Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №490/2741/26 — Баштанський районний суд Миколаївської області

Справа № 490/2741/26

2/468/1488/26

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

08.09.2026 Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого – судді Гапєєвої Т.В., за участю секретаря судового засідання – Шутєєвої Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 16.10.2025 між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №45538729 в електронній формі, за яким кредитор надав відповідачу грошові кошти в сумі 12000 грн. строком на 30 днів з умовою сплати процентів у розмірі 0,466% в день, комісії за надання кредиту 16% від суми кредиту, а саме 1920 грн. У разі порушення позичальником строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4% на тіло кредиту за кожен день понадстрокового користування.

Відповідач належним чином не виконував своїх зобов`язань, внаслідок чого за цим кредитним договором утворилась заборгованість в сумі 21 357,60 грн., з яких: 12 000 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу, 1 677,60 грн. – сума заборгованості за процентами, 1920 грн. – сума заборгованості за комісією, 5 760,00 грн. – сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

15.10.2025 між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 6717664 в електронній формі, за яким кредитор надав відповідачу грошові кошти в сумі 3 000 грн. строком на 364 дня ( з 15.10.2025 по 13.10.2026 ), із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,95 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17.25% від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 517,50 грн. У разі порушення позичальником/відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 150 грн. за кожен день понадстрокового користування.

Відповідач належним чином не виконував своїх зобов`язань, внаслідок чого за цим кредитним договором утворилась заборгованість в сумі 11 655 грн., з яких: 3 000 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу, 2 137,50 грн. – сума заборгованості за процентами, 517,50 грн. – сума заборгованості за комісією, 6 000 грн. – сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Оскільки відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання з повернення кредиту та процентів, позивач просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в загальному розмірі 33012,60 грн.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500 грн.

В тексті позову та у заяві від 28.08.2026 позивач заявив про розгляд справи за відсутності представника позивача, не заперечуючи проти заочного розгляду справи.

Позов надійшов до Центрального районного суду м. Миколаєва 30.03.2026.

Ухвалою судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 02.04.2026 справу передано за підсудністю до Баштанського районного суду Миколаївської області.

Ухвалою судді Баштанського районного суду Миколаївської області від 07.05.2026 справу передано за підсудністю до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області.

Ухвалою судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 25.06.2026 справу передано за підсудністю до Баштанського районного суду Миколаївської області.

29.07.2026 відкрите провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Відповідач до суду не з`явився, про час слухання справи повідомлений рекомендованим листом з рекомендованим повідомленням (до суду повернулось поштове відправлення, що вказує на відсутність відповідача за зареєстрованим у встановленому порядку місцем його проживання, тому він відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається повідомленим). До суду не надійшло відзиву на позов.

З огляду на те, що сторони належним чином повідомлені, відповідач не з`явився в судове засідання та не подав відзив, суд ухвалив про заочний розгляд справи.

Дослідивши наявні у справі матеріали суд, розглянувши спір між сторонами в межах заявлених позовних вимог, приходить до висновку про можливість часткового задоволення позову.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В судовому засіданні встановлено, що 16.10.2025 між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 45538729 в електронній формі, за яким, кредитор надав відповідачу грошові кошти в сумі 12000 грн. строком на 30 днів з умовою сплати процентів у розмірі 0,466% в день, комісія за надання кредиту 16 % від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі склало 1920 грн.

Процентна ставка за понадстрокове користування позикою, у випадку невиконання позичальником умов договору була визначена в 4 % в день за кожен день такого користування, з урахуванням обмежень, визначених Законом України «Про споживче кредитування» (пункти 2.2., 10.7.2. договору).

Договір та додаток до нього з Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит підписані ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 03270.

Відповідно до довідки про ідентифікацію клієнт ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ідентифікована Товариством з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" шляхом використання одноразового ідентифікатора, за посередництвом системи BankID НБУ.

З довідки ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» та платіжної інструкції вбачається, що 16.10.2025 ним було перераховано 12000 грн. Паламарчук Ларисі - ЕПЗ номер НОМЕР_2 відповідно до платіжної інструкції, наданої ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів».

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» борг ОСОБА_1 № 45538729 від 16.10.2025 станом на 25.02.2026 становить 21357,60 грн., з яких 12 000 грн. – тіло кредиту , 1 677,60 грн. – проценти, 1920 грн. – комісія, 5 760,00 грн. – проценти за понадстрокове користування.

15.10.2025 між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір кредитної лінії (Надійний) № 6717664, за умовами якого остання отримала кредит у розмірі 3000 грн. на 364 дні до 13.10.2026, з сплатою процентів 0, 95 % за кожен день з користування кредитом та комісії за надання кредиту в розмірі 17,25% від суми наданого кредиту – 571,50 грн. Якщо позичальником не сплачено/сплачено не в повному обсязі перший обов`язковий платіж/мінімальний обов`язковий платіж (платежі), за договором нараховується неустойка у розмірі 150 грн. в день, починаючи з першого дня прострочки та закінчуючи датою оплати несплаченого/сплаченого не в повному обсязі першого обов`язкового платіжу/мінімального обов`язкового платежу (платежів) та неустойки (п. 9.7 договору).

Договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 581840.

Відповідно до довідки про ідентифікацію клієнт ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ідентифікована Товариством з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" шляхом використання одноразового ідентифікатора, за посередництвом системи BankID НБУ.

З довідки ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» та платіжної інструкції вбачається, що 15.10.2025 ним було перераховано 3000 грн. Паламарчук Ларисі - ЕПЗ номер НОМЕР_2 відповідно до платіжної інструкції, наданої ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів».

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» борг ОСОБА_1 за договором № 6717664 від 15.10.2025 станом на 24.02.2026 становить 11655 грн., з яких 3 000 грн. – тіло кредиту , 2137,50 грн. – проценти, 517, 50 грн. – комісія, 6000 грн. – неустойка.

Ухвалою суду від 29.07.2026 витребувано у АТ «Акцент-Банк» інформація щодо належності ОСОБА_1 карткового рахунку та виписки по ньому, проте відповідь не надходила, тому суд вирішує справу на підставі наявних матеріалів.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст. 628, 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Отже будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст. ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Згідно з ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. ч. 4, 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що між відповідачем позивачем укладені кредитні договори у формі електронного документу, визначеного ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», згідно з яким між сторонами виникли кредитні правовідносини.

Дослідженими судом письмовими доказами також підтверджується порушення відповідачем грошових зобов`язань, внаслідок чого утворилася заборгованість, яку позивач просить стягнути з відповідача.

Факт отримання відповідачем грошових коштів в кредит підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, заборгованість нарахована позивачем в межах строку кредитування.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач не належним чином виконував свої зобов`язання за укладеними кредитними договорами, тому його заборгованість має бути стягнута на користь позивача.

За такого, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача заборгованість за тілом кредиту, процентами та комісією по вказаним вище договорам.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за неустойкою, процентами за понадстрокове користування позикою, то суд доходить наступних висновків.

Так, в Україні Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який було затверджено Законом України 2102-IX від 24 лютого 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан, який у подальшому продовжувався Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», та який діє до цього часу.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відтак, нарахування позивачем в період дії в Україні воєнного стану неустойки, процентів за понадстрокове користування кредитними коштами як відповідальності за прострочення виконання відповідачем взятих грошових зобов`язань не відповідає положенням ЦК України, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відтак за договором № 45538729 від 16.10.2025 підлягає стягненню заборгованість в сумі 15597,60 грн., з яких 12 000 грн. – тіло кредиту , 1 677,60 грн. – проценти, 1920 грн. – комісія.

За договором № 6717664 від 15.10.2025 підлягає стягненню заборгованість в сумі 5655 грн., з яких 3 000 грн. – тіло кредиту , 2137,50 грн. – проценти, 517, 50 грн. – комісія.

Загалом з ОСОБА_1 слід стягнути заборгованість за кредитними договорами у сумі 21252,60 грн., задовольнивши частково позовні вимоги.

Згідно зі ст. 141 ЦК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, які задоволені судом на 64 %, тому з відповідача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 1703,94 грн. (2662,40 грн. х 64 %).

Також судом мають бути розподілені витрати позивача на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання розподіл таких витрат, суд виходить з наступного.

Факт понесення витрат на професійну правничу допомогу підтверджується наданими суду договором про надання правничової допомоги № 20-08/25 від 20.08.2025 з додатками; витягом з акту №4-МК від 05.02.2026 приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №20-08/25 від 20.08.2025; платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № d44b92 від 27.02.2026.

Згідно з ч.3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Крім того, відповідно до пропорційності, як основної засади цивільного судочинства, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

При цьому, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, не має значної складності щодо обсягу доказів та встановлення фактичних обставин спору, має типовий характер для справ про стягнення заборгованості за кредитом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 підтвердила свій висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін і зробила висновок, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, зафіксованої зокрема у рішеннях у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015 року та у справі «Гімайдуліна та інші проти України» від 10.12.2009 року, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

За такого, з врахуванням принципу пропорційності судових витрат предмету спору та ціні позову, з врахуванням критерію реальності адвокатських витрат та їх дійсної необхідності, розміру задоволених позовних вимог, суд вважає, що пропорційними та необхідними будуть витрати на професійну правничу допомогу по даній справі в розмірі 3000 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12; 13; 81; 264; 265 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» заборгованість кредитними договорами в сумі 21252,60 (двадцять одну тисячу п`ятдесят дві) гривні 60 копійок.

В задоволенні позовних вимог в більшому розмірі – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» 1703 (одну тисячу сімсот три) гривні 94 копійки в рахунок відшкодування сплаченого судового збору пропорційно задоволеній частині позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» 3000 (три тисячі) гривень в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивачем апеляційна скарга на рішення суду може бути подана Миколаївському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» (місцезнаходження: м. Київ, площа Арсенальна, буд. 1Б, код ЄДРПОУ 39861924);

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Повне судове рішення складене 08.09.2026.

СУДДЯ: