Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №680/622/26 — Новоушицький районний суд Хмельницької області

НОВОУШИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 680/622/26

№2/680/593/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2026 року селище Нова Ушиця

Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі судді Олійник А.О.,

з участю секретаря судового засідання Максимчука С.М.,

учасники справи:

позивач - ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

установив:

Зміст позовних вимог та позиції учасників справи

У серпні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»(далі – ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 21 червня 2024 року між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (далі – ТОВ «Авентус Україна») в електронній формі був укладений кредитний договір № 8010839, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав грошові кошті та зобов`язався сплатити відсотки за користування ними.

22 січня 2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 22012025/1, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» передав (відступив) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняв належні ТОВ «Авентус Україна» права вимоги до боржників вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 13 940 грн, з яких: заборгованість за основною сумою боргу – 4 000 грн, заборгованість за відсотками - 6 300 грн, заборгованість за пенею, штрафами – 3 640 грн.

Відповідач не виконав свого зобов`язання щодо повернення коштів та сплати відсотків ні на рахунки ТОВ «Авентус Україна», ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ».

З урахуванням викладеного, ТОВ «ФК «ЄАПБ» просило стягнути з ОСОБА_1 вказану суму заборгованості за договором, а також судові витрати.

Представник позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» у судове засідання не з`явився, серед іншого, у позовній заяві вказав про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечив.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов, заяви про розгляд справи у його відсутності чи відкладення розгляду справи суду не подав. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлений шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання. Однак до суду повернулися конверти із відміткою «адресат відсутній». Відповідно до вимог п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України судова повістка вважається врученою відповідачу.

Вказані обставини та норми статті 223 ЦПК України вказують на наявність підстав для розгляду справи без участі сторін та ухвалення заочного рішення, про що суд 10 вересня 2026 року постановив ухвалу.

Процесуальні дії у справі

04 серпня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

19 серпня 2026 розгляд справи відкладено у зв`язку з неявкою відповідача.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

21 червня 2024 року о 11 год 30 хв між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 у електронній формі був укладений договір №8010839 про надання споживчого кредиту (далі – Договір), який останнім підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором «C6717», відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати кредит та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі (п. 1.2 Договору) (арк. спр. 6-15).

Сума кредиту 2 000 грн. Строк Кредиту 360 днів (п. п. 1.3, 1.4 Договору).

Сторони погодили фіксовану процентну ставку за користування коштами (п.1.5 Договору), а саме:

- стандартну процентну ставку, яка становить 1,50 % , яка застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в п. 1.4 Договору (п. 1.5.1 Договор);

- знижену процентну ставку, яка становить 1,395% в день від суми кредиту, яка застосовується якщо позивач до 06 липня 2024 року або протягом 3 календарних днів, що слідують за вказаною датою сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного графіком платежів (п. 1.5.2 Договору).

Розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України «Про споживче кредитування» за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки становить 1,50% в день (п. 1.7 Договору).

Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної карти № НОМЕР_1 (п. 2.1 Договору).

У випадку неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредиту, споживач сплачує товариству штраф на умовах визначених договором (п.6.4 Договору).

Така ж інформація стосовно розміру кредиту, строку його повернення, відсотків за користування кредитом була доведена відповідачу у паспорті споживчого кредиту (арк. спр.20-23).

21 червня 2024 року о 12 год 40 хв між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 у електронній формі була укладена додаткова угода до договору №8010839 про надання споживчого кредиту (далі – Додаткова угода), яка останнім підписана електронним підписом одноразовим ідентифікатором «C3003» (арк. спр. 16-17).

Сторони домовились збільшити суму кредиту на 2000,00 гривень, в зв`язку з чим виклали п. 1.3 Договору в новій редакції: «1.3. Сума кредиту(загальний розмір) складає: 4000,00 гривень» (п. 1, 1.1 Додаткової Угоди).

Із урахуванням змін викладених у додатковій угоді сторонами підписані оновлені паспорт споживчого кредиту та таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором №8010839 (арк. спр. 17-23).

ТОВ «ПейТек» повідомило ТОВ «Авентус Україна» про успішне перерахування: 21 червня 2024 року о 11 год 31 хв на платіжну карту № НОМЕР_1 коштів у сумі 2 000 гривень; 21 червня 2024 року о 12 год 41 хв на платіжну карту № НОМЕР_1 коштів у сумі 2 000 гривень (арк. спр. 25-26).

22 січня 2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №22012025/1, відповідно умов якого від ТОВ «Авентус Україна» до ТОВ ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №8010839 на загальну суму 13 940 грн, що підтверджується договором, актом прийому-передачі реєстру боржників, платіжною інструкцією, витягом з реєстру боржників (арк.спр.34-41).

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

Стосовно правонаступництва за борговими зобов`язаннями.

Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 1077 ЦК України за договором факторингу ((у редакція чинній на момент укладення договору факторингу) (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Нявними у матеріалах справи доказами підтверджується факт переходу права грошової вимоги відпервісного кредитора до ТОВ «ФК «ЄАПБ» за договором №8010839 про надання споживчого кредиту, укладеним між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 .

Стосовно стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею), за статтею 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина друга статті 551 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Суд установив, що між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір №8010839 про надання споживчого кредиту від 21 червня 2024 року, а згодом у той же день додаткову угоду до договору від 21 червня 2024 року.

Вказані Договори укладенні в електронній формі та підписані за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), що цілком відповідає положенням наведених вище норм закону, які є вбудованими в електронні договори, тобто факт його використання є очевидним, а зміст договору є зафіксованим (ч. 1 ст.207 ЦК України).

Відповідно до умов Договорів ТОВ «Авентус Україна» надало відповідачу кошти в сумі 4 000 грн (2 000 грн + 2 000 грн) строком на 360 днів, а останній зобов`язався повернути кошти, сплатити відсотки за користування ними, розмір яких визначений договором.

Кредитні кошти у розмірі 4 000 грн були перераховані відповідачу ОСОБА_1 на рахунок платіжної карти № НОМЕР_1 , що підтверджуються повідомленнями ТОВ «ПейТек».

Відповідач не надав суду доказів неналежності йому платіжної карти № НОМЕР_1 , не спростував обставину перерахування кредитних коштів.

Отже, факт укладення кредитного договору в електронній формі та отримання відповідачем ОСОБА_1 коштів від первісного кредитора ТОВ «Авентус Україна» суд вважає доведеним.

У подальшому позивач ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за вказаним договорами.

Щодо стягнення заборгованості за кредитом, суд зазначає наступне.

Згідно із складеним ТОВ «Авентус Україна» розрахунком за кредитним договором №8010839 від 21 червня 2024 року, заборгованість складається із основного боргу – 4 000 грн, процентів за користування кредитними коштами, нарахованих за період з 21 червня 2024 року до 04 жовтня 2024 року – 6 300 грн, неустойки – 3 640 грн, а всього 13 940 грн (арк. спр.29-33).

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» у редакції, яка набрала чинності 24 грудня 2023 року згідно із Законом № 3498-IX від 22 листопада 2023 року, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Договір №8010839 про надання споживчого кредиту укладений 21 червня 2024 року, тобто, після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому зі змісту положень ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» вбачається, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Згідно з п.1.5 Договору, денна процентна ставка на дату укладення договору складає 1,50% в день.

Відповідно, визначений Договором розмір денної процентної ставки не відповідає положенням ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Таким чином розрахунок заборгованості за відсотками за кредитним договором необхідно проводити з урахуванням максимальної денної процентної ставки 1%.

За таких обставин суд, реалізуючи свій процесуальний обов`язок, уважає за необхідне навести власний розрахунок заборгованості за процентами.

Нарахування відсотків за користування кредитом здійснено за відсотковою ставкою 1% у межах строку кредитування та із урахування меж позовних вимог за період з 21 червня 2024 року до 04 жовтня 2024 року (всього 106 днів) та їх загальний розмір становить 4 240 грн (106 днів х 40 грн = 4 240 грн).

Розмір вказаної заборгованості за кредитним договором відповідач не спростував, власних контррозрахунків не надав.

Водночас позовні вимоги про стягнення неустойки (штрафу) у розмірі 3 640 грн, суд вважає безпідставними та їх не задовольняє з наступних підстав.

Заявляючи вказану вимогу, поза увагою позивача залишились положення пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, доповнені згідно із Законом № 2120-IX від 15 березня 2022 року, згідно яких: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України(частина 2 статті 4 ЦК України).

Отже, частина друга статті 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів.

Відтак до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що 3 640 грн неустойки підлягають списанню позикодавцем (позивачем у справі) в силу вимог пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а тому відсутні підстави для її стягнення з відповідача.

Відтак суд вважає, що позов є частково обґрунтованим, позовні вимоги частково доведеними, а тому з ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 8 240 гривень, з яких: заборгованість за основною сумою боргу – 4 000 грн, заборгованість за процентами - 4 240 грн.

Розподіл судових витрат

Оскільки позовна заява подана в електронній формі, що є підставою для застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, з урахуванням ціни позову (13 940 грн) та часткового задоволення позову (8 240 х 100 : 13 940 = 59,11%), відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір за подання позовної заяви пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 1 573,74 грн (3 328 х 0,8=2 662,40 х 59,11% = 1 573,74).

Підстав для стягнення з відповідача витрат пов`язаних із витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпечення доказів, у розмірі 1 664 грн, про які вказує позивач у позовній заяві суд не знаходить, оскільки такі заходити в межах даної цивільної справи не вчинялись.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Частково задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором №8010839 про надання споживчого кредиту від 21 червня 2024 року та Додатковим договором від 21 червня 2024 року, у розмірі 8 240 (вісім тисяч двісті сорок) гривень, з яких: заборгованість за основною сумою боргу – 4 000 грн, заборгованість за процентами – 4 240 грн.

В іншій частині вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 1 573 (одну тисячу п`ятсот сімдесят три) гривні 74 коп. сплаченого судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ - 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,РНОКПП – НОМЕР_2 .

Суддя А. О. Олійник