Вирок від 09 вересня 2026 р. у справі №469/882/26 — Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 469/882/26

Провадження № 1-кп/945/618/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаїв кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026153150000016 від 10.05.2026 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Вікторівка Березанського району Миколаївської області, українки, громадянки України, з середньою освітою, раніше не судимої, одруженої, яка працює охоронницею на базі відпочинку “Фенікс”, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України,

ВСТАНОВИВ:

09.05.2026, у вечірній час доби, ОСОБА_4 , маючи протиправний умисел, спрямований на незаконне зайняття рибним добувним промислом, не маючи на це відповідного законного дозволу, виданого компетентним органом, за допомогою заборонених для рибалок-любителів знарядь лову: однієї мисинової риболовецької сітки та одного риболовецького ятеру, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення шкоди рибним запасам України шляхом їх хижацького знищення та бажаючи їх настання, посягаючи на суспільні відносини у сфері охорони й відтворення довкілля, раціонального використання природних ресурсів, прибула на берег водойми - узбережжя Березанського лиману поблизу с. Вікторівка Миколаївського району Миколаївської області за координатами 46.651976, 31.423189, де незаконно за допомогою гумового рибацького костюму марки «Pros» встановила у воді одну мисинову риболовецьку сітку та один риболовецький ятер.

У подальшому, продовжуючи реалізовувати свій протиправний умисел, спрямований на незаконний вилов водних біоресурсів, 10.05.2026 приблизно о 07 годині 00 хвилини, більш точного часу у ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи на узбережжі Березанського лиману поблизу с. Вікторівка Миколаївського району Миколаївської області, зайшла за допомогою гумового рибацького костюму марки «Pros» до акваторії Березанського лиману, де, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді незаконного видобутку у період нересту живих водних біоресурсів, бажаючи їх настання, посягаючи на суспільні відносини у сфері охорони та відтворення навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, маючи умисел на незаконне зайняття рибним добувним промислом без належного дозволу, передбаченого чинним законодавством, виловила раніше виставленою мисиновою сіткою та риболовецьким ятером 3 особини риби роду карась сріблястий, вартістю 4743 гривень за один екземпляр, 17 особин риби роду бичок, вартістю 1564 гривень за один екземпляр, 1 особина риби роду глоса, вартістю 1700 гривень за один екземпляр, креветка в кількості 247 особин, вартістю 3,4 гривень за один екземпляр та 2 особини краба трав?яного, вартістю 55715 гривень за один екземпля), на загальну суму 145300 гривень 80 копійок.

При цьому, незаконний вилов водних біоресурсів ОСОБА_4 здійснила 10.05.2026 у період дії весняної нерестової заборони на рибогосподарських водних об?єктах Миколаївської області, а саме, відповідно до Додатку 3 до Правил любительського рибальства, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 700 від 19.09.2022, яким встановлено заборону добування (вилову) водних біоресурсів, а саме з 1 травня до 15 червня, коли тривав нерестовий період риби роду бичок у Березанському лимані, а також беручи до уваги що відповідно до Переліку видів тварин, що виключенні з Червоної книги України (тваринний світ), затвердженого наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 19 січня 2021 року № 29, такий вид як краб трав?яний виключено з Червоної книги України, у зв?язку з частковим відновленням чисельності популяції. Проте даний вид крабів залишається у регіональних «червоних списках» Одеської, Миколаївської, Херсонської областей та Республіки Крим, тому вилов його заборонений, чим грубо порушив вимоги природоохоронного законодавства України та Правил любительського рибальства.

На підставі критеріїв істотної шкоди, визначених постановою Пленуму Верховного Суду України № 17 від 10.12.2004 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля», ОСОБА_4 своїми умисними діями завдала істотної шкоди водним біоресурсам держави, зокрема за критеріями вилов риби в період нересту та добування тварин, вилов яких заборонено.

В результаті вказаних дій ОСОБА_4 , відповідно до Додатку 1 до Постанови Кабінету Міністрів України № 1042 від 29.09.2023 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів», заподіяла шкоду водним біоресурсам держави на загальну суму 145 300 гривень 80 копійок, яка встановлена згідно із затвердженими таксами для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів.

Дії ОСОБА_4 судом кваліфіковано за ч. 1 ст. 249 КК України, як незаконне зайняття рибним добувним промислом, яке заподіяло істотну шкоду.

Обвинувачена ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, визнала у повному обсязі. Крім того, визнала цивільний позов.

Прокурор в судовому засіданні зазначила, що вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення повністю доведена зібраними під час досудового розслідування доказами, обвинувачена визнала свою вину та не оспорює фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, а тому вважає недоцільним досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. З огляду на викладене просила суд обмежитись допитом обвинуваченої та дослідженням доказів, які характеризують її особу, документів, що стосуються процесуальних витрат та долі речових доказів.

Обвинувачена ОСОБА_4 проти такого порядку та обсягу дослідження доказів не заперечувала.

Оскільки учасники судового провадження не оспорювали фактичні обставини провадження і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їхньої позиції, суд роз`яснив учасникам процесу положення ч. 3 ст. 349 КПК України, зокрема, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

З огляду на позицію сторін кримінального провадження щодо порядку та обсягу дослідження доказів, суд здійснив судовий розгляд у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються, та вирішив обмежитись допитом обвинуваченої та дослідженням доказів, які характеризують особу обвинуваченої, документів, що стосуються процесуальних витрат та речових доказів.

Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченої та не знайшов підстав вважати, що остання себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані нею у судовому засіданні обставини чи визнає їх під примусом.

Заперечень з приводу оголошених фактичних обставин, встановлених під час досудового розслідування у кримінальному проваджені, від сторін не надійшло, учасники погодилися із кваліфікацією вчиненого діяння.

Це узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, відповідно до яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України визнала повністю, щиро розкаялася. В суді дала показання по суті висунутого проти неї обвинувачення, повністю підтвердила обставини, викладені у цьому вироку, з приводу часу, місця, способу та обставин вчинення кримінального правопорушення. Цивільний позов визнала в повному обсязі. Додатково пояснила, що має на утриманні трьох неповнолітніх дітей та маму 75 років, чоловік служить, тому фактично всі обов`язки по утриманню дітей та матері виконує вона. Живе біля лиману і через скрутне матеріальне становище вимушена була вчинити кримінальне правопорушення.

Показання обвинуваченої є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності її позиції.

Окрім показань обвинуваченої, судом досліджено матеріали, які характеризують її особу, а також документи, щодо речових доказів та процесуальних витрат.

Вина ОСОБА_4 у скоєному доведена у повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченій ОСОБА_4 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винної, обставини, які пом`якшують та обтяжують її покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 , відповідно до статті 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України, не встановлені.

ОСОБА_4 повністю визнала вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення та щиро розкаялась. ЇЇ позиція щодо повного визнання вини і надання детальних показань щодо вчиненого є послідовною, сформована під час досудового розслідування і підтверджена у судовому засіданні. Обвинувачена не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра, одружена, раніше не судима, за місцем проживання характеризується позитивно. Має тьох неповнолітніх дітей, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (багатодітна сім`я).

Від представника потерпілого Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) ОСОБА_8 надійшла заява від 04.08.2026 в якій вона просить проводити судовий розгляд кримінального провадження без участі представника потерпілого, визнати ОСОБА_4 винною у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, задовольнити цивільний позов Державної екологічної інспекції ПівденноЗахідного округу (Миколаївська та Одеська області).

Частина перша статті 249 КК України передбачає покарання у виді штрафу або пробаційного нагляду або обмеження волі. Розмір штрафу відповідно до ч. 1 ст. 53 КК України визначається судом з урахуванням майнового стану винного. У розпорядженні суду відсутні відомості про офіційне працевлаштування обвинуваченої, а також про вид і розмір її доходів, тому суд вважає недоцільним застосування для виправлення обвинуваченої покарання у виді штрафу навіть у мінімальному розмірі, оскільки існують обґрунтовані підстави вважати, що призначене судом покарання не буде виконане.

Також суд враховує, що відповідно до ч. 3 ст. 61 КК України до ОСОБА_4 не може бути застосований такий вид покарання як обмеження волі.

Враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, і що більш суворий вид покарання із числа передбачених за скоєне кримінальне правопорушення призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, з урахуванням того, що ОСОБА_4 раніше не судима, щиро розкаялась, суд призначає їй покарання за ч. 1 ст. 249 КК України у виді пробаційного нагляду з покладенням на неї обов`язків, передбачених частиною 2 ст. 59-1 КК України, що сприятиме досягненню мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України, а саме виправленню обвинуваченої ОСОБА_4 та запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень.

Суд вважає таке покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, що повністю узгоджується із принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Відповідно до ст. 49-2 КВК України строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Оскільки стосовно обвинуваченої запобіжний захід не застосовувався, суд не вбачає підстав для обрання обвинуваченій запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

По даному кримінальному провадженню потерпілим (цивільним позивачем) Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу заявлено цивільний позов, в якому позивач просить стягнути з ОСОБА_4 на користь держави матеріальну шкоду, завдану навколишньому природному середовищу у розмірі 145300,80 грн.

На основі всебічного, повного й об`єктивного дослідження обставин справи, з`ясувавши характер позовних вимог, суд приходить до такого висновку.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК України. Якщо процесуальні правовідносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Під час вирішення цивільного позову суд зобов`язаний об`єктивно дослідити обставини справи, з`ясувати учасників та характер правовідносин, що склалися між ними, встановити розмір шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, а також визначити порядок її відшкодування.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Обвинувачена ОСОБА_4 визнала цивільний позов в повному обсязі.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги потерпілого/цивільного позивача підлягають задоволенню.

Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до положень ст. 100 КПК України.

При вирішенні питання про долю речових доказів, суд враховує таке.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 96-2 КК України визначені випадки застосування спеціальної конфіскації, зокрема у разі, якщо гроші, цінності та інше майно:

1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави;

4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

У зв`язку із зазначеним, на підставі статей 96-1, 96-2 КК України слід застосувати спеціальну конфіскацію та конфіскувати в дохід держави одну мисинову риболовецьку сітку розміром: висота - 1,5 м, розмір вічка - 55 мм, довжина - 50 м, яку поміщено до експертного пакету з біркою В442325, один рибацький ятер з довжиною крила 15 метрів, вічко 0,8 см, з шістьма металевими кільцями діаметром 50 см, кожне, поміщений до експертного пакету з біркою B442325, один чорний контейнер з пластмаси, який помішено до полімерного мішку скріплений біркою H46657437, один рибацький костюм «Pros» темно зеленого кольору, поміщений до сейф пакету № WAR 1766808, які зберігаються у камері зберігання речових доказів відділення поліції № 8 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, розташованого за адресою: Миколаївська область Миколаївський район с-ще Березанка, вул. Центральна, 43, біоресурси у вигляді риби роду карась сріблястий 3 шт., глось 1 шт., бичок 17 шт., трав`яний краб 2 шт., креветка 247 шт, передані під розписку інспектору державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області).

На підставі ч. 4 ст. 174 КПК України підлягає скасуванню арешт, накладений ухвалою Березанського районного суду Миколаївської області від 12.05.2026 на 1 чорний контейнер з пластмаси, 1 ліскову сітку довжиною 50 м, висотою 1,5 м, вічко 50 мм, 1 рибацький ятер з довжиною крила 15 метрів, вічко 0,8 см, з шістьма металевими кільцями діаметром 50 см, кожне, 1 рибацький костюм «Pros» темно зеленого кольору, передані на зберігання до камери зберігання речових доказів відділення поліції № 8 МРУП ГУНП в Миколаївській області, біоресурси у вигляді риби роду карась сріблястий 3 шт., глось 1 шт., бичок 16 шт., трав`яний краб 2 шт., креветка 240 шт, передані під розписку інспектору державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області).

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Так, стягненню з ОСОБА_4 підлягають судові витрати за проведення cудової інженерно-екологічної експертизи № 341/26-23 від 28.05.2026 у розмірі 5496,12 грн.

Керуючись ч. 1 ст. 249, статтями 65, 67 КК України, статтями 96-1, 100, 124, 127, 349, 368-371, 373-374, 377 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України та призначити їй покарання у виді у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.

На підставі частини 2 ст. 59-1 КК України покласти на засуджену такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з дня постановки її на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу у розмірі 145300,80 грн.

Арешт, накладений ухвалою Березанського районного суду Миколаївської області від 12.05.2026 у справі № 469/539/26, провадження 1-кс/469/90/26 - після набрання вироком законної сили скасувати.

Застосувати спеціальну конфіскацію та конфіскувати в дохід держави одну мисинову риболовецьку сітку розміром: висота - 1,5 м, розмір вічка - 55 мм, довжина - 50 м, яку поміщено до експертного пакету з біркою В442325, один рибацький ятер з довжиною крила 15 метрів, вічко 0,8 см, з шістьма металевими кільцями діаметром 50 см, кожне, поміщений до експертного пакету з біркою B442325, один чорний контейнер з пластмаси, який помішено до полімерного мішку скріплений біркою H46657437, один рибацький костюм «Pros» темно зеленого кольору, поміщений до сейф пакету № WAR 1766808, які зберігаються у камері зберігання речових доказів відділення поліції № 8 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, розташованого за адресою: Миколаївська область, Миколаївський район, с-ще Березанка, вул. Центральна, 43; водні біоресурси у вигляді риби роду карась сріблястий 3 шт., глось 1 шт., бичок 17 шт., трав`яний краб 2 шт., креветка 247 шт, передані під розписку інспектору державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області).

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення cудової інженерно-екологічної експертизи № 341/26-23 від 28.05.2026 у розмірі 5496,12 грн.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Роз`яснити право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Миколаївського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк із моменту отримання його копії, з урахуванням положень ч. 2 ст. 394 КПК України. Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1

10.09.2026