Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №333/9680/25 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу 08.09.2026 Справа № 333/9680/25

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 333/9680/25 Головуючий у 1-й інстанції: Михайлова А.В.

Провадження № 22-ц/807/2039/26 Суддя-доповідач: Сакоян Д.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді (судді-доповідача) Сакояна Д.І.

суддів: Бредуна Д.С., Салтан Л.Г.

за участі:

секретаря судового засідання Пантюх Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану її представником – адвокатом Бізденежним Сергієм Романовичем, на ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 20.07.2026 у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального сільськогосподарського підприємства «Запоріжзеленгосп» Запорізької обласної ради про стягнення заборгованості по заробітній платі,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовом до Комунального сільськогосподарського підприємства «Запоріжзеленгосп» Запорізької обласної ради про стягнення заборгованості по заробітній платі.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 20.07.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального сільськогосподарського підприємства «Запоріжзеленгосп» Запорізької обласної ради про стягнення заборгованості по заробітній платі залишено без розгляду.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 через свого представника, адвоката Бізденежного С.Р., подала апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 20.07.2026 скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції безпідставно не врахував заяви представника позивачки про розгляд справи за відсутності сторони позивача, мав процесуальну можливість продовжити розгляд за наявними матеріалами та вирішити подані клопотання, проте не вирішив їх. В ухвалі не зазначено яким способом позивачку належним чином повідомлено про кожне із судових засідань.

Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив, що згідно з ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених ст. 369 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в п. 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Оскільки оскаржувана ухвала не належить до визначеного ч. 2 ст. 369 ЦПК України переліку, розгляд апеляційної скарги здійснюється з повідомленням учасників справи.

У судовому засіданні представник позивачки, адвокат Бізденежний С.Р., який приймав участь у режимі відеоконференції, підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача, адвокат Шостак Д.Ю., не погодився із доводами апеляційної скарги, послався на те, що оскаржувана ухвала постановлена відповідно до норм законодавства.

Належним чином повідомлена про дату, час та місце проведення судового засідання позивачка ОСОБА_1 до апеляційного суду не з`явилась, причини неявки не повідомила.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції доходить наступних висновків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвала суду першої інстанції зазначеним вище вимогам не відповідає.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що належним чином повідомлена позивачка чотири рази підряд в судове засідання не з`явилась, заяву про розгляд справи без її участі не надала, тому є підстави залишити позов без розгляду.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду не погоджується.

У ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 2, 4 ст. 12 ЦПК України.

Згідно з положенням ч. 3 ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У ч. 1 ст. 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На учасників судового процесу та їх представників покладається загальний обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю варто розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.

Згідно з ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Залишення позову без розгляду – це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.

При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позов без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Тобто законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони, а тому саме позивач має продемонструвати свій процесуальний інтерес у як найшвидшому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі.

Відтак норми ч. 5 ст. 223 ЦПК України та п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України дисциплінують позивача як ініціатора судового розгляду, стимулюють його належно користуватися своїми процесуальними правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.

Під час вирішення питання про залишення позову без розгляду правове значення має виключно належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18), від 10.11.2021 у справі № 756/2137/20 (провадження № 61-3782св21), від 09.12.2021 у справі № 754/16126/16 (провадження № 61-17043св21).

Ухвалою судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 13.10.2025 прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального сільськогосподарського підприємства «Запоріжзеленгосп» Запорізької обласної ради про стягнення заборгованості по заробітній платі до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено судове засідання на 12.11.2025 на 12 год. 00 хв.

У заяві від 12.11.2025 представник позивачки, адвокат Бізденежний С.Р., просив проводити судове засідання 12.11.2025 без його участі та задовольнити раніше подане ним клопотання про витребування доказів.

Крім того, 12.11.2025 від представника відповідача Павленка С.І. до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з виробничою поїздкою до м. Дніпра.

У судове засідання, призначене на 12.11.2025, учасники справи не з`явились. Протокол судового засідання від 12.11.2025 містить відомості про надходження клопотання представника відповідача про відкладення судового засідання, постановлення судом ухвали про відкладення судового засідання, проте не містить відомостей про конкретні причини відкладення, дату та час наступного судового засідання.

Надалі у заяві від 10.12.2025 представник позивачки, адвокат Бізденежний С.Р., просив проводити судове засідання 10.12.2025 о 10 год. 45 хв. без його участі та задовольнити раніше подане ним клопотання про витребування доказів.

Крім того, 10.12.2025 від представника відповідача Павленка С.І. до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що представник Шостак Д.Ю. приймає участь у судовому засіданні в Господарському суді Запорізької області.

У судове засідання, призначене на 10.12.2025, учасники справи не з`явились. Протокол судового засідання від 10.12.2025 містить відомості про надходження клопотання представника відповідача про відкладення судового засідання, постановлення судом ухвали про відкладення судового засідання, проте не містить відомостей про конкретні причини відкладення та дату та час наступного судового засідання.

Надалі у заяві від 05.02.2026 представник позивачки, адвокат Бізденежний С.Р., просив відкласти судове засідання, призначене на 05.02.2026 о 16 год. 30 хв., у зв`язку з отриманням травми.

У судове засідання, призначене на 05.02.2026, учасники справи не з`явились. Протокол судового засідання від 05.02.2026 містить відомості про надходження клопотання представника позивача про відкладення судового засідання, постановлення судом ухвали про відкладення судового засідання, проте не містить відомостей про конкретні причини відкладення та дату та час наступного судового засідання.

Надалі у заяві від 25.03.2026 представник позивачки, адвокат Бізденежний С.Р., просив відкласти судове засідання, призначене на 25.03.2026 о 16 год. 30 хв., у зв`язку з отриманням травми та тимчасовим загостренням больового синдрому.

У судове засідання, призначене на 25.03.2026, учасники справи не з`явились. Протокол судового засідання від 25.03.2026 містить відомості про постановлення судом ухвали про відкладення судового засідання, проте не містить відомостей про конкретні причини відкладення та дату та час наступного судового засідання.

Надалі у справі наявний протокол судового засідання від 23.04.2026, який містить відомості про постановлення судом ухвали про відкладення судового засідання, проте не містить відомостей про конкретні причини відкладення та дату та час наступного судового засідання. Виходячи зі змісту протоколу, у судове засідання, призначене на 23.04.2026, учасники справи не з`явились.

Після судового засідання 23.04.2026 представник позивачки, адвокат Бізденежний С.Р., 09.06.2026 подав заяву у якій просив проводити судове засідання 09.06.2026 о 15 год. 00 хв. без його участі, розглянути та задовольнити раніше подане ним клопотання про витребування доказів.

У судове засідання, призначене на 09.06.2026, учасники справи не з`явились. Протокол судового засідання від 09.06.2026 містить відомості про постановлення судом ухвали про відкладення судового засідання, проте не містить відомостей про конкретні причини відкладення та дату та час наступного судового засідання.

Надалі представник позивачки, адвокат Бізденежний С.Р., 20.07.2026 подав заяву, у якій просив проводити судове засідання без його участі, розглянути та задовольнити раніше подане ним клопотання про витребування доказів.

Залишаючи без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до КСП «Запоріжзеленгосп» Запорізької обласної ради про стягнення заборгованості по заробітній платі, суд першої інстанції не урахував, що представник позивачки, адвокат Бізденежний С.Р., до судових засідань, призначених на 09.06.2026 та 20.07.2026 (двох останніх судових засідань), подавав заяви про їх проведення без його участі, посилався на необхідність розгляду клопотання про витребування доказів. Суд належної оцінки цим заявам не надав, жодним чином не обґрунтував неможливість розгляду принаймні клопотання про витребування доказів за відсутності позивачки та її представника за цих умов. Оскаржувана ухвала не містить посилань на те, що нез`явлення позивачки та її представника перешкоджає розгляду справи в цілому або принаймні клопотання про витребування доказів.

Хоча зміст заяв представника позивачки про проведення судових засідань без його участі вказує на його обізнаність про дату, час та місце розгляду справи, проте апеляційний суд констатує обґрунтованість апеляційної скарги й у частині доводів про те, що суд першої інстанції не зазначив, яким способом, коли та на підставі якого доказу суд визнав позивачку належним чином повідомленою про кожне із судових засідань. Дійсно, у матеріалах справи немає документального підтвердження належного повідомлення позивачки про дату, час та місце проведення судових засідань.

Згідно з Порядком надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, затвердженим наказом Державної судової адміністрації України № 28 від 23.01.2023, надсилання учасникам судового процесу судових повісток, повідомлень і викликів в електронній формі здійснюється шляхом направлення в месенджері за допомогою програмного додатка або SMS-повідомлення за допомогою автоматизованої системи документообігу суду. Судовий виклик надсилається учаснику судового процесу за наявності відповідної заяви та технічної можливості. Форма заяви надається учаснику судового процесу в суді або самостійно завантажується ним з офіційної сторінки суду, розміщеної на офіційному вебпорталі судової влади України.

Про судове засідання 20.07.2026 позивачка не повідомлялась взагалі, про судові засідання 09.06.2026, 23.04.2026, 25.03.2026 ОСОБА_1 повідомлялась шляхом надсилання судової повістки у додаток «VIBER», хоча вона не подавала до суду відповідної заяви.

Відповідно до ч. 5 ст. 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

Суд першої інстанції міг би вважати вручення судової повістки представникові врученням повістки самій позивачці, проте у матеріалах справи немає жодного документального підтвердження належного повідомлення й представника позивачки про дату, час та місце проведення судових засідань.

Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

З урахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги щодо порушення місцевим судом норм процесуального права є обґрунтованими, тож оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.

Оскільки справа направляється для продовження розгляду до суду першої інстанції, то відсутні підстави для розподілу судових витрат, понесених скаржником у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції відповідно до положень ст. 141, 382 ЦПК України.

Керуючись ст. 367, 374, 381-384, 389, 390 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану її представником – адвокатом Бізденежним Сергієм Романовичем, на ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 20.07.2026 – задовольнити.

Ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 20.07.2026 у цій справі скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 10.09.2026.

Головуючий Д.І. Сакоян

Судді Д.С. Бредун

Л.Г. Салтан