Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №337/2880/26 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу 10.09.2026 Справа № 337/2880/26

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №337/2880/26 Головуючий у 1-й інстанції: Ширіна С.А.

Провадження № 22-ц/807/2046/26 Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої Кочеткової І.В.,

суддів: Полякова О.З.,

Мінгазова Р.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» на заочне рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 07 липня 2026 року,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2026 року АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» звернулось до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, посилаючись на те, що «Мonobank» - це мобільний банк, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яким є платіжні картки монобанк. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках монобанк за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю цього проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Попередня верифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації особи здійснюється або у точці видачі або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ«УНІВЕРСАЛ БАНК» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https:www.monobank.ua/terms.

09 квітня 2024 року між АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» та ОСОБА_1 підписано анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг. Своїм підписом в анкеті-заяві відповідач повністю та безумовно прийняв пропозицію банку та погодився з тим, що анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит, спеціальним платіжним засобом є платіжна картка. В зв`язку з порушенням умов Договору про надання банківських послуг зі сторони відповідача перед АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» у останньої виникла заборгованість в розмірі 46690, 22грн., яка складається з загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 30432,43 грн.,заборгованість за пенею 7511,54 грн. заборгованість за порушення грошового зобов`язання 8 744,25 грн.,яку позивач просить стягнути на його користь з відповідача, а також судовий збір, сплачений ним при зверненні з позовом до суду.

Заочним рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 07 червня 2026 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 09.04.2024 року у розмірі 20000 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» сплачену суму судового збору у розмірі 1425,56 грн.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, АТ «У УНІВЕРСАЛ БАНК», інтереси якого представляє ОСОБА_2 , подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповно з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати в частині незадоволених вимог, ухвалити нове про задоволення позову у повному обсязі. В іншій частині рішення залишити без змін.

В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції не було досліджено механізму отримання банківських послуг проекту Monobank, а також процедуру ознайомлення споживача з умовами, правилами обслуговування рахунків фізичних осіб, тарифами, таблицею розрахунку вартості кредиту, паспортом споживчого кредиту.

Копія апеляційної скарги і ухвали про відкриття апеляційного провадження надіслані відповідачеві ОСОБА_1 14.08.2026, повернулися до апеляційного суду з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою».

14 серпня 2026 року на офіційному вебсайті Запорізького апеляційного суду розміщено оголошення для повідомлення ОСОБА_1 щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження, без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання (а.с.92-93).

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходили, проте це не заважає її розгляду за наявними матеріалами справи.

Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу.

Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Зважаючи на те, що справа є малозначною, її розгляд здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно з ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За вимогами п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скарг без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Вказаним вимогам Закону оскаржуване судове рішення відповідає.

Судом першої інстанції встановлено, 09.04.2024 в межах проекту monobank між АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання банківських послуг, який представляє собою анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг (а.с.17).

В анкеті-заяві до Договору про надання банківських послуг зазначено, що позичальник просить відкрити на її ім`я поточний рахунок у гривні та встановити кредитний ліміт на суму, визначену у мобільному додатку. Погоджується з тим, що невід`ємною частиною анкети-заяви є запевнення клієнта до договору, з підписанням якого в Мобільному застосунку договір набуває чинність. У разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватись процентна ставка 3.1% на місяць з першого дня користування кредитом (а.с.20-21).

Підписанням Анкети-заяви відповідач засвідчив генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватися нею для вчинення правочинів та платіжних операцій.

До Анкети-заяви Банком було долучено запевнення клієнта до Договору про надання банківських послуг monobank, витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank, Паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank.

Таким чином, після підписання Анкети-заяви у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у Банку виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов`язання оплачувати послуги Банку, що виникають в результаті використання платіжних карток згідно Тарифів та повернути кредит.

За змістом довідки АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» від 03 березня 2026 року 09 квітня 2024 року ОСОБА_1 відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні шляхом підписання анкети-заяви до договору. Розмір встановленого кредитного ліміту по поточному рахунку № НОМЕР_1 становить 20 000 грн.

АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» свої зобов`язання за Договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту

З наданого банком розрахунку заборгованості, виписки про рух коштів по картці від 03 березня 2026 року по рахунку клієнта ОСОБА_1 за період з 09 квітня 2024 року по 03 березня 2026 року вбачається, що прийняті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором Банк виконав своєчасно і повністю, надававши кредитні ресурси в повному обсязі, однак відповідачка свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконувала, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 46 690,22 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положеннями ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. ч. 1, 5-7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Із прийняттям Закону України Про електронну комерцію № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини третій статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четвертій статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина шоста статті 11 вказаного Закону). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина дванадцята статті 11 Закону № 675-VIII.

За змістом статті 12 вказаного Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Встановлено, що у жовтні 2017 року АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» запустив новий проект «Monobank», в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки «Монобанк». Після перевірки кредитної історії на платіжних картках монобанк за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю проекту «Монобанк» є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.

Відповідач ОСОБА_1 звернулася до банку з метою отримання банківських послуг, в зв`язку з чим власноруч підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, на виконання якого банком було відкрито рахунок із наданням кредитного ліміту.

Отже, прийняті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» виконало своєчасно і повністю, надавши кредиті ресурси відповідачу в повному обсязі, натомість ОСОБА_1 належним чином не виконала зобов`язання за кредитним договором, з умовами якого вона погодився шляхом власноручного підпису в анкеті-заяві, у якій було вказано, що підписана анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають між ним і банком договір про надання банківських послуг.

Отримання вказаних документів ОСОБА_1 у мобільному додатку підтверджується її власноручним підписом у анкеті-заяві (а.с.17).

Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають договір та зобов`язався виконувати його умови (п. 3).

Згідно з п. 3 анкети-заяви, відповідач беззастережно погодився з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту та повідомляти його про це шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.

Підписанням анкети-заяви відповідач засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення її дій згідно з договором. Визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтвердив, що всі наступні правочини можуть вчинятися нею або банком з використанням електронного цифрового підпису (п. 6).

Згідно з п.11 заяви усе листування щодо цього договору відповідач просив здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору.

До анкети-заяви банком було долучено витяг з Умов і правил обслуговування рахунків фізичної особи, Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (а.с. 26-32).

З приведеного банком розрахунку вбачається, що ОСОБА_1 має заборгованість за договором про надання банківських послуг Monobank станом на 03 березня 2026 року у розмірі 30 432,43 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту (а.с.10-12).

Встановлено, що кредитний договір укладений між АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» та ОСОБА_1 у тому числі анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, які були надані Банком позичальнику ОСОБА_1 через мобільний додаток підписані шляхом накладення електронного цифрового підпису останньою (а.с. 17).

У підписаній анкеті-заяві відповідач визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях.

Після підписання анкети-заяви у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у банку виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов`язання оплачувати послуги банку, що виникають в результаті використання платіжних карток згідно Тарифів та повернути кредит.

На підставі укладеного договору відповідачка отримала кредит у розмірі 20000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок (а.с.25).

Положеннями статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Отже, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем підтверджено, що на виконання цього договору АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» надало позичальнику кредит шляхом встановлення кредитного ліміту на платіжну картку в сумі 20 000,00 грн.

У підписаній відповідачем Анкеті-заяві від 09.04.2024 процентна ставка не вказана. В той же час зазначено, що у разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 днів, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1% на місяць з першого дня користування кредитом.

Водночас, долучені позивачем до матеріалів справи Умови і правила обслуговування рахунків фізичної особи в ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо продуктів монобанк в редакції, що набуває чинності з 13.05.2022, не містять підпису відповідача (у тому числі електронного). Жодних доказів на підтвердження того, що саме ці Умови та правила розуміла відповідач та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету від 09.04.2024, позивач не надав.

Відтак, ці Умови та правила не можуть вважатися складовою частиною укладеного сторонами кредитного договору.

Згідно з наявною в матеріалах справи випискою про рух коштів по картці, за період з 09.04.2024 по 03.03.2026 ОСОБА_1 користувалася кредитними коштами, знімала, погашала, робила покупки (а.с.14-16).

Відповідно до ст. 1072 ЦК України передбачено, що банк проводить розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження і виключно в межах залишку коштів на рахунку клієнта, якщо інше не встановлено договором між банком і клієнтом. Відповідно до ст. 1069 ЦК України, якщо згідно з договором банківського рахунку банк здійснює платежі з рахунку клієнта, незважаючи на відсутність на ньому коштів (кредитування рахунку), вважається, що банк надав клієнтові кредит на відповідну суму із дня здійснення цього платежу. Частиною 2 статті 1069 ЦК України встановлено права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунку, визначаються положеннями про позику й кредит. Оскільки овердрафт є видом кредиту, то він може оформлятися договором. У договорі вказуються умови кредитування: ліміт овердрафту, базова відсоткова ставка, відповідальність за порушення строків за кредитом й інші умови, наприклад суми, що сплачуються за пролонгацію терміну дії умов договору.

Разом з тим матеріали справи не містять підтвердження погодження сторонами умов надання кредитором та отримання позичальником коштів поза погодженим лімітом.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості видно, що станом на 03.03.2026 вона складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) у розмірі 46690,22 грн., банком нараховувалися відсотки за ставкою 37,2% в рік, що узгоджується із визначеною ставкою в анкеті-заяві (3,1% в місяць), що підписана позичальником за допомогою електронного підпису, та відповідно була погоджена відповідачем з позичальником (а.с.10-12).

Врахувавши вищевикладене, районний суд прийняв надані представником позивача такі докази: анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 09.04.2024; виписку по руху коштів по рахунку № НОМЕР_1 ; довідку про розмір встановленого кредитного ліміту та розрахунок заборгованості за договором № б/н від 09.04.2024 станом на 03.03.2026.

При цьому районним судом встановлено, з чим погоджується і колегія суддів, що позивачем здійснювалось списання відсотків, які в подальшому відображались шляхом збільшення суми залишку поточної заборгованості за наданим кредитом.

Таким чином встановлено, що заборгованість за тілом кредиту у відповідача склали також нарахування відсотків за користування кредитними коштами.

Разом з тим, посилання на умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» не прийняті судом першої інстанції як докази у цій справі, оскільки матеріали справи не містять підтверджень, що саме з цими умовами та правилами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою відповідач ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи анкету-заяву, в якій овердрафт не передбачено.

Крім того, у поясненнях до виписки про руху коштів на рахунку зазначено і про те, що овердрафт - (мінус) 26 690,22 грн. виник у зв`язку із направленням кредитних коштів на погашення неустойки за прострочені платежі згідно з тарифами.

Поряд із цим, відповідно до п. 18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває по теперішній час.

На цей час позичальник звільняється від сплати неустойки в силу зазначених вище вимог ЦК України.

Слід зазначити, що за встановлених обставин укладення між позивачем та відповідачем кредитного договору, саме сторона позивача мала би надати докази на підтвердження своєї позиції із належним доведення розміру заборгованості та її складових. Проте, позивачем не деталізовано яким саме чином здійснювалось нарахування суми заборгованості в заявленому розмірі із врахуванням всіх складових.

З викладеного слідує, що відповідач користувалася кредитними коштами шляхом їх зняття з кредитної картки, здійснювала платежі, а також поповнювала картку, про що свідчить виписка про рух коштів. Разом з тим надані банком Умови та Правила не містять підпису відповідача про ознайомлення з ними, а відтак їх не можна вважати складовою частиною кредитного договору та досягненням між сторонами згоди щодо всіх його істотних умов. Заборгованість за тілом кредиту, що є предметом цього спору, є складовою його повної вартості, до якої включені інші складові частини (проценти, неустойка, тощо), однак не є сумою, яку фактично отримала у борг позичальник, а тому така сума (46690,22 грн.) не може вважатися такою, що підтверджена належними доказами.

Вказане узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 11.12.2024 у справі № 753/25744/21, в якій суд виснував, що держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб`єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору.

Також Верховний Суд у постанові від 11.09.2024 у справі № 204/7787/21 виснував, що недоведення суми заборгованості не є підставою для відмови у задоволенні позову банку, оскільки заборгованість визначається умовами кредитного договору та вимогами закону. Встановивши факт існування між сторонами невиконаних позичальником кредитних зобов`язань, суд у будь-якому разі має стягнути ту суму, яка була доведена і щодо якої у суду не має сумніву.

В свою чергу АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» в позовних вимогах не просив стягнути проценти за користування кредитними коштами чи овердрафт, а тому, враховуючи вищезазначене та принцип диспозитивності цивільного судочинства, районний суд обґрунтовано дійшов висновку, що сума у розмірі 26 690,22 грн. стягненню не підлягає.

З врахуванням вищенаведеного, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість по сплаті кредиту, оскільки відповідач не в повному обсязі виконала прийняті на себе відповідно до договору зобов`язання, у зв`язку з чим вимоги позивача є частково обґрунтованими, а отже підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача суми кредитних коштів в межах визначеного кредитного ліміту, а саме в розмірі 20 000 грн.

Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення процесуального права або неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. При вирішенні вказаної справи судом правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване.

Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, судові витрати, понесені АТ «Універсал Банк» у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, слід залишити за ним.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» залишити без задоволення.

Заочне рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 07 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Головуюча І.В. Кочеткова

судді О.З. Поляков

Р.В. Мінгазов