Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №335/8693/15-ц — Запорізький апеляційний суд

Суд: Запорізький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу

Дата: 07 вересня 2026 р.

Справа: №335/8693/15-ц

Суддя: Сакоян Д. І.

Дата документу 08.09.2026 Справа № 335/8693/15-ц

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 335/8693/15-ц Головуючий у 1-й інстанції: Калюжна В.В.

Провадження № 22-ц/807/1934/26 Суддя-доповідач: Сакоян Д.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді (судді-доповідача) Сакояна Д.І.

суддів: Бредуна Д.С., Салтан Л.Г.

за участі:

секретаря судового засідання Пантюх Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником – адвокатом Вороновим Олексієм Олександровичем, на ухвалу Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 29.06.2026 про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.

Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 30.11.2015 позов задоволено частково.

П`ятого березня 2026 року відповідач ОСОБА_2 звернувся до Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя із заявою про перегляд заочного рішення.

Ухвалою Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 08.04.2026 (з урахуванням ухвали Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 08.04.2026 від 08.04.2026 про виправлення описки) скасовано заочне рішення у справі № 335/8693/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 29.06.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики залишено без розгляду.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 через свого представника, адвоката Воронова Олексія Олександровича, подав апеляційну скаргу в якій просить ухвалу Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 29.06.2026 скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що залишаючи позовну заяву без розгляду суд першої інстанції послався на п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, відповідно до якого суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки. Однак судом зроблено помилковий висновок про те, що у даному випадку законодавцем встановлено, що при повторній неявці позивача в судове засідання причина неявки не має значення для суду. Суд першої інстанції необґрунтовано застосував розширювальне тлумачення даної норми процесуального закону, оскільки у ньому відсутня пряма вказівка на обов`язок суду залишити позовну заяву без розгляду навіть за наявності поважної причини неявки позивача в судове засідання, тим більше, за наявності клопотання про його відкладення через зайнятість представника в іншій справі.

Не погоджуючись із доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 через свого представника – адвоката Корсіка Ярослава Ігоровича, подав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого відповідач вважає апеляційну скаргу безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.Справа призначалась до розгляду на 07.05.2026, 04.06.2026 та 29.06.2026. У жодне із зазначених судових засідань ні позивач ОСОБА_1 , ні його представник Воронов О.О. не з`явились. Ухвалою Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 29.06.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики залишено без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України у зв`язку з повторною неявкою позивача. На переконання відповідача та його представника вищезазначена ухвала постановлена з дотриманням норм процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Представник ОСОБА_1 , адвокат Воронов О.О., у судові засідання, призначені на 04.06.2026 та 29.06.2026 не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином через систему «Електронний суд». У судове засідання, призначене на 04.06.2026, адвокат Воронов О.О. не з`явився, просив суд відкласти судове засідання у зв`язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи. У судове засідання, призначене на 29.06.2026, адвокат Воронов О.О. повторно не з`явився, просив відкласти судове засідання у зв`язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи та зайнятістю в іншому судовому засіданні. Заяв про розгляд справи за відсутності представника позивача адвокат Воронов О.О. не подавав. Надавши оцінку процесуальній поведінці представника ОСОБА_1 , адвоката Воронова О.О., урахувавши характер спірних правовідносин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених ст. 369 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в п. 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Оскільки оскаржувана ухвала не належить до визначеного ч. 2 ст. 369 ЦПК України переліку, розгляд апеляційної скарги здійснюється з повідомленням учасників справи.

У судовому засіданні представник ОСОБА_2 , адвокат Корсік Я.І., заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання інші учасники справи до апеляційного суду не з`явились, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши у судовому засіданні доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 375 ЦПК України).

Приписами ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення,ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи позивач повторно у підготовче засідання не з`явився, тому є підстави залишити позов без розгляду.

Апеляційний суд погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, оскільки вони є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і вимогам закону.

У ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 2, 4 ст. 12 ЦПК України).

Згідно з положенням ч. 3 ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Частиною першою статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На учасників судового процесу та їх представників покладається загальний обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю варто розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.

Згідно з ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 30.11.2015 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики задоволено частково (а.с. 22).

П`ятого березня 2026 року відповідач ОСОБА_2 звернувся до Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя з заявою про перегляд заочного рішення (а.с. 29-31).

Ухвалою Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 08.04.2026 (з урахуванням ухвали Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 08.04.2026 від 08.04.2026 про виправлення описки) скасовано заочне рішення у справі № 335/8693/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 07.05.2026 о 10 год. 30 хв. (а.с. 57).

У підготовче засідання, призначене на 07.05.2026, позивач ОСОБА_1 не з`явився. Згідно з протоколом судового засідання від 07.05.2026 судом постановлено ухвалу про відкладення судового засідання для повторного виклику позивача. Відомостей про причини неявки позивача протокол не містить (а.с. 77-78).

Про підготовче засідання, призначене на 04.06.2026, позивач ОСОБА_1 повідомлявся шляхом надсилання судової повістки рекомендованим поштовим відправленням (а.с. 80-81). Згідно з відомостями офіційного сайту Акціонерного товариства «Укрпошта» (деталі трекінгу) вищезазначене поштове відправлення було повернуто відправнику (одержувач відсутній за вказаною адресою).

У постанові від 29.01.2025 по справі № 752/5046/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов наступного висновку: «Аргументи заявника про те, що суд не повідомив його про розгляд справи є необґрунтованими, оскільки кореспонденція, а саме судова повістка-повідомлення про розгляд справи була повернена до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». З огляду на те, що кореспонденція повернена до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», то відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України він є таким, що її отримав».

У заяві від 03.06.2026 представник позивача, адвокат Воронов О.О., просив відкласти судове засідання, яке призначено на 04.06.2026 о 14 год. 00 хв., для ознайомлення з матеріалами справи (а.с. 83).

У підготовче засідання, призначене на 04.06.2026, позивач ОСОБА_1 та його представник, адвокат Воронов О.О., не з`явились.Протокол підготовчого засідання від 04.06.2026 містить відомості про надходження клопотання представника відповідача про відкладення судового засідання, постановлення судом ухвали про відкладення підготовчого засідання для повторного виклику осіб, які не з`явились (а.с. 86-87).

Про підготовче засідання, призначене на 29.06.2026, представник позивача, адвокат Воронов О.О., був повідомлений шляхом надсилання судової повістки до електронного кабінету в системі «Електронний суд». Згідно з довідкою про доставку електронного документу судова повістка була доставлена одержувачу ОСОБА_3 до електронного кабінету 06.06.2026 о 05:50:19 (зворот а.с. 89).

Відповідно до ч. 5 ст. 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

У клопотанні від 29.06.2026 представник позивача, адвокат Воронов О.О., просив відкласти судове засідання, призначене на 29.06.2026 о 14 год. 30 хв., для ознайомлення з матеріалами справи, а також у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні (а.с. 90).

Ухвалою Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 29.06.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики залишено без розгляду.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Залишення позову без розгляду – це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.

При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позов без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Тобто законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони, а тому саме позивач має продемонструвати свій процесуальний інтерес у як найшвидшому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі.

Відтак норми ч. 5 ст. 223 ЦПК України та п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України дисциплінують позивача як ініціатора судового розгляду, стимулюють його належно користуватися своїми процесуальними правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.

Під час вирішення питання про залишення позову без розгляду правове значення має виключно належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18), від 10.11.2021 у справі № 756/2137/20 (провадження № 61-3782св21), від 09.12.2021 у справі № 754/16126/16 (провадження № 61-17043св21).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не оскаржує факту його належного повідомлення про дату, час та місце проведення підготовчих засідань, заперечуючи лише щодо тлумачення судом п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Даючи оцінку доводам апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку, що представник ОСОБА_1 , адвокат Воронов О.О., дійшов помилкового висновку про те, що суд першої інстанції необґрунтовано застосував розширювальне тлумачення п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, оскільки у ньому відсутня пряма вказівка на обов`язок суду залишити позовну заяву без розгляду навіть за наявності поважної причини неявки позивача в судове засідання.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, який відповідає сталій позиції Верховного Суду, про наявність підстав для залишення позову без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, оскільки належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення підготовчих засідань позивач двічі поспіль не з`явився у підготовчі засідання, які були призначені на 04.06.2026 та 29.06.2026, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав.

Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла переконання, що оскаржувана ухвала судом першої інстанції постановлена з додержанням вимог процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують її законності і обґрунтованості. Підстав для скасування ухвали суду з наведених в апеляційній скарзі мотивів немає.

Керуючись ст. 367, 374, 381-384, 389, 390 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником – адвокатом Вороновим Олексієм Олександровичем, на ухвалу Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 29.06.2026 про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики – залишити без задоволення.

Ухвалу Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 29.06.2026 у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 10.09.2026.

Головуючий Д.І. Сакоян

Судді Д.С. Бредун

Л.Г. Салтан

Оригінал: reyestr.court.gov.ua