розрахунком заборгованості, зробленим позивачем та вважає, що він відповідає вимогам закону.

Разом з тим, безпідставними є доводи відповідача про те, що до спірних правовідносин необхідно застосувати наслідки спливу строку позовної давності, з огляду на наступне.

За статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Частиною 4 статті 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Частинами 1, 5 статті 261 ЦК України зазначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Позовна давність, відповідно до частини 1 статті 260 ЦК України, обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (ч.ч.2,3 статті 264 ЦК України). Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (ч.3 ст.264 ЦК України).

Аналіз зазначених норм цивільного права визначає, що за щомісячними платежами перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, в період з листопада 2013 року по липень 2025 року відповідачем періодично частково здійснювалась оплата за надані послуги з теплової енергії, навіть в період не нарахування позивачем такої оплати. При цьому останній платіж відповідачем був здійснений в квітні 2025 року на суму 2194 грн, а отже вказані дії свідчать про визнання відповідачем свого обов`язку щодо сплати наданих послуг.

Таким чином, часткова оплата за надані послуги з теплової енергії здійснювалась відповідачем навіть тоді, коли позивачем не нараховувалась плата за надані послуги з теплової енергії, що свідчить про визнання відповідачем свого обов`язку щодо сплати наданих послуг за минулий період.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, можуть належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 9 листопада 2018 року у справі № 911/3685/17.

У постанові ВП ВС від 24.04.2019 по справі № 523/10225/15-ц (14-159цс19) вказано, що відповідно до частин першої, третьої статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку; після переривання перебіг позовної давності починається заново. Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання. До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть з урахуванням конкретних обставин справи належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, сума заборгованості за послуги постачання теплової енергії у розмірі 41589 грн 23 коп. виникла за період з листопада 2013 року по липень 2025 року, та частково сплачувалась відповідачем впродовж зазначеного періоду, з останньою сплатою суми заборгованості в квітні 2025 року.

З урахуванням наведеного вище суд вважає, що строк позовної давності переривався вчиненням відповідачем дій по оплаті послуг з постачання теплової енергії, що мали регулярний характер, у зв`язку з чим строк позовної давності станом на момент подання позову до суду 28.08.2025 року позивачем не пропущено.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 з 13.09.2019 року.

Однак, суд не приймає до уваги твердження представника відповідача про те, що ОСОБА_1 не проживав в спірній квартирі, оскільки доказів припинення права власності суду не надано. Крім того, згідно правової позиції, викладеної в Постанові Верховного суду України по справі 757/29813/17-ц, провадження № 61-2066св19: «Непроживання Відповідача у квартирі, яка належить їй на праві власності, та факт відсутності її реєстрації у цій квартирі не звільняє Відповідача, як власника квартири, від обов`язку нести витрати по оплаті житлово-комунальних послуг, які були надані».

Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, суд вважає, що позивачем підтверджено належними та допустимим доказами факт користування відповідачем наданими позивачем послугами з теплопостачання, підтверджено заборгованість за надані послуги.

Крім того, згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6).

Враховуючи зазначене, доводи представника відповідача про те, що позивачем КП «Жовтоводськтепломережа» надавались послуги неналежної якості, суд не приймає до уваги, оскільки докази на підтвердження зазначених обставин матеріали справи не містять. Заява власниці квартири АДРЕСА_5 ОСОБА_5 , яку представник відповідача просить суд врахувати як доказ надання послуг неналежної якості, не є належним та допустимим доказом щодо якості наданих послуг. Докази, що такий факт мав місце та був оформлений в порядку претензій споживачів, який передбачено ст.27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" - матеріали справи не містять. Доводи представника відповідача щодо визнання обставин, для з`ясування яких нею поставлено чотири питання позивачу в порядку ч.3 ст.93 ЦПК України судом відхиляються, оскільки ці питання не стосуються обставин, що мають значення для справи та не спростовують вимоги закону про зобов`язання відповідача як власника утримувати належне йому майно та як індивідуального споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за період з 01.11.2013 року по 01.07.2025 року за надані послуги з постачання теплової енергії в сумі 56156,81 грн, з яких основний борг – 41589,23 грн, інфляційні нарахування – 11433,82 грн, три відсотки річних – 3133,23 грн та пеня – 0,53 грн.

Відповідно до ст. 133,141 ЦПК України із відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що складає 3028 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 526, 625 ЦК України та згідно ст.ст. ст.ст. 131, 141, 247, 263-265, 273, 280-282, 287, 288, 354-355 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Позов Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , на користь Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради, код ЄДРПОУ 23645975, р/рахунок IBAN: НОМЕР_3 в АТ «Укрсиббанк», МФО 351005, заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.11.2013 року по 01.07.2025 року в сумі 56156 (п`ятдесят шість тисяч сто п`ятдесят шість) гривень 81 коп., з яких основний борг – 41589,23 грн, інфляційні нарахування – 11433,82 грн, три відсотки річних – 3133,23 грн та пеня – 0,53 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , на користь Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради, код ЄДРПОУ 23645975, р/рахунок IBAN: НОМЕР_3 в АТ «Укрсиббанк», МФО 351005, судовий збір у розмірі 3028 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області Кімал ГУСЕЙНОВ