Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №297/1122/25 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 297/1122/25

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.09.2026 м. Ужгород

Суддя Закарпатського апеляційного суду Бисага Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за апеляційною скаргою адвоката Полянського В.І., в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 04 березня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 04 березня 2026 року визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї) тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один)рік.

Строк позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів обчислюється з дня здачі, або вилучення посвідчення водія.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в користь держави 665,60 грн. судового збору.

Відповідно до постанови суду, - 28.03.2025 року о 13 годині 30 хвилин в м. Берегове по вул. Лінера, 2, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки «Volkswagen», д.н.з « НОМЕР_1 », з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме звужені зіниці, які не реагують на світло, почервоніння обличчя, виражене тремтіння пальців рук, від проходження медичного огляду з метою встановлення наркотичного сп`яніння відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР.

Не погоджуючись з даною постановою суду адвокат Полянський В.І., в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. Вважає, що оскаржувана постанова суду та протокол від 28.03.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вказане правопорушення є незаконними, необґрунтованими, протокол складений з порушенням вимог КУпАП. Зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, що потягло за собою не повне з`ясування усіх обставин справи. Посилається на те, що вказана подія та обставини справи, які викладені в протоколі не відповідають фактичним обставинам даної справи. Зазначив, що 08.03.2025 року зранку ОСОБА_1 по сімейних обставинах на ТЗ марки «Volkswagen», д.н.з « НОМЕР_1 » поїхав в м. Берегове, де його було зупинено працівниками поліції, після поверхневого огляду ТЗ ОСОБА_1 без будь-яких аргументів та підстав було запропоновано пройти медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння, на що останній погодився. Перебуваючи вже всередині КНП «Берегівська РЛ», працівники медзакладу вмовили та запропонували ОСОБА_1 не проходити огляд на стан наркотичного сп`яніння, адже по зовнішньому вигляду не було підстав підозрювати, що останній може перебувати у стані наркотичного сп`яніння. Також сторона захисту зазначає, що з відеозапису, який наявний у матеріалах справи не вбачається, що ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляду на сан наркотичного сп`яніння у встановленому Законом порядку. Звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №284067 складено 28.03.2025, не зважаючи на те, що подія сама була 08.03.2025 о 13 годині 30 хвилин, тобто протокол складено аж через 20 днів, що в свою чергу є грубим порушенням норм КУпАП, оскільки такий має складатися не пізніше 24 годин з моменту виявлення правопорушення.

В судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його представник - адвокат Полянський В.І. не з`явилися, однак адвокат направив клопотання про долучення до матеріалів апеляційної скарги докази, а саме довідку з КНП «Берегівська ЦРЛ», згідно якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 на обліку у наркологічному кабінеті не перебуває, яку просив під час розгляду апеляційної скарги її дослідити та надати їй належну оцінку.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Полянського В.І., неявка яких із урахуванням положень ч. 6 ст. 294 КУпАП не перешкоджає її розгляду. При цьому, враховується те, що останні належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи, а розгляд справи за клопотаннями сторони захисту вже відкладався. Заяви про відкладення розгляду справи не надходили.

Приймаючи рішення про розгляд справи без участі ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Полянського В.І., враховуються і вимоги чинного законодавства щодо розгляду справи в розумні строки.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги згідно з положеннями ст. 294 КУпАП.

Апеляційним судом встановлено, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення вказаних вимог дотримався.

Пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до підпункту а) пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена ст. 130 КУпАП.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 284067 від 28.03.2025 року, в цей же день о 13 годині 30 хвилин в м. Берегове по вул. Лінера, 2, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки «Volkswagen», д.н.з « НОМЕР_1 », з ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці, які не реагують на світло, почервоніння обличчя, виражене тремтіння пальців рук), від проходження медичного огляду з метою встановлення наркотичного сп`яніння відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Твердження сторони захисту в апеляційній скарзі про те, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №284067 складено 28.03.2025, не зважаючи на те, що подія сама була 08.03.2025 о 13 годині 30 хвилин, тобто протокол складено аж через 20 днів, що в свою чергу є грубим порушенням норм КУпАП, оскільки такий має складатися не пізніше 24 годин з моменту виявлення правопорушення, апеляційний суд відхиляє, так як 04.03.2026 в судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_1 свою вину не визнав та пояснив, що 28.03.2025 року його було зупинено працівниками поліції у зв`язку з тим, що він керував автомобілем без пристебнутого ременю безпеки, а не 08.03.2025, як вказує в апеляційній скарзі захисник.

Отже, вказаний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оформлений компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка його склала, в якому чітко викладено як суть правопорушення так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи. Своїм підписом ОСОБА_1 засвідчив, що зі змістом протоколу ознайомлений, копію протоколу отримав, внесені дані про нього правильні, однак від дачі пояснення відмовився.

Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, стверджується: вище вказаним протоколом про адміністративне правопорушення, у якому викладені обставини вчиненого правопорушення; листом до Дитектора КНП «Берегівська лікарня» ім. Б.Ліннера, згідно якого вбачається звернення про встановлення наркотичного сп`яніння водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дослідженим відеозаписом з нагрудних відеореєстраторів поліцейських з місця події, яка мала місце 28.03.2025, що містяться на DVD-диску; поясненнями правопорушника наданими у судовому засіданні суду першої інстанції.

Проаналізувавши досліджені докази, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.

Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.

Доводи апеляційної скарги про те, що після поверхневого огляду транспортного засобу ОСОБА_1 без будь-яких аргументів та підстав було запропоновано пройти медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння, на що останній погодився, суд апеляційної інстанції відхиляє та звертає увагу на наступне.

Згідно відеозаписів, що містяться на DVD-R диску, який долучено до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, зафіксовано момент зупинки транспортного засобу марки «Volkswagen», д.н.з « НОМЕР_1 », під керуванням ОСОБА_1 . Також, працівниками поліції було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння у водія ОСОБА_1 , а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло, почервоніння обличчя, виражене тремтіння пальців рук. У зв`язку з чим, працівником поліції було запропоновано водієві пройти огляд на стан сп`яніння у КНП «Берегівська лікарня» ім. Б.Ліннера, на що останній погодився. Проте, вже перебуваючи в лікарні, ОСОБА_1 від проходження такого огляду відмовився, про що чітко зафіксовано на відеозаписі.

При цьому, апеляційний суд зазначає, що виявлені ознаки сп`яніння є суб`єктивною думкою поліцейського, яку він складає на підставі аналізу дій водія під час спілкування із ним, а наявність або відсутність стану сп`яніння у водія перевіряється за допомогою проходження відповідного огляду. В даному випадку, водій ОСОБА_1 відмовився проходити такий огляд, за що передбачена адміністративна відповідальність.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 , чи його представник оскаржували дії працівників поліції щодо складання відносно ньогопротоколу. Доказів неправомірної поведінки працівників поліції чи інших доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього, матеріали справи не містять.

З цих підстав і відхиляються доводи апеляційної скарги про те, що перебуваючи вже всередині КНП «Берегівська РЛ», працівники медзакладу вмовили та запропонували ОСОБА_1 не проходити огляд на стан наркотичного сп`яніння, адже по зовнішньому вигляду не було підстав підозрювати, що останній може перебувати у стані наркотичного сп`яніння, оскільки такі доводи є надуманими та не підтверджені будь-якими доказами.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 є суб`єктом відповідальності за інкриміноване йому правопорушення, оскільки, таким є виключно водій, тобто особа, яка керувала транспортним засобом, так як матеріали справи містять достатні відомості на підтвердження даного факту, а тому, на нього поширюються вимоги п.2.5 ПДР України, що покладають на водія обов`язок, на вимогу працівника поліції, пройти в установленому порядку медичний огляд для встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Доводи наведені в апеляційній скарзі не заслуговують на увагу і не можуть бути взяті до уваги, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Тобто сам факт відмови ОСОБА_1 , як особи, що керувала транспортним засобом, від проходження огляду був причиною притягнення його до адміністративної відповідальності.

Дослідивши в судовому засіданні надану стороною захисту копію довідки з КНП «Берегівська ЦРЛ», видану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю АДРЕСА_1 , про те, що на обліку у наркологічному кабінеті станом на 16.04.2026 не перебуває, наркологічна допомога не надавалась,апеляційний суд приймає до уваги, проте зазначена довідка не може вплинути на суть вчиненого правопорушення та доведеність вини ОСОБА_1 , яка підтверджена іншими доказами, наявними в матеріалах даного провадження та не звільняє від відповідальності особу, яка порушила правила дорожнього руху.

Оцінюючи сукупність наявних в справі доказів, суд приходить до висновку, що твердження захисника щодо невинуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, не відповідають встановленим обставинам справи та повністю спростовуються сукупністю досліджених як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції матеріалів справи про адміністративне правопорушення, а тому розцінюються як такі, що спрямовані на уникнення від адміністративної відповідальності.

Суддею першої інстанції досліджені та перевірені доказами обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».

Всі інші доводи, наведені стороною захисту в інтересах ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, були предметом ретельного дослідження та змістовного аналізу судом першої інстанції, цілком спростовані висновками, наведеними судом у постанові, інших відомостей, які б могли вплинути на постановлення іншого рішення матеріали справи не містять.

Аналогічні посилання в апеляційній скарзі носять загальний характер та є суб`єктивними, у зв`язку з чим апеляційний суд приходить висновку, що немає необхідності наводити спростування на кожен аргумент апелянта, викладений ним у поданій апеляційній скарзі.

При цьому апеляційний суд керується висновком ЄСПЛ, зроблений ним у справі «Серекін та інші проти України» від 10.02.2010 року, де в п. 51 Суд вказав, що хоча пункт 1 статті Конвенції (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, однак його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Отже, підстав для скасування постанови суду, про що порушується питання в апеляційній скарзі, не встановлено.

Також судом першої інстанції з урахуванням вимог ст. 33 КУпАП, зокрема, характеру вчиненого правопорушення, особи порушника та обставин справи, правильно вирішено питання про кваліфікацію діянь ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП України і накладено стягнення у відповідності до санкції, зазначеного закону.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Полянського В.І. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 04 березня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.Ю. Бисага