Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №692/5/26 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/2077/26Головуючий по 1 інстанції

Справа №692/5/26 Категорія: на ухвалу ЧЕПУРНИЙ О. П.

Доповідач в апеляційній інстанції

Новіков О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії:

суддів Новікова О.М., Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л.,

за участю секретаря Костенко А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Свистун Юлії Леонідівни на ухвалу Драбівського районного суду Черкаської області від 10 липня 2026 року про призначення експертизи у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа – Драбівська селищна рада, про визнання відсутнім права суборенди,-

в с т а н о в и в:

У січні 2026 року ОСОБА_2 звернулася до суду з даним позовом, в якому просила суд:

- визнати відсутнім права суборенди за ОСОБА_1 на земельну ділянку плошщею 17,4500 га, кастовий номер НОМЕР_1 :016002:0731, яка розташована за межами населеного пункту селища Драбів, Золотоніськогорайону, Черкаської області, номер запису про інше речове право: 59356003;

- скасувати державну реє старцію в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно інше речове право на земельну ділянку площею 17,4500 га, кадастровий номер: 7120655100:01:002:0731, зареєстроване 03 квітня2025 року, номер запису про інше речове право 59356003.

08 травня 2026 року позивачем було заявлено клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.

Ухвалою Драбівського районного суду Черкаської області від 10 липня 2026 року клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи задоволено.

Вирішено призначити по цивільній справі судову почеркознавчу експертизу, яку доручити фахівцям Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

Поставити перед експертом наступні питання:

- чи виконаний підпис у договорі суборенди землі від 03.04.2025 в графі «орендодавець» ОСОБА_2 ? Чи іншою особою?

- чи виконаний підпис в листі-проханні про надання згоди на передачу земельної ділянки в суборенду від 21.03.2025 ОСОБА_2 ? Чи іншою особою?

Ухвала суду мотивована тим, що для з`ясування обставин, які мають значення для правильного вирішення даної справи, а саме для встановлення належності позивачу підпису в договорі суборенди землі від 03.04.2025 року та в листі-проханні про надання згоди на передачу земельної ділянки в суборенду від 21.03.2025, необхідні спеціальні знання, тому слід призначити почеркознавчу експертизу.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 – адвокат Свистун Юлія Леонідівна оскаржила його в апеляційному порядку, вказуючи, що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, тому просила її скасувати та направити матеріали справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що вказане клопотання подане до суду після закриття підготовчого засідання, тобто поза межами встановленого процесуальним законом строку.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд доходить наступних висновків.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Оскаржувана ухвала суду відповідає зазначеним вимогам закону.

Відповідно до положень статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1 статті 81 ЦПК України).

Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»).

Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.

Відповідно до статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом, а учасники справи можуть запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта (частини 4, 5 статті 103 ЦПК України).

Судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, викладеної у справі «Дульський проти України» (заява № 61679/00), експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури та призначається у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Підпунктом 1.1. пункту 1 розділу І Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 26.12.2012 № 1950/5) основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису.

Об`єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань.

У провадженні суду першої інстанції перебуває справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа – Драбівська селищна рада, про визнання відсутнім права суборенди.

Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_2 посилалася на те, що вона не зверталася із заявою до Драбівської селищної ради, щодо надання дозволу на суборенду, не укладала та не підписувала жодного договору суборенди землі, волевиявлення та наміру на укладання не мала, підпис який на них міститься проставлений невідомою їй третьою особою та не є її підписом.

Підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми правочину, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію. Відсутність на письмовому тексті правочину (паперовому носії) підпису його учасника чи належно уповноваженої ним особи означає, що правочин у письмовій формі не вчинений. Наявність же сама по собі на письмовому тексті правочину підпису, вчиненого замість учасника правочину іншою особою (фактично невстановленою особою, не уповноваженою учасником), не може підміняти належну фіксацію волевиявлення самого учасника правочину та створювати для нього права та обов`язки поза таким волевиявленням. У тому випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, то правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою взагалі не набуті, а правовідносини за ним не виникли. Зазначені висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року в справі № 227/3760/19-ц (провадження № 14-79цс21).

Виходячи з наведеного, ОСОБА_2 заперечує підписання нею договору суборенди землі від 03.04.2025 та лист-прохання про надання згоди на передачу орендованої земельної ділянки в суборенду від 21.03.2025. Тобто обставини щодо підписання оспорюваного договору входять до предмету доказування у цій справі, та від встановлення таких обставин залежить правильне вирішення спору.

Для встановлення належності особі підпису необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, оскільки суд не є фахівцем у галузі почеркознавства.

Враховуючи, що судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим, ухваленим на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо необхідності призначення у справі почеркознавчої експертизи для встановлення обставин, на які позивач посилається як на підставу позову.

Відповідно до ст. 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 197 ЦПК України у підготовчому судовому засіданні суд вирішує питання, зокрема, про призначення експертизи.

Згідно із ст. 200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд поряд з іншим постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Статтею 209 ЦПК України передбачено, що завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів.

Як вбачається з матеріалів справи, підготовче судове засідання у даній справі закрито 03 квітня 2026 року і призначено справу до розгляду по суті.

З клопотанням про призначення експертизи позивач звернулася 08 травня 2026 року, тобто після призначення справи до розгляду по суті спору.

Згідно з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі №902/271/18, від 16 лютого 2021 року у справі №922/2115/19, в ухвалі від 22 червня 2021 року у справі №923/525/20, постанові від 16 грудня 2021 року у справі №910/7103/21, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті».

Колегія суддів, враховуючи предмет спору та можливі процесуальні засоби доказування у даній справі, вважає, що призначення експертизи судом після закриття підготовчого засідання не призводить до порушення строків розгляду справи та до суттєвих порушень прав відповідача.

У той же час, з`ясування питань поставлених на вирішення експерта має важливе значення для встановлення обставин справи, та є способом реалізації основоположних засад цивільного судочинства - змагальності сторін, доведеності та переконливості їх доводів та доказів перед судом.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду від 10 липня 2026 року постановлена з додержанням норм процесуального права, підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги немає.

Керуючись ст.ст. 35, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Свистун Юлії Леонідівни - залишити без задоволення.

Ухвалу Драбівського районного суду Черкаської області від 10 липня 2026 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 11 вересня 2026 року.

Судді: