Постанова від 10 вересня 2026 р. у справі №473/4278/26 — Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/4278/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

"11" вересня 2026 р. місто Вознесенськ

Суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області Зубар Н.Б., за участю секретаря судових засідань Нікітченко М.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу, що надійшла від Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області, про притягнення до відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працює, зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 , обліковий номер картки платника податків згідно відповіді на запит суду від 17.08.2026 р. – особа за такими реєстраційними даними не зареєстрована

В С Т А Н О В И В:

У протоколі серія ВАД №876475 від 05.08.2026 року в розділі склад адміністративного правопорушення поліцейським, який склав цей протокол, зазначено, що: «05.08.2026 р. близько 13-18 год. за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство фізичного характеру, а саме штовхав свою співмешканку ОСОБА_2 , чим вчинив домашнє насильство фізичного характеру».

Потерпілою в протоколі зазначена ОСОБА_2 .

Дії ОСОБА_1 працівником поліції, який склав протокол про адміністративне правопорушення, кваліфіковані за ч.1 ст.173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 до суду не з`явився, спочатку викликався до суду за допомогою смс-повідомлення на номер, що вказано в заяві про отримання виклику, яка надана поліцією до протоколу, однак згідно довідки абонент тимчасово недоступний.

Тому суд викликав ОСОБА_1 рекомендованим листом та згідно з даними сайту Укрпошта лист не вручено з причин, що від суду не залежать, зазначено, що адресат відсутній за вказаною адресою. ОСОБА_1 заяв чи клопотань про відкладення слухання справи чи поважні причини неприбуття не надав, тому розгляд справи відбувся у його відсутності згідно із положеннями ст.268 КУпАП.

Судом були вичерпані всі засоби повідомлення ОСОБА_1 про час та місце слухання справи. При цьому суд враховує, що розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 08 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02 листопада 2006 року, «Літоселітіс Проти Греції» від 05 лютого 2004 року та інші).

Окрім того, що ОСОБА_1 був повідомлений про час та місце слухання справи рекомендованим листом, також на офіційному сайті Судової влади України дата та місце розгляду справи були вказані одразу після призначення справи до розгляду в судовому засіданні. У рішеннях Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України», «Олександр Шевченко проти України» (Заява N 8371/02) від 26.04.2007 (п.27) «Трух проти України» (заява N 50966/99) від 14 жовтня 2003 року наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.

Щодо не вручення особі рекомендованого листа, то суд враховує, що надіслання листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб говорити про належне повідомлення, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю суду. Такий висновок Касаційний господарський суд Верховного Суду виклав у постанові від 18 березня 2021 року за справою № 911/3142/19, переглядаючи відмову поновити пропущений строк апеляційного оскарження. КГС ВС зазначив, що близьку за змістом правову позицію про належне повідомлення викладено в постановах: Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17; КГС ВС від 27.11.2019 у справі № 913/879/17; КГС ВС від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19; КГС ВС від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б.

З огляду на те, що при повідомленні судом про місце і час розгляду справи та вжиття всіх заходів щодо унеможливлення порушення процесуальних прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, з моменту складання протоколу (05.08.2026 року) по день винесення постанови суду, не дивлячись на достатність часу для того, щоб з`явитися до суду та дізнатися про рух справи, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому розгляд справи відбувся у відсутності ОСОБА_3 згідно із вимогами ст.268 КУпАП.

Судом було досліджено матеріали провадження та встановлено, що крім протоколу серія ВАД №876475 від 05.08.2026 року поліцією надано протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 05.08.2026 р., згідно якого ОСОБА_4 вказує на факт вчинення відносно неї домашнього насильства фізичного характеру з боку ОСОБА_1 .

Згідно з рапортом чергового Вознесенського РУП ГУНП від 05.08.2026 р. було отримано заяву та зареєстровано в ЄО за №9829 від 05.08.2026 р. як інші тілесні ушкодження.

Факт вчинення домашнього насильства підтверджений і письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , з яких вбачається, що між співмешканцями стався словесний конфлікт, на ґрунті ревнощів, та під час якого ОСОБА_1 штовхнув у спину свою співмешканку.

До матеріалів справи долучено відеозапис, який було оглянуто під час судового засідання та встановлено, що він містить фіксацію оформлення матеріалів у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 .

Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, суд враховує, що ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Статтею 1 Закону України від 7 грудня 2017 року № 2229-VIII «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено поняття фізичного насильства, а саме: «17) фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.».

Згідно із ч.2 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: особи, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою. Тоді як з матеріалів провадження вбачається, що поліція під час складання протоколу встановила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співмешканцями.

Досліджені матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, а саме насильство в сім`ї фізичного характеру.

При визначенні ОСОБА_1 виду адміністративного стягнення, суд враховує суспільну небезпеку вчиненого ним правопорушення, а тому вважає за необхідне призначити йому покарання у вигляді штрафу. Щодо застосування заходів, передбачених ст.39-1 КУпАП, то суд враховує, що це право суду, оскільки вказана норма передбачає, що у разі вчинення домашнього насильства суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Враховуючи обставини справи, характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, суд вважає за необхідне застосувати відносно нього лише адміністративне стягнення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, а положення ст.39-1 КУпАП про проходження програми, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» - не застосовувати.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП з ОСОБА_1 . ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір.

Керуючись ч.1 ст.173-2 КУпАП, ст.ст.39-1, 40-1, 283-285 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, та застосувати до нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює сумі 340 (триста сорок) грн., в дохід держави рахунок: UA128999980313090106000014446, Отримувач: Миколаїв.ГУК/тг м.Вознесенськ/21081100, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37992030, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081100, найменування: адміністративні штрафи та інші санкції, який підлягає сплаті не пізніше, як через 15 /п`ятнадцять/ днів з дня вручення копії постанови.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ст.308 КУпАП у разі несплати штрафу у зазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання, роботи або за місцем знаходженням майна, яким стягується подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн. Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що оригінали документів про сплату штрафу та судового збору мають бути подані до суду, що виніс постанову (кабінет 20).

Копію постанови направитиОСОБА_1 , оскільки слухання справи відбувалося без його участі.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту винесення постанови до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області.

Суддя Н.Б.Зубар