Рішення від 17 червня 2026 р. у справі №758/3143/26 — Подільський районний суд міста Києва

Суд: Подільський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: надання послуг

Дата: 17 червня 2026 р.

Справа: №758/3143/26

Суддя: Левицька Я. К.

Справа № 758/3143/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

18 червня 2026 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючої судді - Левицької Я.К.,

за участю секретаря судового засідання - Новіцької О.К.,

розглянувши в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Паркове місто 45» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку, споруд та прибудинкових територій,

ВСТАНОВИЛА:

До Подільського районного суду міста Києва звернулось Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Паркове місто 45» із позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку, споруд та прибудинкових територій, а також інфляційних нарахувань та 3 % річних.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСББ «Паркове місто 45» забезпечує управління, утримання та експлуатацію багатоквартирного (житлового) будинку АДРЕСА_1 , та утримує його прибудинкову територію за рахунок внесків співвласників будинку, напряму розраховуючись цими коштами із безпосередніми виконавцями робіт та надавачами послуг. ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 . Таким чином, відповідач є співвласником багатоквартирного (житлового) будинку АДРЕСА_1 , та має обов`язок своєчасно сплачувати внески на управління, утримання та забезпечення належної експлуатації багатоквартирного будинку, споруд та прибудинкової території. У зв`язку з невиконанням відповідачем свого обов`язку перед позивачем зі сплати внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, у нього за період з 01.11.2024 по 01.02.2026 утворилась заборгованість у розмірі 5 978,40 грн. Крім основної суми боргу, позивач має право вимоги до відповідача про стягнення інфляційного нарахування у розмірі 269,03 грн та 3% річних у розмірі 121,86 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 6 369,29 грн, а також судовий збір у розмірі 3 328,00 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 5 600 грн.

Ухвалою судді Подільського районного суду м. Києва від 11.03.2026 року, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився. Подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час, дату та місце судового засідання, клопотань чи заяви про розгляд справи без його участі до суду не надходило.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до п. 3, 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач не подав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку із тим, що відповідач своєчасно і належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, не використав наданого законом права на подачу відзиву на позовну заяву, тому суд, враховуючи згоду сторони позивача, відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, вирішити справу за наявними в матеріалах доказами та ухвалити заочне рішення.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСББ «Паркове місто 45» забезпечує управління, утримання та експлуатацію багатоквартирного (житлового) будинку АДРЕСА_1 , та утримує його прибудинкову територію, що підтверджується Статутом позивача, Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Відповіддю Подільської районної в м. Києві державної адміністрації № 106-11785 від 05.11.2025.

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується Інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 402955847 від 08.11.2024, № 17938553773 від 17.01.2026.

Отже, відповідач є співвласником багатоквартирного (житлового) будинку АДРЕСА_1 та має обов`язок своєчасно сплачувати внески на управління, утримання та забезпечення належної експлуатації багатоквартирного будинку, споруд та прибудинкової території.

Таким чином, ОСББ «Паркове місто 45» як неприбуткова організація, частково шляхом самозабезпечення та частково шляхом залучення суб`єктів господарювання здійснює управління, утримання та експлуатацію багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , та утримує його прибудинкову територію за рахунок внесків співвласників будинку, напряму розраховуючись цими коштами із безпосередніми виконавцями робіт та надавачами послуг.

Рішенням Загальних зборів ОСББ «Паркове місто 45» від 29.09.2019-14.10.2019 затверджено щомісячний внесок на утримання будинку, споруд та прибудинкових територій (управління будинком) в розмірі 9,40 грн/кв.м загальної площі належної співвласнику квартири або нежитлового приміщення (питання № 3 порядку денного).

Проте, відповідач не виконує рішення Загальних зборів ОСББ «Паркове місто 45», не сплачує позивачу обов`язкові внески на утримання багатоквартирного будинку, споруд та прибудинкової території.

У зв`язку з невиконанням відповідачем свого обов`язку перед позивачем зі сплати внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, у відповідача за період з 01.11.2024 по 01.02.2026 утворилася заборгованість у розмірі 5 978, 40 грн.

Крім суми основного боргу, позивач має право вимоги до відповідача інфляційного нарахування у розмірі 269,03 грн та 3% річних в розмірі 121,86 грн, що загалом становить 6 369,29 грн.

Згідно з ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Згідно з ч. 1 ст. 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (далі - Закон) управління багатоквартирним будинком - це вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку. Управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Отже, позивач є відповідальною особою за обслуговування, утримання будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з ч. 1, 2 ст. 12 цього Закону витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 21) витрати, пов`язані з виконанням зобов`язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом. Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону до повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник зобов`язаний виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання, виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За правилом ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (частина 1); боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2).

Суд встановив, що відповідач не виконує свої зобов`язання перед позивачем з оплати внесків, пов`язаних з утриманням будинку та прибудинкової території, в результаті чого утворилась заборгованість.

Як вбачається із наданого позивачем розрахунку заборгованості по внескам на утримання багатоквартирного будинку, споруд та прибудинкової території по квартирі АДРЕСА_2 , станом на 01.02.2026 року відповідач має заборгованість, яка становить 6 369,29 грн, з яких: 5 978,40 грн - заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку, споруд та прибудинкових територій, 269,03 грн - інфляційні нарахування, 121,86 грн - 3% річних.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням вищенаведеного, перевіривши наданий розрахунок заборгованості, суд погоджується з порядком нарахування позивачем заборгованості, яка відповідає вимогам закону, та вважає, що факти, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог про стягнення заборгованості зі сплати внесків на утримання багатоквартирного будинку, споруд та прибудинкової території у загальній сумі 6 369,29 грн знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, є достовірними та обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими письмовими доказами і вважаються судом доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, що передбачено п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України.

У позовній заяві позивач просить стягнути на свою користь судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 3 328,00 грн та витрат на правову допомогу у розмірі 5 600,00 грн, які він поніс у зв`язку з розглядом справи.

Сплата позивачем судового збору в сумі 3 328,00 грн при поданні позову підтверджується платіжною інструкцією № 1562 від 10.02.2026.

Вказана сума судового збору зарахована до спеціального фонду державного бюджету України.

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із урахуванням наведеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3 328,00 грн.

Згідно з приписами частини 1 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витратна правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін - пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Приймаючи до уваги наведене, виходячи з критеріїв реальності та розумності, а також враховуючи складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, суд доходить висновку про неспівмірність заявленого до стягнення розміру судових витрат на правничу допомогу у сумі 5 600,00 грн із позовними вимогами та вважає вірним часткове стягнення з відповідача на користь позивача таких витрат - у розмірі 3 000,00 грн.

Керуючись ст. 10, 12, 13, 23, 81, 89, 258, 259, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Паркове місто 45» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку, споруд та прибудинкових територій - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Паркове місто 45» заборгованість у розмірі 6 369 (шість тисяч триста шістдесят дев`ять) грн 29 коп., з яких: заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку, споруд та прибудинкових територій - 5 978 (п`ять тисяч дев`ятсот сімдесят вісім) грн 40 коп., інфляційні нарахування - 269 (двісті шістдесят дев`ять) грн 03 коп., 3% річних - 121 (сто двадцять одна) грн 86 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Паркове місто 45» судовий збір у розмірі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн 00 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) грн 00 коп.

В іншій частині судових витрат відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін по справі:

позивач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Паркове місто 45», код ЄДРПОУ 43020617, юридична адреса: 04114, м. Київ, вул. Вишгородська, буд. 45;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Суддя Я.К. Левицька

Оригінал: reyestr.court.gov.ua