Постанова від 10 вересня 2026 р. у справі №556/3156/25 — Рівненський апеляційний суд

Рівненський апеляційний суд

___________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2026 року м. Рівне

Справа № 556/3156/25

Провадження № 33/4815/807/26

Рівненський апеляційний суд в складі судді Ковальчук Н. М.,

розглянувши матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від 06 лютого 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

Постановою Володимирецького районного суду Рівненської області від 06 лютого 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 грн. Повний текст постанови складено 05.06.2026 року.

05 червня 2026 року (згідно штампа на поштовому конверті) ОСОБА_1 подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Володимирецького районного суду Рівненської області від 06 лютого 2026 року, в якому вказував, що в оскаржуваній постанові зазначено, що повний її текст буде складено 12.02.2026 року, однак станом на 05.06.2026 року повний текст постанови він не отримував. Без отримання повного тексту постанови він позбавлений можливості оскаржити її в апеляційному порядку. Із цих підстав просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови Володимирецького районного суду Рівненської області від 06 лютого 2026 року.

Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_1 23.06.2026 року (згідно штампа на поштовому конверті) подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що постанова суду є незаконною, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначає, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. З відеозапису вбачається, що він рухався на мопеді по сільській вулиці з увімкненим світлом фар, не вчиняючи жодних порушень ПДР. Жодної законної підстави для зупинки його транспортного засобу у патрульних не було. Оскільки сама зупинка його транспортного засобу була протиправним актом свавілля з боку працівників поліції, тому він не мав жодного обов`язку виконувати їхні подальші вимоги щодо проходження будь-яких оглядів. Сама по собі відмова в такому випадку не утворює складу правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказує, що справжньою причиною виникнення конфлікту та його виправданої недовіри до поліцейських стало те, що під приводом «поїздки в лікарню» вони намагалися здійснити його незаконне затримання та примусове переміщення до ТЦК та СП. Також вказує, що за цим фактом зупинки працівники поліції спочатку винесли щодо нього постанову за ч. 1 ст. 126 КУпАП, яка судом 13.01.2026 року була скасована (справа №556/3527/25). Якщо б працівники поліції дійсно вважали, що він перебуває у стані сп`яніння і становить реальну небезпеку для оточуючих, то вони мали б негайно відсторонити його від керування та затримати транспортний засіб (мопед) на спеціальний майданчик. Оскільки мопед вилучено не було, то дії поліцейських мали на меті виключно фіскальний тиск та залякування, а не забезпечення безпеки дорожнього руху. З огляду на зазначене просить скасувати оскаржувану постанову суду, розгляд справи проводити без його участі.

У судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з"явився, у апеляційній скарзі просив справу розглянути без його участі.

У відповідності до вимог ч.2 ст.294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Як вбачається з матеріалів справи, постанова відносно ОСОБА_1 винесена – 06.02.2026 року, апеляційна скарга подана – 23.06.2026 року (згідно штампа на поштовому конверті), тобто після закінчення строків на апеляційне оскарження. В оскаржуваній постанові вказано, що повний текст постанови складено 05.06.2026 року (а.с. 14). У справі відсутні докази про направлення копії повного тексту постанови ОСОБА_1 та отримання останнім її копії. 05.06.2026 року (згідно штампа на поштовому конверті) ОСОБА_1 подав до суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи та отримання копії постанови суду, на якій міститься відмітка про те, що ОСОБА_1 ознайомився за справою, зробив копію, отримав відео – 10.06.2026 року, про що засвідчив своїм підписом (а.с. 16).

Зазначене свідчить про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду та наявність підстав для його поновлення.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна

скарга не підлягає до задоволення.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 467744 від 28.09.2025 року водій ОСОБА_1 28.09.2025 року о 20 год. 34 хв. в с.Заболоття, вул.Полонська, керував транспортним засобом «Jamaha Joc 50», н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння (порушення мови, розширені зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук). Від проходження медичного огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у медичному закладі КНП «Вараська БПЛ» відмовився, що зафіксовано на нагрудний відео реєстратор. Від керування транспортним засобом відсторонений. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.В протоколі міститься відмітка, що проводилась відеофіксація на технічний засіб: S-EYE/3. ОСОБА_1 відмовився від дачі пояснень по суті порушення, також відмовився від підпису у протоколі та отримання його копії.

Згідно Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції вбачається, що ОСОБА_1 28.09.2025 року о 20 год. 40 хв. направлено в заклад охорони здоров`я КНП «Вараська БПЛ». У результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп`яніння (порушення мови, розширені зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук). У графах «Огляд проводився за допомогою», «Результати огляду» вказано «Огляд не проводився, у зв`язку з відмовою», у графі «На огляд у заклад охорони здоров`я особу доставив» вказано «Не доставлявся» (а.с. 4).

Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.Диск із відеофіксацією події долучено до матеріалів справи (а.с. 8).

Ухвалюючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, а саме відмова від проходження освідування на стан наркотичного сп`яніння.

Такий висновок ґрунтується на фактичних обставинах справи та не спростовується наведеними в апеляційній скарзі доводами.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами справи.

Водій ОСОБА_1 не заперечує, що відмовився від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння, покликаючись на те, що у поліцейських не було жодних підстав для зупинки його транспортного засобу, оскільки він не порушував ПДР, не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Згідно п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водій зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і Правилами дорожнього руху, зокрема передбачений вказаним законом обов`язок виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів. Незгода водія із наявністю в нього ознак сп`яніння не звільняє його від обов`язку, передбаченого п. 2.5 ПДР виконати вимогу поліцейського про проходження відповідного огляду.

Як вбачається з матеріалів справи у ОСОБА_1 працівниками поліції було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння.

Таким чином, працівники поліції, виявивши ознаки наркотичного сп`яніння, які відповідають переліку, зазначеному у Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015р. № 1452/735, законно та обґрунтовано запропонували ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння, що об`єктивно підтверджується наявними доказами у цій справі.

На відеозаписі події 28.09.2026 року (папка «Автомобільний відеореєстратор» Файл – «Dokument_...3088») зафіксовано, що поліцейські зупинили транспортний засіб «Jamaha Joc 50», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

На Файлі «…_0198» на 01:58 хв. поліцейський повідомив водія транспортного засобу про причину його зупинки, а саме, що водій не увікнув покажчик напрямку руху завчасно до здійснення маневру.

Поліцейський попросив водія надати документи, на що водій на 02:15 хв. вказав: «Для Людини не зобов`язано мати документи. Правосуб`єктність моя не має ні свідоцтва про народження, ні паспорта».

На питання поліцейського, як водій може користуватися транспортним засобом без будь-яких документів, водій на 02:29 хв. вказав: «Це не транспортний засіб. Це засіб для пересування».

На 04:46 хв. водій вказує: «Я не маю посвідчення водія».

На Файлі «…_0199» на 00:53 хв. поліцейський, у зв`язку з виявленням ознак наркотичного сп`яніння, запропонував водію ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння у медичному закладі КНП «Вараська БПЛ», на що ОСОБА_1 на 04:56 хв. вказав: «Ні. Я відмовляюся».

На Файлі «…_0200» на 01:50 хв. поліцейський повторно запитав водія ОСОБА_1 чи буде він проходити медичний огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння у медичному закладі, на що ОСОБА_1 на 02:08 хв. вказав: «Ні. Звичайно, що ні».

На 02:23 хв. поліцейський повідомив водія ОСОБА_1 про те, що його відсторонено від права керування транспортними засобами (а.с. 8).

На відеозаписі події чітко зафіксована відмова водія ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у медичному закладі, що підлягає встановленню під час розгляду даної справи, і підстав піддавати сумніву зміст даного відеозапису немає.

Доводи апеляційної скарги не спростовують вину ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, тобто у відмові від проходження огляду на стан сп"яніння на вимогу працівника поліції.

Матеріали провадження не містять відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.

На думку апеляційного суду, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки постанови суду першої інстанції щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст.130 КУпАП.

Враховуючи наведене, апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржувану постанову залишити без змін.

На підставі наведеного, керуючись ст. 293, 294 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В :

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Володимирецького районного суду Рівненської області від 06 лютого 2026 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від 06 лютого 2026 року відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Рівненського

апеляційного суду Ковальчук Н. М.