Рішення від 15 липня 2026 р. у справі №757/14132/24-ц — Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/14132/24-ц

пр. 2-2075/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року

Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Хайнацького Є.С.,

при секретарі судового засідання - Сміян А.Ю.,

за участю:

позивача: не з`явився,

відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором оренди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2 , відповідач) про стягнення заборгованості за договором оренди.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 31.08.2021 року уклала з ОСОБА_2 договір оренди нежитлового приміщення № 01/0821, за умовами якого вона передала у тимчасове платне користування відповідачці нежитлові приміщення 2,3 в літ. А, загальною площею - 124,1 м.кв, що знаходяться на першому поверсі житлового будинку АДРЕСА_1 , а остання зобов`язалася прийняти ці приміщення у строкове користування та сплачувати орендну плату та інші платежі на умовах цього договору.

10.09.2021 року між ними був підписаний акт прийняття-передачі вказаного нежитлового приміщення.

Згідно з п. 4.3. зазначеного договору орендна плата сплачується орендарем в термін до 10 числа кожного поточного місяця. Відсутність рахунку від орендодавця не звільняє орендаря від обов`язку своєчасної оплати орендної плати.

Відповідно до п. 4.7. договору вартість отриманих орендарем комунальних та інших послуг, пов`язаних з експлуатацією об`єкту оренди, не входить до орендної плати, а сплачується окремо на основі наданих орендодавцем рахунків протягом 3 календарних днів з моменту їх виставлення.

Зазначає, що боржник порушила умови укладеного договору, зокрема орендна плата не була сплачена, а оплата комунальних платежів не була здійснена у передбачений строк.

Станом на 01.03.2024 року заборгованість орендаря по орендній платі склала 281 073,52 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), які були направлені відповідачу на його юридичну адресу.

Станом на 01.03.2024 року заборгованість орендаря за комунальні послуги склала 34 910,32 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), які були направлені орендарю на його юридичну адресу.

26.04.2022 року від відповідача надійшов лист № 1-04/22 з повідомленням про розірвання договору та зобов`язанням звільнити вказане вище приміщення до 10.05.2022 року.

Листом від 10.05.2022 року вона (позивач) погодила дострокове розірвання договору з 10.05.2022 року. Додатками до зазначеного листа були надіслані додаткова угода від 10 травня 2022 року про розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 01/0821 від 31 серпня 2021 року та акт приймання-передачі приміщення з оренди від 16 травня 2022 року у двох екземплярах (копії додаються). Додаткова угода від 10 травня 2022 року про розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 01/0821 від 31 серпня 2021 року та акт приймання-передачі приміщення з оренди від 16 травня 2022 року відповідач не повертала.

Відповідно до п. 5.4. договору, повернення Об`єкту Оренди Орендарем Орендодавцю здійснюється згідно Акту приймання-передачі в строк, що не перевищує 5 робочих днів з дня припинення даного Договору, який складається в двох екземплярах і підписується Сторонами. При поверненні Об`єкту Оренди Орендар передає Орендодавцю всі виконані Орендарем невідокремлювані поліпшення Приміщення, які стають власністю Орендодавця. Орендар зобов`язаний звільнити Об`єкт Оренди від свого майна до підписання Сторонами Акту приймання-передачі.

Згідно з п. 5.9. Договору, якщо Орендар з якихось причин відмовився підписати Акт приймання- передачі Об`єкту Оренди в строки, передбачені п. 5.4. даного Договору і не надав Орендодавцю письмову мотивовану відмову, то Акт приймання-передачі вважається як такий, що є підписаним Орендарем.

Отже, договір розірвано з 10 травня 2022 року. Акт приймання-передачі приміщення з оренди від 16 травня 2022 року вважається як такий, що є підписаним Орендарем. Фактично Приміщення було звільнене 17.05.2022 року.

Листом від 13.05.2022 року № 3-05/22 відповідач повідомила, що не має наміру сплачувати заборгованість з орендної плати та комунальних послуг, що виникли за договором оренди за період із 01.03.2022 року до 10.05.2022 року, та просила її (позивача) анулювати відповідні нарахування.

Вказує, що, всупереч умовам договору оренди, відповідач здійснила оплату наданих послуг лише частково - до лютого 2022 року включно. Рахунки на оплату орендної плати за період із 01.02.2022 року до 18.05.2022 року, оплачені не були.

22.03.2023 року на юридичну адресу відповідача була надіслана Претензія №1 щодо оплати суми заборгованості по орендній платі у сумі 281 073,52 грн., що виникла на підставі п. 4.3. Договору в частині сплати орендної плати.

Додатком до Претензії № 1 надіслано Акт звірки 1 від 25.07.2022 року розрахунків з 01.08.2021 року до 25.07.2022 року. Відповідач отримала Претензію № 1, однак зазначений акт звірки розрахунків не повернула, вказану суму заборгованості не сплатила.

Борг за орендну плату складає: березень 2022 року - 108 915,99 грн; квітень 2022 року - 108 915,99 грн; травень 2022 року - 63 241,54 грн, на загальну суму 281 073,52 грн.

Також 22.03.2023 року на адресу відповідача була надіслана Претензія № 2 щодо сплати заборгованості за комунальні послуги у сумі 74 776,57 грн, що виникла на підставі п. 4.7. Договору в частині компенсації комунальних послуг. Відповідач частково сплатила вказані кошти й залишилась несплаченою заборгованість за період з 01.05.2021 року до 31.12.2021 року, яка складає 34 910,32 грн. Таким чином загальна сума заборгованості 315 983, 84 грн (орендна плата 281 073,52 грн + комунальні послуги 34 910,32 грн).

Крім того, у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання, відповідно до статті 625 ЦК України відповідач повинна сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, розмір якого становить 59 566,84 грн, а також три проценти річних від простроченої суми у розмірі 15 581,93 грн.

Посилаючись на наведене, просить суд задовольнити позов та стягнути з ФОП ОСОБА_2 на свою користь грошову суму в розмірі 391 132,61 грн, з яких:

- основний борг-315 983,84 грн;

- інфляційні збитки (по заборгованості по орендній платі) - 59 566,84 грн;

- 3 % річних (по заборгованості по орендній платі) - 15 581,93 грн;

- понесені судові витрати.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 01 квітня 2024 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 02 липня 2024 року.

У червні 2024 року до суду надійшов відзив від представника відповідача на позовну заяву, у якому вона просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність. Зазначає, що орендна плата за період з 01.03.2022 по 10.05.2022 року дійсно сплачена не була у зв`язку з тим, що в зазначений період відповідач фактично не могла користуватися орендованим приміщенням за призначенням з незалежних від її волі обставин. Вказує, що договір оренди був укладений у мирний час. На момент укладення договору оренди відповідачеві не було відомо про події, що почнуть відбуватися 24.02.2022 року в Україні, м. Києві та Київській області, а саме про повномасштабне вторгнення рф на територію України та активні бойові дії у зв`язку з цим у м. Києві та Київській області. 03.03.2022 року відповідачем було підготовлено та в подальшому направлено всім партнерам, в тому числі 07.03.2022 року і ОСОБА_1 , повідомлення про форс - мажорні обставини, що були підтверджені листом Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 року та попереджено про те, що бойові дії, що тривають в Україні, руйнування або загроза наземній інфраструктурі, можуть завадити/зробити неможливим виконання їх договірних зобов`язань. Підприємство ФОП ОСОБА_2 Мережа сучасних хімчисток "Pastiralla" в період з 01.03.2022 року до 31.05.2022 року не працювало з незалежних від неї причин, з метою збереження людей всі працівники знаходилися у відпустках без збереження заробітної плати. Наявність у даному випадку незалежних від волі відповідача (орендаря) обставин неможливості використання орендованого приміщення у період з 24.02.2022 року до 10.05.2022 року, є підставою для звільнення відповідача від внесення орендної плати за вказаний період на підставі ч. 6 ст. 762 ЦК України. Крім того, всі платежі з комунальних послуг, що були нараховані за період із 01.09.2021 року до 10.05.2022 року, та які були сплачені позивачем, відшкодовані відповідачем позивачу в повному обсязі.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 02.07.2024 року розгляд справи відкладено до 23.09.2024 року.

23.09.2024 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій остання підтримала доводи, викладені у позовній заяві, та просила їх урахувати й задовольнити позов.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23.09.2024 року розгляд справи відкладено до 16.01.2025 року.

08.10.2024 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив.

В судовому засіданні 16.01.2025 року представник позивача підтримав доводи, викладені у позовній заяві, та просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача заперечувала проти позовних вимог, просила урахувати доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, відмовити у задоволенні позову через його безпідставність та необґрунтованість.

У справі оголошено перерву до 03.04.2025 року.

У січні 2025 року від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Від представника позивача до суду надійшли додаткові письмові пояснення, в яких він просить задовольнити позов у повному обсязі.

У квітні 2025 року від представника відповідача надійшли письмові пояснення, в яких він просить відмовити у задоволенні позову.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 03.04.2025 року розгляд справи відкладеного до 21.07.2025 року.

В судовому засіданні 21.07.2025 року свідок ОСОБА_3 пояснила, що після початку військових дій орендне приміщення не працювало та відкрилось через півроку, в травні-червні з нього щось вивозили.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06.10.2025 року розгляд справи відкладено до 20.01.2026 року.

В судовому засіданні 20.01.2026 року ОСОБА_4 підтвердила, що після початку військових дій у 2022 року орендоване приміщення не використовувалось з причин, незалежних від відповідачки.

Відповідно до довідки Печерського районного суду м. Києва судове засідання, призначене на 20.01.2026 року, було перервано у зв`язку з відсутністю електропостачання в суді. Дата наступного судового засідання 18.03.2026 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 18.03.2026 року розгляд справи відкладеного до 16.07.2026 року.

Позивач та її представник не з`явилися у судове засідання, у матеріалах справи наявна заява про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали та просять їх задовольнити.

Відповідач та її представник в судове засідання не з`явився, у матеріалах справи наявна заява про розгляд справи за їх відсутності, просять відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд установив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Суд установив, що 31.08.2021 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 01/0821 строком на 35 місяців з моменту його укладення.

Відповідно до умов Договору, Орендодавець зобов`язується передати у тимчасове платне користування нежитлові приміщення, а Орендар, у свою чергу, зобов`язується прийняти приміщення у строкове користування та сплачувати орендну плату та інші платежі на умовах цього Договору. Відповідно до п. 2.1.1. та п. 2.1.2 Договору, приміщення, що передається за Договором розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , нежитлові приміщення 2, 3 в (літ. А), загальна площа - 124,1 кв. м, що знаходиться на першому поверсі житлового будинку.

01.09.2021 року між сторонами був підписаний акт прийняття-передачі нежитлового приміщення (передача приміщення від орендодавця до орендаря).

Відповідно до п. 4.1. Договору, сторони домовились, що розмір орендної плати за оренду Об`єкта Оренди складає 30 (тридцять) доларів США за кв. м орендованої площі за один місяць оренди, за офіційним курсом гривні до долара США, встановленого Національним банком України на день укладання цього договору (з розрахунку 26,86 грн. 86 коп.) за 1 долар США. Сума орендної плати коригується щомісячно з урахуванням офіційного курсу гривні до долара США, встановленого Національним банком України на день здійснення платежу. Зазначене коригування суми розміру орендної плати не потребує укладання договору про внесення змін до цього договору.

Згідно з ч 2. п. 4.2. Договору, нарахування орендної плати проводиться з дати підписання Акту приймання-передачі приміщення (в оренду) до останнього дня фактичного користування Приміщенням орендарем.

Відповідно до п. 4.3. Договору орендна плата сплачується Орендарем на поточний рахунок Орендодавця в національній валюті України шляхом щомісячних перерахувань на підставі даного Договору та рахунків, які виставляються Орендодавцем, в термін до 01 (десятого) числа кожного поточного місяця. Відсутність рахунку від Орендодавця не звільняє Орендаря від обов`язку своєчасної оплати орендної плати. Зазначені суми виставлених рахунків по орендній платі підтверджуються Актами виконаних робіт, що надаються не пізніше 5 днів наступного місяця.

Згідно з п. 4.5. Договору, орендна плата сплачується за час фактичного користування Об`єктом Оренди. Якщо час фактичного використання Об`єкту Оренди менше ніж календарний місяць, Орендна плата сплачується у розмірі пропорційному фактичному часу використання Об`єкту Оренди.

Відповідно до п. 4.7. Договору вартість отриманих Орендарем комунальних та інших послуг, пов`язаних з експлуатацією Об`єкту оренди, не входить до орендної плати, а сплачується окремо на основі наданих Орендодавцем рахунків протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту їх виставлення.

Орендна плата за період із 01.09.2021 року до 28.02.2022 року сплачувалась відповідно до умов договору.

26.04.2022 року від відповідача на адресу позивача надійшов лист №1-04/22 з повідомленням про розірвання договору через настання форс-мажорних обставин у зв`язку з військовою агресією рф та введенням воєнного стану, у якому відповідачка також зобов`язувалася звільнити орендоване нею приміщення до 10.05.2022 року.

Листом від 10.05.2022 року орендодавець погодив дострокове розірвання договору з 10.05.2022 року. Додатками до цього листа були надіслані додаткова угода від 10 травня 2022 року про розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 31 серпня 2021 року № 01/0821 та акт приймання-передачі приміщення з оренди від 16 травня 2022 року у двох екземплярах. При цьому, матеріали справи не містять даних про те, що додаткова угода від 10 травня 2022 року про розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 31 серпня 2021 року, чи акт приймання-передачі приміщення з оренди від 16 травня 2022 року були повернуті відповідачем позивачу.

22.03.2023 року на адресу відповідача була надіслана Претензія №1 щодо оплати суми заборгованості по орендній платі, у якій позивач вимагає сплатити заборгованість у сумі 281 073,52 грн, що виникла на підставі п. 4.3. договору в частині сплати орендної плати, з актом звірки розрахунків. Вказана сума заборгованості не була сплачена.

Також 22.03.2023 року на адресу відповідача була надіслана Претензія №2 щодо сплати заборгованості за комунальні послуги, в якій позивач вимагає сплатити заборгованість у сумі 74 776,57 грн, що виникла на підставі п. 4.7. Договору в частині компенсації комунальних послуг, з актом звірки розрахунків.

Відповідно до наявних у матеріалах справи платіжних доручень відповідач вказану суму заборгованості сплатив частково:

28.03.2023 року - 12 075,00 грн. (платіжне доручення№548) + сплата в бюджет 19,5% у сумі 2 925,00 грн. = 15 000 грн;

11.05.2023 року - 8 050.00 грн (платіжна інструкція кредитового переказу коштів №7 від 11.05.2023 року) + сплата в бюджет 19,5% податків у сумі 1 950,00 грн. = 10 000 грн;

15.06.2023 року - 11 967,33 грн (платіжна інструкція кредитового переказу коштів №17 від 15.06.2023 року) + сплата в бюджет 19.5% податків у сумі 2 898,92 грн. = 14 866,25 грн.

Станом на 01.03.2024 року заборгованість Орендаря по орендній платі становить 281 073,52 грн, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), які були направлені відповідачу на його адресу.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Згідно з ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626, 628 ЦК України).

Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Правовідносини між сторонами у цій справі виникли на підставі договору оренди від 31.08.2021 року № 01/0821.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ст.286 ГК України).

Згідно зі статтею 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Приписами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 4.1. Договору, сторони домовились, що розмір орендної плати за оренду Об`єкта Оренди складає 30 (тридцять) доларів США за кв. м орендованої площі за один місяць оренди, за офіційним курсом гривні до долара США, встановленого Національним банком України на день укладання цього договору (з розрахунку 26,86 грн 86 коп.) за 1 долар США. Сума орендної плати коригується щомісячно з урахуванням офіційного курсу гривні до долара США, встановленого Національним банком України на день здійснення платежу. Зазначене коригування суми розміру орендної плати не потребує укладання договору про внесення змін до цього договору.

Згідно з ч 2. п. 4.2. Договору, нарахування орендної плати проводиться з дати підписання Акту приймання-передачі приміщення (в оренду) до останнього дня фактичного користування Приміщенням орендарем.

Відповідно до п. 4.3. Договору орендна плата сплачується Орендарем на поточний рахунок Орендодавця в національній валюті України шляхом щомісячних перерахувань на підставі даного Договору та рахунків, які виставляються Орендодавцем, в термін до 01 (десятого) числа кожного поточного місяця. Відсутність рахунку від Орендодавця не звільняє Орендаря від обов`язку своєчасної оплати орендної плати. Зазначені суми виставлених рахунків по орендній платі підтверджуються Актами виконаних робіт, що надаються не пізніше 5 днів наступного місяця.

Згідно з п. 4.5. Договору, орендна плата сплачується за час фактичного користування Об`єктом Оренди. Якщо час фактичного використання Об`єкту Оренди менше ніж календарний місяць, Орендна плата сплачується у розмірі пропорційному фактичному часу використання Об`єкту Оренди.

Пунктом 4.7.Договору передбачено, що:

- отриманих Орендарем комунальних (електро-, водо-, теплопостачання, водовідведення) та інших послуг, пов`язаних з експлуатацією Об`єкту оренди (плата за землю тощо), не входить до орендної плати, а сплачується Орендарем окремо на основі наданих Орендодавцем рахунків протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту виставлення Орендодавцем рахунку-фактури, та наданих не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, згідно відповідних документів (рахунків, актів наданих послуг та інших документів, які підтверджують фактичне отримання послуг та оплату їх вартості Орендодавцем. В разі, якщо рахунок-фактура та відповідні документи своєчасно не одержані Орендарем, строк проведення розрахунку може бути продовжений на відповідну кількість днів затримки. Орендар є податковим агентом орендодавця та самостійно утримує з суми компенсації вартості комунальних та експлуатаційних послуг і сплачує до державного бюджету податок з доходів фізичних осіб та військовий збір за ставкою згідно Податкового кодексу України;

- вартість комунальних послуг визначається за їх фактичним споживанням на підставі показань лічильників, а в разі їх відсутності, або виходу з ладу - за розрахунками Орендодавця, пропорційно займаній площі на підставі рахунків, виставлених відповідними службами, підприємствами, що надають такі послуги;

- Орендар вправі вимагати від Орендодавця при одержанні рахунків на відшкодування витрат надання йому завірених підписом Орендодавця копій рахунків (розрахунків), виданих комунальними організаціями Орендодавцю на оплату послуг, що підтверджують розмір витрат на надані послуги (поставлені ресурси), а також тарифи (розцінки), по яких фактично оплачуються послуги (ресурси) Орендодавцем, а також на вимогу Орендаря, письмове обґрунтування від Орендодавця про розрахунки розміру комунальних та експлуатаційних витрат (інших платежів) та будь-які підтверджуючи документи щодо цього або щодо зміни розміру таких послуг.

Відповідно до п. 8.2.3. Договору, Орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату, вартість спожитих комунальних та інших експлуатаційних послуг на умовах і в строки передбачені цим Договором.

Згідно з п. 4.9. Договору, зобов`язання по здійсненню платежів, що передбачені договором будуть вважатись виконаними належним чином, коли суми грошових коштів, в повному обсязі будуть зараховані на рахунок Орендодавця, та відповідні рахунки Держказначейства.

Суд установив та з матеріалів справи вбачається, що відповідач здійснила оплату наданих послуг до лютого 2022 року включно. Рахунки на оплату орендної плати за період з 01.03.2022 року до 10.05.2022 року не сплачувались, про що також свідчить лист № 3-05/22 від 13.05.2022 року, в якому відповідач повідомила, що час фактичного користування приміщенням закінчився з початком воєнного стану, тобто 24 лютого 2022 року, тому вона не згодна з нарахуванням орендної плати за період із 01.03.2022 року до 10.05.2022 року та просила позивача анулювати нарахування орендної плати за цей період.

Станом на 01.03.2024 року заборгованість орендаря по орендній платі склала 281 073,52 грн, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), які були направлені відповідачці на її юридичну адресу. Заборгованість орендаря за комунальні послуги - 34 910,32 грн, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), які були направлені орендарю.

Відповідно до п. 5.4. укладеного між сторонами договору оренди, повернення об`єкту оренди орендарем орендодавцю здійснюється згідно Акту приймання-передачі в строк, що не перевищує 5 (п`яти) робочих днів з дня припинення даного договору, який складається в двох (2) екземплярах і підписується сторонами. При поверненні об`єкту оренди орендар передає орендодавцю всі виконані орендарем невідокремлювані поліпшення приміщення, які стають власністю орендодавця. Орендар зобов`язаний звільнити об`єкт оренди від свого майна до підписання сторонами акту приймання-передачі.

За змістом п. 5.9. договору, якщо орендар з якихось причин відмовився підписати акт приймання- передачі об`єкту оренди в строки, передбачені п. 5.4. даного договору і не надав орендодавцю письмову мотивовану відмову, то акт приймання-передачі вважається як такий, що є підписаним орендарем.

Матеріали справи свідчать про те, що 26.04.2022 року від відповідача на адресу позивача надійшов лист № 1-04/22 з повідомленням про розірвання договору через настання форс-мажорних обставин у зв`язку з військовою агресією рф та введенням воєнного стану, у якому відповідачка також зобов`язувалася звільнити орендоване нею приміщення до 10.05.2022 року.

Листом від 10.05.2022 року орендодавець погодив дострокове розірвання договору з 10.05.2022 року. Додатками до цього листа були надіслані додаткова угода від 10 травня 2022 року про розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 31 серпня 2021 року № 01/0821 та акт приймання-передачі приміщення з оренди від 16 травня 2022 року у двох екземплярах. При цьому, матеріали справи не містять даних про те, що додаткова угода від 10 травня 2022 року про розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 31 серпня 2021 року, чи акт приймання-передачі приміщення з оренди від 16 травня 2022 року були повернуті відповідачем позивачу.

Отже, договір оренди від 31 серпня 2021 року розірвано з 10 травня 2022 року. Акт приймання-передачі приміщення з оренди від 16 травня 2022 року, з огляду на умови 5.9 договору, вважається таким, що є підписаним орендарем. Сторони не заперечували, що фактично орендоване приміщення було звільнене у травні 2022 року.

22.03.2023 року на адресу відповідача була надіслана Претензія № 1 щодо оплати суми заборгованості по орендній платі, у якій позивач вимагає сплатити заборгованість у сумі 281 073,52 грн, що виникла на підставі п. 4.3. договору в частині сплати орендної плати, з актом звірки розрахунків. Вказана сума заборгованості не була сплачена.

Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 ЦК України). Добросовісність необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, договором.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що всупереч умовам договору, а також порушуючи норми діючого законодавства, відповідач свої зобов`язання належним чином та у повному обсязі не виконала, орендну плату у встановлені договором розмірі та строки не сплатила, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 281 073,52 грн, яка підлягає стягненню.

Доводи відповідача про наявність підстав для анулювання заборгованості зі сплати орендної плати за період із 01.03.2022 року до 10.05.2022 року, з огляду на наявність форс -мажорних обставин, що були підтверджені листом Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 року, та що зробило неможливим виконання її договірних зобов`язань, є безпідставними.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (частина перша статті 617 ЦК, частина друга статті 218 Господарського кодексу України та стаття 14-1 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні»).

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (правовий висновок у постанові Верховного Суду від 21 липня 2021 року у справі №912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією рф проти України, Президент України видав Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», на підставі якого в Україні з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 введено воєнний стан.

ТПП України листом від 28 лютого 2022 року №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили).

Вказаний лист ТПП України адресований «Всім, кого це стосується», тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні.

У постанові Верховного Суду від 15 червня 2023 року у справі № 910/8580/22 зазначено, що лист ТПП від 28 лютого 2022 року є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин.

У постанові Верховного Суду від 07 червня 2023 року у справі № 912/750/22 викладено висновок про те, що лист ТПП від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 не можна вважати сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні», а також такий лист не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта (відповідача), для якого могли настати певні форс-мажорні обставини.

Отже, лист ТПП від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 не є доказом настання форс-мажорних обставин для всіх без виключення суб`єктів господарювання України з початком військової агресії російської федерації. Кожен суб`єкт господарювання, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

ТПП засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб (абзац 3 частини третьої статті 14 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні»).

Згідно з частиною першою статті 14-1 Закону «Про ТПП в Україні» ТПП та уповноважені нею регіональні ТПП засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Водночас сертифікат ТПП не є єдиним або обов`язковим доказом існування форс-мажорних обставин; наявність форс-мажорних обставин може доводитися й іншими доказами, якщо інше не передбачено законом або договором.

У постанові від 21 січня 2026 року у справі № 650/3776/24 Верховний Суд зазначив, що лист ТПП від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 є документом загального інформаційного характеру, цей лист не може вважатися сертифікатом ТПП, виданим відповідно до положень статті 14-1 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні» і не є доказом настання форс-мажору (обставин непереборної сили) для певного суб`єкта господарювання у конкретному зобов`язанні. Верховний Суд звернув увагу, що навіть за відсутності сертифіката ТПП, отриманого в передбаченому законом порядку, сторона не позбавлена можливості доводити наявність форс-мажорних обставин іншими доказами, якщо інше не встановлено законом чи договором.

Верховний Суд у постанові від 13 вересня 2023 року у справі № 910/7679/22 роз`яснив, що посилання на наявність обставин форс-мажору використовується стороною, яка позбавлена можливості виконувати договірні зобов`язання належним чином, для того, щоб уникнути застосування до неї негативних наслідків такого невиконання. Інша ж сторона договору може доводити лише невиконання/неналежне договору контрагентом, а не наявність у нього форс-мажорних обставин (як обставин, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання). Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази у разі виникнення спору.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 15 червня 2018 року у справі №915/531/17, від 26 травня 2020 року у справі №918/289/19, від 17 грудня 2020 у справі №913/785/17, від 30 листопада 2021 року у справі № 913/785/17 та від 07 червня 2023 року у справі №906/540/22.

Сертифікат у розумінні статті 14-1 Закону «Про ТПП в Україні», наданий за зверненням відповідачки щодо настання для неї форс-мажорних обставин, як і інші докази про наявність у відповідача таких обставин, у матеріалах справи відсутні.

Допитані під час розгляду справи свідки підтвердили лише той факт, що орендоване відповідачкою приміщення не працювало після початку вторгнення рф на територію України.

Оскільки відповідач порушила взяті на себе за договором оренди зобов`язання, суд дійшов висновку про задоволення заявлених позивачем вимог та стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди від 31.08.2021 року в розмірі 281 073,52 грн.

Також 22.03.2023 року на адресу відповідача була надіслана Претензія №2 щодо сплати заборгованості за комунальні послуги, в якій позивач вимагає сплатити заборгованість у сумі 74 776,57 грн, що виникла на підставі п. 4.7. Договору в частині компенсації комунальних послуг, з актом звірки розрахунків.

Відповідно до наявних у матеріалах справи платіжних доручень відповідач вказану суму заборгованості сплатив частково, а саме:

28.03.2023 року - 12 075,00 грн. (платіжне доручення№548) + сплата в бюджет 19,5% у сумі 2 925,00 грн. = 15 000 грн;

11.05.2023 року - 8 050.00 грн (платіжна інструкція кредитового переказу коштів №7 від 11.05.2023 року) + сплата в бюджет 19,5% податків у сумі 1 950,00 грн. = 10 000 грн;

15.06.2023 року - 11 967,33 грн (платіжна інструкція кредитового переказу коштів №17 від 15.06.2023 року) + сплата в бюджет 19.5% податків у сумі 2 898,92 грн. = 14 866,25 грн.

Водночас, відповідно до наданої під час розгляду справи відповідачем платіжної інструкції від 09.05.2024 року № 73 ФОП ОСОБА_2 сплатила 09.05.2024 року повну компенсацію за комунальні послуги за 2021-2022 роки згідно договору оренди від 31.08.2021 року у розмірі 12002,81 грн.

У відповіді на відзив представник ОСОБА_1 фактично підтвердила, що відповідач відшкодувала у повному обсязі борг за комунальні послуги за період із 01.09.2021 року до 10.05.2024 року.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог про стягнення заборгованості за комунальні послуги.

Крім суми орендних платежів та відшкодування комунальних послуг, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних та інфляційні втрати.

Розглядаючи питання про правомірність вимог позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, суд враховує наступне.

Відповідно до п. 10.4.2. Договору, у разі прострочення Орендарем сплати орендної плати та інших платежів, передбачених цим Договором, Орендар сплачує Орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Згідно з п. 10.8. Договору, сторони домовляються, що нарахування штрафних санкцій аз прострочення виконання зобов`язань аз цим Договором здійснюється до повного виконання зобов`язання. Обмеження строку нарахування штрафних санкцій, передбачене частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, до правовідносин, що регулюються даним договором, не застосовується.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Згідно з частиною першою статті 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Дослідивши матеріали справи, суд установив наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача трьох відсотків річних, інфляційних втрат.

Перевіривши розрахунок проведених позивачем нарахувань 3% річних та інфляційних втрат, суд вважає їх обґрунтованими, заявленими відповідно до вимог чинного законодавства, а тому вимоги позивача про стягнення 3% річних в сумі 15 581,95 грн та інфляційних втрат в сумі 59 566,84 грн є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з викладених вище підстав.

Оскільки позов підлягає частковому задоволенню, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3 562,21 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 11, 16, 525, 509, 599, 629, 631, 759 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором оренди - задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором оренди від 31 серпня 2021 року в розмірі 281 073 (двісті вісімдесят одна тисяча сімдесят три) грн. 52 коп., інфляційні втрати в розмірі 59 566 (п`ятдесят дев`ять тисяч п`ятсот шістдесят шість) грн. 84 коп. та 3 % річних у розмірі 15 581 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот вісімдесят одна) грн. 93 коп., усього 356 222 (триста п`ятдесят шість тисяч двісті двадцять дві) грн. 29 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 562 (три тисячі п`ятсот шістдесят дві) грн. 21 коп.

Позивач - ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 : АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено та підписано 13.08.2026 року.

Суддя Євген ХАЙНАЦЬКИЙ