Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №686/2778/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/2778/26

Провадження № 22-ц/820/1651/26

Хмельницький апеляційний суд

в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Костенка А.М. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюка О.І.,

розглянув в порядку ч 1 ст 369 ЦПК України цивільну справу № 686/2778/26 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Таскомбанк» на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 квітня 2026 року у складі судді Чевилюк З.А. у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Таксомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з апеляційною скаргою, суд

в с т а н о в и в :

У січні 2026 року АТ «Таскомбанк» звернулося до суду з позовом, в якому банк просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 002/14075586-SP від 31.01.2022 року, яка станом на 30.09.2025 року складає 85 771,85 грн та судовий збір.

В обґрунтування позову банк зазначав, що 31 січня 2022 року між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 укладено Заяву-Анкету № 002/14075586-SP щодо приєднання до Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту sportbank.

Укладення Кредитного договору здійснювалося Сторонами в електронній формі за допомогою Мобільного застосунку «Sportbank», доступ до якого забезпечується клієнту, який пройшов автентифікацію. Відповідно Угоди, вона вважається укладеною з дати її підписання сторонами: зі сторони Банку — шляхом використання електронного підпису, зі сторони клієнта — шляхом використання удосконаленого електронного підпису (УЕП).

Відповідно до п. 1.2.2. Кредитного договору відкрито поточний рахунок у національній валюті України на ім`я – ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою банку.

Пунктом 1.2.3. Кредитного договору передбачено надати послугу кредитування рахунку та встановити ліміт кредитування рахунку з межах максимальної суми загального ліміту кредитування рахунку, що встановлений в тарифах та складає 100 000 грн, з урахуванням умов визначених в Публічній пропозиції. Тарифи, розмір процентної ставки та розмір комісій, що передбачені для послуги Кредитування рахунку та встановлені в Тарифах, можуть бути змінені банком шляхом внесення змін до Публічної пропозиції в порядку, передбаченому розділом 11 Публічної пропозиції. Такі зміни застосовуються виключно до кредитної заборгованості, що виникає у Клієнта після набрання чинності такими змінами. До заборгованості, що виникла до моменту набрання чинності змін, застосовується процентна ставка та комісії, визначені Тарифами, які діяли на момент виникнення кредитної заборгованості.

Позивач посилався, що умови вищезазначеного кредитного договору відповідачем не виконані, кредитні кошти не повернуті, тому станом на 30.09.2025 року заборгованість відповідача за кредитним договором № 002/14075586-SP від 31.01.2022 року, становить 85771,85 грн і складається з заборгованості по тілу кредиту в сумі - 37447,28 грн.; заборгованість по річним процентам - 48324,57 грн, вказаний розмір заборгованості позивач просив стягнути з відповідача на свою користь.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 квітня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

АТ «Таскомбанк» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апелянт вказує, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять доказів підписання заяви за допомогою удосконаленого електронного підпису, не доведено ідентифікацію особи, яка здійснила такий підпис, не підтверджено використання КЕП, крім того позивачем не доведено розмір процентної ставки, строк кредитування, порядок повернення, а факт часткової оплати, яка зазначена в розрахунку заборгованості не є доказом укладення договору. Однак висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки укладення кредитного договору здійснювалося сторонами в електронній формі за допомогою мобільного застосунку «Sportbank», доступ до якого забезпечується клієнту, який пройшов автентифікацію. Відповідно до угоди, вона вважається укладеною з дати її підписання сторонами: зі сторони банку шляхом використання електронного підпису, зі сторони клієнта шляхом використання удосконаленого електронного підпису (УЕП). Згідно п.3 Заяви № 1180625 про приєднання до частини Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк», відповідач визнав, що всі правочини, у тому числі, але не виключно договори, угоди, листи, повідомлення, розрахункові документи, тощо, при здійсненні електронної взаємодії з банком через Мобільний додаток можуть вчинятися ним з використанням (накладенням, створенням) удосконаленого електронного підпису. Для створення удосконаленого електронного підпису відповідач засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, зазначеним у змісті Заяви-анкети та підтвердив, що створений УЕП є аналогом його власноручного підпису та його накладення, що ініційоване ним в Мобільному додатку, буде мати рівнозначні юридичні наслідки з накладенням його власноручного підпису на документи складені на паперових носіях, відповідно до п. 2 Заяви. В матеріалах справи містяться дві заяви № 1180625 про приєднання до частин 1 та 2 Публічної пропозиції АТ«Таскомбанк» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank». Крмі того, ОСОБА_1 , здійснивши часткову оплату з метою виконання умов договору, вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

У відповідності до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення є невідповідність висновків суду обстаивнам справи та неправильне застосування норм матеріального права.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 підписав Заяву № 1180625 про приєднання до частини 1 публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної кратки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank».

Відповідно до змісту заяви № 1180625 про приєднання до ч.2 публічної пропозиції ОСОБА_1 просив АТ «ТАСКОМБАНК» відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 , у національній валюті на його ім`я, надати послугу кредитування рахунку та встановити ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування рахунку, що встановлений в тарифах, та складає 100 000 грн.

Згідно довідки АТ «Таскомбанк» ОСОБА_1 з 31.01.2022 року є власником поточного рахунку у гривневому еквіваленті НОМЕР_1 , який відкритий до Заяви-Анкети 1180625 з номером кредитного договору № 002/14075586-SP від 31.01.2022 року, № картки НОМЕР_2 , відкритого у АТ «Таскомбанк».

ОСОБА_1 користувався кредитними коштами, здійснював періодично погашення заборгованості.

Відповідно до розрахунку заборгованості по кредитному договору № 002/14075586-SP від 31.01.2022 року та виписками, станом на 30.09.2025 року заборгованість становить 85771,85 грн і складається з заборгованості по тілу кредиту в сумі - 37447,28 грн.; заборгованість по річним процентам - 48324,57 грн.

ОСОБА_1 направлено повідомлення-вимогу щодо виконання зобов`язань за кредитним договором від 31.01.2022 року та повідомлено, що у разі непогашення заборгованості, банк, відповідно до вимог чинного законодавства, буде ініціювати примусове її стягнення.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом статті 207 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

В силу частини першої 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень частини першої статті 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, норми якої в силу частини другої статті 1054 ЦК України поширюються на кредитні відносини, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Як передбачено частиною першою статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Відмовляючи АТ «Таскомбанк» у задоволенні позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем не надано доказів підписання заяви за допомогою удосконаленого електронного підпису, не доведено ідентифікацію особи, яка здійснила такий підпис, не підтверджено використання КЕП, також не доведено розмір процентної ставки, строк кредитування, порядок повернення коштів, а факт часткової оплати, яка зазначена в розрахунку заборгованості не є доказом укладення кредитного договору, а тому відсутні підстави для стягнення з відповідача кредитної заборгованості.

Однак такі висновки суду першої інстанції не є цілком законними та обґрунтованими, з огляду на наступне.

За положеннями ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст.ст. 76, 77, 79, 80, 81 доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Звертаючись до суду з даним позовом банк на підтвердження заявлених позовних вимог щодо стягнення заборгованості за кредитом надав суду: Заяву № 1180625 про приєднання до частини 1 публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної кратки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank», яка підписана ОСОБА_1 особисто та заяву № 1180625 про приєднання до ч.2 публічної пропозиції щодо відкриття поточного рахунку, яка підписана його елетронним підписом за допомогою відкритого ключа №MFYwEAYNKoZIzj0CAQYFK4EEAAoDGgAERzhXIbMXiezNVEy9BjolCK5PTwAqlpAaLOVgdThF/M5wMo3gMOtwqq8P/njdqqqbjxGuluF1yaBaKTJWgfWgfWY9A==, сторінки паспорта клієнта ОСОБА_1 , довідку банку про наявність рахунку та платіжної картки, виписку по особовим рахункам кредитного договору № 002/14-75586-SP, розрахунок заборгованості по кредитному договору № 002/14-75586-SP від 31.01.2022 року.

Таким чином, зібрані у справі докази вказують на те, що між АТ «Таскомбанк» і ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг, у рамках якого банк надав відповідачу кредит у вигляді кредитного ліміту на платіжну картку, з огляду на підписані Заяви.

Однак, матеріали справи не містять підтверджень, що отримавши Публічну пропозицію (оферту) АТ «Таскомбанк» на укладання договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank», відповідач був ознайомлений з Тарифами та умовами обслуговування карткового кредиту, розумів на яких умовах може користуватися кредитними коштами та погодився з ними, підписуючи Заяву про приєднання до Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної кратки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила банківських послуг, відсутність домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надана банком Публічна пропозиція АТ «Таскомбанк» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної кратки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank», не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Крім того, позивач не надав суду Тарифи та умови обслуговування платіжної кратки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank».

За відсутності достатніх підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила надання банківських послуг, відсутності в заяві домовленості сторін про розмір і порядок нарахування процентів, надані банком документи не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору.

У зв`язку з цим до спірних правовідносин не можуть бути застосовані правила частини першої статті 634 ЦК України, які регламентують правові засади договору приєднання.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 3 липня 2019 року (справа № 342/180/17, провадження №14-131цс19), яка згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права.

Отже, із наданих позивачем доказів судом встановлено, що відповідач отримав кредитку картку, користувався кредитними коштами та виконував у певній мірі свій обов`язок щодо повернення цих коштів, внаслідок чого утворилася заборгованість.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «Таскомбанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд погоджується із тим, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Аналогічна позиція міститься в Постанові Верховного суду від 03 липня 2019 року (справа № 342/180/17, провадження № 14-131цс19).

Як вбачається з розрахунку заборгованості, якому суд першої інстанції не надав належної правової оцінки, який був поданий через систему «Електронний суд» і міститься в додатку до позовної заяви, однак не був роздрукований судом першої інстанції та долучений до матеріалів справи, тому долучений судом апеляційної інстанції, станом на 30.09.2025 року ОСОБА_1 використав 76 582,28 грн кредитних коштів, при цьому відповідачем внесено 28 772, 15 грн на погашення тіла кредиту та 10 362,85 грн на погашення процентів, а всього 39 135 грн, оскільки як було встановлено судом між сторонами не було погоджено розміру процентів, тому внесена суду в розмірі 10362,85 грн слід віднести на погашення суми основного боргу.

Отже, з огляду на встановлені обставини, з ОСОБА_1 на користь АТ «Таскомбанк» слід стягнути 37 447,28 грн ( 76 582,28-28 772,15-10362,85), вказана сума і є фактично отриманою та використаною позичальником, однак в добровільному порядку АТ «Таскомбанк» не повернута, в решті вимоги банку не підлягаю задоволенню, з огляду на викладене в мотивувальній часині постанови апеляційного суду.

Таким чином, позові вимоги задоволено судом на 43,66% (37 447,28:85 771,85х100), тому з ОСОБА_1 слід стягнути на користь АТ «Таскомбанк» 1162,40 грн судового збору ( 2662,40х43,66%).

Керуючись статтями 374, 376, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Таскомбанк» задовольнити частково.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 квітня 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» ( місце знаходження: м Київ, вул. С.Петлюри, буд 30 ЄДРПОУ 09806443) 37 447,28 грн заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 ( зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» ( місце знаходження: м Київ, вул. С.Петлюри, буд 30 ЄДРПОУ 09806443) 1162,40 грн судового збору.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 10 вересня 2026 року.

Судді А.М. Костенко

Т.О. Янчук

О.І. Ярмолюк