Рішення від 03 вересня 2026 р. у справі №210/2412/26 — Металургійний районний суд міста Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

Справа № 210/2412/26

Провадження № 2/210/1615/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04 вересня 2026 року

Металургійний районний суд міста Кривого Рогу в складі: головуючого судді Чайкіної О.В., за участю секретаря судового засідання Комбарової Д.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, без проведення судового засідання, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальності «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Зміст позовних вимог

Позовна заява обґрунтована тим, що 01.10.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5008758 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»

ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», свої зобов`язання за Кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку Позичальник вказав при оформленні кредиту.

29.07.2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «CВЕА ФІНАНС» було укладено договір факторингу №01.02-27/25.

Станом на дату складання позовної заяви заборгованість за Договором №5008758 від 01.10.2024 року становить 129847,76 грн., з яких заборгованість за сумою кредиту - 34999,97 грн., заборгованість по відсотках - 77347,79 грн., пеня, штраф - 17500,00 грн., комісія - 0,00 грн.

28.10.2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір №1860987 про надання споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», свої зобов`язання за Кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку Позичальник вказав при оформленні кредиту.

30.06.2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено договір факторингу № 01.02-18/25.

Станом на дату складання позовної заяви заборгованість за Договором №1860987 від 28.10.2024 року становить 34199,98 грн., з яких заборгованість по тілу - 9999,98 грн., заборгованість по відсотках - 19200 грн., пеня - 5000 грн.

В зв`язку з цим, посилаючись на норми ЦК України, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у вищенаведеному розмірі та понесені ним судові витрати у справі.

Аргументи сторін

Відповідач скерував відзив на позов, у якому вказав, що повністю не визнає пред`явлені позовні вимоги, заперечує проти задоволення позову. Ніяких кредитів не укладав та нічого не підписував. У кредитному договорі №5008758 від 01.10.2024 року відсутній його підпис. ТОВ «СВЕА ФІНАНС не мають права створювати ЕЦП. Запевняє, що звертався до кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг ПТ КБ «Приватбанк» з метою отримання ЕЦП, але не використовував його, щоб укласти кредитний договір. В жодному документі, наданому позивачем, не має його підписів, ні фізичних, ні електронних ЕЦП. Через що вбачається, що всі документи, в тому числі розрахунки заборгованості, ставки по відсоткам, умови та правила надання позики зроблені в односторонньому порядку позивачем в особистих інтересах. Відсутні документи, які підтверджують повідомлення про намір вчинення повних дій. ТОВ «СВЕФ ФІНАНС» здійснювали правочини, переуступку боргу з грубими порушеннями чинного законодавства, а самі всі дії здійснені в односторонньому порядку без повідомлення іншої сторони. Просив відмовити у задоволені позову в повному обсязі.

Відповідь на відзив на позовну заяву до суду не надходила.

Фактичні обставини справи встановлені судом

Щодо кредитного договору №5008758

ОСОБА_1 було здійснено реєстрацію в Інформаційно-телекомунікаційній системі Первісного кредитора і заповнено електронну заявку на отримання споживчого кредиту на сайті ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» в мережі Інтернет. ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» 01.10.2024 року направило ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір №5008758 у вигляді розміщення в особистому кабінеті Позичальника на сайті повного тексту кредитного договору (за обраними Позичальником в процесі оформлення параметрами терміну і суми кредиту).

В процесі заповнення заявки і реєстрації особистого кабінету Позичальником Первісний кредитор здійснив ідентифікацію і верифікацію особи в порядку. Таким чином особу, що вчиняла дії в Інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора (особистому кабінеті на сайті https://credit7.ua/), було однозначно встановлено як ОСОБА_1 .

01.10.2024 року Позичальник, після ознайомлення з пропозицією укласти електронний договір (офертою) у формі Договору, який містить усі істотні умови, погодився із умовами договору шляхом натискання відповідної кнопки в ІТС Первісного кредитора. Зі своєї сторони ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» направило 01.10.2024 року о 09:39:25 год. ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему на номер телефону НОМЕР_2 (що було зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті) одноразовий ідентифікатор 71482, котрий в свою чергу Боржником було 01.10.2024 року о 09:40:16 року введено/відправлено Первісному кредитору у відповідному розділі ІТС, чим він прийняв (акцептував) пропозицію (оферту) щодо укладання Договору №5008758 , на умовах визначених офертою.

Таким чином, 01.10.2024 09:43:14 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір №5008758.

Відповідач ОСОБА_1 підписав договір №5008758 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, додаток №1, додаток №2 та паспорт споживчого кредиту підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 71482через телекомунікаційну систему на номер телефону НОМЕР_2 .

За умовами договору Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі – кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Тип кредиту – кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 35000,00 гривень. Строк кредитування (строк, на який надається кредит): 360 днів. Стандартна процента ставка становить 1,00% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування, вказаного в п.1.3 цього Договору. Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_3 . Сторони домовилися, що повернення (виплата) кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з Графіком платежів.

Відповідно до зазначеного Договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА»: на суму 35000.00 грн. Номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК» - bf9717e5-6f06-485c-93b1-4b9b18500876. Номер транзакції в системі ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» – 50087581727764926. Session ID – 027187261943. Сайт торгівця - https://credit7.ua. Код авторизації – 895050. Банк-еквайр - АТ «ПУМБ». Дата і час створення - 2024-10-01 09:42:07. Дата і час прийняття в роботу - 2024-10-01 09:42:10. Дата і час виконання - 2024-10-01 09:42:11. Призначення платежу: зарахування на картку, ЕПЗ 4441111144448242.

За розрахунком заборгованості за кредитним договором загальна сума заборгованості складає 129847,76 грн., з яких: заборгованість за сумою кредиту 34999,97 грн., заборгованість по відсотках 77347,79 грн., пеня, штраф 17500,00 грн., комісія 0,00 грн.

Також з розрахунку заборгованості відповідачем ОСОБА_1 сплачено 28349.50 грн., з яких 0,03 грн. зараховано в тіло кредиту, а 28349,47 грн. зараховано за нараховані відсотки.

Отже в судовому засіданні беззаперечно встановлено, що відповідач ОСОБА_1 уклав кредитний договір на суму 35000 грн., яку отримав в той же день шляхом перерахування коштів на його особисту картку № НОМЕР_4 .

29.07.2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «CВЕА ФІНАНС» було укладено договір факторингу №01.02-27/25, за умовами якого фактор Клієнт відступає (передає) Фактору Права вимоги, а Фактор набуває Права вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення Прав вимог Фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки встановлені цим Договором.

Права вимоги відступаються (передаються) в розмірі Заборгованостей, що зазначений у пункті 2.2 цього Договору на дату відступлення з правом подальшого нарахування (отримання) майбутніх процентів, штрафних санкцій, комісій та інших платежів, що передбачені Кредитними договорами.

Для підтвердження наявності та дійсності Прав вимоги, Клієнт зобов`язується передати Фактору Документацію в порядку та строки, що передбачені цим Договором.

Права Вимоги переходять до Фактора з моменту надходження грошових коштів в повному обсязі в розмірі, визначеному в п. 4.1 Договору, на рахунок Клієнта, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх заборгованості. Разом з Правами вимоги Фактору переходять всі інші пов`язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав та передбачені цим Договором.

Сторони домовились, що Фінансування (ціна Договору) складає 2 949 879,15 (Два мільйони дев`ятсот сорок дев`ять тисяч вісімсот сімдесят дев`ять) гривень 15 коп.

Сума фінансування по кожному окремому Боржнику, визначається у Додатку 1 до цього Договору.

Фактор сплачує Клієнту Фінансування, шляхом перерахування Клієнту грошових коштів у сумі, що зазначена у пункті 4.1 цього Договору, на рахунок Клієнта, вказаний в Розділі 15 цього Договору, протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту підписання Сторонами цього Договору.

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін (у формі електронного документу) і діє 3 (три) роки після його укладення, але не менше, ніж до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Для підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зі сторони Позивача до позовної заяви додається Платіжна інструкція№ 10133 від 30 липня 2026 року, призначення платежу: Оплата фінансування зг. Договору факторингу №01.02-27/25 від 29.07.2025 без ПДВ.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників До Договору Факторингу №01.02-27/25 від «29» липня 2025 року ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло права грошової вимоги за кредитним договором 5008758 до Відповідача ОСОБА_1 в сумі 129847,76 грн.

Враховуючи наведені обставини, в судовому засіданні встановлено, що в ході передачі прав вимоги за факторинговим договором, право вимоги за кредитним договором №5008758 перейшло до ПозивачаТОВ СВЕА ФІНАНС», що свідчить про факт отримання права грошової вимоги до Відповідача.

Щодо кредитного договору №5008758

ОСОБА_1 було здійснено реєстрацію в Інформаційно-телекомунікаційній системі Первісного кредитора і заповнено електронну заявку на отримання споживчого кредиту на сайті ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» в мережі Інтернет. ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» 28.10.2024 року направило ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір №1860987 у вигляді розміщення в особистому кабінеті Позичальника на сайті повного тексту кредитного договору (за обраними Позичальником в процесі оформлення параметрами терміну і суми кредиту).

В процесі заповнення заявки і реєстрації особистого кабінету Позичальником Первісний кредитор здійснив ідентифікацію і верифікацію особи в порядку. Таким чином особу, що вчиняла дії в Інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора (особистому кабінеті на сайті https://credit7.ua/), було однозначно встановлено як ОСОБА_1 .

28.10.2024 року Позичальник, після ознайомлення з пропозицією укласти електронний договір (офертою) у формі Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який містить усі істотні умови, і маючи технічну можливість відмовитися від підписання договору, виразив однозначну згоду із умовами договору шляхом натискання відповідної кнопки в ІТС Первісного кредитора. Зі своєї сторони ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» направило 28.10.2024 року о 10:56:55 год. ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему на номер телефону НОМЕР_2 (що було зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті) одноразовий ідентифікатор Т365, котрий в свою чергу Боржником було 28.10.2024 року о 10:57:10 год. введено/відправлено Первісному кредитору у відповідному розділі ІТС, чим він прийняв (акцептував) пропозицію (оферту) щодо укладання Договору №1860987 про надання споживчого кредиту, на умовах визначених офертою.

Таким чином, 28.10.2024 року о 10:59:15 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір №1860987.

Відповідач ОСОБА_1 підписав договір №1860987 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, додаток №1, додаток №2 та паспорт споживчого кредиту підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором Т365через телекомунікаційну систему на номер телефону НОМЕР_2 .

За умовами договору Товариство надає Споживачу кошти у кредит в національній валюті України – гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 10 000,00 гривень. Тип кредиту – кредит. Строк кредиту - 360 дні (в)(день). Стандартна процентна ставка становить 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору. 1.6. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби. Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 . Проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод “факт/факт”. Договір діє з моменту його підписання електронними підписами Сторін і до строку, вказаного в п.1.3.Договору (включно), а у випадку, якщо після закінчення вказаного строку, за Договором будуть наявні невиконані грошові зобов`язання, Договір продовжує діяти до повного виконання Споживачем зобов`язань за ним.

Відповідно до зазначеного Договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ»: на суму 10000.00 грн. Номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК» - 14c63a4b-b343-47a6-8ccc-a3f87f756cd8. Номер транзакції в системі ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» – 3b889561a7054382754c554ca505651f. Session ID – 027714377805. Сайт торгівця - http://selfiecredit.com.ua. Код авторизації – 165091. Банк-еквайр - АТ «ПУМБ». Дата і час створення - 2024-10-28 10:59:13. Дата і час прийняття в роботу - 2024-10-28 10:59:15. Дата і час виконання - 2024-10-28 10:59:16. Призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 .

За розрахунком заборгованості за кредитним договором загальна сума заборгованості складає 34199,98 грн., з яких заборгованість по тілу 9999,98 грн., заборгованість по відсотках 19200 грн., пеня 5000 грн.

Також з розрахунку заборгованості відповідачем ОСОБА_1 сплачено 5400.02 грн., з яких 0,02 грн. зараховано в тіло кредиту, а 5400 грн. зараховано за нараховані відсотки.

Отже в судовому засіданні беззаперечно встановлено, що відповідач ОСОБА_1 уклав кредитний договір на суму 10000 грн., яку отримав в той же день шляхом перерахування коштів на його особисту картку № НОМЕР_4 .

30.06.2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено договір факторингу №01.02-18/25, за умовами якого фактор Клієнт відступає (передає) Фактору Права вимоги, а Фактор набуває Права вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення Прав вимог Фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки встановлені цим Договором.

Права вимоги відступаються (передаються) в розмірі Заборгованостей, що зазначений у пункті 2.2 цього Договору на дату відступлення з правом подальшого нарахування (отримання) майбутніх процентів, штрафних санкцій, комісій та інших платежів, що передбачені Кредитними договорами.

Для підтвердження наявності та дійсності Прав вимоги, Клієнт зобов`язується передати Фактору Документацію в порядку та строки, що передбачені цим Договором.

Права Вимоги переходять до Фактора з моменту надходження грошових коштів в повному обсязі в розмірі, визначеному в п. 4.1 Договору, на рахунок Клієнта, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх заборгованості. Разом з Правами вимоги Фактору переходять всі інші пов`язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав та передбачені цим Договором.

Сторони домовились, що Фінансування (ціна Договору) складає 4 268 802 (Чотири мiльйони двiстi шiстдесят вiсiм тисяч вiсiмсот двi ) гривні 76 копійок, без ПДВ.

Фактор сплачує Клієнту Фінансування, шляхом перерахування Клієнту грошових коштів у сумі, що зазначена у пункті 4.1 цього Договору, на рахунок Клієнта, вказаного в Розділі 14 цього Договору, протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання Сторонами цього Договору.

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін (у формі електронного документу) і діє протягом 1-го (одного) року після його укладення, але не менше, ніж до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Для підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» зі сторони Позивача до позовної заяви додається Платіжна інструкція№ 10109 від 01 липня 2026 року, призначення платежу: Оплата фінансування зг. Договору факторингу №01.02-18/25 від 30.06.2025 без ПДВ.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників До Договору Факторингу №01.02-18/25від 30.06.2025року ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло права грошової вимоги за кредитним договором №1860987 до Відповідача ОСОБА_1 в сумі 34 199,98 грн.

Враховуючи наведені обставини, в судовому засіданні встановлено, що в ході передачі прав вимоги за факторинговим договором, право вимоги за кредитним договором №1860987 перейшло до ПозивачаТОВ СВЕА ФІНАНС», що свідчить про факт отримання права грошової вимоги до Відповідача.

Мотивувальна частина

Позиція суду та застосовані норми права

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стаття 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір,в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів,виконання робіт або надання послуг кожному,хто до неї звернеться(роздрібна торгівля,перевезення транспортом загального користування,послуги зв`язку,медичне,готельне,банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

З матеріалів справи встановлено, що кредитні договори №5008758 від 01.10.2024 року та №1860987 від 28.10.2024 року укладено в електронній формі, тому на них поширюються вимоги Закону України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Згідно п.п. 5, 7 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов`язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред`явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи (ч.ч. 1-4, 6-8, 11-13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Істотні умови такого договору встановлені ст.ст. 1048-1052, 1054 ЦК України, і до них належать: мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, порядок зміни і припинення дії договору, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору.

Встановлено, що 01.10.2024 року о 09:43:14 год. між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір №5008758. Відповідач ОСОБА_1 підписав договір №5008758 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, додаток №1, додаток №2 та паспорт споживчого кредиту підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 71482 через телекомунікаційну систему на номер телефону НОМЕР_2 .

28.10.2024 року о 10:59:15 год. між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір №1860987. Відповідач ОСОБА_1 підписав договір №1860987 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, додаток №1, додаток №2 та паспорт споживчого кредиту підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором Т365 через телекомунікаційну систему на номер телефону НОМЕР_2 .

Згідно із ч. 2. ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок повернути кредит частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини Кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів.

Всупереч умовам кредитних договорів, відповідач не виконав своїх зобов`язань.

Висновки суду

Відповідно до частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі, у тому числі в електронній формі. Згідно з частиною другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, у листах, повідомленнях, якими обмінялися сторони, або якщо воля сторін виражена за допомогою електронних засобів зв`язку чи іншої інформаційно-телекомунікаційної системи.

Правовідносини щодо укладення електронних договорів у сфері електронної комерції врегульовані, зокрема, Законом України «Про електронну комерцію».

Законодавство не містить загальної вимоги про обов`язкове скріплення кожного електронного кредитного договору саме кваліфікованим електронним підписом особи як необхідної умови його укладення чи дійсності. Тому саме по собі посилання відповідача на відсутність на договорі його ЕЦП (КЕП) не свідчить про те, що такий договір не був укладений або не породжує для його сторін відповідних прав та обов`язків.

Водночас згідно з пунктом 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

За своїм змістом такий підпис є пін-кодом - алфавітно-цифровою послідовністю, яку отримує особа, що авторизувалася в інформаційно- телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції.

Підпис одноразовим ідентифікатором - це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. Після отримання ця комбінація має бути введена особою в спеціальне поле на веб-сторінці, і фактично її введення прирівнюється до підписання договору з боку авторизованої особи.

Отже, законодавством прямо передбачено можливість підписання електронного договору одноразовим ідентифікатором, а тому доводи відповідача про те, що електронний кредитний договір може бути чинним виключно за умови його підписання електронним цифровим або кваліфікованим електронним підписом, ґрунтуються на неправильному розумінні положень законодавства.

Підпис одноразовим ідентифікатором є одним із видів електронних підписів.

У постанові ВС КЦС від 04 лютого 2026 року в справі № 758/14925/23, провадження № 61-4523св25, зазначається: "Якщо порівнювати електронний підпис одноразовим ідентифікатором із іншими видами електронних підписів (КЕП та УЕП), то основною і єдиною вимогою до першого є забезпечення ідентифікації особи підписувача, тоді як вимоги до КЕП і УЕП стосуються також забезпечення цілісності і незмінюваності даних, що ними підписуються. Тому КЕП і УЕП з технічної точки зору прикріплюються до підписуваних ними даних так, що факт їх використання є очевидним - таке використання змінює формат підписуваного файлу і вимагає застосування спеціальних програмних засобів для перевірки цих підписів і відкриття підписаного з їх допомогою файлу. Натомість електронний підпис одноразовим ідентифікатором не обов`язково повинен поєднуватися із підписуваними ним даними певним чином - він може додаватися до них у будь-який спосіб. Головне, щоб спосіб його додавання до підписаних даних надавав можливість установити, що за його допомогою були підписані ті чи інші дані особою, яка в них указана в якості підписувача.

У разі використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором цей ідентифікатор може бути прикріплений до даних, які ним підписуються, в будь-якій формі і в будь-який спосіб, який надає змогу установити, що за його допомогою були підписані ті чи інші дані саме тією особою, яка в них указана в якості підписувача. Цей ідентифікатор технічно може існувати окремо від підписуваних за його допомогою даних, однак логічно з ними поєднуватися, що може бути встановлено при огляді інформаційно-комунікаційної системи особи, яка згенерувала і надіслала одноразовий ідентифікатор підписувача. Факт поєднання одноразового ідентифікатора з підписаними за його допомогою даними може підтверджуватися тим, що: (а) особа, яка підписала ті чи інші дані, певним чином ідентифікувалася в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта елеткронної комерції, і залишила там свої контактні дані; (б) особа отримала цей ідентифікатор за тими контактними даними, які лишила, і ввела цей ідентифікатор у спеціально відведене поле; (в) ці дії особи були пов`язані саме з її наміром укласти певний договір, що може підтверджуватися тим, що текст договору або посилання на нього візуально розміщувалися поряд із тими полями, в які мав бути введений одноразовий ідентифікатор."

Фактично, оскільки законодавство не вимагає, щоб електронні договори підписувалися тими видами підпису, які забезпечують незмінюваність їхнього змісту (КЕП або УЕП), питання щодо дотримання письмової форми при їх вчиненні зводиться до того, чи можна вважати зміст цих договорів зафіксованим (вимога частини першої статті 207 ЦК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 червня 2023 року у справі № 916/3027/21 (провадження № 12-8гс23) зауважувала, що процесуальний закон чітко регламентує можливість та порядок використання інформації в електронній формі (у тому числі текстових документів, фотографій тощо, які зберігаються на мобільних телефонах або на серверах, в мережі Інтернет) як доказу у судовій справі. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, у якій учасник справи має право подати електронний доказ (частина третя статті 96 ГПК України), який, у свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (пункт 1 частини другої статті 73 ГПК України).

Аналогічні процесуальні положення закріплені у пункті 1 частини другої статті 76 ЦПК України та частині третій статті 100 ЦПК України.

Як встановлено судом, 01 жовтня 2024 року ОСОБА_1 здійснив реєстрацію в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та заповнив електронну заявку на отримання споживчого кредиту на сайті первісного кредитора. Під час реєстрації та заповнення заявки відповідачем було зазначено номер мобільного телефону НОМЕР_2 , на який у подальшому було направлено одноразовий ідентифікатор для підтвердження укладення договору.

01 жовтня 2024 року відповідач, після ознайомлення з умовами запропонованого договору, здійснив у інформаційно-телекомунікаційній системі дію щодо прийняття пропозиції про укладення договору шляхом натискання відповідної кнопки. Після цього ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» о 09 год. 39 хв. 25 сек. направило на зазначений відповідачем номер телефону одноразовий ідентифікатор 71482, який відповідач о 09 год. 40 хв. 16 сек. ввів у відповідному розділі інформаційно-телекомунікаційної системи та направив первісному кредитору.

Крім того, 28 жовтня 2024 року ОСОБА_1 здійснив реєстрацію в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та заповнив електронну заявку на отримання споживчого кредиту на сайті первісного кредитора. Під час реєстрації та заповнення заявки відповідачем було зазначено номер мобільного телефону НОМЕР_2 , на який у подальшому було направлено одноразовий ідентифікатор для підтвердження укладення договору.

28 жовтня 2024 року відповідач, після ознайомлення з умовами запропонованого договору, здійснив у інформаційно-телекомунікаційній системі дію щодо прийняття пропозиції про укладення договору шляхом натискання відповідної кнопки. Після ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» о 10:56:55 год. направило на зазначений відповідачем номер телефону одноразовий ідентифікатор Т365, який відповідач о 10:57:10 год. ввів у відповідному розділі інформаційно-телекомунікаційної системи та направив первісному кредитору.

Таким чином, використання відповідачем одноразових ідентифікаторів 71482 та Т365 було не формальною дією, а способом підтвердження його волевиявлення на укладення електронного договору на запропонованих умовах.

У справі наявна сукупність послідовних та взаємопов`язаних дій, вчинених від імені відповідача, які підтверджують його волевиявлення на укладення Договорів, а саме: реєстрація в інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора, заповнення заявки на отримання кредиту, зазначення номера мобільного телефону, проходження передбаченої процедури ідентифікації та верифікації, ознайомлення з умовами договору, підтвердження згоди з ними, отримання на зазначений номер телефону одноразового ідентифікатора, введення такого ідентифікатора в інформаційно-телекомунікаційній системі, отримання кредитних коштів та подальше здійснення платежів за договором.

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів на спростування зазначених обставин, зокрема доказів того, що реєстрацію в інформаційно-телекомунікаційній системі, подання заявки на отримання кредиту, використання одноразового ідентифікатора або отримання кредитних коштів здійснювала інша особа, або що відповідні дії були вчинені без його відома чи волі. Так само відповідачем не спростовано факту отримання ним кредитних коштів та здійснення платежів на виконання умов спірного договору.

За таких обставин суд доходить висновку, що сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов кредитного договору, відповідач належним чином підтвердив своє волевиявлення на його укладення шляхом використання одноразового ідентифікатора, а договір укладено у письмовій (електронній) формі у порядку, передбаченому законодавством.

Більше того, поведінка відповідача після укладення договорів також підтверджує факт прийняття ним умов кредитування. Як вбачається з розрахунків заборгованості, відповідачем здійснювалися платежі за кредитним договорами, що свідчить про фактичне виконання ним договірних зобов`язань та узгоджується з його статусом позичальника за спірним договором.

Слушним є розрахунок сторони Позивача, який відповідає умовам викладеним у кредитних договорах, а саме нарахування відсотків здійснюється за такою формулою:

за кредитним договором №5008758 відсотки складають 77347,79 грн., з розрахунку:

105697,26 грн. (9800 грн. (35000 х 1% х 28 днів) + 95897,26 грн. (34999,99 х 1% х 274 днів) - 28349,50 грн. (сплачені відсотки відповідачем ОСОБА_1 ).

за кредитним договором №1860987 відсотки складають 19200 грн., з розрахунку:

24600 грн. (10000 х 1% х 246 днів) – 5400 грн. (сплачені відсотки відповідачем ОСОБА_1 ).

Розрахунок боргу, наданий позивачем, є обґрунтованим, відповідачем не спростований.

Також суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1082 ЦК України, передбачено Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомлені визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно з Правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну - кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення кредитних заборгованостей по Договором, доказів протилежного стороною відповідача суду не представлено

За змістом ст.ст. 525, 599, 610, 612 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином. Порушенням зобов`язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Матеріали справи підтверджують факт неналежного виконання відповідачкою умов договору, зокрема — систематичну несплату заборгованості, внаслідок чого утворилась сума боргу, зазначена у позовній заяві.

Оскільки ТОВ «СВЕА ФІНАНС» є правонаступником всіх прав та зобов`язань ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «CВЕА ФІНАНС», відповідач ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань по поверненню кредиту та сплаті боргу та відсотків не виконав, в строки, передбачені графіком погашення кредиту, кредит та відсотки за його користування не сплатив, чим порушив вимоги договору, тому суд вважає необхідним стягнути зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за кредитними договорами №5008758 від 01.10.2024 року та №1860987 від 28.10.2024 року.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зупинитись на наступному.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

24.02.2022 року Верховна Рада України затвердила Указ Президента України Про введення воєнного стану в Україні №64/2022. Воєнний стан в Україні введено на всій території України та діє до теперішнього часу.

Відповідно до пункту 18 розділу Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 Цивільного кодексу України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок, щодо аналізу п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 року у справі №910/10901/23, який, відповідно до положень ч.4 ст.263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.

Не заслуговують на увагу пояснення викладена позивачем у позовній заяві, а саме що на підставі внесених змін до Закону України «Про споживче кредитування», за договорами укладеними з 24.01.2024 року кредиторам дозволено здійснювати нарахування неустойки (штрафу та пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов`язань. Оскільки Кредитні договори №5008758 від 01.10.2024 року та №1860987 від 28.10.2024 року укладено під час дії воєнного стану, отже на правовідносини, які склались між сторонами поширюється дія саме пункту 18 Перехідних положень ЦК України.

Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року по справі №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Отже, суд вважає, що нарахування пені в сумі 17500,00 грн. за невиконання грошового зобов`язання за Договором позики №5008758 від 01.10.2024 року та пені в сумі 5000 грн. №1860987 від 28.10.2024 року є неправомірним, а відтак задоволенню не підлягає.

Щодо судових витрат

Згідно з платіжною інструкцією №449 від 31 березня 2026 року при пред`явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2190,09 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 261-264, 526, 527, 530, 551, 610-611, 625, 627, 628 1050, 1054, 1077 ЦК України, ст.ст. 12, 19, 264-265, 268, 270-274, 279, 353 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальності «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_5 , на користь Товариства з обмеженою відповідальності «СВЕА ФІНАНС», код ЄДРПОУ 37616221, суму заборгованості за Договором позики №5008758 від 01.10.2024 року у розмірі 112 347,46 грн.

Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_5 , на користь Товариства з обмеженою відповідальності «СВЕА ФІНАНС», код ЄДРПОУ 37616221, суму заборгованості за Договором позики №1860987 від 28.10.2024 року у розмірі 29 199, 98 грн.

Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_5 , на користь Товариства з обмеженою відповідальності «СВЕА ФІНАНС», код ЄДРПОУ 37616221, сплачений судовий збір у розмірі 2190,09 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень. Веб-адреса сторінки: http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено 09 вересня 2026 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СВЕА ФІНАНС", адреса Україна, 04070, місто Київ, вул.Іллінська, будинок 8, ЄДРПОУ 37616221

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 .

Суддя: О. В. Чайкіна