Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №461/5399/26 — Львівський апеляційний суд

Суд: Львівський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Дрібне викрадення чужого майна

Дата: 07 вересня 2026 р.

Справа: №461/5399/26

Суддя: Урдюк Т. М.

Справа № 461/5399/26 Головуючий у 1 інстанції: Павлюк О.В.

Провадження № 33/811/1452/26 Доповідач в 2-й інстанції: Урдюк Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 22 липня 2026 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП,

в с т а н о в и в:

вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП України та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень 00 копійок.

Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 665 гривень 60 копійок судового збору.

Згідно з постановою судді, 06.07.2026 о 20:40 год за адресою: м. Львів, вул. Під Дубом, 7Б, у приміщенні магазину «Pull and Bear», гр. ОСОБА_1 . Шляхом вільного доступу винесла товар на суму 707,50 грн, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 51 КУпАП.

Не погоджуючись із рішенням судді суду першої інстанції ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу., в якій просить скасувати постанову, закрити провадження у справі на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що постанова є незаконною, підлягає скасуванню.

Зазначає, що у постанові суду фактично відсутнє посилання на конкретні докази, які б беззаперечно підтверджували факт вчинення нею дрібного викрадення чужого майна. Суд не дослідив: відеозаписи з камер спостереження магазину; показання охоронника магазину; показання касира або інших свідків; документи про вилучення товару; будь-які інші об`єктивні докази того, що товар був винесений нею без оплати.

Єдиним документом, на який фактично послався суд, є протокол.

У постанові зазначено, що вона «шляхом вільного доступу винесла товар на суму 707,50 грн». При цьому у матеріалах справи не встановлено: який саме товар нібито був викрадений; чи зафіксовано будь-якими технічними засобами факт взяття нею товару та його винесення за межі касової зони без оплати; де саме цей товар був виявлений; чи перебував він у неї після проходження касової зони; чи був він фактично вилучений працівниками магазину або працівниками поліції; чи складались будь-які документи про вилучення товару.

Також звертає увагу на те, що розгляд справи проведено без її участі, що вважає порушенням.

ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримала, просила задоволити. Крім того подала письмові пояснення, в яких зазначила, що 06 липня 2026 року перебувала у торговому центрі Forum Lviv разом зі своєю донькою. Вони відвідали магазин Zara, де для зручності покупок доньці було надано сумку shoping bag, яка не призначалася для продажу. Після виходу з магазину Zara вони перейшли до магазину Pull&Bear, який розташований навпроти Zara. Вона помітила , що донька має цю сумку при собі вже в Pull&Bear. Вже перебуваючи у магазині Pull&Bear, донька передала shoping bag, їй, оскільки пішла до примірочної. Таким чином, у момент перебування доньки у примірочній shoping bag, знаходилася у неї. Після цього вони разом попрямували до виходу з магазину Pull&Bear. Вона мала намір після виходу повернути shoping bag, до магазину Zara, звідки вона була отримана. На момент виходу з магазину Pull&Bear, shoping bag знаходилася у неї на плечі. Саме під час виходу спрацювала система контролю магазину, після чого працівники магазину перевірили сумку shoping bag, та виявили всередині товар Pull&Bear. Вона не заперечує того, що зазначений товар був виявлений у сумці. Водночас категорично заперечує, що брала цей товар з полиці магазину, клала його до shoping bag, або мала намір його викрасти. Їй не було відомо про знаходження цього товару в сумці до моменту його виявлення працівниками магазину. Вона не може достовірно пояснити, яким саме чином товар опинився у сумці, оскільки особисто цього не бачила. Стверджує, що сама цей товар з полиці магазину не брала і до сумки не клала.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Відповідно до вимог ст.ст.251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам.

Доказами відповідно до ст.251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з вимогами ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Указаних вимог закону суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення дотримався повною мірою.

Висновок суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.51 КУпАП, є обґрунтованим.

Так, положеннями ст.9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом завдань КУпАП та загальних норм Конституції України, Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути доведена належними доказами, а будь-які сумніви і протиріччя повинні трактуватися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом».

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і особа є винною у його вчиненні.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння, як ті, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і ті, що визначають його суб`єктивну сторону.

Єдиною і достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в діянні такої особи складу відповідного адміністративного правопорушення.

Обов`язковим елементом складу адміністративного правопорушення є, зокрема, його суб`єктивна сторона, обов`язковою ознакою якої є вина.

Наявність суб`єктивної сторони правопорушення, зокрема, такої її обов`язкової ознаки як вина, підлягає обов`язковому доказуванню поряд з іншими елементами правопорушення, бо правопорушення, передбачене ч.1 ст.51 КУпАП є умисним.

Приписами ст.10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.51 КУпАП, підтверджені:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА №023575 від 06 липня 2026 року, відповідно до якого 06.07.2026 о 20:40 год. за адресою: м. Львів, вул. Під Дубом, 7Б, у приміщенні магазину «Pull and Bear», ОСОБА_1 . Шляхом вільного доступу винесла товар на суму 707,50 грн, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 51 КУпАП;

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 06.07.2026 відповідно до яких 06.07.2026 о 20:30 год. вона з мамою була в магазині «Pull and Bear», за адресою: вул. Під Дубом, 7 ТЦ «Форум». Вона зайшла в цей магазин з тканинною сумкою shoping bag з магазину Zara. Вона помітила цю сумку, тому попрямувала з мамою до виходу, щоб занести в магазин Zara цю сумку. На виході з магазину спрацювала сигналізація, у місці було виявлено товар – ще одна сумка, що продавлась у магазині «Pull and Bear»,. Охоронець зупинив їх, викликав поліцію. Не знає, як сумка з магазину «Pull and Bear»,. опинилась в них;

- заявою касира магазину «Pull and Bear» ОСОБА_3 від 06.07.2026 про вчинення правопорушення 06.07.2026 у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_2 , зокрема ОСОБА_1 на суму 707 грн. 50 коп., артикул 5057/740/002.

Суд першої інстанції дав належну правову оцінку доказам і дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.51 КУпАП, а саме дрібне викрадення, шляхом крадіжки, чужого майна, вартістью 707 грн. 50 коп.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 заперечила свою вину у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, однак, підтвердила факт свого перебування 06.07.2026 о 20:40 год. за адресою: м. Львів, вул. Під Дубом, 7Б, у приміщенні магазину «Pull and Bear» та виявлення охоронцем магазину в її сумці товару даного магазину коли при виході з нього, спрацювала система контролю магазину.

Апеляційний суд приходить до висновку, що вказані показання щодо невизнання вини є безпідставними та є виключно способом уникнення відповідальності ОСОБА_1 за вчинене правопорушення.

Доводи щодо недоведеності вини ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду.

Наявні у справі докази є взаємоузгодженими, послідовними та достатніми для висновку про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та підстав уважати, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на припущеннях, апеляційним судом не встановлено.

Вина ОСОБА_1 встановлена на підставі належних доказів, оцінених судом відповідно до вимог закону.

Будь-яких істотних суперечностей між доказами, які би породжували розумний сумнів щодо доведеності вини особи, матеріали справи не містять.

Переконливих доводів у судовому засіданні апеляційного суду, які би спростовували висновки суду першої інстанції, не виявлено.

Адміністративне стягнення накладено відповідно до вимог ст.33 КУпАП.

Підстави скасування постанови суду першої інстанції з наведених в апеляційній скарзі мотивів відсутні.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 22 липня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП, залишити без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_1 – без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Львівського апеляційного суду Т.М. Урдюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua